Ухвала суду № 139051274, 18.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.08.2026Справа № 910/10267/26 За заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДАРВІС ГРУП"

про забезпечення позову до подачі позовної заяви

Особи, які можуть отримати статус учасника справи:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДАРВІС ГРУП" (позивач),

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТОВ "АПК УКРАГРОПОСТАЧ" (відповідач)

Суддя Гумега О.В.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАРВІС ГРУП" (далі - заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову (до подання позовної заяви), відповідно до якої заявник просить: вжити заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДАРВІС ГРУП" (Код ЄДРПОУ 46329932) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АПК УКРАГРОПОСТАЧ" (Код ЄДРПОУ 46035500) про стягнення заборгованості за Договором № 12728/07.2026 від 29.07.2026 року; накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АПК УКРАГРОПОСТАЧ" (Код ЄДРПОУ 46035500) - та знаходяться на всіх його рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах України, в межах загальної суми 334 258,10 грн. (триста тридцять чотири тисячі двісті п`ятдесят вісім грн. 10 коп.); накласти арешт на належне ТОВ "АПК УКРАГРОПОСТАЧ" рухоме та нерухоме майно, сукупна або окрема вартість якого становить понад 334 258,10 грн.; заборонити ТОВ "АПК УКРАГРОПОСТАЧ" вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, передачу, обтяження чи інше розпорядження належним йому рухомим або нерухомим майном, а також вчиняти дії, які можуть призвести до зменшення його активів, у тому числі грошових коштів, до моменту виконання рішення суду у даній справі; заборонити ТОВ "АПК УКРАГРОПОСТАЧ" укладати угоди, спрямовані на набуття нового рухомого чи нерухомого майна або іншим чином зменшувати оборотні активи підприємства, якщо такі дії можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

Розглянувши заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДАРВІС ГРУП" та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності наявні докази, суд встановив таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 та 4 ст. 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДАРВІС ГРУП" про забезпечення позову до подачі позовної заяви розглядається за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 140 ГПК України, без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначив таке.

Заявником 30.07.2026 року здійснено попередню оплату товару (причіп тракторний ЗПТС-12, з тентом) на суму 270 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 10 від 30.07.2026 року. Відповідно до п. 3.5. Договору, останнім днем строку поставки товару є 10.08.2026 року. Станом на дату подання позовної заяви та цієї заяви товар ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АПК УКРАГРОПОСТАЧ" не поставило, кошти не повернуто. Отже, ТОВ "АПК УКРАГРОПОСТАЧ" безпідставно утримує кошти заявника, не виконавши свого зустрічного зобов`язання ані з поставки товару, ані з повернення отриманої попередньої оплати. Крім того, за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, станом на дату подання цієї заяви до господарських судів України вже подано щонайменше два позови інших суб`єктів господарювання до цього самого Відповідача з предметом спору, аналогічним за своєю правовою та фактичною природою - отримання попередньої за сільськогосподарську техніку (причепи тракторні) без здійснення її фактичної поставки: справа № 916/3173/26 (Господарський суд Одеської області, суддя Д`яченко Т.Г.) - за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Виноградар" до ТОВ "АПК УКРАГРОПОСТАЧ" про розірвання Договору № 12579/05.2026 від 15.05.2026 та стягнення 200 000,00 грн. попередньої оплати сплаченої 08.06.2026 року, товар за яким не поставлений; позов подано до суду 03.08.2026 року; справа № 924/787/26 (Господарський суд Хмельницької області, суддя Димбовський В.В.) - за позовом Приватного підприємства "Авант-Агро" до ТОВ "АПК УКРАГРОПОСТАЧ" про розірвання Договору № 12584/06.2026 від 10.06.2026 та стягнення 114 000,00 грн. попередньої оплати, 6 246,58 грн. пені та 19 000,00 грн. збитків; ухвалою суду від 22.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 19.08.2026 року. Це створює обґрунтований сумнів у наявності у ТОВ "АПК УКРАГРОПОСТАЧ" реального наміру та/або фактичної спроможності виконувати договірні зобов`язання, а також в тому, що ТОВ "АПК УКРАГРОПОСТАЧ" взагалі провадить реальну господарську діяльність за задекларованим місцезнаходженням. Саме такого роду конкретні, підтверджені доказами обставини (а не абстрактні припущення) Верховний Суд визнає необхідною умовою для задоволення заяви про забезпечення позову: ключовим є встановлення судом наявності спору між сторонами, ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, співмірності обраного заходу забезпечення із заявленими вимогами та дійсної мети звернення із заявою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22).

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності наявні докази, суд встановив таке.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 5 ст. 140 ГПК України).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третьої статті 13 ГПК України).

Водночас, Верховний Суд у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини", заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошує Європейський суд з прав людини у рішенні "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, що відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд відзначає, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

Судом встановлено, що заявник належним чином обґрунтував, у тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, причини свого звернення із заявою про забезпечення позову, а також те, що невжиття обраного ним заходу забезпечення позову спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Судом встановлено, що заходи забезпечення позову, а саме: накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АПК УКРАГРОПОСТАЧ" (Код ЄДРПОУ 46035500) - та знаходяться на всіх його рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах України, в межах загальної суми 334 258,10 грн. (триста тридцять чотири тисячі двісті п`ятдесят вісім грн. 10 коп.), про застосування яких судом просить заявник, відповідають позовним вимогам, на забезпечення яких заявник просить вжити відповідний захід забезпечення позову.

При цьому судом враховано співвідношення права (інтересу), за захистом якого заявник має намір звернутись до суду, та наслідків вжиття заходу забезпечення позову, про застосування якого просить заявник.

За таких обставин, враховуючи пов`язаність заходу забезпечення позову з його предметом, ймовірність ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття відповідного заходу забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ТОВ "ДАРВІС ГРУП" в цій частині.

Суд дійшов висновку що заходи забезпечення позову, а саме: накладення арешту на належне ТОВ "АПК УКРАГРОПОСТАЧ" рухоме та нерухоме майно, сукупна або окрема вартість якого становить понад 334 258,10 грн.; заборону ТОВ "АПК УКРАГРОПОСТАЧ" вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, передачу, обтяження чи інше розпорядження належним йому рухомим або нерухомим майном, а також вчиняти дії, які можуть призвести до зменшення його активів, у тому числі грошових коштів, до моменту виконання рішення суду у даній справі; заборону ТОВ "АПК УКРАГРОПОСТАЧ" укладати угоди, спрямовані на набуття нового рухомого чи нерухомого майна або іншим чином зменшувати оборотні активи підприємства, якщо такі дії можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду не відповідають позовним вимогам, на забезпечення яких заявник просить вжити відповідні заходи забезпечення позову, а тому в цій частині заява про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись статтями 136-140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДАРВІС ГРУП" про забезпечення позову до подачі позовної заяви задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АПК УКРАГРОПОСТАЧ" (Україна, 03066, місто Київ, вул.Практична, будинок 2; ідентифікаційний код 46035500) - та знаходяться на всіх його рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах України, в межах загальної суми 334 258,10 грн. (триста тридцять чотири тисячі двісті п`ятдесят вісім грн. 10 коп.).

3. В іншій частині в задоволенні заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви відмовити.

4. Дана ухвала Господарського суду міста Києва від 18.08.2026 у справі № 910/10267/26 є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 18.08.2026, та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

5. Строк пред`явлення даної ухвали Господарського суду міста Києва від 18.08.2026 у справі № 910/10267/26 до виконання становить три роки, тобто до 18.08.2029.

6. Стягувачем у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2026 у справі № 910/10267/26 є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДАРВІС ГРУП" (Україна, 40000, Сумська обл., місто Суми, вул.Петропавлівська, будинок 52; ідентифікаційний код 46329932).

7. Боржником у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2026 у справі № 910/10267/26 є - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АПК УКРАГРОПОСТАЧ" (Україна, 03066, місто Київ, вул.Практична, будинок 2; ідентифікаційний код 46035500).

8. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 253-259 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Гумега Оксана Валеріївна