Ухвала суду № 139054080, 17.08.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

"17" серпня 2026 р.

Справа №489/8534/25

Провадження №6/489/203/26

УХВАЛА

17 серпня 2025 м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань Горецькою П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію

встановив.

26 травня 2026 ОСОБА_1 , через свого представника Крашинського А.С., звернулася до суду з заявою, якою просила розстрочити виконання судового рішення по справі № 489/8534/25, встановивши щомісячний платіж у розмірі 250 грн. Посилаючись на те, що рішенням по справі стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Миколахвська теплоелектроцентраль» заборгованість у розмірі 6205,94 грн, та судовий збір у розмірі 3028,00 грн. ОСОБА_1 у 2021 було проведено хірургічне втручання, у зв`язку з чим загальний фізичний стан відповідачки є таким, що унеможливлює нормального фізичного функціонування. У березні 2025 їй було скасовано статусу особи з інвалідністю, що позбавило її пенсійного забезпечення. Виплата всієї суми боргу у розмірі 9233,94 грн. є фізично складною задачею для відповідачки, оскільки за правилами виконавчого провадження, спочатку відбудеться блокування банківських рахунків, що може мати негативні наслідки для відповідачки.

17.08.2026 від представника заявниці надійшла заява про часткове виконання судового рішення шляхом оплати послуг за опалення у розмірі 580грн.

У судове засідання сторони не з`явились.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи не встановлено, тому судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів.

Згідно приписів ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Рішенням Інгульського районного суду м. Миколаєва від 16.04.2026, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» борг за спожиту теплову енергію у розмірі 6205 грн. 94 коп. та судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.

Рішення суду набрало законної сили 24.05.2026.

В своїй заяві представник заявниці зазначає, що на даний час заявниця не має можливості одноразово сплатити повну суму боргу без шкоди для нормального забезпечення проживання та у зв`язку з тяжким захворюванням.

Відповідно до положень статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед. Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у строк. Розстрочка допускається лише у виключних випадках.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (як то, зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів); загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі; недостатність майна заявника - фізичної особи для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі або відсутність у нього такого майна; сезонний характер виробництва та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником; виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду).

З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Вказане узгоджується з правовими позиціями, викладеними Верховним Судом у постановах від 06 березня 2019 року у справі №2а-25767/10/0570 (провадження №К/9901/40938/18) та від 02 квітня 2019 року у справі 323/2399/18 (провадження №22ц/807/488/19).

Законодавство України не містить вичерпного переліку обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.

Тобто, перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у національному законодавстві є нечітким. Обмеження стосовно можливого та допустимого строку відстрочки виконання остаточного рішення у законі відсутнє.

Отже, суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для розстрочення виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.

Розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення.

При зверненні до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду ОСОБА_1 посилалася, також, на скрутне фінансове становище у зв`язку з захворюванням.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3201/359, ОСОБА_1 перебувала на лікуванні з 04.05.2021 по 18.05.2021. 06 травня 2021 проведена операція.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 444645, ОСОБА_1 з 01.08.2022 була особою з інвалідністю 3 групи загального захворювання. Протипоказана праця з значним фізичним навантаженням, тривалим вимушеним положенням тіла.

Вказане підтверджується Формою індивідуальної програми реабілітації інваліда, що видається медико-соціальними експертними комісіями № 713 від 08.07.2021; протоколом операції № 293.

З пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , вбачається, що ОСОБА_1 отримувала пенсію по інвалідності. Строк дії до 31.07.2022.

До матеріалів заяви долучена виписка з КНП ММР «Центр первинної Медико-санітарної допомоги № 3» з якої вбачається, що ОСОБА_1 оглянута сімейним лікарем 13.11.2024 та направлена на ЛКК для затвердження ф088 у зв`язку з закінченням терміну інвалідності.

Відповідно до висновку ЛКК від 15.11.2024, ОСОБА_1 затверджено форму 088/о у зв`язку з закінченням.

ОСОБА_1 проведено дослідження МРТ попереково-крижового відділу хребта 31.08.2024.

Як вбачається із заяви представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 та долучених до неї документів, відповідачка мала захворювання, що призвело до зниження працездатності у 2021 році. Доказів того, що відповідачка на даний час має захворювання, яке призвело до непрацездатності суду не надано.

Представник заявниці зазначає, що у березні 2025 відповідачку позбавили пенсійного забезпечення, тому заробітки стали не постійними. Працевлаштуватися на повний робочий день відповідачка не має можливості у зв`язку з наявним захворюванням.

Відомостей про групу інвалідності що омежує працездатність суду не надано, також відсутні відомості щодо неотримання доходів ОСОБА_1 , зокрема відомості з податкової, пенсійного фонду, тощо.

Вищезазначені обставини не свідчать ні про винятковість, ні про поважність причин, що ускладнюють виконання рішення суду, а також не є достатніми підставами для розстрочення виконання рішення суду.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявниця до суду не надала, тоді як, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги зазначені обставини по справі та те, що заявницею не доведено належними та допустимими доказами обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд приходить до висновку про необґрунтованість необхідності розстрочення виконання рішення.

Стосовно наданих квитанцій на оплату слід зазначити, що заявниці слід надати їх безпосередньо до ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль», або за наявності відкритого виконавчого провадження, виконавцю.

Керуючись ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Повний текст судового рішення складено «17» серпня 2026.

Суддя Н.О. Рум`янцева