Рішення № 139053269, 17.08.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/282/26

Номер провадження 2/142/399/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

17 серпня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 заборгованість за Кредитним договором № 51096124 від 20.11.2024 року, в сумі: 15145,16 грн., на користь ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ІВА№ НОМЕР_2 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335), стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та 8000.00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу на користь ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль- Стоцького, 1, корпус 28, ІВДО: НОМЕР_2 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335).

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 20.11.2024 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» був укладений кредитний договір № 51096124, згідно з умовами якого відповідач отримав 3000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Згідно з п.1.1 кредитного договору № 51096124 від 20.11.2024 р., Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів, сплатити Комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору № 51096124 від 20.11.2024 року визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.Позивач умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну їй суму, але Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. Сума заборгованості Відповідача становить 15145,16 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 3000,00 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 10195,16 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 450,00 грн., прострочена заборгованість за штрафами становить - 1500,00 грн. Також Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості Відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме: відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 1280/24056452 від 02.03.2026. На підставі вищевикладеного просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 квітня 2026 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 20 квітня 2026 року було направлено запит до Піщанської селищної ради Тульчинського району Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1

06 травня 2026 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь за вих. № 981 від 27 квітня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 06 травня 2026 року у даній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання,призначено судове засідання на 04 червня 2026 року на 08 годину 00 хвилин.

04 червня 2026 року у зв`язку із неявкою відповідача судове засідання в даній цивільній справі було відкладено на 08 годину 00 хвилин 07 липня 2026 року.

07 липня 2026 року дану цивільну справу було знято з розгляду до 16 години 00 хвилин 17 серпня 2026 року у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці.

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» повноважного представника в судове засідання 17 серпня 2026 року не направив, проте в матерілах справи міститься клопотання представника про розгляд справи у його відсутності, підтримання позовних вимог, та згода на ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в жодне судове засідання по даній справі, в тому числі, призначене на 17 серпня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце проведення судових засідань, призначених на 04 червня 2026 року, 07 липня 2026 року та на 17 серпня 2026 року був повідомлений належним шляхом отримання судової повістки в підсистемі "Електронний суд", де відповідач має зареєстрованний "Електронний кабінет", що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету.

Відзиву на позовну заяву та будь-яких інших клопотань чи заяв від відповідача на адресу суду не надходило.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень п.2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, в тому числі, день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився в жодне судове засідання без повідомлення причин неявки, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ч. 1 ст. 280, ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до норм статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з нормами параграфу 1 Глави 5 «Докази та доказування» ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності.

На підставі наданих суду доказів встановлено, що 20 листопада 2024 року між позивачем ТОВ "ФК "Тайгер Фінанс" та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про споживчий кредит № 51096124 20.11.2024, який підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором HalQ21h (а.с.7-12)

Відповідно до п. 1.1 договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів, сплатити Комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника. Типом кредиту є кредит.

Згідно п. 1.2 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 3000 грн. у валюті: Українська гривня.

В. п. 1.3 договору передбачено, що Кредит надається/видається 2024 року загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 20.11.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Згідно п. 1.3.1 договору датою надання кредиту є 20.11.2024 року. У випадку, якщо Товариство здійснює перерахування коштів не у день укладання Договору, а у наступні календарні дні, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредитування (кількість днів), зазначений в п.1.3. Договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Товариством в Особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу Позичальника.

Відповідно до п. 1.4. договору, повернення кредиту сплата процентів за користування кредитом та сплата комісії, має здійснюватися Позичальником відповідно до Графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії (за умови дотримання Графіку платежів): 15.11.2025.

В п. 1.4.1 договоур визначено, що позичальник зобов`язаний здійснити оплату комісії до 20 грудня 2024 року та поверунти суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення кредиту, а саме 15 листопада 2025 року.

В п. 1.4.2 договору сторони погодили, що плата за надання кредиту є економічною сутністю комісії за надання кредиту, при цьому базою розрахунку комісії за надання кредиту є сума (загальний розмір) кредиту визначеного у п.1.2. цього Договору. Комісія за надання кредиту розраховується як фіксований відсоток від суми (загального розміру). У будь-якому разі Комісія не є платою за додаткову та/або супутню послугу Кредитодавця.

