Ухвала суду № 139051745, 18.08.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкладення розгляду справи

18 серпня 2026 року Справа № 918/566/26

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Редько К.О., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" та Комунального некомерційного підприємства "Дубенська міська лікарня" Дубенської міської ради

про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення коштів.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Мельничук Лілія Олександрівна;

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Іванов Артем Валерійович, Жук Роман Євстахійович;

від відповідача 2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дубенської окружної прокуратури (Прокуратура) в інтересах держави в особі Дубенської міської ради (Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" (Відповідач-1) та Комунального некомерційного підприємства "Дубенська міська лікарня" Дубенської міської ради (Відповідач-2) про:

- визнання недійсною Додаткової угоди від 27.06.2024 №3 до Договору на постачання електричної енергії споживачу від 02.01.2024 № 02, укладеного Комунальним некомерційним підприємством "Дубенська міська лікарня" Дубенської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД";

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ""ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" на користь Дубенської міської ради коштів у розмірі 412 618,23 грн.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено розгляд справи на 27.05.2026.

До суду 20.05.2026 від представника Відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

До суду 26.05.2026 від Прокуратури найшла відповідь на відзив.

До суду 27.05.2026 від Відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення розгляду справи до закінчення розгляду справи № 3-8/2026(178/26) Конституційним Судом за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - клопотання від 26.05.2026).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.05.2026 відкладено підготовче засідання на 10.06.2026.

Від Прокуратури 01.06.2026 надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

До суду 04.06.2026 від Відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

До суду 06.07.2026 від Відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення розгляду справи до закінчення розгляду справи № 320/23406/26 Київським окружним адміністративним судом (далі - клопотання від 06.07.2026).

До суду 07.07.2026 від Відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.06.2026 відкладено підготовче засідання на 08.07.2026.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.07.2026 відкладено підготовче засідання на 23.07.2026.

До суду 20.07.2026 від Прокуратури надійшли заперечення на клопотання про зупинення.

У судове засідання 23.07.2026 представники Позивача та Відповідача-2 не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" від 26.05.2026 про зупинення провадження у справі №918/566/26 та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" від 06.07.2026 про зупинення провадження у справі №918/566/26, закрито підготовче провадження у справі № 918/566/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.08.2026, оскільки сам по собі факт відкриття Конституційним Судом України конституційного провадження щодо перевірки конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не свідчить про наявність об`єктивної неможливості розгляду цієї справи. Предметом розгляду у справі № 918/566/26 є правомірність укладення спірної додаткової угоди та наявність підстав для застосування наслідків їх недійсності, а встановлення відповідних обставин здійснюється на підставі наявних у справі доказів.

На час розгляду справи пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є чинною нормою права, яка підлягає застосуванню судами. Відкриття конституційного провадження не зупиняє дії закону та не позбавляє суд можливості надати оцінку спірним правовідносинам на підставі чинного законодавства і наявної судової практики.

Крім того, заявником не наведено переконливих доводів щодо неможливості встановлення та оцінки обставин, які входять до предмета доказування у цій справі, без попереднього вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності зазначеної норми. За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що між цією справою та конституційним провадженням існує такий зв`язок, який унеможливлює подальший розгляд спору по суті.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин

Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №910/12694/18, від 17.04.2019 у справі №924/645/18, від 20.12.2019 у справі №910/13234/18, від 13.09.2019 у справі №912/872/18, від 21.02.2019 у справі №910/974/18.

При цьому пункт п`ятий частини першої статті 227 ГПК України передбачає, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення Конституційним Судом України рішення за результатом розгляду справи, їх взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у цій справі, підставами позову.

Також судом встановлено, що предметом розгляду Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/23406/26 є визнання протиправними та нечинними пунктів 17 та 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі - Особливості).

Верховним Судом у постанові від 06.02.2025 у справі № 916/747/24 сформовано правовий висновок щодо застосування положень Особливостей у взаємозв`язку із нормами Закону. Зокрема, суд касаційної інстанції у вказаній постанові виснував, що Особливості не передбачають внесення змін до Закону, а лише встановлюють певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану.

Більше того, Особливості лише деталізують випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та не встановлюють іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення, передбаченого даною нормою.

Крім того, згідно з правовими висновками Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними в постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, вирішення питання про чинність/нечинність нормативного-правового акту не є підставою для зупинення провадження в господарській справі, адже господарський суд в межах вирішення господарського спору не лише може, але й зобов`язаний самостійно, дотримуючись завдань та принципів господарського судочинства, закріплених у статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в тому числі змагальності та диспозитивності, встановити обставини, які є предметом доказування у ній, застосувати джерела права та розглянути спір у відповідності зі статтями 2 та 11 ГПК України.

Пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України передбачено, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи, коли зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставин (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України (постанова Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18).

У клопотанні від 06.07.2026 Відповідачем-1 не зазначено жодної конкретної обставини, яка входить до предмета доказування у справі № 918/566/26 та яку суд не може самостійно встановити на підставі наявних у справі доказів до вирішення адміністративної справи № 320/23406/26.

До суду 14.08.2026 від представника Відповідача-1 надійшло клопотання про повернення на стадію підготовчого засідання та залишення позову без розгляду (далі - клопотання від 14.08.2026).

До суду 17.08.2026 від представника Відповідача-1 надійшло клопотання про повернення на стадію підготовчого засідання та зупинення провадження у справі (далі - клопотання від 17.08.2026).

У судовому засіданні 18.08.2026 суд, розглянувши клопотання Відповідача-1 від 14.08.2026 про повернення на стадію підготовчого засідання, залишення позову без розгляду та від 17.08.2026 зупинення розгляду справи, заслухавши позицію представників сторін щодо поданих клопотань, протокольними ухвалами відмов у їх задоволенні та, відповідно, залишив без розгляду клопотання залишення позову без розгляду та зупинення розгляду справи, з огляду на таке.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (частини 2, 3 статті 177 ГПК України).

Підготовче провадження у справі закрито 23.07.2026 та призначено справу до розгляду по суті 18.08.2026, що підтверджується відповідною ухвалою суду.

Відповідно до частини третьої статті 201 ГПК України з оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

На час закриття підготовчого провадження судом з`ясовано у представників сторін чи подано ними всі докази, чи відсутні клопотання, які потрібно заявляти на стадії підготовчого провадження у справі, чи розглянуто всі клопотання сторін і чи вбачають сторони за можливе закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.

Отримавши погодження сторін, закриваючи підготовче провадження та призначаючи справу до судового розгляду по суті, судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, передбачені частиною другою статті 182 ГПК України, для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, строки підготовчого провадження у даній конкретній справі.

Частиною першою статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

При цьому, суд зазначає, що норми ГПК України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті приймати рішення про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні. При здійсненні правосуддя слід керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Водночас, повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття можливе лише у виняткових випадках за наявності обставин, які об`єктивно унеможливлюють реалізацію учасником справи відповідних процесуальних прав під час підготовчого провадження та мають істотне значення для правильного вирішення спору. У свою чергу саме на заявника покладається обов`язок доведення існування таких виняткових обставин.

Як вбачається зі змісту поданих клопотань, необхідність повернення до стадії підготовчого провадження Відповідач-1 обґрунтовує необхідністю залишити позов без розгляду та зупинити провадження у справі.

Згідно з частиною третьою статті 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Доводи Відповідача-1 зводяться виключно до необхідності вирішення судом питання щодо зупинення провадження у справі, що, на думку суду, не є винятковою обставиною для повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки положеннями ГПК передбачені чіткі підстави для зупинення при розгляді справи по суті, серед яких неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Крім того суд враховує, що у судовому засіданні 23.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача-1 від 26.05.2026 про зупинення провадження у справі №918/566/26, що зазначено у відповідній ухвалі суду, тобто суд вже розглянув подане Відповідачем-1 клопотання від 26.05.2026, а нормами ГПК України не передбачено повторний розгляд клопотань, які вже розглянуті судом і ним ухвалено відповідне процесуальне рішення за результатами такого розгляду.

Суд звертає увагу, що зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, зазначив, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №910/12694/18, від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 у справі № 912/872/18, від 21.02.2019 у справі № 910/974/18, 20 липня 2020 року у справі № 910/11236/19.

При цьому пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України передбачено, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд враховує, що предметом розгляду у даній справі №918/566/26 є оцінка правомірності укладення спірної додаткової угоди та відповідно стягнення коштів у зв`язку з такою обставиною, зокрема наявності чи відсутності передбачених законом підстав для зміни ціни за одиницю товару, дотримання сторонами вимог законодавства про публічні закупівлі, а також правових наслідків таких дій.

Зазначені обставини входять до предмета доказування у цій справі та можуть бути встановлені господарським судом самостійно на підставі наявних і поданих сторонами доказів.

Розгляд об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/11553/25 (щодо вирішення питання щодо правозастосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України відносно існування правових підстав для зупинення касаційного провадження до вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у подібних правовідносинах) не спрямований на встановлення фактичних обставин цієї господарської справи №918/566/26, не стосується оцінки доказів у ній та не вирішує питання щодо прав і обов`язків сторін у спірних правовідносинах.

Сам по собі факт передання на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/11553/25 не позбавляє господарський суд можливості дослідити докази у межах справи №918/643/26, встановити обставини та надати їм правову оцінку.

Суд також враховує, що Відповідач-1 у клопотанні 14.08.2026 посилається на постанову Верховного Суду від 08.07.2026 у справі № 910/16365/25, водночас з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що вказане судове рішення зареєстровано 10.07.2026 та забезпечено надання загального доступу 13.07.2026, у той час як, у даній справі підготовче провадження було закрито 23.07.2026, тобто через 10 днів після оприлюдення вказаної постанов Верховного Суду. При цьому Відповідачем-1 не обґрунтовано та не доведено суду об`єктивної неможливості звернення з відповідним клопотанням до закриття підготовчого провадження у даній справі.

За таких підстав суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотань Вфідповідача-1 про повернення до стадії підготовчого провадження.

Частиною другою статті 207 ГПК України передбачено суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, тому клопотання Відповідача-1 про залишення без розгляду позову Прокуратури та зупинення провадження у справі підлягають залишенню без розгляду.

У судовому засіданні 18.08.2026 судом завершено стадію з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, а також надано можливість сторонам на стадії судових дебатів висловити перед судом свою правову позицію щодо спірних правовідносин.

Представники Позивача та Відповідача-2 в судове засідання 18.08.2026 не з`явилися.

Згідно із статтею 219 ГПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

У судовому засіданні 18.08.2026, після судових дебатів судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, суд дійшов висновку про відкладення проголошення судового рішення на 20.08.2026.

Відповідно до частин другої та третьої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень

Керуючись статтями 120, 219, 234, 235 ГПК України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Повідомити учасників справи про відкладення проголошення судового рішення на "20" серпня 2026 р. на 15:30 год.

2. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. вул. Давидюка Тараса, 26А, зал судових засідань № 15.

3. Надіслати ухвалу учасникам справи, в порядку, визначеному частиною п`ятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

4. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України документи, що підтверджують повноваження представників.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя А.О. Селівон