Рішення № 139051301, 10.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2026 р. Справа № 911/1757/26

Господарський суд Київської області у складі:

судді Фурсової С.М.

за участю секретаря судового засідання Сеніної В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Антимонопольного комітету України (03035, місто Київ, вулиця Митрополита В.Липківського, будинок №45; код ЄДРПОУ 00032767)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Урбан-Менеджмент» (08202, Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Соборна, будинок №195-3, офіс №1; код ЄДРПОУ 43656115)

про стягнення 498 780,00 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: Прохоров Є.І.

від відповідача: Зоценко І.В.

Р У Х С П Р А В И

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Урбан-Менеджмент» про стягнення 498 780,00 гривень пені.

В обґрунтування заявлених вимог Антимонопольний комітет України посилається на порушення відповідачем строків сплати штрафу згідно рішення №73-р від 20.03.2025.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.06.2026 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче провадження призначено на 10.07.2026. Також, даною ухвалою встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору та доказів.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Суд встановив, що позивач та відповідач у справі зареєстрували електронні кабінети в системі «Електронний суд», а тому ухвала суду від 15.06.2026 про відкриття провадження у справі була доставлена до електронних кабінетів сторін в підсистемі «Електронний суд» про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку документу до електронного кабінету.

Отже, позивач та відповідач були належним чином повідомлені про рух справи.

Таким чином, судом вжито всі необхідні та можливі заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи, суд вважає, що відповідач є таким, що належним чином повідомлений про наявність даного спору.

Від відповідача 30.06.2026 надійшов відзив на позовну заяву. Товариство з обмеженою відповідальністю «Урбан-Менеджмент» заперечує проти позову Антимонопольного комітету України з посиланням на те, що рішення АМКУ було своєчасно оскаржене у судовому порядку, на час судового оскарження рішення АМКУ строки сплати штрафу та нарахування пені були зупинені відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Також відповідач вказує, що рішення суду першої інстанції від 01.10.2025 не набрало законної сили, оскільки було своєчасно оскаржене в апеляційному порядку, остаточний судовий розгляд справи №910/7572/25 завершився постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025, у зв`язку з чим відповідач вважає незаконним нарахування пені за період судового оскарження, а також після 10.12.2025, посилаючись на положення ч. 5 ст. 56 Закону та практику Верховного Суду. Наголошує, що заявлена пеня є надмірною та неспівмірною, тоді як штраф відповідач сплатив добровільно, а прострочення було зумовлене судовим оскарженням та складним фінансовим становищем підприємства.

Позивачем 06.07.2026 подано відповідь на відзив, у якій позивач доводи відповідача про відсутність підстав для нарахування пені вважає необґрунтованими. Комітет вважає, що судове оскарження рішення АМКУ не призвело до перенесення всього строку сплати штрафу до завершення апеляційного перегляду, а лише зупинило його на визначений законом період.

Від відповідача 09.07.2026 отримано клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою суду від 10.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 24.07.2026. Продовжено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до початку розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 24.07.2026 розпочато розгляд справи по суті.

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання судом вирішено оголосити перерву в судовому засіданні перед вивченням письмових доказів.

У судовому засіданні 24.07.2026 оголошено перерву до 10.08.2026 о 10:45 год., про що постановлено відповідну ухвалу.

Представники сторін з`явились в судове засідання 10.08.2026.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначено Законом України «Про захист економічної конкуренції».

Антимонопольний комітет України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності (ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).

Частиною 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з ч.2 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Рішення Комітету набирають чинності з дня їх прийняття.

Відповідно до ч.1, 3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Судом встановлено, що Антимонопольний комітет України розглянувши матеріали справи №128-26.13/181-24 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Урбан-Менеджмент» (код ЄДРПОУ 43656115) законодавства про захист економічної конкуренції, прийняв рішення №73-р від 20.03.2025, яким визнано, що ТОВ «Урбан-Менеджмент» вчинило порушення, передбачене п. 14 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі Комітету на вимогу заступника Голови Комітету - державного уповноваженого №128-21.1/09-594е від 06.01.2023 у встановлений ним строк та накладено на нього штраф у розмірі 498 780,00 гривень.

Копія рішення Антимонопольного комітету України була надіслана Комітетом разом із супровідним листом №128-26.13/07-3668е від 03.04.2025 та отримана Відповідачем 21.04.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0601131631166.

Отже, строк для добровільної сплати штрафу, накладеного рішенням Комітету, закінчився 23.06.2025 (оскільки 21.06.2025 та 22.06.2025 припадають на неробочі дні).

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню..

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Урбан-Менеджмент» оскаржило рішення №73-р від 20.03.2025 до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 відкрито провадження у справі №910/7572/25 за позовом ТОВ «Урбан-Менеджмент» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Комітету.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 у справі №910/7572/25 у задоволенні позовних вимог ТОВ «Урбан-Менеджмент» відмовлено повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 у справі №910/7572/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Урбан-Менеджмент» на зазначене рішення суду першої інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 у справі №910/7572/25 апеляційну скаргу ТОВ «Урбан-Менеджмент» залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 у справі - без змін.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень та в єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі «електронний суд» відсутня інформація щодо подальшого оскарження ТОВ «Урбан-Менеджмент» рішення Антимонопольного комітету України №73-р від 20.03.2025.

Згідно з ч.8 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Судом встановлено, що відповідач сплатив позивачу штраф у розмірі 498 780,00 гривень у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями:

- №16497 від 25.12.2025 про сплату частини штрафу у розмірі 98 780,00 гривень;

- №16498 від 26.12.2025 про сплату частини штрафу у розмірі 200 000,00 гривень;

- №16503 від 29.12.2025 про сплату частини штрафу у розмірі 200 000,00 гривень.

Однак така сплата відбулася після закінчення двомісячного строку, встановленого ч.3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Частинами 5, 7 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» врегульовано, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. У разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку.

Варто зазначити, що тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №910/408/18, від 27.11.2018 у справі №910/4081/18, від 19.03.2019 у справі №904/3536/18, від 16.04.2019 у справі №910/11550/18, від 31.10.2019 у справі №904/3778/18, від 22.01.2019 у справі №915/304/18, від 16.06.2022 у справі №917/530/21, від 06.08.2024 у справі №914/3599/23)

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок пені), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Враховуючи викладене, судом перевірено розрахунок заявленої до стягнення пені та визнано його арифметично та методологічно не правильним.

Як було встановлено вище, 20.03.2025 Антимонопольним комітетом України прийнято рішення №73-р про накладення на відповідача штрафу у розмірі 498 780,00 гривень.

21.04.2025 дане рішення було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю «Урбан-Менеджмент».

Відтак, перебіг строку для добровільної сплати штрафу розпочався 22.04.2025 та, згідно з ч.3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», останнім днем його закінчення є 23.06.2025 (оскільки 21.06.2025 та 22.06.2025 припадають на неробочі дні).

Згідно з абз.2 ч.3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України.

За змістом ч. 2 ст. 176, ч. 3 ст. 232 ГПК України, «часом розгляду справи» є період, перебіг початку якого виникає з винесення судом ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а закінчення - ухваленням рішення суду. Час розгляду судом справи по суті є єдиною і неподільною стадією судового процесу.

За змістом висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16 червня 2022 року у справі № 917/530/21, від 11 червня 2019 року у справі № 910/9272/18, від 22 січня 2019 року у справі № 915/304/18, від 19 березня 2019 року у справі № 904/3536/18 та від 27 листопада 2018 у справі № 910/4081/18 тривалість зупинення нарахування пені визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.

Разом з тим, розгляд справи №910/7572/25 (щодо оскарження рішення АМКУ №73-р від 20.03.2025) розпочався Господарським судом міста Києва з моменту постановлення ухвали про відкриття провадження у справі - 23.06.2025 та тривав до ухвалення рішення 01.10.2025, як встановлено ч.3 ст. 232 ГПК України.

В подальшому, розгляд справи в суді апеляційної інстанції тривав з 21.10.2025 (дати постановлення ухвали Північного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження) до моменту прийняття постанови - 10.12.2025.

Відповідно до абз.3 ч.5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

Таким чином, протягом розгляду справи №910/7572/25 Господарським судом міста Києва з 23.06.2025 по 01.10.2025, та перегляду Північним апеляційним господарським судом з 21.10.2025 по 10.12.2025 - підстави для нарахування пені відсутні.

Отже, двомісячний строк для добровільної сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України, зупинився 23.06.2025 винесенням ухвали Господарським судом міста Києва про відкриття провадження у справі №910/7572/25 про визнання недійсним рішення Комітету та в останній день строку для добровільної сплати штрафу, залишок строку для добровільної оплати склав 1 день.

Разом з тим, з 02.10.2025 було відновлено строк для сплати штрафу, накладеного рішенням АМКУ №73-р від 20.03.2025, тож відповідач мав право добровільно його оплатити - по 02.10.2025 включно.

Суд зазначає, що у зв`язку із закінченням двомісячного строку для добровільної оплати штрафу, у позивача настало право для нарахування пені з 03.10.2025 по 20.10.2025 включно за кожний день його прострочення.

Дане право АМКУ міг реалізувати по 20.10.2025 включно, оскільки з 21.10.2025 по 10.12.2025 строк нарахування пені зупинився, у зв`язку з переглядом рішення Господарського суду м.Києва від 01.10.2025 у справі №910/7572/25 Північним апеляційним господарським судом.

В подальшому, підстави для нарахування пені знову відновились з 11.12.2025 (наступний день після прийняття Північним апеляційним господарським судом постанови у справі №910/7572/25) по 28.12.2025 включно (день, який передував даті повної сплати штрафу).

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що правомірними періодами для нарахування пені за прострочення сплати штрафу є: з 03.10.2025 по 20.10.2025, з 11.12.2025 по 28.12.2025 (з урахуванням часткових оплат).

Судом здійснено перерахунок розміру пені, що в сукупності становить 254 414,40 гривень:

- за період з 03.10.2025 по 20.10.2025 (498 780 грн * 1,5%) * 18 днів = 134 670,60 гривень;

- за період з 11.12.2025 по 24.12.2025 (498 780 грн * 1,5%) * 14 днів = 104 743,80 гривень;

- за період з 25.12.2025 по 25.12.2025 (400 000 грн (з врахуванням часткової оплати 25.12.2025 - 98 780 грн) * 1,5%) * 1 день) = 6 000,00 гривень;

- за період з 26.12.2025 по 28.12.2025 (200 000 грн (з врахуванням часткових оплат оплати 25.12.2025 та 26.12.2025 на суми 98 780 грн та 200 000 грн відповідно) * 1,5%) * 3 дні) = 9 000,00 гривень.

29.12.2025 відповідачем здійснено останній платіж на суму 200 000,00 гривень у зв`язку з чим штраф сплачено в повному обсязі.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 254 414,40 гривень пені.

Оцінюючи доводи відповідача щодо наявності підстав для зупинення строку нарахування пені на час оскарження рішення АМКУ в судах першої та апеляційної інстанцій без можливості його переривання, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки таке зупинення можливе лише на час розгляду справи чи її перегляду, як передбачено абз.3 ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», тобто фактичного розгляду, не включаючи строк на подання апеляційної скарги, передачі матеріалів справи з суду першої інстанції до апеляційної інстанції, час знаходження їх у суді, коли такий розгляд чи перегляд не здійснювались.

За змістом висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16 червня 2022 року у справі № 917/530/21, від 11 червня 2019 року у справі № 910/9272/18, від 22 січня 2019 року у справі № 915/304/18, від 19 березня 2019 року у справі № 904/3536/18 та від 27 листопада 2018 у справі № 910/4081/18 тривалість зупинення нарахування пені визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.

Окрім того, помилковим є твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «Урбан-Менеджмент», що до часу зупинення нарахування пені також необхідно включати дати складення повних текстів судових рішень, оскільки згідно з ч.3, ч. 4 ст.232 ГПК України, розгляд справи по суті судом першої інстанції чи перегляд рішення суду судами апеляційної чи касаційної інстанцій закінчується ухваленням рішення суду чи відповідної постанови.

Частинами 1,5 статті 240 ГПК України передбачено, що рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Відповідно до ст.283, 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції проголошується за правилами, встановленими ст.240 цього Кодексу. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

З огляду на вищевказані норми, до строку розгляду справи не відносяться дати складення повних текстів рішення чи постанови, відтак нарахування пені зупиняється лише з моменту відкриття провадження у справі до моменту ухвалення рішення чи постанови у судах першої чи апеляційної інстанціях.

Оцінюючи доводи відповідача щодо наявності підстав для зменшення пені та, відповідно, розглянувши подане до апеляційного суду клопотання про зменшення пені, суд зазначає наступне.

Пеня, нарахована позивачем, є видом відповідальності за несплату штрафу у строк встановлений ч.3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Вказаний Закон, на підставі приписів якого нараховано штраф та пеню, визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Відносини, пов`язані з притягненням до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом накладення штрафів та їх стягнення у судовому порядку органами АМКУ, не є господарськими (або цивільними) відносинами, оскільки в даному випадку орган АМКУ не виступає як суб`єкт господарсько-правових (або цивільно-правових) відносин, а реалізує повноваження, встановлені законодавством про захист економічної конкуренції.

При застосуванні приписів ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції (щодо стягнення з суб`єктів господарювання штрафу та пені у зв`язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати, що даний Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування). (Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.06.2022 у справі №917/530/21)

Накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані територіальним відділенням АМК на підставі Закону та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин.

Водночас нарахування та стягнення пені, передбаченої ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов`язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування.

Таким чином, суд зазначає, що на відміну від норм цивільного законодавства, приписами Закону України «Про захист економічної конкуренції» не передбачено можливість зменшення розміру пені, заявленої до стягнення (у разі її правомірного нарахування), оскільки такий вид нарахування пені є видом відповідальності за несплату штрафу у строк, встановлений ч.3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Щодо доводів відповідача про зниження фінансової можливості відповідача, а також неправомірного покладення на нього додаткового тягаря у вигляду нарахованої пені, суд зазначає, що нарахована на Товариство з обмеженою відповідальністю «Урбан-Менеджмент» пеня є способом забезпечення накладеного штрафу за вчинене правопорушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Статтею 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет» встановлено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання АМКУ, його територіальні відділення, у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, клопотання, позови, скарги до суду, зокрема про стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Згідно з ч.7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку.

Відтак, скрутне фінансове становище не звільняє Товариство з обмеженою відповідальністю «Урбан-Менеджмент» від обов`язку виконання ним вимог ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме сплати пені за прострочення строку для оплати штрафу, накладеного рішенням АМКУ №73-р від 20.03.2025, яке є обов`язкове до виконання, згідно ч.2 вказаної статті.

Також, відповідач посилається на правову позицію викладену у постановах Верховного суду у справах № 910/21576/17 та № 910/11874/18 з приводу, що день прийняття судового рішення про стягнення штрафу є кінцевою точкою для розрахунку пені. Після цієї дати АМКУ втрачає матеріально-правове право здійснювати будь-яке донарахування пені, у зв`язку з чим нарахування пені припинилося в силу закону 10.12.2025.

Суд вказує, що правові висновки, викладені у постановах Верховного суду у справах № 910/21576/17 та № 910/11874/18 не є релевантними до даної справи, адже Господарським судом міста Києва розглядалась справа № 910/7572/25 за позовом ТОВ «Урбан-Менеджмент» до АМКУ про визнання недійсним рішення АМКУ, а не позовом АМКУ про стягнення штрафу.

При цьому судом було надано вичерпну відповідь на істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Урбан-Менеджмент» про стягнення 498 780,00 гривень пені задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Урбан-Менеджмент» (08202, Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Соборна, будинок №195-3, офіс №1; код ЄДРПОУ 43656115) в дохід загального фонду Державного бюджету України (отримувач: ГУК у м. Києві / Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100) пеню в сумі 254 414,40 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Урбан-Менеджмент» (08202, Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Соборна, будинок №195-3, офіс №1; код ЄДРПОУ 43656115) на користь Антимонопольного комітету України (03035, місто Київ, вулиця Митрополита В.Липківського, будинок №45; код ЄДРПОУ 00032767) (отримувач: Антимонопольний комітет України, код ЄДРПОУ: 00032767, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: UA438201720343120001000001719) судовий збір в розмірі 3 052,97 гривень.

В частині стягнення 244 365,60 гривень пені відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду.

У судовому засіданні 07.08.2026 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.08.2026.

Позивач: Антимонопольний комітет України (03035, місто Київ, вулиця Митрополита В.Липківського, будинок №45; код ЄДРПОУ 00032767)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Урбан-Менеджмент» (08202, Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Соборна, будинок №195-3, офіс №1; код ЄДРПОУ 43656115)

Суддя С.М. Фурсова