Згідно п. 1.5 договору загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 10674,00 гривень в грошовому виразі та 2654.66 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 Договору. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 13 674,00 гривень. Денна процентна ставка становить 0.99 %. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, денна процентна ставка а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та Позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема здійснить платіж/платежі відповідно до Графіку платежів.

Відповідно до п. 1.5.1 договору, пільгова процентна ставка за користування кредитом становить: 0.8 відсотків в день. Особливості нарахування пільгової процентної ставки визначені п.п.2.2.2., 2.2.3. цього Договору.

Згідно п. 1.5.2 договору кредитодавець одноразово нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 15% від Суми кредиту, що складає: 450,00 грн., яку Позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 1.4.1. цього Договору.

В пункті 1.6 договору визначено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 350.4 відсотків річних. Особливості нарахування стандартної (базової) процентної ставки процентів визначені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього Договору.

Згідно п. 1.7 договору пільговий період - це період, який обирає Позичальник у Особистому кабінеті на сайті Кредитодавця. При цьому, строк пільгового періоду починається з 1 дня строку кредитування та закінчується останнім днем, обраного Позичальником строку пільгового періоду. Пільговий період не може перевищувати ЗО календарних днів.

Згідно п. 1.8 договору, стандартний період - це період, який починається з наступного дня після закінчення строку Пільгового періоду і діє до закінчення строку кредитування, якщо інше не визначено Договором.

В п. 1.9 договору сторони погодили, що рекомендованою датою внесення споживачем грошових коштів для уникнення простроченої заборгованості за кредитом є будь який день, згідно Графіку платежів, але не пізніше дати остаточного погашення, згідно п.1.4 Договору. Завершення Пільгового періоду не призводить до порушення строків (прострочення) виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати інших платежів за умови виконання п. 1.4 Договору та дотримання графіку платежів. Закінчення Стандартного періоду та/або порушення графіку платежів призводить до порушення та прострочення виконання грошових зобов`язань позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом 8 Договору.

Згідно п. 2.1 договору Кредитні кошти надаються Позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_3 . Відповідно до п. 2.2.1 договору, позичальник сплачує Кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію у розмірах, зазначених в п.п. 1.5.1., 1.5.2., 1.6. Договору відповідно.

В п.2.2.2 договору передбачено, що нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за день користування з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 Договору. База для нарахування 3000.

Пунктом 2.2.3 договору визначено, що за користуванням Кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: пільгова процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 0,8% за один день день користування Кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду користування Кредитом. Після закінчення строку пільгового періоду періоду нараховується Стандартна процентна ставка, стандартна процента ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.96% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується з першого дня Стандартного періоду. При цьому пільговий період протягом якого застосовується пільгова процентна ставка в розмірі 0,8% діє протягом 30 календарних днів з 20.11.2024 року по 20.12.2024 року, а стандартний період ротягом якого застосовується пільгова процентна ставка в розмірі 0,96% діє протягом 330 календарних днів з 21 грудня 2024 року по 15 листопада 2025 року року

Згідно п. 2.3 договору строк кредитування, а також термін (дата) повернення (виплати) кредиту, встановлені Договором, можуть бути змінені (продовжені) за письмовою згодою Сторін, шляхом укладання Сторонами додаткового договору/угоди до цього Договору. Ініціювання Клієнтом продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування/строку Договору відбувається без змін умов цього Договору в бік погіршення для Клієнта. Позичальник за наявності відповідної пропозиції Кредитодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на погоджених умовах користування кредитом, на певну кількість днів доступну у пропозиції.

Відповідно до п. 2.4.1. Кредитного договору Позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі та у терміни, що встановлені у Графіку платежів, який є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 2.4.2. Кредитного договору Позичальник має право в будь-який час достроково повернути кредит у повному обсязі або частково. Дострокові платежі, що перевищують суму простроченої заборгованості (платежу) Позичальника згідно з Графіком платежів, спрямовуються у погашення заборгованості за тілом кредиту, починаючи з останнього неоплаченого розрахункового періоду за Графіком платежів (з кінця Графіку платежів, за умови, якщо Графік платежів передбачає кілька таких платежів). Заборгованість вважається поточною до дати платежу згідно з Графіком платежів.

Відповідно до п. 2.4.3. Кредитного договору у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць Кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі. Кредитодавець у письмовій формі, шляхом направлення повідомлення на електронну скриньку Позичальника, повідомляє Позичальника про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо Кредитодавець відповідно до умов Договору вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення кредиту, такі платежі або повернення кредиту здійснюються Позичальником протягом 30 календарних днів. Якщо протягом цього періоду Позичальник усуне порушення умов Договору, вимога Кредитодавця втрачає чинність.

Згідно з п. 2.4.4. Кредитного договору Позичальник зобов`язаний здійснити сплату заборгованості за кредитом одним зі способів, зазначених на сайті Товариства https://ewacash.com.ua. При цьому Позичальник самостійно сплачує послуги платіжної системи (фінансового посередника), що здійснює переказ грошових коштів, відповідно до тарифів останньої. Товариство забезпечує можливість сплати заборгованості через Особистий кабінет на сайті https://ewacash.com.ua, у тому числі у дні, які відповідно до чинного законодавства України є вихідними, святковими, неробочими. Позичальник має скористатися такою можливістю у випадку, якщо на момент здійснення платежу йому недоступні інші способи погашення заборгованості (наприклад, у святкові, вихідні дні, нічний час, перебування за кордоном тощо).

Відповідно до п. 2.4.5. Кредитного договору датою сплати заборгованості за кредитом вважається дата отримання Товариством грошових коштів / інформаційного повідомлення від платіжної системи (оператора), через яку було здійснено переказ коштів, про здійснення відповідного переказу з посиланням на номер Кредитного договору / реєстраційний номер облікової картки платника податків Позичальника, за умови, що в подальшому грошове відшкодування за такою операцією надійшло на рахунок Товариства.

Згідно з п. 4.1. Кредитного договору Позичальник відповідає перед Товариством за зобов`язаннями, що випливають з цього Договору, всіма коштами та майном, що йому належать на праві власності (у тому числі часткової та сумісної), на які відповідно до законодавства може бути звернено стягнення.

Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору за порушення строків перерахування коштів на рахунок Позичальника Кредитодавець зобов`язаний сплатити на користь Позичальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення платежу. Пеня не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Згідно з п. 4.3. Кредитного договору Кредитодавець несе відповідальність за невиконання умов цього Договору в межах чинного законодавства.

Відповідно до п. 4.4. Кредитного договору сторона договору, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що засвідчуються Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

У п. 4.5. Кредитного договору сторони погодили обмеження відповідальності Позичальника, а саме: сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін; сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін; за порушення виконання споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.

Відповідно до п. 4.6. Кредитного договору сторони погодили, що цифрове значення суми та/або розміру відшкодування: підвищених процентів становить «0» (підвищена відсоткова ставка не справляється згідно з умовами фінансового продукту «РUL Кредит»); пені становить «0» (пеня не справляється згідно з умовами фінансового продукту «РUL Кредит»); штрафів за продуктом «РUL Кредит» становить «50 %» від суми отриманого кредиту (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 4.7. Кредитного договору у разі прострочення строку повернення Кредиту, передбаченого п. 1.4. Кредитного договору, на один календарний день Позичальник зобов`язується сплатити на користь Кредитодавця штрафні санкції (штраф) у розмірі 10 % від суми отриманого кредиту (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 4.7.1. Кредитного договору у разі прострочення строку повернення Кредиту, передбаченого п. 1.4. Кредитного договору, на 10 календарних днів Позичальник зобов`язується сплатити на користь Кредитодавця штрафні санкції (штраф) у розмірі 40 % від суми отриманого кредиту (п. 1.2. Договору).

В договорі про споживчий кредит № 51096124 20.11.2024 від 20 листопада 2024 року позичальником ОСОБА_1 було зазначено номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_3 .

