Рішення № 139054466, 17.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4374/26

Провадження № 2-а/752/167/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 серпня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

у лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить скасувати постанову серії АВ № 00009662 від 22.01.2026 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, винесену Головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Павлюсюк М.В. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП; закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП відносно нього; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Зазначає, що Державною службою України з безпеки на транспорті 22.01.2026 року прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серія АВ № 00009662, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500,00 грн на підставі ч. 2 ст. 132-1 КУпАП за те, що 21.01.2026 року о 13 год 35 хв, за адресою М-21, км 247+432, Вінницька область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGS 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 , з перевищенням загальної маси транспортного засобу на 5,638 % (2,255 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.

Позивач, вважає, що відповідач безпідставно прийняв вказану постанову, оскільки не ідентифікував буксирований ним напівпричіп марки Kogel SW24, д.н.з. НОМЕР_2 , який є спеціалізованим напівпричепом - контейнеровозом - Е, а згідно з п. 22.5 ПДР України масою перевищення для таких транспортних засобів є понад 44 тони.

В зв`язку з чим, відповідач неправомірно застосував вагову норму, як до звичайної вантажівки - 40 тон, в той час, як повинна була застосуватися збільшена вагова норма в 44 тони, як до спеціалізованого контейнеровоза.

На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 02.03.2026 року відкрито провадження в справі та судовий розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

09.03.2026 року до суду від відповідача надійшов відзив на вказаний адміністративний позов, у якому представник Риженко І.С. просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що оскаржувана постанова відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену законодавством, і в ній зазначені виміряні, з урахуванням похибки, вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги. Технічні засоби фіксації адміністративного правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам встановленим чинним законодавством.

Щодо твердження позивача про перевезення вантажу контейнеровозом звертає увагу на те, що за даними фотофіксації спеціалізований сідловий тягач на платформі для контейнерів перевозив не контейнер. В матеріалах фотофіксації відсутні кутові фітинги та маркування, котре має бути нанесене на контейнер відповідно до вимог чинного законодавства.

Зазначає, що якщо в реєстраційних документах транспортного засобу вказано «контейнеровоз», він є типу причепа або напівпричепа для перевезення контейнерів по автомобільним дорогам, то лише при використанні такого транспортного засобу як засобу спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів, допускається навантаження, передбачене п. 22.5 ПДР.

Позивачем не надано доказів використання спеціального колісного транспортного засобу контейнеровоза для перевезення контейнера із відповідним маркуванням. Відсутність контейнера підтверджується і фотознімками, зробленими під час фіксації факту порушення. Не надано доказів про приймання вантажів для перевезення в контейнерах за наявності договору - на підставі заявки, а при відсутності договору - разового договору, що також вказує на відсутність належних доказів перевезення вантажів за допомогою контейнерів.

Таким чином, вважає, що позивач здійснював вантажні перевезення контейнеровозом з порушенням правил їх експлуатації в розумінні міжнародних та національних норм, тому в такому разі він мав право перевозити вантаж з дотриманням п. 22.5 ПДР - не більше 40 тон, адже навантаження 44 тони допускається лише у разі експлуатації контейнеровоза за його прямою спеціалізацією при перевезенні контейнерів чи змінних кузовів.

Вважає що уповноваженою посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП України та розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, натомість, позивачем не наведено жодних належних та допустимих, достатніх доказів на спростування позиції відповідача, якою він керувався при притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. ст. 19, 257 КАС України справа за адміністративним позовом розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Перш за все, щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з вказаним адміністративним позовом, суд вказує, що відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Позивач зазначає, що оскаржувану постанову він отримав поштовою кореспонденцією 28.01.2026 року, що підтверджується трекінгом поштових відправлень АТ «Укрпошта» R067086335287.

Таким чином, зазначені доводи свідчать про поважність причин пропуску строку позивачем для звернення до суду з цим позовом, а тому суд вважає можливим пропущений позивачем строк поновити.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 22.01.2026 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автомобільної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Павлюсюк М.В. прийнято постанову серії АВ № 00009662, згідно з якою 21.01.2026 року о 13 год. 35 хв., за адресою М-21, км 247+432, Вінницька область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGS 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу з перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,638 % (2,255 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM13, 13.

За вказаних обставин, оскаржуваною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500,00 грн.

