Ухвала суду № 139051848, 13.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"13" серпня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/1971/26

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Шатерніков М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРЕ МІСТО 1654" (61166, м. Харків, вул. Євгенія Єніна, буд. 11, кімн. 4.41, ідент. код 41196686)

про розірвання договору

За участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРЕ МІСТО 1654", в якому просить суд розірвати договір оренди землі від 22.09.2021 №б/н (номер запису про інше речове право 44336461, дата державної реєстрації 04.10.2021), укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРЕ МІСТО 1654" щодо земельної ділянки загальною площею 0,9104 га по вул. Саперній, 23 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:12:016:0001). Стягнути з відповідача понесені позивачем витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1971/26, розгляд якої призначити за правилами загального позовного провадження, призначено у справі проведення підготовчого засідання на 02 липня 2026 року о 12:30.

В судовому засіданні 02.07.2026 суд постановив ухвалу без оформлення окремого документа про відкладення підготовчого засідання в порядку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 23.07.2026 о 13:30 в зв`язку з неможливістю розгляду в даному судовому засіданні питань, визначених ч. 2 ст. 182 ГПК України

В судовому засіданні 23.07.2026 суд оголосив ухвалу постановлену в судовому засіданні без оформлення окремого документа про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України до 06.09.2026 , про закриття підготовчого провадження в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України та призначав справу до судового розгляду по суті в порядку, передбаченому ч. 2 п. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України на 13.08.2026 о 12:30.

В судове засіданні 23.07.2026 представники позивача та відповідача не з`явилися, відповідач відзив на позов не надав.

13.08.2026 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано клопотання про закриття провадження у справі № 922/1971/26 за позовом Харківської міської ради до ТОВ "Старе місто 1654" про розірвання договору оренди землі від 22.09.2021 №б/н (номер запису про інше речове право 44336461, дата державної реєстрації 04.10.2021), укладеного між Харківською міською радою та ТОВ «Старе місто 1654» щодо земельної ділянки загальною площею 0,9104 га по вул. Саперній, 23 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:12:016:0001) у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Ч. 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.06.2026, як і ухвали-повідомлення по цій справі, були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте були повернуті до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких підстав, враховуючи те, що ухвали суду у даній справі направлялись відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи та про дату, час та місце проведення судового засідання, проте не виявив бажання бути присутнім у судовому засіданні, та його неявка не перешкоджає розгляду справи в порядку ч. 1 ст. 202 ГПК України. При цьому, неотримання адресатом кореспонденції від судового органу є суб`єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала відповідачу подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

Таким чином, оскільки судом вчинені всі необхідні визначені процесуальним законом вимоги щодо повідомлення сторін, суд визнає, що відповідач був належним чином повідомлені про факт відкриття провадження у даній справі, як того вимагають приписи ст.ст. 120, 242 ГПК України, однак не скористались своїм правом на надання відзиву на позов. А відтак, суд вирішує справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГП України за наявними в ній матеріалами. При цьому суд, керуючись ч. 1 ст. 202 ГПК України, визнає, що неявка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі рішення Харківської міської ради від 14.07.2021 № 153/21 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в користування фізичним та юридичним особам» між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРЕ МІСТО 1654» укладено договір оренди землі від 22.09.2021 № б/н (номер запису про інше речове право 44336461, дата державної реєстрації 04.10.2021) (далі-Договір)

Відповідно до умов вищезазначеного Договору ТОВ «СТАРЕ МІСТО 1654» передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,9104 га по вул. Саперній, 23 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136600:12:016:0001, землі житлової та громадської забудови для будівництва кварталу житлових будинків з присадибними ділянками строком до 01.08.2026.

Відповідно до п. 3 Договору, на земельній ділянці розміщено об`єкти нерухомого майна об`єкт незавершеного будівництва.

Пунктом 5 Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору становить 8 789 017 грн.

Відповідно до п.9 Договору, орендна плата за землю вноситься Орендарем щомісячно в грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить 3 % від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 10 Договору передбачено, що у подальшому орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених відповідно до законодавства.

Відповідно до п.11 Договору, орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками за місцем розташування земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів , що настають за останнім календарним днем звітного (податкового місця).

Відповідно до п.28 Договору, орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату у строк і в розмірі, що встановлені цим договором.

Відповідно до п.15 Договору, земельна ділянка передається в оренду для будівництва кварталу житлових будинків з присадибними ділянками.

Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 19.05.2026 відповідач є власником незавершеного будівництва, житлового будинку літ.А-2 в м. Харкові по вул.Саперній 23,. Відсоток забудови складає 55%. та орендарем земельної ділянки площею 0,9104 га (кадастровий номер 6310136600:12:016:0001) згідно договору оренди від 22.09.2021 строком дії до 01.08.2026, власником якої є позивач.

