Рішення № 139054441, 14.08.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 154/1286/26

Провадження № 2/159/1930/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Денисюк Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Пустової А.Ф.,

відповідачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

28.04.2026 з Володимирського міського суду Волинської області за підсудністю до Ковельського міськрайонного суду Волинської області надійшла справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (далі ТОВ «ФК «Сіті Колект») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №7462706 від 07.06.2025 в розмірі 36572,74 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору факторингу №ДО-20251125 від 25.11.2025 до ТОВ «ФК «Сіті Колект» перейшло право вимоги за кредитним договором № 7462706, укладеним 07.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 .

За умовами Договору споживчого кредиту № 7462706, позичальнику наданий кредит у розмірі 7 000 грн строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,0010 % річних, одноразової комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування кредиту.

Відповідач належним чином зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим ТОВ «ФК «Сіті Колект» просить стягнути на свою користь 6993 грн заборгованості за тілом кредиту, 9198 комісії за надання кредиту, 8000 грн штрафних санкцій, а також понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн, витрат на правничу допомогу в розмірі 12000 грн та 381,74 грн витрат пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику.

01.05.2026 суд відкрив провадження, на підставі пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

15.06.2026 ОСОБА_1 подала відзив на позову. Відповідачка не заперечила факт укладення кредитного договору №7462706 від 07.06.2025 та визнала заборгованість за тілом кредиту. Просила перерахувати заявлену позивачем заборгованість за процентами в межах обумовленого строку кредитування.

Ухвалою від 19.06.206 суд надав позивачу можливість подати заперечення на позов і відклав розгляд справи.

Заперечення на відзив не надійшли. Представник позивача в судове засідання 10.08.2026 не прибув. Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила отримання у червні 2025 року кредиту від ТОВ «Мілоан». Не пам`ятає конкретної суми кредиту та умов кредитування, вважала, що укладає договір строком на 30 днів, проте не виключає підписання договору на більш тривалий строк. На сьогодні доступ до особистого кабінету заблокований, тому вона позбавлена можливості заперечувати умови кредитування. Просила позов задовольнити частково в межах заборгованості за тілом кредиту і зменшити заявлені витрати на правничу допомогу.

Заслухавши відповідачку, дослідивши докази, суд перейшов до стадії ухвалення рішення. Датою ухвалення судового рішення є 14.08.2026.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

07.06.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 дистанційно в електронній формі був укладений Договір про споживчий кредит №7462706.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Розміщені в Особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери. На договір накладається електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часц, що визначає дату та час укладення Договору. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (п.6.2).

Відповідно до п.п. 6.4., 6.5. Договору укладення Товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Згідно з пунктом 7.1. Договору кредитний договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту.

Відповідно до умов договору про споживчий кредит кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника (п.1.1).

Сума кредиту становить 7000 гривень (п.1.2).

Кредит надається загальним строком на 360 днів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів (п.1.3).

Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 02.06.2026 (дата остаточного погашення заборгованості) (п.1.4).

Загальні витрати позичальника за кредитом складають 24374 гривень. Денна процентна ставка складає: 0,97% (п.1.5).

Комісія за надання кредиту: 1890 гривень, яка нараховується за ставкою 27 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1).

Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 22484,00 грн, що нараховується за ставкою 14,60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком № 1 до цього договору (п.1.5.2).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 % річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 % річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно з п.1.5.3 та 1.5.4 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 0.00 грн (п.п.1.5.3, 1.5.4).

Графік платежів погоджений сторонами у Додатку №1 до Договору і передбачає сплату комісії за надання кредиту в розмірі 1890 грн через 30 днів після надання кредиту, тобто 07.07.2025. Наступні кожні 15 днів відповідач повинна сплачувати 7 грн тіла кредиту та 1022 грн комісії за обслуговування кредиту, а останній платіж 02.06.2026 зобов`язана сплатити 6853 грн тіла кредиту та 1022 комісії за обслуговування кредиту.

Детальна інформація про умови кредитування відображені у Паспорті споживчого кредиту.

Згідно з платіжним доручення № 155234148 від 07.06.2025, ТОВ «Мілоан» на картку відповідача № НОМЕР_1 перерахувало 7000 гривень, призначення платежу: кошти згідно договору № 7462706 (а.с.64).

Як вбачається з відомості про щоденні нарахування (а.с.43) первісний кредитор до 25.11.2025, тобто до дати відступлення права вимоги нарахував комісію за надання кредиту в розмірі 1890 грн, нараховував комісію за обслуговування по 1022 грн та штрафні санкції по 1000 грн.

Проценти за надання кредиту не нараховувалися.

Відповідачка 07.07.2025 сплатила комісію за надання кредиту в розмірі 1890 грн, також сплатила 22.07.2025 на повернення тіла кредиту 7 грн, і 1022 грн комісії за обслуговування кредиту. Інших платежів не вносила.

За відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 6993 грн тіла кредиту, 9198 грн комісії за надання кредиту, 8000 грн штрафних санкцій.

На підставі договору факторингу № ДО-20251125 від 25.11.2025 ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги до відповідача ТОВ «ФК «Сіті Колект».

Після набуття права вимоги ТОВ «ФК «Сіті Колект» додаткових нарахувань не проводило.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Позов підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

Предметом даного позову є стягнення фактором заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).

В силу ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним у письмовій формі.

На підтвердження укладення кредитного договору № 7462706 від 07.06.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» позивач надав електронний доказ в паперовій формі. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 446192.

Кредитний договір №7462706 від 07.06.2025 відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідачка ознайомилася та погодилася з умовами договору.

Сторона відповідача не заперечувала факту укладення даного кредитного договору, отримання кредитних коштів, а також отримання позивачем права вимоги до відповідача за цим договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами ( ст.629 ЦК України).

За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Кредитним договором №7462706 визначений строк кредитування 360 днів, остаточна дата повернення 02.06.2026. Відповідач зобов`язання своєчасно не виконала.

При цьому суд відхиляє доводи відповідачки щодо погодженого строку кредитування 30 днів.

До позовної заяви долучена візуальна форма послідовних дій клієнта, в якій відображено, що 07.06.2026 о 10.24 год клієнт, використовуючи номер телефону, зазначений в анкеті, заповнила заяву про бажаний кредит на 30 днів, пройшла перевірку у БКІ, підтвердила зміну умов із строком кредитування на 360 днів, підписала Паспорт споживчого кредиту та підписала кредитний договір на 360 днів.

Також помилковими є твердження відповідачки про нарахування первісним кредитором процентів за користування кредитом поза межами обумовленого строку. Як вбачається з відомості про щоденні нарахування (а.с.43) проценти за користування кредитом не були передбачені Графіком платежів і відповідачці не нараховувалися.

Що стосується заявленої до стягнення заборгованості, то позивач просить стягнути 6993 грн заборгованості за тілом кредиту, 9198 комісії за надання кредиту, 8000 грн штрафних санкцій.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів.

Заборгованість за тілом кредиту підтверджена матеріалами справи і визнається відповідачкою.

Передбачена кредитним договором комісія за надання кредиту в розмірі 1890 грн відповідачкою сплачена.

При цьому комісія за обслуговування кредиту позивачем до стягнення не заявлена.

Кредитний договір №7462706 від 07.06.2025 чітко розмежовує терміни комісія за надання кредиту і комісія за обслуговування кредиту, передбачає різні складові послуг, за які передбачена комісія, різний розмір і порядок стягнення. Тому суд не вправі змінювати або трактувати зміст позовних вимог. Крім того до позовної заяви не долучений детальний розрахунок заборгованості з даними щодо складових заборгованості. Тому у стягненні заявленої комісії за надання кредиту в розмірі 9198 грн суд відмовляє.

Також суд відмовляє у стягненні 8000 грн штрафу.

Відповідно до ч.4 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного договору позику, так і на час розгляду цієї справи.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідач прострочила виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, тому в силу закону звільняється від штрафних санкцій.

Відтак загальний розмір заборгованості за Договором про споживчий кредит №7462706 від 07.06.2025, який підлягає стягненню з відповідача, становить 6993 грн основного боргу.

Судові витрати.

Позовні вимоги суд задовольнив на 29% (6993х100:(6993+9198+8000), тому з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 770 грн, що пропорційно задоволеним позовним вимогам

До судових витрат також відносяться витрати на правничу допомогу (ст.133 ЦПК України).

Позивачем заявлено до стягнення 12000 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1-3 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №750/2055/20 зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно з п.п. 1-2 частини 1 статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копію договору про надання правничої допомоги №ДО-20260202/001 від 02.02.2025 укладеного з адвокатом Богомоловим В.В., заявку на надання правової допомоги №132 від 10.02.2026, витяг з Акту №132 про надання юридичної допомоги від 10.02.2026, платіжну інструкцію №418 від 26.02.2026 про оплату послуг.

Перевіривши зміст поданих позивачем документів, суд вважає, що до відшкодування підлягає послуга щодо складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.

Разом з тим згідно з витягом з акту №132 про надання юридичної допомоги від 10.02.2026 позивачем включені до відшкодування послуги з усної консультації (6000 грн), які на переконання суду відносяться до робіт по складанню позовної заяви, ціна якої визначена у розмірі 6000 грн.

Враховуючи характер спірних правовідносин, малозначність справи, розмір заявленої кредитної заборгованості, часткове задоволення позову, обсяг правничої допомоги, яка реально та фактично була необхідною для захисту інтересів позивача, заперечення сторони відповідача проти розміру заявлених витрат, суд вважає необхідним застосувати приписи частини другої статті 141 ЦПК України та стягнути з відповідача 1740 гривень витрат на правничу допомогу (6000х29%), що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог, відповідає принципам розумності та справедливості.

Також з відповідача в користь позивача необхідно стягнути пропорційно витрати з відправлення кореспонденції (пов`язані з розглядом справи). Витрати на загальну суму 381,74 грн підтверджуються договором про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів та іншої продукції № ДТ-СК-30102025, додатком № 3 до договору та актом наданих послуг №80 від 28.02.2026. Пропорційна частка становить 110,70 грн ( 381,74х29%)

Керуючись статтями 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 247, 265, 268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 6, 207, 256, 257, 267, 263, 512-514, 516, 530, 536, 626-628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1, 1077 Цивільного кодексу України, Законом України «Про споживче кредитування», суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 7462706 від 07.06.2025, яка відповідає заборгованості за тілом кредиту, в розмірі 6993 (шість тисяч дев`ятсот дев`яносто три) гривні.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» 770 (сімсот сімдесят) гривень сплаченого судового збору, 1740 (одну тисячу сімсот сорок) гривень витрат на правничу допомогу та 110 (сто десять) гривень 70 копійок витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», код ЄДРПОУ: 43950742, адреса: м. Київ, проспект Соборності, 30-А, офіс 321.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 14.08.2026.

ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК