Постанова № 139054057, 18.08.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/1932/26

Провадження № 3/488/308/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026 року суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Головіна Т.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаєва, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , місце роботи не повідомила, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , яка раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 11.04.2026 року о 20:28 годині водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом - автомобілем «Nissan Tiida», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в м. Миколаєві по вул. Дмитра Пєтухова, 3, в стані алкогольного сп`яніння. З добровільної згоди ОСОБА_1 огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння було проведено на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Drager ARBL-0811, результат якого склав 1,88 % проміле, чим ОСОБА_1 порушила п. 2.9 а ПДР України та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КупАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, була повідомлена належним чином.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Яковлева О.І., відповідно до письмових заперечень, вважала за необхідне адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу та події інкримінованого правопорушення, посилаючись на те що сама ОСОБА_1 заперечує перебування її на момент огляду у стані алкогольного сп`яніння, а інспектор не перевірив її ходу, очі та її стан алкогольного сп`яніння, а через хвилювання ОСОБА_1 відмовилась проїхати до медичного закладу. Для проведення тесту на алкоголь потрібно видихати, а не вдихати повітря; не надано доказів, що саме в той прилад ОСОБА_1 зробила видихання чи вдихання повітря, результати якого були надані суду, свідки цього факту відсутні; водія не було відсторонено від керування транспортним засобом.

Не дивлячись на невизнання провини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, її провина підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №638129 від 11.04.2026 року, відповідно до яких ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору Drager ARBL-0811, результат якого склав 1,88 проміле, чим порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху;

роздруківкою тестування № 740 від 11.04.2026 року, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводився 11.04.2026 року о 20:41 годині за допомогою спеціального технічного засобу «DragerAlkotest 6810», номер приладу АRBL-0811, результати огляду - 1,88 проміле в крові;

відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля поліцейських, відповідно до якого службовий автомобіль УПП рухається за автомобілем «Nissan Tiida», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та надалі його зупиняє;

відеозаписом з нагрудного реєстратора патрульного, з якого вбачається, що відеозапис співробітниками поліції розпочато о 20:31 годині, коли ОСОБА_1 , як водію зупиненого транспортного засобу, інспектором повідомляється про порушення нею ПДР України за проїзд в темну пору доби без увімкнення ближнього/дальнього світла фар, складається відповідна постанова та призначається штраф. В ході оформлення названих матеріалів, ОСОБА_1 , з огляду на наявні у неї ознаки алкогольного сп`яніння (після здійсненого видиху, інспектор повідомляє ОСОБА_1 , що та має запах алкоголю з порожнини рота), а також перелічує інші наявні у неї ознаки алкогольного сп`яніння, їй пропонується проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатору Drager, або проходження огляду у медичному закладі, на що ОСОБА_1 погоджується пройти огляд на місці. ОСОБА_1 виходить зі свого транспортного засобу, інспектор називає серію та номер газоаналізатору Drager, номер тесту, розповідає, як саме потрібно видихати повітря, з третього разу, після повного видиху повітря, ОСОБА_1 названий тест проходить. Інспектор повідомляє про його результати 1,88 проміле. На запитання інспектора, чи погоджується з результатами газоаналізатору Drager, ОСОБА_1 відповідає, що так, і потреби їхати до медичного закладу немає. На запитання ОСОБА_1 інспектор також повідомляє, що за кермо їй у такому стані не можна, що потрібно запросити тверезого водія, або хтось із них відгонить її автомобіль до будинку. Після оформлення матеріалів ОСОБА_1 підписує надані їй документи;

інформацією, що міститься в акті огляду та направленні на огляд з метою виявлення стану сп`яніння водія ОСОБА_1 від 11.04.2026 року, відповідно до яких поліцейськими у ОСОБА_1 в результаті огляду були виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно ч.1 ст. 130 КУпАП, до адміністративної відповідальності притягуються особи, які керують транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (з послідуючими змінами і доповненнями) водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 , яка реалізувала своє право керувати автомобілем, тим самим погодилася нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.

Аналізуючи представлені суду та досліджені докази, приходжу до наступних висновків:

суд не приймає доводи захисника:

щодо необхідності виправдання ОСОБА_1 з мотивів відсутності доказів, що саме в той прилад ОСОБА_1 зробила видихання чи вдихання повітря, результати якого були надані суду, оскільки вони спростовані відеозаписом з нагрудного реєстратора патрульного, з якого достеменно вбачається, що ОСОБА_1 надається один прибор газоаналізатору Drager, інспектор називає його номер НОМЕР_3 , який зазначений у роздруківці до тестування, остання добровільно погоджується пройти огляд за його допомогою, після неодноразового роз`яснення інспектором ОСОБА_1 , як саме потрібно видихати повітря, остання такий огляд проходить та з результатами газоаналізатору погоджується.

Доводи захисника, відносно того, що наявний у справі відеозапис не відображає, в який саме газоаналізатор Drager вдихає або видихає Лейба, а тому не може братись судом до уваги, як доказ, є безпідставним, оскільки обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення наявним у справі відеозаписом зафіксовано, що має істотне значення для правильного вирішення даної справи, тому названий відеозапис є допустимим доказом згідно положень ст.251 КУпАП. Саме по собі відсутність на відеозаписі, в який прибор видуває повітря Лейба, у той час, коли такі дії співробітників поліції та дії самої ОСОБА_1 , яка не оспорює такі обставини, супроводжуються розмовною мовою названих осіб щодо проведених дій, жодним чином не спростовує факту вчинення нею інкримінованого правопорушення.

За клопотанням сторони захисту з УПП в Миколаївській області суду надано копію свідоцтва про перевірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки DragerAlkotest 6810 прилад ARBL-0811, акт його останнього калібрування.

Таким чином, підстав недовіряти результатам застосованого до ОСОБА_1 приладу «DragerAlkotest 6810», у суду немає.

Незрозумілі суду доводи сторони захисту також з приводу того, що для проведення тесту на алкоголь потрібно видихати, а не вдихати повітря, оскільки з представленого суду відеозапису достеменно вбачається, що Лейба, після неодноразового роз`яснення їй інспектором, як саме потрібно видихати повітря, такий огляд проходить, видихає повітря, після чого результати Драгеру отримано.

Відповідно до представленого суду відеозапису, ОСОБА_1 жодних непогоджень чи заперечень після проведеного огляду, з результатами газоаналізатору Drager не висловила, тому у протоколі вірно зафіксований факт проходження водієм такого огляду та його результати.

Окрім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 , складений відносно неї протокол підписала власноруч. При цьому, будь-яких зауважень або заперечень щодо обставин, викладених у фабулі протоколу ОСОБА_1 не навела, чим фактично погодилася з тим, що вона вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП при обставинах, викладених у протоколі.

Крім того, винуватість ОСОБА_1 підтверджується актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду на стан сп`яніння водія складав 1,88 ‰ та роздруківкою тестування «DragerAlkotest 6810».

Зазначений акт в графі «З результатом згоден» та роздруківка тестування також були підписані водієм ОСОБА_1 без будь-яких зауважень або заперечень.

Твердження захисника про те, що в матеріалах справи відсутні докази стосовно відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем, суд не бере до уваги, оскільки, умовою відсторонення особи щодо якої є підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від керування транспортним засобом, є, у відповідності до вимог ч.7 ст.266 КУпАП, надання можливості керування цим транспортним засобом уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, яку особа, яка має ознаки сп`яніння, уповноважила на такі дії. Перевірка таких умов та вирішення цього питання є дискреційними повноваженнями органу, який склав протокол, як і вирішення питання щодо вилучення посвідчення водія - що є правом, а не обов`язком уповноваженої на такі дії особи.

З огляду на те, що визначення стану алкогольного сп`яніння, відповідно до його ознак, визначених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, що є підставою для проведення огляду, є компетенцією поліцейського; що такі ознаки, які мала ОСОБА_1 , викладені та зафіксовані в акті огляду та направленні на огляд з метою виявлення стану сп`яніння, окрім того, вони підтверджені представленим суду відеозаписом, відповідно до якого інспектор після здійсненого ОСОБА_1 видоху повітря в його бік повідомляє про наявний у неї запах алкоголю з порожнини рота, в ході спілкування мова ОСОБА_1 є порушеною, тому суд вважає, що у співробітників поліції були законні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння та підлягає огляду для визначення такого стану.

Доводи захисника, що співробітниками поліції не було встановлено ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , суд відхиляє.

Посилання захисника Лєйби О.І., що її огляд проводився поліцейськими без залучення свідків, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 266 КУпАП, згідно якої під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, присутність свідків під час огляду обов`язкова лише у разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису під час проведення огляду осіб. Однак до протоколу про адміністративне правопорушення долучений відеозапис проведення огляду ОСОБА_1 , дані якого досліджені в судовому засіданні.

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, які узгоджуються між собою, оцінивши їх у сукупності, доходжу висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП - у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Під час розгляду справи судом захисник Лєйби О.І. не навела переконливих доводів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 як події, так і складу адміністративного правопорушення.

Підстав вважати, що порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння співробітниками поліції було порушено, у суду немає.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З врахуванням скоєного, особи ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення та ступеню його суспільної небезпеки, вважаю за необхідне застосувати до останньої адміністративне стягнення, визначене санкцією інкримінованої статті у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Керуючись статтями 283-284, 289, 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Штраф перерахувати в державний бюджет на користь держави (р/р UA438999980313010149000014001, отримувач: Миколаїв.ГУК/Микол.обл./21081300, ЄДРПОУ: 37992030, Банк отримувача (ДКСУ): Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) гривень в дохід держави (р/р UA908999980313111256000026001, одержувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ: 37993783).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу.

Згідно з ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т.М. Головіна