Згідно із листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 15.05.2026 № 9613/5/20-40-04-07-12 ТОВ «СТАРЕ МІСТО 1654» за даними податкових декларацій з плати за землю задекларовано до сплати за земельну ділянку площею 0,9104 га (кадастровий номер 6310136600:12:016:0001) за жовтень - грудень 2021 року 63 791,16 грн (за жовтень 19 846,14 грн, за листопад грудень 21 972,80 грн щомісячно), за січень-лютий 2022 року - 48 339,60 грн (24 169,80 грн щомісячно) орендної плати. За 2023 2026 роки плату за землю товариство не нараховувало та не сплачувало.

Таким чином, позивач зазначає, що відповідач з березня 2022 року не здійснює оплату за землю та має заборгованість в розмірі 478 239,38 грн, що є на його думку підставою для розірвання договору.

Серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків законодавець у пункті 1 частини другої статті 11 ЦК України вирізняє, зокрема, договори.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України)

У частині першій статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч. 2 статті 792 ЦК України).

Правилами частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Отже, оренда землі є окремим випадком найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря, у тому числі, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт.

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт (частина друга статті 25 Закону України "Про оренду землі").

Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.

За загальним правилом частини першої статті 651 ЦК України, яке застосовується до будь-яких цивільних (приватноправових) правовідносин з приводу зміни або розірвання цивільних (приватноправових) договорів, така зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Винятком з цього правила (про те, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін) є приписи частини другої статті 651 ЦК України, що надають суду повноваження зі зміни або розірвання договору (без наявності згоди сторін), проте у випадках, визначених законом.

Тож загальне правило про розірвання та зміну договору без згоди сторін на підставі рішення суду передбачене у частині другій статті 651 ЦК України, що визначає універсальні засади, застосовні до усіх видів приватноправових договорів.

Спеціальними у врегулюванні розірвання договору оренди землі є приписи статті 32 Закону України "Про оренду землі", а також статті 141 ЗК України, пункт "д" частини першої .

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як "систематичність" та "несплату", зокрема, орендної плати.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття "систематичність" у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).

Відповідно до частини другої, статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.

Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини другої статті 651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його змінив судовому порядку.

Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов`язаних з укладенням та виконанням договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, з березня 2022 року перестав сплачувати орендну плату за оренду земельної ділянки за вищевказаною адресою, тобто систематично не сплачував орендну плату за землю.

Відповідно до п. 35 Договору, дія оренди припиняється шляхом розірвання за взаємною домовленістю сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання іншою стороною обов`язків, передбачених договором, т внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, що істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до п. 36 Договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається Умовами розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, встановленим у п. 16 Договору, систематична несплата орендної плати, здійснення самочинного будівництва на земельній ділянці, встановлення тимчасових споруд та малих архітектурних форм без оформлення відповідних документів, передбачених законодавством; у разі потреби надання земельної ділянки для суспільних потреб.

Таким чином, будучи обізнаним як з умовами договору оренди, так і з настанням наслідків невиконання покладених на себе зобов`язань, зокрема, щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, відповідач більше трьох років не сплачував орендну плату, що є підставою для розірвання договору оренди землі.

Проте, суд зауважує наступне.

Відповідно до п. 8 Договору, договір укладено строком до 01.08.2026. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право перед іншими особами на укладання договору оренди землі на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця листом-повідомленням про намір укласти договір оренди землі на новий строк. До листа-повідомленням додається акт обстеження земельної ділянки , інформаційна довідка з Державного реєстру прав про право власності на об`єкти нерухомості, що розташовані на орендованій землі та довідка територіального органу з питань податкової політики про відсутність заборгованості з плати за землю.

Позивачем не надано суду доказів укладання з відповідачем договору оренди землі на новий строк.

Отже, спірний договір припинив свою дію під час слухання справи 01.08.2026 року.

Таким чином, суд констатує, що на час подання позовної заяви позивачем (03.06.2026) спір щодо дострокового припинення Договору між учасниками цієї справи був реальним, проте припинив існування вже під час розгляду цієї справи в господарському суді.

Згідно з п. 2 ч. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення щодо якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (аналогічної правової позиції притримується і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04).

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами, а закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності свідчать про те, що після подання позовної заяви позивачем Договір оренди землі від 22.09.2021 припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, тобто з 02.08.2026 року, у зв`язку з чим, враховуючи, що на дату ухвалення рішення відсутній спір щодо дострокового розірвання такого договору, провадження у справі по розгляду позовних вимог про дострокове розірвання такого договору підлягає закриттю згідно із п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

За приписами ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір повертається у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для повернення позивачу з Державного бюджету України судового збору в сумі 3328,00 грн сплаченого згідно платіжної інструкції № 552 від 22.05.2026.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Харківської міської ради задовольнити (вх. 19845).

2. Закрити провадження у справі № 922/1971/26 за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРЕ МІСТО 1654" про розірвання договір оренди землі від 22.09.2021 №б/н (номер запису про інше речове право 44336461, дата державної реєстрації 04.10.2021 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

3. Повернути Харківській міській раді (61003, м. Харків, майдан Конституції,б.7, ЄДРПОУ 04059243) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 3328,00 грн. сплаченого згідно платіжної інструкції №552 від 22.05.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в порядку приписів ч. 2 ст. 135 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено 13.08.2026 року.

СуддяМ.І. Шатерніков