Ухвала суду № 139051718, 18.08.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" серпня 2026 р. м. Рівне Справа №918/165/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця у ВП № 57580893

у межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2026 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою від 19.03.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризацію боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Мельник Ірину Анатоліївну. Заборонено ОСОБА_1 відчужувати майно. Строк виконання всіх грошових зобов`язань ОСОБА_1 вважається таким, що настав 19.03.2026.

20 березня 2026 року о 09:57 год на офіційному веб-порталі судової влади України https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/og_pov/?d=78801&v=940b037971&t=6 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Номер публікації: 78801.

Ухвалою від 14.05.2026 визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБТ ФОРС" до ОСОБА_1 у справі № 918/165/26 на загальну суму 120 905 грн 43 грн. - друга черга задоволення, без права вирішального голосу на зборах кредиторів.

Ухвалою від 14.07.2026 клопотання керуючого реструктуризацією Мельник Ірини Анатоліївни про затвердження плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 - задоволено. Затверджено план реструктуризації боргів боржника у справі № 918/165/26 про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 у редакції, схваленій рішенням зборів кредиторів боржника, оформленим протоколом № 1 від 13.07.2026. З дня затвердження судом Плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в Плані реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 . Припинено повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Мельник Ірини Анатоліївни у справі № 918/165/26. Зобов`язано ОСОБА_1 не пізніше п`яти днів після закінчення строку виконання Плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів - надати суду та кредитору Товариству з обмеженою відповідальністю "ДЕБТ ФОРС" (вул. Княжий Затон, будинок 9, приміщення 369, офіс 1, місто Київ, 02095; код ЄДРПОУ 43577608), включеному до плану реструктуризації боргів, Звіт про виконання плану реструктуризації боргів. До звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника додаються докази задоволення вимог кредитора згідно з таким планом.

07 серпня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла скарга боржника на дії (бездіяльність) державного виконавця у ВП № 57580893, в якій боржник просить суд:

- визнати дії державного виконавця Святошинського ВДВС у місті Києві КМУМЮУ Коноваленко Анни Сергіївни щодо не зупинення виконавчого провадження безпідставними;

- зобов`язати державного виконавця Святошинського ВДВС у місті Києві КМУМЮУ Коноваленко Анну Сергіївну зупинити виконавче провадження № 57580893 відкрите 01.11.2018;

- зняти арешт накладений постановою про арешт майна боржника від 01.11.2018 ВП № 57580893, відповідно до якої накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 88 500 грн. 00 коп.

Зі скарги боржника на дії (бездіяльність) державного виконавця слідує, що 01.11.2018 головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження № 57580893, сторонами якого є ОСОБА_1 (боржник) та ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на підставі виконавчого напису Приватного нотаріусу Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області №723 від 18.10.2018 про примусове стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 80 000,00 грн.

В обґрунтування поданої скарги боржник вказує, що після відкриття 19.03.2026 провадження у справі № 918/165/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів виконавче провадження № 57580893, відкрите 01.11.2018, державним виконавцем не було зупинено. Заявник посилається на те, що вимоги за цим виконавчим провадженням виникли до відкриття справи про неплатоспроможність, а тому їх задоволення має здійснюватися виключно в межах справи № 918/165/26 та відповідно до затвердженого 14.07.2026 плану реструктуризації боргів. Крім того, заявник зазначає, що в межах ВП № 57580893 продовжує діяти арешт, накладений постановою від 01.11.2018, що суперечить наслідкам відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та перешкоджає розпорядженню майном боржника. У зв`язку з цим просить визнати безпідставним незупинення виконавчих дій, зобов`язати державного виконавця їх зупинити та зняти накладений арешт.

З моменту порушення справи про банкрутство/відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

Поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності (галузевих принципів), суттєве значення має й принцип узгодженості нормативних приписів права із суміжними інститутами права, що має гарантувати інтеграцію законодавства у сфері неплатоспроможності/банкрутства до національної системи права.

Так, Кодекс України з процедур банкрутства як спеціальний нормативно-правовий акт має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов`язаних з банкрутством юридичних осіб та неплатоспроможністю фізичних осіб, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Контроль суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, за виконанням судових рішень може здійснюватися, зокрема, шляхом розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з ч. 2 ст. 340 ГПК України скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. (ч. ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України).

Дослідивши матеріали скарги, господарський суд дійшов висновку про прийняття скарги та призначення її до розгляду у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 6 ст. 340 ГПК України про прийняття скарги до розгляду суд постановляє ухвалу та повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після прийняття її до розгляду.

Із інформації про виконавче провадження № 57580893 вбачається, що наразі означене виконавче провадження веде державний виконавець Святошинського ВДВС у місті Києві КМУМЮУ Коноваленко Анна Сергіївна.

Відтак суд даною ухвалою вважає за необхідне повідомити ОСОБА_3 про подання на неї скарги в межах справи № 918/165/26 про неплатоспроможність.

Окремо суд вважає за необхідне навести підстави для прийняття скарги на дії державного виконавця у справі № 918/165/26.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі №910/21981/16 від 13.04.2023:

"99. Водночас, як неодноразово наголошував Верховний Суд, з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі і нормами КУзПБ, які мають пріоритет у правовідносинах за участю боржника, встановлені спеціальні правила звернення стягнення на його майно.

100. Зокрема, за приписами частини чотирнадцятої статті 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

101. Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина п`ята статті 41 КУзПБ).

102. За такого правового регулювання правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18(914/608/20), Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №905/1923/15, Верховного Суду від 10.06.2022 у справі №918/984/21, від 26.01.23 у справі №910/21981/16).

103. Тож у разі оскарження вчинених державним/приватним виконавцем виконавчих дій, спрямованих на звернення стягнення на кошти чи інше майно боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, постає питання про застосування статей 339, 340 ГПК України та статей 7, 41 КУзПБ при визначенні суду, уповноваженого на судовий контроль за такими діями стосовно боржника.

104. За положеннями ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

105. Така скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (стаття 340 ГПК України).

106. Як наголошувалося раніше, з введенням в дію 21.10.2019 КУзПБ справи у спорах, наслідком вирішення яких може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника у справі про банкрутство, а також спори з вимогами до боржника, за правилами статті 7 цього Кодексу підлягають розгляду виключно у межах справи про його банкрутство.

107. Сутність судового контролю за виконанням судових рішень полягає у розгляді та вирішенні судом скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

108. Підставою для здійснення такого контролю є звернення сторони виконавчого провадження, яка вважає, що відповідним рішенням (дією, бездіяльністю) порушено її права, оскільки на дату такого звернення добровільно не виконані її вимоги виконавцем/посадовою особою ДВС або приватним виконавцем.

109. Тож питання, що є предметом розгляду суду під час судового контролю за виконанням судових рішень, має усі характерні ознаки спору, оскільки постає як стан невизначеності у правах та обов`язках її учасників, що має бути усунутий судовим рішенням. Та обставина, що спір цей є суто процесуальним, особливого значення в розглядуваному контексті не має. Адже за змістом частини першої статті 7 КУзПБ саме господарський суд, що здійснює провадження у справі про банкрутство, розглядає спори, стороною яких є боржник, причому частина друга цієї статті конкретизує, що до таких спорів, зокрема, належать спори щодо інших вимог до боржника, тобто спори, які тим чи іншим чином стосуються інших вимог до боржника.

110. Тому в разі оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, які стосуються виконання судового рішення, ухваленого у спорі за участю боржника в межах справи про банкрутство відповідно до приписів статті 7 КУзПБ, очевидно, що така скарга (заява, позов) підлягає розгляду судом, який розглянув справу в майновому спорі чи іншому спорі з вимогами до боржника як суд першої інстанції (стаття 340 ГПК України), тобто судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, навіть за умови, що відповідачем є суб`єкт владних повноважень згідно з абзацом четвертим частини другої цієї норми.

111. Водночас Верховний Суд наголошує, що, вирішуючи питання, пов`язані з оскарженням рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо примусового виконання (звернення стягнення на кошти та інше майно) за рішеннями у спорах (правовідносинах), стороною яких є боржник у справі про банкрутство, які були вирішені поза межами справи про банкрутство до введення в дію КУзПБ або з інших причин, господарським судам слід урахувати у системному взаємозв`язку статті 339, 340 ГПК України та статтю 7 КУзПБ, керуючись пріоритетом приписів спеціального закону - КУзПБ, а також закріпленими у цьому законі принципами концентрації всіх спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство та судового контролю у відносинах банкрутства (неплатоспроможності).

112. Здійснюючи системне тлумачення приписі статті 7 КУзПБ, підпункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, а також статті 339 ГПК України, слід виходити з того, що процедура банкрутства - це спеціальна правова процедура, норми КУзПБ є спеціальними і під час їх зіставлення з нормами загальними вони повинні мати процесуальний пріоритет.

113. Верховний Суд неодноразово зауважував, що КУзПБ у статті 7 розширив підсудність господарському суду спорів, стороною яких є боржник, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, визначивши за змістом цієї норми критерій впливу на майнові активи боржника вирішальним при з`ясуванні питання щодо необхідності розгляду спору в межах справи про його банкрутство.

114. Телеологічне та лексичне тлумачення приписів пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України у взаємозв`язку зі статтею 7 КУзПБ свідчить, що у цих нормах законодавець, застосувавши категорії "справи у спорах з майновими вимогами", "майновий спір", "спір щодо майна" та залишивши перелік таких спорів відкритим, визначив передумови для реалізації судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, функції судового контролю щодо максимально широкого кола правовідносин за участю боржника та щодо його майна.

115. За приписами КУзПБ зміст судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства полягає у тому, що рішення чи дії боржника та третіх осіб, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.

116. Отже, на переконання Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, за такого формулювання пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, статті 7 КУзПБ у межах справи про банкрутство підлягають вирішенню питання судового контролю у виконавчих провадженнях за рішеннями стосовно боржника, виконання яких можливе шляхом звернення стягнення на кошти чи інше його майно, незалежно від процесуальної форми звернення (скарга, заява, позов) заінтересованої особи щодо здійснення такого контролю.

117. Тож Верховний Суд вважає, що повноваження господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо здійснення відповідного судового контролю поширюються і на правовідносини з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) у виконавчому провадженні, що передбачає звернення стягнення на майно боржника або може вплинути іншим чином на майнові активи боржника, і такий контроль має здійснюватися з моменту відкриття виконавчого провадження та до його завершення чи закриття провадження у справі про банкрутство боржника.

118. Контроль суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, за виконанням судових рішень може здійснюватися, зокрема, шляхом розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, за результатами розгляду якої у разі встановлення обґрунтованості скарги суд ухвалою визнає оскаржувані рішення, дії або бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

119. Натомість розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та ухвалення відповідного рішення поза провадженням у справі про банкрутство може мати наслідком суперечність між судовим рішенням за скаргою та метою процедур банкрутства (неплатоспроможності) за приписами спеціального закону - КУзПБ, що має пріоритет з часу відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Таке судове рішення не відповідатиме критерію виконуваності та принципу правової визначеності, адже виконавець чи орган державної виконавчої служби може опинитися у стані невизначеності через колізії у правовому регулюванні примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) і процедури банкрутства (неплатоспроможності) боржника".

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що у даному випадку скарга боржника на дії державного виконавця має розглядатися судом в межах справи № 918/165/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 234, 235, 339, 342 ГПК України, ст. ст. 2, 7 КУзПБ суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Повідомити державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (03148, Україна, місто Київ, вулиця Гната Юри, будинок 9; Код ЄДРПОУ 34999049) Коноваленко Анну Сергіївну про надходження до суду скарги боржника ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця у ВП № 57580893, поданої в межах справи № 918/165/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

2. Скаргу боржника ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця у ВП № 57580893, подану в межах справи № 918/165/26 прийняти та призначити до розгляду у судовому засіданні, яке відбудеться "25" серпня 2026 р. на 16:50 год. в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Давидюка Тараса, 26-А, в залі судових засідань № 10.

3. Запропонувати державному виконавцю Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коноваленко Анні Сергіївні надати письмові пояснення щодо скарги боржника ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця у ВП № 57580893 - до 24.08.2026 (включно).

4. Запропонувати ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ), котрий є стягувачем у межах ВП № 57580893, надати письмові пояснення щодо скарги боржника ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця у ВП № 57580893 - до 24.08.2026 (включно).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 ГПК України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич