Ухвала суду № 139051174, 17.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

м. Київ

17.08.2026Справа № 910/9576/26

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши заяву стягувача - Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; код ЄДРПОУ 41348526) про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТП" (04119, місто Київ, вул.Джонса Ґарета, будинок 8, корпус 11, літера 7, код ЄДРПОУ 37888626) про стягнення 11 797,46 грн. боргу за Договором № 4942 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу від 11.09.2025 року та 332,80 грн. судового збору,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТП" про стягнення 11 797,46 грн. боргу за Договором № 4942 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу від 11.09.2025 року та 332,80 грн. судового збору.

За приписами ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

У відповідності до приписів ч.1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 148 ГПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Також суд зазначає, що згідно п.п. 4 та 5 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги; відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.

Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Отже, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

Як встановлено судом, заява про видачу судового наказу обґрунтована, зокрема, наявністю заборгованості боржника за Договором № 4942 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу від 11.09.2025 року в загальному розмірі сумі 11797,46 грн., до складу якої входить, як зазначено в тексті заяви про видачу судового наказу, 9 318,73 грн. основного боргу, 1 288,03 грн. штрафу, 99,07 грн. процентів річних, 349,80 грн. втрат від інфляції та 741,83 грн. пені.

Проте, в прохальній частині заяви про видачу судового наказу стягувач просить суд стягнути з боржника єдину суму 11 797,46 грн., не зазначивши окремо заявлені до стягнення суми заборгованості, правова природа яких є різною (основний борг, пеня, штраф, проценти річних та втрати від інфляції).

Пунктом 1 ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо заяву подано з порушеннями вимог ст.150 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог, передбачених ст.150 ГПК України щодо викладення змісту заявлених до стягнення вимог в розрізі окремих сум суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТП" про стягнення 11 797,46 грн. боргу за Договором № 4942 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу від 11.09.2025 року та 332,80 грн. судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.152 ГПК України.

Суд звертає увагу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ст.ст. 147, 148, 150, 152-155 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Управлінню з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у видачі судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТП" про стягнення 11 797,46 грн. боргу за Договором № 4942 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу від 11.09.2025 року та 332,80 грн. судового збору.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя А.М.Селівон