Рішення № 139051205, 10.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.08.2026Справа № 910/3973/26Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона імпульс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігрет енерго Київ"

про стягнення 3 017 671,88 грн.

Представники сторін:

від позивача: Репяхова К.І., довіреність № 01/05 від 01.05.2026;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крона імпульс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігрет енерго Київ" про стягнення 3 017 671,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 15/12/23 від 15.12.2023, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2026 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

15.04.2026 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 18.05.2026.

06.05.2026 представником відповідача подано клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву та відкладення судового засідання.

06.05.2026 представником позивача подано заперечення на клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву та відкладення судового засідання.

13.05.2026 від представника позивача - Репяхової Катерини Іванівни надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 18.05.2026, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 задоволено заяву представника позивача - Репяхової Катерини Іванівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судове засідання 18.05.2026 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2026 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

19.05.2026 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

20.05.2026 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

20.05.2026 представником відповідача подано заперечення на заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2026 продовжено розгляд справи № 910/3973/26, підготовче засідання у справі №910/3973/26 призначено на 01.06.2026 та продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 28.05.2026.

21.05.2026 представником позивача подано письмові пояснення.

27.05.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

27.05.2026 представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання.

27.05.2026 від представника відповідача - Августиновича Романа Володимировича надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 01.06.2026, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 задоволено заяву представника відповідача - Августиновича Романа Володимировича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

28.05.2026 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

28.05.2026 представником позивача подано заперечення на клопотання про відкладення судового засідання.

У судове засідання 01.06.2026 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 29.06.2026, яку занесено до протоколу судового засідання.

12.06.2026 представником позивача подано відповідь на відзив.

24.06.2026 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

У судове засідання 29.06.2026 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 06.07.2026, яку занесено до протоколу судового засідання.

02.07.2026 представником позивача подано письмові пояснення.

У судове засідання 06.07.2026 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 20.07.2026, яку занесено до протоколу судового засідання.

20.07.2026 представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

У судове засідання 20.07.2026 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши надану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає ціну позову з її урахуванням.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.08.2026.

У судове засідання 10.08.2026 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.08.2026 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2023 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігрет енерго Київ» (далі - покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крона імпульс» (далі - постачальник, позивач) укладено Договір № 15/12/23 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти і оплатити товар, зазначений у Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Загальна сума цього Договору, згідно з п. 1.2, визначається як сума вартості всіх Специфікацій, видаткових накладних.

Товар вважається таким, що поставлений покупцю, а право власності на товар та ризики його втрати переходять до покупця з моменту підписання сторонами видаткових накладних або актів приймання-передачі товару (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору поставка товару здійснюється на умовах, що визначаються та вказуються у підписаних сторонами Специфікаціях. Конкретний асортимент, номенклатура, кількість, технічні характеристики, умови поставки та оплати товару вказуються в Специфікаціях і підписуються на кожну партію окремо.

Згідно з п. 3.1 Договору поставка товару здійснюється за цінами, які визначені відповідно до умов поставки, вказані в Специфікаціях і включають в себе всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника пов`язані з постачанням товару.

За умовами п. 4.4 Договору покупець здійснює оплату за партію товару, зазначену в Специфікації, шляхом безготівкових платежів на поточний рахунок постачальника у розмірі 80% від вартості поставленого товару протягом 10 робочих днів після отримання оригіналів та підписання сторонами відповідних специфікацій, видаткових накладних (актів приймання-передачі), товаро-транспортних накладних, якщо інше не узгоджено сторонами в Специфікаціях або додаткових угодах до даного Договору, решту суми у розмірі 20% від вартості поставленого товару протягом 2-х робочих днів після реєстрації Податкової накладної (у разі якщо постачальник є платником ПДВ).

Постачальник, згідно з п. 4.5 Договору, зобов`язується надати покупцю наступні документи при кожній поставці партії товару постачальник зобов`язаний надати постачальнику наступні документи: рахунок-фактуру на суму оплати; видаткову накладну на передачу товару на товарно-транспортну накладну; податкову накладну (в електронному вигляді) складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством, електронного цифрового підпису уповноваженої особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань постачальника. Постачальник забезпечує реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та її надання покупцю у строки визначені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Підтвердженням про прийняття податкової накладної постачальником та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкової накладної є повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунки коригування; документ (сертифікат, паспорт, атестат, посвідчення, свідоцтво) постачальника чи виробника (у разі якщо постачальник не є виробником), що підтверджує якість товару; сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки ( у передбачених законодавством випадках).

Покупець, згідно з п. 4.5.1 Договору, зобов`язується повернути підписані документи визначені пунктом 4.5 не пізніше 1 робочого дня з дати їх отримання, або направити вмотивовану відмову від їх підписання в той же строк.

У відповідності до п. 6.1 Договору приймання товару по кількості здійснюється після його зважування на вагах покупця за місцем поставки та перевірки кількості фактично поставленого товару і кількості вказаної в видаткових накладних та маркувальних позначках на товарі, якщо такі передбачені для даного виду товару. Ваги покупця на яких проводиться контрольне зважування товару, повинні мати всі необхідні сертифікаційні, повірочні, документи відповідно до законодавства України.

У пункті 7.2.1 Договору визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар відповідно до умов, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 8.2 Договору за порушення строку оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не вчасно оплаченої партії товару за кожен день такої прострочки та 5% штрафу від суми, яка підлягала сплаті.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024, а в частині виконання - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. У випадку відсутності письмової заяви від будь-якої із сторін за місяць до закінчення терміну його дії, він вважається продовженим на той же період та на тих же умовах (п. 11.1 Договору).

На виконання умов Договору, сторонами узгоджено Специфікації № 12 від 16.01.2026 на суму 314 600,00 грн, № 16 від 30.01.2026 на суму 331 980,00 грн, № 17 від 30.01.2026 на суму 326 040,00 грн, № 18 від 05.02.2026 на суму 663 960,00 грн, № 19 від 12.02.2026 на суму 327 360,00 грн, № 20 від 02.03.2026 на суму 269 280,00 грн.

Також в означених Специфікаціях сторонами узгоджено, що розрахунки за товар здійснюються на умовах: 80% за фактом постачання протягом 5 робочих днів, 20% за реєстрацію ПДВ протягом 3 днів, а поставка здійснюється на умовах DAP.

На виконання умов Договору та погоджених сторонами Специфікацій позивачем поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних № 2202/1402 від 14.02.2026 на суму 327 657,60 грн, № 2202/1802 від 18.02.2026 на суму 327 657,60 грн, № 2246/0802 від 08.02.2026 на суму 338 921,40 грн, № 2308/0602 від 06.02.2026 на суму 348 277,20 грн, № 2398/0202 від 02.02.2026 на суму 361 858,20 грн, № 2308/3101 від 31.01.2026 на суму 342 045,60 грн, № 2200/2901 від 29.01.2026 на суму 326 040,00 грн, 2278/0403 від 04.03.2026 на суму 278 827,20 грн та № 2200/1701 від 17.01.2026.

Крім того, в підтвердження виконання умов Договору та погоджених сторонами Специфікацій позивачем долучено до матеріалів справи товарно-транспортні накладні № 2202/1402 від 14.02.2026, № 2202/1802 від 18.02.2026, № 2246/0802 від 08.02.2026, № 2308/0602 від 06.02.2026, №2398/0202 від 02.02.2026, № 2308/3101 від 31.01.2026, 2200/2901 від 29.01.2026, № 2278/0403 від 04.03.2026, № 2200/1701 від 17.01.2026.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що покупець, в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату отриманого товару в повному обсязі не здійснив, в зв`язку з чим, за ТОВ «Лігрет енерго Київ» обліковується заборгованість, з урахуванням поданої позивачем та прийнятої судом до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимоги, у розмірі 2 771 685,07 грн.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 116 650,91 грн та штраф у розмірі 138 584,24 грн.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що товарно-транспортні накладні, які є належними первинними документами на підтвердження факту транспортування та дати поставки товару, позивачем до матеріалів справи не надано, що унеможливлює встановлення фактичної дати поставки товару та моменту виникнення у відповідача обов`язку щодо його оплати. Також відповідач зазначає, що по Специфікації №20 позивачем здійснено розрахунок заборгованості у сумі 278 827,20 грн, при цьому видаткова накладна датована 04.03.2026, однак розрахунок строку оплати позивачем здійснено з 23.02.2026, тобто ще до дати оформлення видаткової накладної та фактичної поставки товару, що свідчить про необґрунтованість та недостовірність здійсненого розрахунку. Крім того, відповідач зазначає, що до матеріалів справи позивачем не надано Специфікацію №15, на яку містяться посилання у позовній заяві та розрахунку заборгованості.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 664 ЦК України визначає, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

На виконання умов Договору, сторонами узгоджено Специфікації № 12 від 16.01.2026 на суму 314 600,00 грн, № 16 від 30.01.2026 на суму 331 980,00 грн, № 17 від 30.01.2026 на суму 326 040,00 грн, № 18 від 05.02.2026 на суму 663 960,00 грн, № 19 від 12.02.2026 на суму 327 360,00 грн, № 20 від 02.03.2026 на суму 269 280,00 грн, відповідно до яких, поставка здійснюється на умовах DAP.

Так, відповідно до Інкотермс DAP ("постачання в місці призначення") означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому або організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Отже, поставка товару на умовах DAP зобов`язує продавця нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Однак жодних виключень щодо поставки на умовах DAP, які б свідчили про можливість підтвердження поставки товару на умовах DAP лише товарно-транспортними накладними, означені умови поставки не містять.

При цьому, у п. 1.3 Договору сторонами узгоджено, що товар вважається таким, що поставлений покупцю, а право власності на товар та ризики його втрати переходять до покупця з моменту підписання сторонами видаткових накладних або актів приймання-передачі товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних № 2202/1402 від 14.02.2026 на суму 327 657,60 грн, № 2202/1802 від 18.02.2026 на суму 327 657,60 грн, № 2246/0802 від 08.02.2026 на суму 338 921,40 грн, № 2308/0602 від 06.02.2026 на суму 348 277,20 грн, № 2398/0202 від 02.02.2026 на суму 361 858,20 грн, № 2308/3101 від 31.01.2026 на суму 342 045,60 грн, № 2200/2901 від 29.01.2026 на суму 326 040,00 грн, 2278/0403 від 04.03.2026 на суму 278 827,20 грн та № 2200/1701 від 17.01.2026, які підписані сторонами без заперечень та зауважень.

Крім того, в підтвердження поставки товару відповідачу позивачем долучено до матеріалів справи товарно-транспортні накладні № 2202/1402 від 14.02.2026, № 2202/1802 від 18.02.2026, № 2246/0802 від 08.02.2026, № 2308/0602 від 06.02.2026, №2398/0202 від 02.02.2026, № 2308/3101 від 31.01.2026, 2200/2901 від 29.01.2026, № 2278/0403 від 04.03.2026, № 2200/1701 від 17.01.2026, які також підписані сторонами без заперечень та зауважень.

При цьому, матеріали справи не містять погодженої сторонами Специфікації № 15 на виконання якої було поставлено товар згідно видаткової накладної № 2200/2901 від 29.01.2026 на суму 326 040,00 грн, що також підтверджується товарно-транспортною накладною № 2200/2901 від 29.01.2026.

Однак, суд враховує, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В той же час, визначальною ознакою господарської операції є те, що за наслідком її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже окрім обставин оформлення первинних документів, значення має наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, тощо).

При цьому, у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 29.01.2020 у справі №916/922/19.

У даному випадку, матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Крона імпульс» здійснило поставку товару вартістю 326 040,00 грн згідно видаткової накладної № 2200/2901 від 29.01.2026 на суму 326 040,00 грн, що також підтверджується товарно-транспортною накладною № 2200/2901 від 29.01.2026, на виконання Специфікації № 15, копії якої матеріали справи не містять.

Однак як видаткова накладна, так і товарно-транспортна накладна підписані матеріально-відповідальною особою ТОВ «Лігрет енерго Київ». Доказів того, що відповідач-скористався правом на відмову від прийняття товару або його повернення постачальнику суду не надано.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") наголошено, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Таким чином, незважаючи на відсутність у матеріалах справи Специфікації № 15, право власності на товар вартістю 326 040,00 грн поставлений згідно видаткової накладної № 2200/2901 від 29.01.2026 та товарно-транспортної накладної № 2200/2901 від 29.01.2026 перейшло до відповідача.

Також, відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Постачальник, згідно з п. 4.5 Договору, зобов`язується надати покупцю наступні документи при кожній поставці партії товару постачальник зобов`язаний надати постачальнику наступні документи: рахунок-фактуру на суму оплати; видаткову накладну на передачу товару на товарно-транспортну накладну; податкову накладну (в електронному вигляді) складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством, електронного цифрового підпису уповноваженої особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань постачальника. Постачальник забезпечує реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та її надання покупцю у строки визначені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Підтвердженням про прийняття податкової накладної постачальником та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкової накладної є повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунки коригування; документ (сертифікат, паспорт, атестат, посвідчення, свідоцтво) постачальника чи виробника (у разі якщо постачальник не є виробником), що підтверджує якість товару; сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки ( у передбачених законодавством випадках).

В той же час, матеріали справи не містять доказів відмови відповідача від приймання товару, складення актів розбіжностей стосовно відмови від приймання товару, а отже оскільки видаткові накладні підписані без заперечень та зауважень, позивач виконав свої зобов`язання, які визначені у п. 4.5 Договору.

При цьому, суд також враховує, що відповідач надав позивачу Гарантійний лист вих. № 11/02/26 від 11.02.2026, в якому підтвердив наявність заборгованості в розмірі 3 327 559,90 грн та гарантував її погашення у наступні строки: 1 500 000,00 грн до 25.02.2026, 827 559,90 грн до 15.03.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами п. 4.4 Договору покупець здійснює оплату за партію товару, зазначену в Специфікації, шляхом безготівкових платежів на поточний рахунок постачальника у розмірі 80% від вартості поставленого товару протягом 10 робочих днів після отримання оригіналів та підписання сторонами відповідних специфікацій, видаткових накладних (актів приймання-передачі), товаро-транспортних накладних, якщо інше не узгоджено сторонами в Специфікаціях або додаткових угодах до даного Договору, решту суми у розмірі 20% від вартості поставленого товару протягом 2-х робочих днів після реєстрації Податкової накладної (у разі якщо постачальник є платником ПДВ).

В свою чергу, в Специфікаціях сторонами узгоджено, що розрахунки за товар здійснюються на умовах: 80% за фактом постачання протягом 5 робочих днів, 20% за реєстрацію ПДВ протягом 3 днів.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в свою чергу, поставлений позивачем товар у повному обсязі не оплатив, доказів протилежного відповідачем до матеріалів справи не надано.

Поряд з цим, частиною першою статті 212 ЦК України закріплено право осіб, які вчиняють правочин, обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивачем зареєстровано податкові накладні № 7 від 02.02.2026, № 28 від 04.03.2026, № 39 від 06.02.2026, № 56 від 08.02.2026, № 85 від 17.01.2026, № 107 від 14.02.2026, № 149 від 29.01.2026, № 156 від 18.02.2026, № 171 від 31.01.2026.

Відтак, строк оплати всіє вартості поставленого позивачем товару є таким, що настав.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості в розмірі 2 771 685,07 грн за товар, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за Договором не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 2 771 685,07 грн.

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 116 650,91 грн та штраф у розмірі 138 584,24 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Відповідно до п. 8.2 Договору за порушення строку оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не вчасно оплаченої партії товару за кожен день такої прострочки та 5% штрафу від суми, яка підлягала сплаті.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, враховуючи відсутність контррозрахунку, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 116 650,91 грн.

В свою чергу, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків, стягненню з відповідача також підлягає і штраф у розмірі 138 584,24 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов`язань за Договором.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігрет енерго Київ" (03127, м. Київ, проспект Голосіївський, будинок 118б, літера Д, 3 поверх, 5/1; ідентифікаційний код: 44307833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона імпульс" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 36А; ідентифікаційний код: 40068059) заборгованість в розмірі 2 771 685 (два мільйони сімсот сімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят п`ять) грн 07 коп., пеню в розмірі 116 650 (сто шістнадцять тисяч шістсот п`ятдесят) грн 91 коп., штраф у розмірі 138 584 (сто тридцять вісім тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) грн 54 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 36 323 (тридцять шість тисяч триста двадцять три) грн 04 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.08.2026

Суддя О.А. Грєхова