Ухвала суду № 139052319, 17.08.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17780/26

провадження № 1-кс/753/2400/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі слідчого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026100020002229, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 серпня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

до Дарницького районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11 серпня 2026 року, клопотання було передано до провадження судді ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 120201000200222 від 03.08.20263 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням перевіряються обставини можливого функціонування на території Дарницького району міста Києва так званих колл-центрів, діяльність яких могла бути пов?язана із заволодінням грошовими коштами громадян шляхом обману з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Під час спільного відпрацювання працівниками Управління стратегічних розслідувань у місті Києві, Управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у місті Києві та Дарницького управління поліції отримано оперативну інформацію про можливе функціонування за адресою: місто Київ, Харківське шосе, 175 офісного приміщення № 66, у якому може здійснюватися діяльність так званого шахрайського колл-центру. У подальшому, 05.08.2026 у період часу з 15 години 30 хвилин до 16 години 31 хвилин слідчим слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві капітаном поліції ОСОБА_5 у невідкладному випадку в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України проведено обшук відокремленого нежитлового офісного приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 175, у ході якого виявлено та вилучено: мобільні телефони Redmi у коробках- 6 шт, порожні коробки від мобільних телефонів - 19 шт, документи, телевізор - Samsung - 1 шт, телевізор - Sony - 1 шт.

Згідно з інформаційною довідкою № 488972731 від 06 серпня 2026 року, сформованою за адресним критерієм щодо будинку № 175 на Харківському шосе у місті Києві, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться актуальні відомості про об?єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 540879080000, а саме нежилі приміщення офісної будівлі з вбудованими житловими квартирами у літері «А», загальною площею 10 936,80 кв. м, у тому числі офісні приміщення загальною площею 10 143,40 кв. м та технічні приміщення загальною площею 793,40 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на зазначений об?єкт зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «КРИСТАЛ ОФІС», код ЄДРПОУ 44954444. Водночас відомості Державного реєстру речових прав не містять окремого самостійного реєстраційного запису щодо офісного приміщення під номером 66, його площі, реєстраційного номера або окремого титульного власника. Під час проведення обшуку приміщення було індивідуалізовано за фактично наявним номером 66 при вході, а його розташування, внутрішнє планування та обстановка зафіксовані у протоколі та на відеозаписі проведення обшуку. Отже, титульним власником зареєстрованого об?єкта нерухомого майна, у складі якого розташоване фактично обшукане офісне приміщення під номером 66, є Товариство з обмеженою відповідальністю «КРИСТАЛ ОФІС», код ЄДРПОУ 44954444. Разом із тим особа, яка фактично користувалася безпосередньо офісним приміщенням під номером 66 на час проведення обшуку, з відомостей Державного реєстру речових прав не встановлена.

Зазначене вилучене майно має важливе значення для досудового розслідування та встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, оскільки може містити на собі сліди кримінального правопорушення та інші відомості, які можуть бути використані як докази факту й обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Постановою слідчого від 06.08.2026 вказане вище майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026100020002229 від 03.08.2026.

Вилучені мобільні телефони можуть містити відомості про абонентські номери, контакти, листування, телефонні з?єднання, електронні облікові записи, встановлені програми та інші дані, що мають значення для встановлення способу організації можливої шахрайської діяльності та осіб, причетних до неї. Порожні коробки від мобільних телефонів можуть містити серійні номери та ІМЕ, необхідні для ідентифікації пристроїв, встановлення їх походження та належності. Документи можуть містити відомості щодо осіб, які користувалися приміщенням, організації роботи, контактів і розрахунків, а телевізори могли використовуватися як технічні засоби відображення інформації. Тому збереження зазначених речей у первісному стані є необхідним для їх огляду, проведення відповідних експертних досліджень та встановлення осіб, причетних до кримінального правопорушення.

Враховуючи вказане, прокурор просив накласти арешт на майно, вилучене під час невідкладного обшуку 5 серпня 23026 року.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Власник майна у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, будь-яких заяв до суду не подавав.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, враховуючи, що неявка власника майна не перешкоджає розгляду клопотання, ухвалив проводити розгляд клопотання за відсутності власника майна.

Суд, дослідивши матеріали клопотання доходить наступного висновку.

Згідно статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати; 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Разом з тим, ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 12 серпня 2026 року у задоволенні клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні № 12026100020002229, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 3 серпня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України відмовлено, оскільки слідчий суддя дійшов висновку, що у клопотанні не обґрунтована та не доведена необхідність проведення невідкладного обшуку без ухвали слідчого судді у розумінні ч. 3 ст. 233 КПК України, а також не доведено наявність ознак злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, за обставин, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно з ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Враховуючи, що ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 12 серпня 2026 року було відмовлено у задоволенні клопотання про надання дозволу на проведений 5 серпня 2026 року невідкладний обшук в порядку ст. 233 КПК України, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна, яке було вилучено під час проведення вказаного обшуку.

Враховуючи вищевикладене слідчий суддя доходить висновку що клопотання прокурора про арешт майна задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026100020002229, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 серпня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1