Судом досліджено Додаток 1 до Договору про споживчий кредит № 51096124 від 20.11.2024 року, який містить Графік платежів за договором про споживчий кредит, з якого встановлено, що за умовами договору кредит у розмірі 3000,00 грн було надано Позичальнику 20 листопада 2024 року. Згідно з Графіком платежів строк кредитування становить 360 днів. При цьому Графіком передбачено здійснення Позичальником 12 платежів, останній з яких має бути здійснений 15 листопада 2025 року. Судом встановлено, що 20 листопада 2024 року, у день видачі кредиту, у графіку зазначено суму кредиту в розмірі 3000,00 грн, при цьому чиста сума кредиту також становить 3000,00 грн. Відповідно до Графіка платежів перший платіж має бути здійснений 20 грудня 2024 року та становить 1 170,00 грн, з яких 720,00 грн припадає на погашення заборгованості за процентами за користування кредитом, а 450,00 грн - на додаткові та/або супровідні послуги. Починаючи з другого платежу, визначеного на 19 січня 2025 року, та надалі щомісячно Графіком передбачено платежі у розмірі 864,00 грн кожен, при цьому такі платежі складаються виключно з процентів за користування кредитом у розмірі 864,00 грн та не передбачають погашення основної суми кредиту. Зокрема, такі платежі у розмірі 864,00 грн передбачені Графіком на 19 січня 2025 року, 18 лютого 2025 року, 20 березня 2025 року, 19 квітня 2025 року, 19 травня 2025 року, 18 червня 2025 року, 18 липня 2025 року, а також у наступні визначені Графіком дати у 2025 році. Судом встановлено, що протягом строку кредитування до останнього платежу основна сума кредиту в розмірі 3000,00 грн не погашається щомісячними платежами, а її погашення передбачене одноразово в складі останнього, дванадцятого платежу. Так, відповідно до Графіка платежів останній, дванадцятий, платіж становить 3 864,00 грн, з яких 3 000,00 грн визначено як погашення суми кредиту та 864,00 грн. - як проценти за користування кредитом, а загальна вартість складає 13674,00 грн. (а.с.13-14)

Судом встановлено, що відповідно до листа ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 16.02.2026 року № 144011-1513539590-16022026 згідно договору з ТОВ "ТАЙГЕР ФІНАНС" № 070524/АІ-1909 від 07.05.2024 року, підтверджується успішність операції з номером номер транзакції: 1513539590; сума операції: 3000,00 грн; валюта: UAH; дата виконання операції: 20.11.2024 року; час виконання операції: 16:53; номер замовлення: 01934а 10-3745- 71са-аа8а- d64aecf3fl d0; номер платіжної картки: НОМЕР_6; статус платіжної операції: «Виконано»; платник: ТОВ «ТАЙГЕР ФІНАНС», ЄДРПОУ 43561909; призначення платежу: «Видача кредитних коштів (а.с.17)

Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» вих. № 1280/1 від 09 березня 2026 року підтверджено, що ОСОБА_1 (далі - Позичальник), дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , з яким укладено договір про споживчий кредит № 51096124 від 20.11.2024 р. (далі - Договір), ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС», акцепт (Договір) підписаний Позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відомості про одноразовий ідентифікатор наведені у таблиці: одноразовий ідентифікатор Позичальнику «НаlQ21lh» відправлено 20.11.2024 о 16:52:33 на номер телефону НОМЕР_5 (а.с.17)

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит № 51096124 20.11.2024 від 20 листопада 2024 року, станом на 14 листопада 2025 року заборгованість позичальника ОСОБА_1 складає всього 15145,16 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3000,00 грн., заборгованість за процентами в розмірі 10195,00 грн., заборгованість за штрафами в розмірі 1500,00 грн., заборгованість за комісією в розмірі 450,00 грн. (а.с.18-20).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі №127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.

Судом встановлено, що 20 листопада 2024 року ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» кредит у розмірі 3 000,00 грн. строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом, які у пільговий період становили 0,8 % за кожен день користування кредитом, а після його закінчення - 0,96 % за кожен день користування кредитом, а також одноразової комісії у розмірі 450,00 грн, з остаточним строком повернення кредиту 15 листопада 2025 року. Взяті на себе за договором зобов`язання щодо повернення суми кредиту та сплати передбачених договором платежів ОСОБА_1 належним чином не виконав, у зв`язку з чим, відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 14 листопада 2025 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 15145,16 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 3000,00 грн, процентами за користування кредитом - 10195,00 грн, штрафами - 1500,00 грн та комісією - 450,00 грн.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

В той же час, відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Таким чином, наслідки невиконання цивільно-правових зобов`язань за договорами позики змінились. Зокрема, боржники за такими договорами звільняються від оплати штрафу, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат та іншої відповідальності.

Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 1500,00 грн є безпідставними, оскільки не відповідають приписам пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та не підлягають до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача сум комісії, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі №183/2122/15 зробив висновок про те, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року №6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02 жовтня 2019 року по справі №740/4328/14.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4ст. 263 ЦПК України).

Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі №6-2071цс16.

Крім того, аналізуючи норми ст.549-552,625,1046,1048,1050 ЦК України, суд вказує на те, що наслідками укладення договору позики є: зобов`язання позичальника повернути позикодавцеві суму грошових коштів (суму позики); одержання позикодавцем від позичальника процентів від суми позики; сплата позичальником позикодавцю індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; сплату позичальником позикодавцю неустойки (штрафу, пені) у разі порушення боржником зобов`язання.

Проте, положеннями параграфа 1 «Позика» Глави 71 Розділу І Книги п`ятої ЦК України не передбаченого такого наслідку укладення договору позики як сплата комісії.

Таким чином, суд не погоджується з включенням до розрахунку заборгованості комісії за видачу кредиту в розмірі 450,00 грн. Відповідно до умов договору комісія за видачу кредиту визначена у розмірі 15 % від суми виданого кредиту, однак умовами Договору не конкретизовано, за надання якої саме окремої супровідної послуги кредитодавця справляється така комісія, у чому полягає її зміст та які дії кредитодавця є підставою для її нарахування. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать, зокрема, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, а стаття 8 цього Закону передбачає включення до загальних витрат саме комісій кредитодавця, пов`язаних із наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Отже, сама по собі назва платежу як «комісія за видачу кредиту» та визначення його розміру у відсотковому співвідношенні до суми кредиту не підтверджують надання позичальнику самостійної платної послуги та не звільняють кредитодавця від обов`язку довести правову та фактичну підставу такого платежу. Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 199/441/21, а також у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 159/4809/17, згідно з якими встановлення комісії за дії кредитодавця без визначення конкретних послуг, за які така комісія справляється, не може бути підставою для покладення відповідного платежу на споживача. Оскільки відповідачеві фактично надано кредитні кошти у сумі 3000,00 грн, а доказів надання йому будь-якої окремої платної послуги за видачу кредиту, відмінної від безпосереднього надання кредитних коштів, позивачем не надано, суд доходить висновку про необґрунтованість нарахування комісії у розмірі 450,00 грн .

Тому, враховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості по комісії в розмірі 450,00 грн.

На підставі аналізу наведених норм законодавства та досліджених судом доказів, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та належна до стягнення з відповідача на користь позивача сума заборгованості за договором за договором про споживчий кредит № 51096124 20.11.2024 від 20 листопада 2024 року, становить 13195,16грн., з яких заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3000,00 грн. та заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 10195, 16грн.

Оскільки відповідач в судове засідання не з`явився та належними доказами не спростував доводи позивача, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, та враховуючи те, що умовами кредитного договору встановлено обов`язок позичальника повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, визначені договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право вимоги повернення вказаної суми заборгованості.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує, що відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір в розмірі 2319,60 грн.,пропорційно розміру задоволених вимог.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Такі правові позиції викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21). Вказана судова практика є незмінною.

Згідно вимог ст. 137, ст. 141 ЦПК України зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження надання та понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копії договору про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02 липня 2025 року, укладеного між ТОВ "ФК Тайгер Фінанс" та Адвокатським об`єднанням "Апологет", копію акта №1280 наданих послуг (правової (правничої допомоги) від 09.03.2026 року, та детальний опис наданих послуг від 14 квітня 2026 року до акту №1280 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02 липня 2025 року, копію ордеру про надання правничої допомоги ТОВ "ФК "Тайгер Фінанс" адвокатом Усенком М. І., копію свідоцтва про право на заняття адвокатськю діяльністю Усенка М. І. (а.с.23-27), відповідно яких вартість наданої професійної правничої допомоги по даній справі оцінюється в сумі 8000 грн.

Враховуючи наведене, а також часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним з складністю справи та виконаними адвокатами роботами, обсягом наданих послуг, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 1048, 1050, 1054, 1056, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 11, 13, 76-81, 137, 141, ч.8 ст. 178, 259, 263-265, 272, 273, 279-283, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ІВА№ НОМЕР_2 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335), заборгованість за Кредитним договором № 51096124 від 20.11.2024 року, в сумі: 13195,16 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_4 ), на користь ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль- Стоцького, 1, корпус 28, ІВДО: НОМЕР_2 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) судовий збір в розмірі 2319,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_4 ), на користь ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль- Стоцького, 1, корпус 28, ІВДО: НОМЕР_2 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) витрат ина професійну правничу допомогу в рощмірі 4000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Тайгер Фінанс», що знаходиться в м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, код ЄДРПОУ 43561909;

Відповідач: ОСОБА_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Суддя: