Рішення № 139051079, 09.07.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 26/56/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2026 Справа № 908/1634/24(908/3103/24)

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МЕНЕЛАЙ, код ЄДРПОУ 40673981 (69118 Україна, м. Запоріжжя, проспект Героїв Національної гвардії України (проспект 40-річчя Перемоги), буд. 63, прим. 1)

до відповідача: ФО ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 );

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1/ Розпорядник майна, арбітражний керуючий Венська Оксана Олександрівна (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 174 від 24.04.2013; адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 62, а/с 162); 2/ ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ); 3/ ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ) 4/ Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Петрушенська Інна Романівна ( АДРЕСА_4 ); 5/ Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Райська Тетяна Максимівна (49000 Україна, м. Дніпро, вул. Ливарна, буд. 17, прим. ІІ)

про визнання права іпотекодержателя

в межах справи № 908/1634/24

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю МЕНЕЛАЙ, код ЄДРПОУ 40673981 (69118 Україна, м. Запоріжжя, проспект Героїв Національної гвардії України (проспект 40-річчя Перемоги), буд. 63, прим. 1)

кредитор ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ( АДРЕСА_5 )

розпорядник майна арбітражний керуючий Венська Оксана Олександрівна (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 174 від 24.04.2013; адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 62, а/с 162)

за участю представників:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився;

від третьої особи Тельчарова Є.А. Гуміров Олександр Ігорович, адвокат, у режимі відеоконференції;

інші треті особи не з`явились.

СУТЬ СПОРУ

26.11.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕЛАЙ» до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, про визнання за ТОВ «МЕНЕЛАЙ» права іпотекодержателя за договором іпотеки № 519-Н/1 від 11.10.2006 щодо квартири АДРЕСА_6 .

Позов подано в межах справи № 908/1634/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕЛАЙ».

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.07.2024 у справі № 908/1634/24 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «МЕНЕЛАЙ», введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Венську Оксану Олександрівну.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи № 908/1634/24 про банкрутство позивача, відкрито провадження у справі № 908/1634/24 (908/3103/24), постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та залучено до участі у справі третіх осіб.

З урахуванням майнового стану ТОВ «МЕНЕЛАЙ», стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, судом було відстрочено сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.

У подальшому підготовче засідання неодноразово відкладалось.

Ухвалою від 23.01.2025 судом, зокрема, витребувано у Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області належним чином засвідчені копії нотаріальних справ щодо проведення державної реєстрації припинення іпотеки та обтяження стосовно квартири АДРЕСА_6 , проведених на підставі листа ПАТ «КБ «НАДРА» № 401/БТ від 29.07.2016, а також щодо подальшого відчуження цієї квартири.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.08.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/1634/24 (908/3103/24) та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою від 10.02.2026 позовну заяву ТОВ «МЕНЕЛАЙ» було залишено без розгляду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.02.2026 скасовано, справу № 908/1634/24 (908/3103/24) направлено для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що розподіл судових витрат має бути здійснений судом першої інстанції за результатами остаточного розгляду справи відповідно до загальних правил статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

01.06.2026 матеріали справи повернулися до Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою від 10.06.2026 справу № 908/1634/24 (908/3103/24) прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 09.07.2026 о 12 год. 30 хв.

У судове засідання 09.07.2026 з`явився в режимі відеоконференції представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат Гуміров Олександр Ігорович.

Позивач, відповідач та інші треті особи своїх представників у судове засідання не направили.

Про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином.

Враховуючи положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що позиція третьої особи не змінилася, просив у задоволенні позову ТОВ «МЕНЕЛАЙ» відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та надані учасниками докази у їх сукупності, суд встановив такі обставини.

11.10.2006 між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого стало ПАТ КБ «Надра», укладено кредитний договір № 8/2006/840-К/519-Н, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 53 800,00 доларів США для придбання квартири АДРЕСА_6 .

З метою забезпечення виконання зобов`язань за зазначеним кредитним договором 11.10.2006 між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» укладено договір іпотеки № 519-Н/1, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу та зареєстрований у реєстрі за № 3943.

Предметом іпотеки визначено квартиру АДРЕСА_6 . Вартість предмета іпотеки сторонами визначена у сумі 301 939,00 грн.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.12.2014 у справі № 200/9949/14-ц з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» стягнуто заборгованість за кредитним договором.

Разом з тим матеріалами цієї справи встановлено, що 29.07.2016 ПАТ КБ «Надра» було оформлено лист № 401/БТ, який став підставою для вчинення державним реєстратором реєстраційних дій щодо припинення обтяження та іпотеки зазначеної квартири.

На підставі цього документа 29.07.2016 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р. проведено державну реєстрацію припинення запису про обтяження та запису про іпотеку квартири АДРЕСА_6 .

05.08.2016 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу зазначеної квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р., зареєстрований у реєстрі за № 3236.

Право власності ОСОБА_3 на зазначене нерухоме майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

03.11.2017 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Райською Т.М. та зареєстрований у реєстрі за № 8963.

На підставі цього договору за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на спірну квартиру.

17.07.2020 за результатами відкритих торгів між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір № GL48N718070_I_3 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було передано права вимоги, у тому числі за кредитним договором № 8/2006/840-К/519-Н від 11.10.2006 та договорами забезпечення, зазначеними у відповідних додатках до договору.

04.06.2024 між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «МЕНЕЛАЙ» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги, за яким останньому передано права, зазначені у договорі, у тому числі права за кредитним договором № 8/2006/840-К/519-Н та договором іпотеки № 519-Н/1 від 11.10.2006.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «МЕНЕЛАЙ» стверджує, що на момент припинення запису про іпотеку у 2016 році основне кредитне зобов`язання фактично не було виконано, а тому іпотека не могла припинитися.

Позивач посилається на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.12.2014 у справі № 200/9949/14-ц та на отримані від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відомості щодо обліку заборгованості за кредитним договором.

На переконання позивача, лист ПАТ КБ «Надра» № 401/БТ від 29.07.2016 не міг бути правомірно виданий банком, а тому припинення запису про іпотеку було безпідставним.

Позивач також зазначає, що внаслідок відступлення прав вимоги до нього перейшли права первісного кредитора, в тому числі права іпотекодержателя, у зв`язку із чим просить визнати за ТОВ «МЕНЕЛАЙ» право іпотекодержателя стосовно квартири, яка на теперішній час належить ОСОБА_1 .

Відповідач проти позову заперечив.

Третя особа ОСОБА_2 також заперечив проти задоволення позову, посилаючись на припинення основного зобов`язання та правомірне припинення іпотеки.

Представником ОСОБА_2 до суду надано пояснення та документи, відповідно до яких лист ПАТ КБ «Надра» № 401/БТ від 29.07.2016 був підписаний уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та використаний нотаріусом як підстава для державної реєстрації припинення іпотеки.

У поясненнях третя особа наголошує, що оригінал зазначеного листа перебував у нотаріальній справі, а не був наданий державному реєстратору безпосередньо Тельчаровим Є.А.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частин першої та другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно зі статтями 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом статей 509, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека є видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном.

Таким чином, іпотека має похідний, акцесорний характер від основного зобов`язання та існує, доки існує забезпечене нею основне зобов`язання, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, договором відступлення права вимоги новому кредитору може бути передано лише те суб`єктивне цивільне право, яке реально належало первісному кредитору на момент його відступлення.

Сам факт включення певного кредитного або іпотечного договору до переліку прав вимоги, що відступаються за договором, не створює права, яке на момент відступлення вже припинилося.

Новий кредитор не може набути за договором відступлення більше прав, ніж мав первісний кредитор.

При вирішенні спору про визнання права іпотекодержателя саме на позивача покладається обов`язок довести, що на дату укладення договору відступлення права вимоги таке право іпотекодержателя існувало та не було припинене у встановленому законом порядку.

Матеріалами справи підтверджено, що записи про іпотеку та обтяження квартири АДРЕСА_6 були припинені у 2016 році на підставі документа, виданого самим ПАТ КБ «Надра» листа № 401/БТ від 29.07.2016.

Факт здійснення відповідних реєстраційних дій позивачем не заперечується.

Навпаки, саме існування зазначених реєстраційних дій покладено ТОВ «МЕНЕЛАЙ» в основу звернення до суду з цим позовом.

Проте позивач не надав суду належних і допустимих доказів, які б установлювали недійсність листа № 401/БТ від 29.07.2016, його підроблення, підписання неуповноваженою особою чи іншу юридично значиму обставину, яка б давала підстави суду не враховувати цей документ.

Наявність у кредитній справі відомостей про заборгованість та існування рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.12.2014 не доводять самі по собі підроблення листа ПАТ КБ «Надра» від 29.07.2016.

Суд звертає увагу, що рішення суду про стягнення кредитної заборгованості було ухвалене 01.12.2014, тоді як спірний лист банку, на підставі якого припинено іпотеку, датований 29.07.2016, тобто майже через два роки після ухвалення зазначеного судового рішення.

Сам факт існування судового рішення про стягнення заборгованості станом на 2014 рік не виключає можливості подальшого врегулювання кредитних правовідносин між банком та боржником, повного або часткового виконання зобов`язання, прийняття банком відповідного рішення щодо забезпечувального зобов`язання чи вчинення ним інших юридично значимих дій.

Для висновку про те, що лист банку від 29.07.2016 був підроблений або виданий без належних правових підстав, необхідні належні докази саме цих обставин.

Таких доказів позивачем не подано.

Посилання ТОВ «МЕНЕЛАЙ» на те, що лист «не міг бути виданий» через наявність заборгованості, за відсутності доказів недійсності, підроблення або скасування цього документа є припущенням.

Відповідно до господарського процесуального законодавства доказування не може ґрунтуватися виключно на припущеннях сторони.

Не є достатнім доказом підроблення документа і відсутність його копії у частині матеріалів кредитної справи, переданих наступному кредитору.

Саме по собі ненадходження певного документа новому кредитору в складі кредитної справи не спростовує його існування, якщо цей документ фактично був використаний для вчинення нотаріальної та реєстраційної дії та його копія міститься у матеріалах відповідної нотаріальної справи.

При цьому судом у межах підготовчого провадження були витребувані матеріали нотаріальних справ щодо припинення іпотеки та подальшого відчуження спірної квартири.

Доказів визнання незаконними та скасування реєстраційних дій 2016 року щодо припинення іпотеки матеріали справи не містять.

Не встановлено також судовим рішенням факту підроблення листа № 401/БТ від 29.07.2016.

Кримінального вироку або іншого судового рішення, яким було б встановлено підроблення цього документа чи неправомірність його складання уповноваженою особою ПАТ КБ «Надра», позивачем суду не надано.

Натомість матеріали справи містять документи та пояснення третьої особи, відповідно до яких зазначений лист був виданий уповноваженою особою та використовувався нотаріусом як документальна підстава для припинення іпотеки.

За таких обставин суд не має правових підстав ігнорувати юридичні наслідки вчинених у 2016 році реєстраційних дій лише з огляду на припущення позивача про те, що лист банку не повинен був існувати.

Суд також враховує подальшу поведінку учасників цивільного обороту.

Після припинення записів про іпотеку та обтяження 05.08.2016 ОСОБА_2 відчужив квартиру ОСОБА_3 .

03.11.2017 ОСОБА_3 відчужила квартиру ОСОБА_1 .

На момент укладення цих договорів у відповідних державних реєстрах запис про іпотеку ПАТ КБ «Надра» був відсутній унаслідок проведення державної реєстрації її припинення.

ПАТ КБ «Надра», а згодом особи, яким відступалися права за кредитним договором, упродовж тривалого часу після припинення іпотеки не забезпечили поновлення відповідного запису про обтяження спірного нерухомого майна.

Позивач набув права вимоги за договором від 04.06.2024, тобто майже через вісім років після припинення державної реєстрації іпотеки та більш ніж через шість років після набуття спірного майна ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку» перехід права власності на предмет чинної іпотеки до іншої особи сам по собі не припиняє іпотеку, і набувач такого майна за загальним правилом набуває статусу іпотекодавця.

Однак застосування цієї норми вимагає передусім установлення того, що на момент відчуження майна існувала чинна іпотека.

Саме ця визначальна обставина позивачем у даній справі належними та достатніми доказами не доведена.

Стаття 23 Закону України «Про іпотеку» не створює нового права іпотеки та не відновлює автоматично іпотеку, яка була раніше припинена.

Тому посилання позивача на збереження іпотеки при переході права власності до наступного набувача саме по собі не може бути достатньою підставою для задоволення позову без доведення факту існування права іпотеки на момент відповідного переходу права власності.

Суд також враховує правову природу договору відступлення права вимоги.

ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» за договором 2020 року могло набути від ПАТ КБ «Надра» лише ті права, які на цей момент належали банку.

У свою чергу ТОВ «МЕНЕЛАЙ» за договором від 04.06.2024 могло набути від ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» лише той обсяг прав, який фактично існував у останнього на момент їх відступлення.

Саме зазначення договору іпотеки № 519-Н/1 від 11.10.2006 у документах про відступлення права вимоги не може бути самостійною підставою для виникнення у нового кредитора речового права, якщо таке право було припинене до укладення договору відступлення.

Таким чином, презумпція правомірності договорів відступлення права вимоги не тотожна презумпції існування всіх зазначених у них прав.

Правомірність договору відступлення означає чинність правочину між його сторонами, але не підтверджує автоматично існування кожного права, яке сторони вважали предметом передачі.

Ризик придбання права вимоги в обсязі, меншому від очікуваного набувачем, не може бути покладений на особу, яка не була стороною договорів відступлення.

У разі якщо продавцем прав вимоги було передано покупцю право, яке фактично не існувало або припинилося раніше, відповідні обставини можуть бути підставою для вирішення правовідносин між сторонами договору відступлення, але самі по собі не створюють припиненого речового права щодо майна третьої особи.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що ТОВ «МЕНЕЛАЙ» не доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявність у нього чинного права іпотекодержателя щодо квартири АДРЕСА_6 .

Позивачем не спростовано факту державної реєстрації припинення іпотеки у 2016 році та не доведено неправомірності документа, на підставі якого така реєстрація була проведена.

Наведені позивачем доводи щодо неможливості видачі листа ПАТ КБ «Надра» № 401/БТ від 29.07.2016 ґрунтуються на припущенні про те, що існування невиконаного судового рішення 2014 року саме по собі унеможливлювало будь-які наступні дії банку щодо припинення іпотеки.

Суд не може погодитися з таким підходом, оскільки він не ґрунтується на належних доказах фактичних обставин, що існували саме станом на 29.07.2016.

Відповідно до принципу змагальності саме позивач повинен довести сукупність обставин, з якими закон пов`язує виникнення права на задоволення заявленої ним вимоги.

Невиконання позивачем цього процесуального обов`язку не може бути компенсоване припущеннями суду на користь однієї зі сторін.

Судове рішення не може ґрунтуватися на ймовірності існування права іпотеки.

Для задоволення вимоги про визнання права іпотекодержателя суд повинен встановити існування такого права на момент розгляду спору.

У даній справі зазначена обставина належним чином не підтверджена.

Отже, заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕНЕЛАЙ» позовні вимоги є недоведеними та задоволенню не підлягають.

ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

При зверненні до суду Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕНЕЛАЙ» заявило клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з перебуванням товариства у процедурі банкрутства та його скрутним фінансовим становищем.

Сплату судового збору було відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення сплати судового збору може надаватися судом на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, з ухваленням рішення по суті спору строк, на який позивачу було відстрочено сплату судового збору, закінчився.

За подання цієї позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 4 529,08 грн.

Зазначений судовий збір позивачем до Державного бюджету України не сплачено.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.02.2026 зазначену суму судового збору було стягнуто з ТОВ «МЕНЕЛАЙ» у дохід Державного бюджету України.

Разом з тим постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2026 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.02.2026 скасовано в повному обсязі, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Отже, процесуальна підстава для стягнення судового збору, визначена скасованою ухвалою, припинила існування, а питання про його остаточний розподіл підлягає вирішенню при ухваленні цього рішення.

Суд апеляційної інстанції у постанові від 30.04.2026 окремо зазначив, що, оскільки ним не ухвалено нового рішення по суті спору, розподіл судових витрат має бути проведено судом першої інстанції за результатами остаточного розгляду справи відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову ТОВ «МЕНЕЛАЙ» відмовлено повністю, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи, що фактичної сплати судового збору позивачем не здійснено у зв`язку з наданою судом відстрочкою, з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕЛАЙ» підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4 529,08 грн.

Інших судових витрат, щодо яких суду належить здійснити розподіл на момент ухвалення рішення, учасниками справи не заявлено та належними доказами не підтверджено.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕЛАЙ» до Косогова Володимира Євгеновича про визнання права іпотекодержателя відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕЛАЙ», код ЄДРПОУ 40673981 (69118, м. Запоріжжя, проспект Героїв Національної гвардії України (проспект 40-річчя Перемоги), буд. 63, прим. 1), у дохід Державного бюджету України 4 529 (чотири тисячі п`ятсот двадцять дев`ять) грн 08 коп. судового збору, сплату якого було відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Видати наказ.

Рішення складено та підписано-18.08.26.

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.