В оскаржуваній постанові вказані наступні габаритно-вагові параметри транспортного засобу: кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 2820 мм, 2-3: 1090 мм, 3-4: 5770 мм, 4-5: 1310 мм, 5-6: 1390 мм, навантаження на вісь 1 - 6350 кг, 2 - 6250 кг, 3 - 9 300 кг, 4 - 8350 кг, 5 - 7950 кг, 6 - 8750 кг, загальна маса - 46950 кг.

Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу становлять: загальна маса - 42255 кг.

Згідно з копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02/6496 від 05.09.2025 року прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу: Інформаційно-телекомунікаційна система (ІТС). Автоматизована система зважування ТЗ в русі WIM. Зав. № М-21 WIM13, виробник ТОВ «СЕА ЕЛЕКТРОНІКС УКРАЇНА» за результатами повірки відповідає вимогам: ДСТУ OIML R 134-1:2010 (Свідоцтво чинне до 05.09.2026 року).

Посилання в мережі Інтернет на вебсайт, із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент вчинення правопорушення: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/AB00009662/.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником спеціалізованого вантажного сідлового тягача - Е MAN TGS 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 , є ТОВ «Болеко».

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 спеціалізований напівпричіп Kogel SW24, д.н.з. НОМЕР_2 , є спеціалізованим напівпричіпом - контейнеровозом. Власником вказаного спеціалізованого напівпричіпу - контейнеровозу є ТОВ «Болеко»..

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ «Болеко» є ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103, передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, визначено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси вантажних автомобілів, зокрема:

- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 тон;

- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 тон;

- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 42 тони;

- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тони.

Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Частиною 1 ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. ст. 75 та 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Основним мотивом позивача є те, що напівпричіп Kogel SW24, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався разом із тягачем MAN TGS 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 , належить до категорії контейнеровозів, а тому стосовно нього встановлені збільшені габаритно-вагові параметри (44 тони) в порівнянні з іншими транспортними засобами (40 тон).

Для встановлення того чи мало місце вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП визначальним є встановлення характеристик транспортного засобу та відповідно максимально дозволених габаритно-вагових норм.

Суд зазначає, що оскаржувана постанова серії AB № 00009662 від 22.01.2026 року не містить відомостей про спеціалізований напівпричіп-контейнеровоз Kogel SW24, д.н.з. НОМЕР_2 .

При цьому суд встановив, позивач є керівником юридичної особи ТОВ «Болеко», яке є власником спеціалізованого напівпричепа - контейнеровоза - Kogel SW24, д.н.з. НОМЕР_2 , а на фото транспортного засобу, що зроблена в момент фіксації порушення чітко вбачається рух вантажного тягача у поєднанні із причепом.

Відтак, згідно з п. 22.5 ПДР України масою перевищення для таких транспортних засобів є перевищення понад 44 тони, що не відповідає доводам відповідача про перевищення позивачем загальної маси транспортного засобу 40 тон.

Суд встановив, що фактична маса ТЗ згідно постанови серії AB № 00009662 від 22.01.2026 року з урахуванням встановленої законом похибки становить 42 255 кг.

Загальна маса транспортного засобу скала 46 800 кг, а наданий відповідачем розрахунок перевищення навантаження на загальну масу виглядає так: (46950 - 40000-(10%х46950))/(40000)100%=5,638%.

Фактична маса ТЗ по постанові серії AB № 00009662 від 22.01.2026 року з урахуванням встановленої законом похибки становить 42 255 кг. Відповідно розрахунок перевищення ваги становить: 42 255/44,000х100=96,03%.

За таких обставин, суд вважає, що доводи відповідача про перевищення позивачем маси транспортного засобу на 5,638% (2,255 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон є необґрунтованими та нічим не підтверджені, що, в свою чергу, свідчить про те, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним рішень відносно позивача.

Суд також зауважує, що в цьому випадку відповідачем повинні враховуватись технічні характеристики транспортного засобу, зазначені у свідоцтві про його реєстрацію, а не наявність чи відсутність маркування на ньому.

При цьому, склад адміністративного правопорушення становить перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, а не порушення правил безпеки вантажних перевезень в контейнері згідно з їх призначенням.

Таким чином, наявні підстави для визнання оскаржуваної постанови серії AB № 00009662 від 22.01.2026 року протиправною, її скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Інші доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, жодним чином не спростовують зазначених висновків суду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72, 77, 78, 139, 161, 242-246, 250, 256, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії AB № 00009662 від 22.01.2026 року, прийняту відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.С. Хоменко