Рішення № 139051136, 17.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.08.2026Справа № 910/11157/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", вул. Петлюри Симона, 25, м. Київ, 01032

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОКЕНЕРГОТРЕЙД", вул. Ялтинська, 5Б, м. Київ,02099

про стягнення 9 488,27 грн.

Представники сторін: без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОКЕНЕРГОТРЕЙД" про стягнення 9 488,27 грн., а саме 9 219,33 грн. основного боргу, 93,20 грн. процентів річних та 175,74 грн. втрат від інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 2016-02024-ПП від 01.01.2024 року в частині своєчасної оплати наданих послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нараховані проценти річних та втрати від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11157/25 та з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування у даній справі, оскільки ціна позову у даній справі не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та враховуючи незначну складність справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи в спрощеному провадженні, та, відповідно, можливість здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім цього, вказаною ухвалою суду від 22.09.2025 зобов`язано позивача в строк до 22.10.2025 надати належним чином засвідчені копії актів приймання - передачі послуги № ПРА-0001885 від 31.01.2024, № ПРА-0002410 від 29.02.2024, № ПРА_К-0004900 від 13.06.2024.

Так, через систему "Електронний суд" 28.10.2025 від позивача на виконання ухвали суду від 22.09.2025 надійшла заява б/н від 27.10.2025 про продовження строку для подання витребуваних ухвалою суду від 22.09.2025 доказів, а також належним чином засвідчені копії актів приймання - передачі послуги № ПРА-0001885 від 31.01.2024, № ПРА-0002410 від 29.02.2024, № ПРА_К-0004900 від 13.06.2024 разом з протоколами перевірки КЕП.

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно до ч.1 ст.115 ГПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

В силу приписів ч.1,5 ст.116 цього Кодексу перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/11157/25 від 22.09.2025 позивача встановлено строк до 22.10.2025 для надання належним чином засвідчених копій актів приймання - передачі послуги № ПРА-0001885 від 31.01.2024, № ПРА-0002410 від 29.02.2024, № ПРА_К-0004900 від 13.06.2024.

Отже, з метою повідомлення позивача про розгляд справи №910/11157/25 та про необхідність подання доказів на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду від 22.09.2025 про відкриття провадження у справі була направлена судом в електронний кабінет позивача, факт отримання якої 22.09.2025 підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа до електронного кабінету позивач.

Частиною 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. . Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 119 ГПК України встановлено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Розглянувши заяву позивача про продовження строків подання витребуваних ухвалою від 22.09.2025 доказів суд зазначає, що позивачем пропущено передбачений законом строк для звернення з даною заявою, який сплив 22.10.2025, у зв`язку з чим заява позивача від 27.10.2025 про продовження строків задоволенню не підлягає. Проте, враховуючи військову агресію російської федерації проти України та введення воєнного стану з 24.02.2022, з метою надання сторонам можливості реалізувати принцип змагальності, рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, а також з`ясування всіх обставин справи суд дійшов висновку про можливість долучення наданих позивачем доказів до матеріалів справи.

Згідно частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей ГПК України.

Так, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи чи її окремої системи (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасник справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Отже, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи №910/11157/25 та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду від 22.09.2025 була направлена судом в його електронний кабінет, факт отримання якої 22.09.2025 підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставку електронного листа до електронного кабінету.

Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статями 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 22.09.2025, відповідач мав подати відзив на позовну заяву.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду також не надходило.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Наразі, від відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОСТОКЕНЕРГОТРЕЙД" не скористалось наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем суду не надано.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (далі - Господарський кодекс України, дійсний на час спірних правовідносин) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 633 Цивільного кодексу України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Засади організації та експлуатації енергосистем відповідно до статті 92 Конституції України визначаються виключно законами України.

Так, згідно преамбули Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) останній визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Оператором системи передачі є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії (ч. 1 ст. 31 Закону).

Згідно з п. 5 Розділу ХVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону до початку діяльності сертифікованого оператора системи передачі функції, права та обов`язки оператора системи передачі відповідно до цього Закону виконує державне підприємство, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України, або акціонерне товариство, утворене в процесі перетворення державного підприємства, яке має ліцензію на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електромережами.

Відповідно до Статуту Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", затвердженого Наказом Міністерства енергетики України від 21.09.2021 № 218, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго") є юридичною особою, що утворена як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство".

Метою діяльності НЕК "Укренерго" згідно Статуту, зокрема, є здійснення диспетчерського (оперативно-технологічного) управління режимами об`єднаної енергетичної системи України відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" , кодексу системи передачі та інших НПА, які регулюють функціонування ринку електричної енергії; надання послуг з передачі електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про ринок електричної енергії" та кодексом системи передачі, з дотриманням встановлених показників якості надання послуг (пп. 2.1.1., 2.1.2. Статуту).

Отже, оператором системи передачі (далі - ОСП), тобто юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії є ПАТ «НЕК "Укренерго".

Крім того, НЕК "Укренерго" відповідно до Статуту та Закону України "Про ринок електричної енергії" виконує функції адміністратора розрахунків та адміністратора комерційного обліку, оскільки відповідно до ст. 52, 53 Закону адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків та функції адміністратора комерційного обліку покладаються на оператора системи передачі.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.

Статтею 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що користувачі системи - фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.

У той же час, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОСТОКЕНЕРГОТРЕЙД" відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10 лютого 2021 р. № 220 має ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

На реалізацію наданих законодавством повноважень постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №309 затверджено Кодекс системи передачі.

За умовами пункту 5.1 глави 5 розділу XI Кодексу системи передачі договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі. Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі передачі електричної енергії електричними мережами ОСП від виробників та УЗЕ до систем розподілу, УЗЕ та споживачів, а також при здійсненні експорту/імпорту електричної енергії.

Відповідно до пункту 5.5 глави 5 розділу XI Кодексу системи передачі договір про надання послуг з передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на підставі типової форми договору, який затверджується Регулятором та є додатком 6 до цього Кодексу.

ОСП зобов`язаний на своєму офіційному веб-сайті оприлюднити редакцію договору про надання послуг з передачі електричної енергії зі змінами та роз`яснення щодо укладення та приєднання Користувача до договору про надання послуг з передачі електричної енергії.

Відтак, оскільки типова форма договору про надання послуг з передачі електричної енергії є додатком 6 до Кодексу системи передачі, отже, затверджена одночасно з цим Кодексом.

Судом встановлено за матеріалами справи, що 03.10.2023 Наказом ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" за № 549 (далі - Наказ) відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії" та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 309, затверджено умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії, які згідно п. 2 Наказу набувають чинності з 01.01.2024.

За умовами п. 1.1 Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 2016-02024 від 01.01.2024 (далі - Договір), цей Договір є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи передачі (далі - користувач). Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов цього Договору згідно із заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору.

Умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309 (далі - КСП), та є однаковими для всіх користувачів (п. 1.2 Договору).

Відповідно п. 1.3 Договору останній встановлює права та обов`язки ОСП та користувача за всіма видами його діяльності на ринку електричної енергії.

Розділами 1 - 17 Договору визначені загальні положення Договору, предмет Договору, загальні умови Договору, ціну, вартість та обсяги Договору, порядок розрахунків, права сторін, відключення, обмеження, припинення надання послуги за Договором, обов`язки та відповідальність сторін, обмін інформацією в рамках Договору, обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), порядок врегулювання спорів, конфіденційність, термін дії Договору, інші умови тощо.

За умовами п. 16.1 Договору цей Договір, додатки 2 та 3 до цього Договору є публічними з встановленими однаковими умовами для всіх користувачів і розміщуються на офіційному веб-сайті ОСП та у паперовій формі не оформлюються. Додаток 1 до цього Договору, який містить інформацію, що конкретизує умови цього Договору, оформлюється користувачем в паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи, або електронній формі з використанням електронного підпису уповноваженої особи. Додаток 4 до цього Договору, який містить інформацію, що конкретизує умови цього Договору, оформлюється ОСП в паперовій формі у двох примірниках та підписується уповноваженою особою, або в електронній формі з використанням електронного підпису уповноваженої особи ОСП. Один з примірників разом з листом-повідомленням про приєднання до цього Договору направляється користувачу.

Цей Договір та додатки до нього вважаються укладеними з дати, зазначеної в листі-повідомленні про приєднання до цього Договору.

За умовами п. 16.3 Договору перелік додатків до нього, які є невід`ємною його частиною: заява-приєднання (додаток 1), примірний зразок акта приймання-передачі послуги (додаток 2), примірний зразок акта звірки розрахунків за послугу (додаток 3), перелік об`єктів електроенергетики (додаток 4 (для виробників/ОУЗЕ/споживачів/ОМСР).

Суд зазначає, що за приписами статті 180 Господарського кодексу України, чинного на час спірних правовідносин, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Відповідно до п. 14.1 Договору останній набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення.

Як свідчать матеріали справи, відповідач - ТОВ "ВОСТОКЕНЕРГОТРЕЙД" 24.10.2023 було підписано та направлено позивачу Заяву-приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії (далі - Заява-приєднання), що підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, долученого до матеріалів справи.

Позивачем у відповідь на вказану Заяву-приєднання направлено відповідачу Повідомлення про приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії за вих.№ 01/56199 від 26.10.2023 (далі - Повідомлення про приєднання), яким поінформовано ТОВ "ВОСТОКЕНЕРГОТРЕЙД" про приєднання до умов Договору про надання послуг з передачі електричної енергії, дата акцептування - 01.01.2024.

Факт підписання 26.10.2023 та направлення Повідомлення про приєднання належним чином підтверджено наданим позивачем Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Відтак, з урахуванням умов п.14.1 спірний Договір набрав чинності 01.01.2024, тобто з дати акцептування Заяви-приєднання відповідача, зазначеної в Повідомленні про приєднання.

Наразі, докази письмового повідомлення користувачем оператора системи передачі у визначений п. 14.1 Договору строк про припинення його дії матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України, а також враховуючи специфіку правовідносин сторін та предмет договору - нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, чинного на час спірних правовідносин, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Так, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання, згідно статті 174 Господарського кодексу України, чинного на час спірних правовідносин, є господарський договір.

Згідно з статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до п. 2.1 Договору за цим Договором ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього Договору. Послуга, яка надається за цим Договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код 35.12.

Сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, правил ринку, КСП, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюються господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 6.4 Договору коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірника акта приймання-передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем.

Відповідно до п. 6.5 Договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений цим Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.

У разі підтвердження розбіжностей ППКО надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог Правил регулювання (Додаток 10 до Правил ринку). Результати зміни обсягів наданої послуги відображаються в Акті коригування.

За умовами п. 6.7 Договору розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі на банківські рахунки сторін, що зазначені в цьому Договорі.

Відповідно до пп. 1) п. 7.1 Договору ОСП має право, зокрема отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу.

Користувач зобов`язується, зокрема, здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим Договором (пп. 2) п. 9.3 Договору).

За умовами п. 9.1 Договору при невиконанні або неналежному виконанні умов цього Договору сторони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та законодавства України.

Відповідно до п.10.1 Договору ОСП щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої послуги та в строк до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, відповідно до форми, наведеної у додатку 3 до цього Договору, надсилає його користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (за допомогою Сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані зі своєї сторони.

Користувач протягом 3 робочих днів з дня отримання акта звірки розрахунків наданої послуги заповнює його зі своєї сторони, підписує та повертає один примірник ОСП.

У разі виникнення розбіжностей за актом звірки між сторонами користувач має право протягом 3 робочих днів з моменту отримання акта звірки розрахунків наданої послуги відобразити такі розбіжності із відповідним обґрунтуванням в отриманому акті звірки, підписати та повернути його ОСП. Якщо сторони не дійшли згоди, розбіжності та суперечки вирішуються у порядку, встановленому главою 12 цього Договору.

Відповідно до п. 10.3 Договору рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, яка підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника, одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.

Електронний документ, який направляється стороною на виконання цього Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою стороною з моменту набуття документом статусу "доставлено" у Сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією із сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

У відповідності до п. 10.4 Договору будь - які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт приймання - передачі послуги або акт коригування до акта приймання - передачі послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування Сервісу, про що ОСП зобов`язаний повідомити на своєму офіційному веб-сайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.enerdgy/. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами у один і той самий спосіб (в залежності від форми документа). Податкові накладні отримуються користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному законавством.

За умовами п. 10.5 Договору для забезпечення електронного документообігу сторони зобов`язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватись правил та інструкції користування Сервісом., які ним передбачені.

Згідно п. 10.7 Договору сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних сторони, є такими, що підписані цією стороною (уповноваженою нею особою).

Крім цього, суд звертає увагу, що основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів врегульовано Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідно до частини 1 статті 5 якого електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (стаття 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис. Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки - засіб електронного підпису чи печатки, що відповідає вимогам, встановленим частинами першою - четвертою статті 19 цього Закону. Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Підтвердження електронного підпису чи печатки - процес перевірки та підтвердження дійсності електронного підпису чи печатки.

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина 6 статті 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги").

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду - із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Судом встановлено, що позивачем як ОСП за січень-лютий 2024 року надані послуги з передачі електричної енергії та на виконання пункту 6.4 Договору було направлено відповідачеві акти приймання - передачі послуги:

- Акт приймання-передачі послуги № ПРА-0001885 за січень 2024 року від 31.01.2024, фактичний обсяг, МВт*год. - 893,115, ставка тарифу, грн./ МВт*год. - 528,57 грн., вартість з ПДВ - 566 488, 56 грн. (направлений позивачем та отриманий відповідачем 08.02.2024);

- Акт приймання-передачі послуги № ПРА-0002410 за лютий 2024 року від 29.02.2024, фактичний обсяг, МВт*год. - 930,109, ставка тарифу, грн./ МВт*год. - 528,57 грн., вартість з ПДВ - 589 953, 25 грн. (направлений позивачем 08.03.2024 та отриманий відповідачем 11.03.2024).

Наразі, на підтвердження обставин направлення вказаних Актів приймання-передачі послуги відповідачу за допомогою сервісу "АСКОД" позивачем долучено до матеріалів справи відповідні скріншоти сторінок вихідної кореспонденції з переліком надісланих документів та файлів.

Вказані акти приймання - передачі послуги підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача за допомогою КЕП, що підтверджується наданими позивачем квитанціями/протоколами перевірки підписів.

Крім цього, як зазначено позивачем та свідчать матеріали справи, у зв`язку зі зміною фактичних обсягів послуги, наданої в січні 2024 року в сторону збільшення, останнім здійснено коригування обсягів та вартості наданої послуги та направлено відповідачу за допомогою сервісу "АСКОД":

- Акт коригування № ПРА_К-0004900 від 13.06.2024 до Акту приймання-передачі послуги ПРА-0002410 від 29.02.2024 згідно з Договором від 01.01.2024 № 2016-02024-ПП, з якого вбачається, що позивачем скориговано обсяги наданих послуг, а саме фактичний обсяг, МВт*год. - 947,605, ставка тарифу, грн./ МВт*год. - 528,57 грн., вартість з ПДВ - 601 050,68 грн. При цьому скориговано було дані: фактичний обсяг, МВт*год. - 17,496, ставка тарифу, грн./ МВт*год. - 528, 57 грн., вартість з ПДВ - 111 097,43 грн., який направлений позивачем 13.06.2024, отриманий відповідачем 13.06.2024 та підписаний за допомогою КЕП обома сторонами;

- Акт коригування № ПРА_К-0008831 від 12.03.2025 до Акту приймання-передачі послуги ПРА-0002410 від 29.02.2024 згідно з Договором від 01.01.2024 № 2016-02024-ПП (з урахуванням Акту коригування № ПРА_К-0004900 від 13.06.2024), з якого вбачається, що позивачем скориговано обсяги наданих послуг, а саме фактичний обсяг, МВт*год. - 947,940, ставка тарифу, грн./ МВт*год. - 528,57 грн., вартість з ПДВ - 601 263,18 грн. При цьому скориговано було дані: фактичний обсяг, МВт*год. - 0,335, ставка тарифу, грн./ МВт*год. - 528,57 грн., вартість з ПДВ - 212,50 грн.;

- Акт коригування № ПРА_К-0008710 від 10.03.2025 до Акту приймання-передачі послуги ПРА-0001885 від 31.01.2024 згідно з Договором від 01.01.2024 № 2016-02024-ПП (з урахуванням Акту коригування № ПРА_К-0004228 від 30.05.2024), з якого вбачається, що позивачем скориговано обсяги наданих послуг, а саме фактичний обсяг, МВт*год. - 1 051,370, ставка тарифу, грн./ МВт*год. - 528,57 грн., вартість з ПДВ - 666 867,17 грн. При цьому скориговано було дані: фактичний обсяг, МВт*год. - 14,200, ставка тарифу, грн./ МВт*год. - 528,57 грн., вартість з ПДВ - 9 006,83 грн.

Зазначені акти коригування підписані з боку ОСП направлені відповідачеві за допомогою сервісу "АСКОД" та отримані останнім 12.03.2025 та 10.03.2025 відповідно, що підтверджується скріншотом сторінки вихідної кореспонденції з системи електронного документообігу "АСКОД" з переліком надісланих документів та файлів.

Як вбачається із наданих позивачем актів, будь-які заперечення щодо повного та належного надання послуг з боку користувача відсутні.

Доказів пред`явлення відповідачем заперечень щодо якості та обсягів наданих послуг та відмови відповідача від приймання наданих позивачем послуг, а також претензій щодо повного та належного виконання позивачем умов Договору про надання послуг в частині, зазначеній у вказаних актах, до суду не надходило.

Також відповідачем не надано доказів наявності зауважень щодо змісту вищезазначених актів, як і обґрунтованої письмової відмови від їх підписання матеріали справи, будь-які докази відступів позивача від умов Договору, а також заперечення щодо повного та належного виконання його позивачем у вказаній частині з боку відповідача відсутні.

Зокрема, матеріали справи не місять та відповідачем не надано суду доказів врегулювання розбіжностей щодо змісту актів приймання - передачі послуги відповідно до п. 6.5, 10.1 Договору.

В той же час, будь-яких пояснень відповідача щодо наявності причин не підписання стороною актів коригування як станом на час розгляду справи судом, так і на час пред`явлення позивачем зазначених актів, суду не надано.

За таких обставин, за відсутності будь - яких претензій/зауважень відповідача щодо змісту актів приймання - передачі послуги та актів коригування, а також ненадання сторонами жодних доказів наявності мотивованої відмови відповідача від їх підписання, суд з урахуванням приписів п. 6.5 Договору вважає вказані акти погодженими обома сторонами без будь - яких зауважень, у зв`язку з чим доходить висновку, що позивачем виконано прийняті на себе за Договором зобов`язання з надання послуг передачі електричної енергії, в обсягах, зазначених в актах приймання - передачі послуг та актах коригування, а відповідачем, у свою чергу, прийнято надані послуги у вказаних обсягах без будь - яких зауважень.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, за висновками суду, документами, які підтверджують як факт виконання позивачем зобов`язання з надання послуг відповідачеві, так і факт виникнення у останнього зобов`язання з їх оплати, є акти приймання - передачі послуги та акти коригування, які мають бути належним чином оформлені та підписані сторонами без будь-яких зауважень.

Тобто, саме ці документи є первинними бухгалтерськими документами, які засвідчують здійснення господарської операції і містять інформацію про вартість наданих послуг (послуг з передачі електричної енергії).

Таким чином, отримання Користувачем (відповідачем) актів приймання - передачі послуг із передачі електричної енергії, а також актів коригування, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/174, та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, виходячи з приписів чинного законодавства та домовленостей сторін є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за фактично надані ОСП (позивачем) послуги із передачі електричної енергії.

Загальна вартість наданих ОСП відповідачу послуг за Договором з урахуванням актів коригування до актів приймання-передачі послуг за січень 2024 року становить 666 867, 17 грн., за лютий 2024 року - 601 050, 68 грн.

При цьому, вартість послуг, згідно скоригованих даних збільшилась: за Актом приймання-передачі послуги № ПРА-0001885 за січень 2024 року від 31.01.2024, скоригована вартість послуги за фактичний обсяг становить 9 006, 83 грн., за Актом приймання-передачі послуги № ПРА-0002410 за лютий 2024 року від 29.02.2024 скоригована вартість послуги за фактичний обсяг становить 212, 50 грн., а всього 9 219, 33 грн.

У відповідності до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 4.3 Договору ціна останнього визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік.

За умовами п. 4.1 Договору планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/.

Ставка плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті в євро/МВт*год. Крім цього, ОСП щомісяця оприлюднює на офіційному вебсайті ставку плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру у грн/МВт*год не пізніше 03 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, у випадку її затвердження. Конвертація величини ставки здійснюється щомісяця за середньомісячним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, за розрахунковий період надання послуги.

До моменту підтвердження ENTSO-E нового рівня ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру на відповідний період ОСП має право застосовувати рівень ставки, що була розрахована та застосовувалася у попередньому періоді. Сторони здійснять фінансове врегулювання розрахунків не пізніше, ніж через один місяць після підтвердження ENTSO-E нової ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру. ОСП зобов`язаний повідомити користувача у спосіб, визначений цим Договором, про новий рівень ставки та спосіб донарахування різниці протягом 14 календарних днів після її підтвердження ENTSO-E. Користувач зобов`язаний протягом 3 робочих днів у спосіб, визначений цим Договором, підтвердити ОСП отримання цієї інформації.

Зокрема, будь-яких заперечень щодо застосованих позивачем тарифів, а також фактичного обсягу наданої послуги, як під час виставлення актів, так і під час розгляду даної справи відповідачем не надано.

Відповідно до п. 6.1, 6.2 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць. Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів:

1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.

За умовами п. 6.3 Договору у разі зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії ОСП розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня введення в дію відповідного тарифу, згідно з рішенням НКРЕКП про зміну тарифу.

Як встановлено судом, відповідно до п. 6.4 Договору користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі розрахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12-го числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно) або акт приймання-передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).

Докази того, що сторони узгодили інший порядок та строк оплати послуг із передачі електричної енергії за Договором в матеріалах справи відсутні.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Проте, як зазначено позивачем в позовній заяві всупереч умовам Договору відповідач не здійснив своєчасну оплату послуги з передачі електричної енергії згідно вищевказаних актів коригування до актів приймання-передачі, у зв`язку з чим у товариства утворилась заборгованість в розмірі 9 219,33 грн.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, чинного на час спірних правовідносин, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, чинного на час спірних правовідносин, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, чинного на час спірних правовідносин, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Окремо суд звертає увагу на те, що в даному випадку досудове врегулювання спору не є обов`язковим виходячи зі змісту правовідносин, що склалися між сторонами, оскільки право особи на звернення до суду передбачено статтею 55 Конституції України, статтями 15,16 Цивільного кодексу України та відповідними нормами ГПК України.

За умовами п. 10.2 Договору у разі несвоєчасної оплати користувачем отриманої послуги ОСП направляє користувачу письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати. У разі несплати заборгованості користувачем ОСП має право направити користувачу письмове попередження щодо можливого припинення надання послуги відповідно до вимог КСП.

Наразі, доказів звернення позивача до відповідача з метою досудового врегулювання даного спору матеріали справи не містять.

Таким чином, як зазначено позивачем в позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, відповідач свої зобов`язання щодо належного виконання обов`язку з оплати ПАТ "НЕК "Укренерго" вартості наданих послуг з передачі електричної енергії у відповідності до актів коригування у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умов Договору не виконав, в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОКЕНЕРГОТРЕЙД" утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором у розмірі 9 219,33 грн., яку останній просив стягнути в поданій суду позовній заяві.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 2016-02024 від 01.01.2024 та/або окремих його положень суду також не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення даного Договору на час його підписання та в процесі виконання з боку сторін відсутні.

В свою чергу, зважаючи на відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо визначення розміру заборгованості за Договором на час розгляду даної справи, суд здійснював розгляд справи виходячи з наявних матеріалів та визначав розмір заборгованості за надані послуги за Договором на підставі наданих позивачем доказів.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором у встановлений строк, розмір основної заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів повної оплати наданих позивачем послуг з передачі електричної енергії відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 219,33 грн. боргу за надані послуги з передачі електричної енергії за вказаним Договором підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Враховуючи вищевикладене та у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань зі своєчасної оплати наданих за Договором послуг передачі електричної енергії, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення на підставі ст. 625 ЦК України за період 16.04.2025-16.08.2025 за Актом коригування від 10.03.2025 №ПРА_К-0008710 - 93,20 грн. процентів річних та Актом коригування від 12.03.2025 №ПРА_К-0008831 - 2,15 грн. процентів річних, а також відповідно 171,69 грн. та 4,05 грн. втрат від інфляції за травень - липень 2025 року, всього 93,20 грн. процентів річних та 175,74 грн. втрат від інфляції, які останній просив стягнути з відповідача відповідно до наданого розрахунку.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто, визначаючи розмір заборгованості за Договором, зокрема, в частині пені, штрафу, процентів річних, інфляційних втрат суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості та нарахувань), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

В свою чергу, відповідачем не надано суду контррозрахунку заявлених до стягнення позовних вимог в частині нарахувань або заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку.

За результатами здійсненої за допомогою системи «ЛІГА» перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення процентів річних та інфляційних втрат судом встановлено, що їх розмір, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства та умовам Договору і є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 93,20 грн. процентів річних та 175,74 грн. втрат від інфляції підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції законів України та на засадах верховенства права (частина 1статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN ) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухвалюватись у відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом та з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОКЕНЕРГОТРЕЙД" (вул. Ялтинська, 5Б, м. Київ, 02099; код ЄДРПОУ 44037621) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Петлюри Симона, 25, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 00100227) 9 219 (дев`ять тисяч двісті дев`ятнадцять) грн. 33 коп. основного боргу, 93 (дев`яносто три) грн. 20 коп. процентів річних, 175 (сто сімдесят п`ять) грн. 74 коп. втрат від інфляції та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 17 серпня 2026 року.

Суддя А.М. Селівон