Ухвала суду № 139052198, 18.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/19597/26

Провадження №: 1-кп/752/2336/26

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

18 серпня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100010000978 від 20 травня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

На розгляд Голосіївського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки воно підсудне Голосіївському районному суду м. Києва, підстав для його закриття немає, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Також прокурор звернулася з клопотанням про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме з метою уникнення відповідальності за вчинене обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, які ще не були допитані безпосередньо в судовому засіданні, вчинити інші кримінальні правопорушення. При цьому застосування більш м`яких запобіжних заходів не здатне запобігти вказаним ризикам.

Захисник не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду. При цьому заперечив проти продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи відсутністю ризиків у кримінальному провадженні. Вказав, що дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК України кваліфіковані неправильно, наміру збувати наркотичний засіб у обвинуваченого не було. Можливості впливати на свідків, які є працівниками «Нової пошти» у обвинуваченого немає. Обвинувачений є наркозалежним, має постійне місце проживання. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт у певний період доби, що забезпечить належну процесуальну поведінку обвиунваченого.

Обвинувачений підтримав захисника. Вказав, що не має наміру переховуватись від суду. Просив змінити запобіжний захід.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про призначення судового розгляду, виходячи з наступного.

Кримінальне провадження підсудне Голосіївському районному суду м. Києва, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд проводить підготовку до судового розгляду.

Суд вважає за необхідне призначити судовий розгляд не пізніше 10 днів після постановлення ухвали про його призначення, здійснювати судовий розгляд відкрито, суддею одноособово.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 бвинувачується у вчиненні замаху на тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, та у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, за який передбачено покарання до трьох років позбавлення волі.

Про обґрунтованість підозри обвинуваченого свідчить зміст обвинувального акта та реєстр матеріалів досудового розслідування. Обґрунтованість підозри також була предметом перевірки слідчого судді під час досудового розслідування. При цьому оцінка обґрунтованості підозри, в даному випадку, здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинуваченого. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Судом не розпочато з`ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не досліджено документи сторони обвинувачення, не допитано свідків та самого обвинуваченого.

Обвинувачений раніше судимий. За останнім вироком йому призначено покарання у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально.

Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, дані про його особу, який є наркозалежним, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за ст. 309 КК України, суд дійшов висновку про продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема у випадку незастосування запобіжного заходу обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності з обґрунтованою ймовірністю може переховуватись від суду, а також може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Наявність у обвинуваченого житла, в даному випадку, не зменшує актуальність вказаних ризиків та не є підставою для зміни запобіжного заходу.

Більш м`які запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, на даній стадії кримінального провадження, будуть недостатніми для запобігання ризикам, не забезпечать дієвості кримінального провадження та належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Даних про те, що за станом здоров`я обвинувачений не може триматися під вартою в розпорядження суду не надано.

Застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в даному випадку, виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

При цьому на виконання приписів ч. 3 ст. 183 КПК України суд визначає обвинуваченому в якості альтернативи розмір застави - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Керуючись статтями 177, 183, 199, 314, 315, 369-372, 376 КПК України, су

постановив:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва на 18 серпня 2026 року о 15:45.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, до 16 жовтня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 в якості альтернативи заставу - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172; Банк - Державна казначейська служба України в м. Києві; р/р № UA128201720355259002001012089; призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду), від … (дата ухвали), по справі № …, внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду та на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього наступні обов`язки:

не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи;

здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Строк дії обов`язків визначити до 16 жовтня 2026 року включно.

Контроль за виконанням обов`язків обвинуваченим покласти на прокурора.

Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків обвинуваченим, а також якщо обвинувачений не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню та в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Cуддя: ОСОБА_1