Рішення № 139050744, 18.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026м. ДніпроСправа № 904/1540/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Апостолівської міської ради, м. Апостолове Криворізького району Дніпропетровської області

до Фізичної особи-підприємця Сотник Юлії Сергіївни, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 142334,87 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Апостолівська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Сотник Юлії Сергіївни безпідставно збережених коштів у сумі 142334,87 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що Фізична особа-підприємець Сотник Юлія Сергіївна, фактично користуючись у період з 01.01.2024 по 28.02.2026 без достатньої правової підстави земельною ділянкою площею 0,2833 га з кадастровим номером 1220310100:03:024:0018, за рахунок Апостолівської міської ради - власника земельної ділянки зберегла у себе кошти, які мала заплатити за користування вказаною земельною ділянкою у вигляді орендної плати.

Ухвалою суду від 10.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву в установлений судом строк та на час ухвалення цього рішення не скористався.

Як убачається з матеріалів справи, з метою повідомлення відповідача Фізичної особи-підприємця Сотник Юлії Сергіївни про розгляд справи судом була направлена ухвала від 10.04.2026 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 . Проте до суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 10.04.2026 з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання" (а.с. 163 - 166).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постанови Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Правила вручення судового рішення регламентовані положеннями статті 242 ГПК України.

Днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила № 270), у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17).

У пункті 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 та в пункті 97 постанови від 17.05.2024 об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/17772/20 сформульовано висновки про те, що негативні наслідки через неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця. Не може вважатися неотриманим чи отриманим несвоєчасно звернення відправника до одержувача, якщо одержувач власними діями чи бездіяльністю (наприклад, несвоєчасним зверненням до відділення поштового зв`язку, незабезпечення особи для отримання кореспонденції за своєю адресою тощо) призвів до затримки в одержанні кореспонденції. Протилежний підхід суперечив би принципам справедливості, добросовісності і розумності.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи (подібний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 19.07.2023 у справі № 906/638/22).

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 465803918 від 26.02.2026 убачається, що земельна ділянка площею 0,2833 га з кадастровим номером 1220310100:03:024:0018, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, м. Апостолове, вулиця Елеваторна, земельна ділянка 2б (далі - спірна земельна ділянка) зареєстрована за Апостолівською міською радою з 30.07.2013 на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VI (а.с. 29 - 31).

За вказаною інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на спірній земельній ділянці за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, м. Апостолове, вулиця Елеваторна, будинок 2б розташований об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта в РПВН: 31450288) будинок магазину літ. Б-2, загальною площею 1224,8 кв.м, замощення І, замощення ІІ, вбиральня літ. В, ворота № 1, паркан № 2, ворота № 3, право власності на який 23.11.2018 було зареєстровано за Сотник Юлією Сергіївною на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: ННК 836578, ННК 836579, ННК 836580, виданий 23.11.2018, видавник Рукавіцин І.А., приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області, зареєстровано в реєстрі за № 1740 (а.с. 29 - 31).

Отже, з моменту набуття права власності на нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , Фізична особа-підприємець Сотник Юлія Сергіївна є користувачем спірної земельної ділянки.

Виконавчий комітет Апостолівської міської ради звертався до відповідача з листами № 1874/0/2-24 від 25.04.2024, № 3414/0/2-25 від 19.09.2025, № 3415/0/2-25 від 19.09.2025 щодо укладення договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,2833 га з кадастровим номером 1220310100:03:024:0018 (а.с. 37 - 45).

Указані листи залишилися відповідачем без відповіді та належного реагування.

Звертаючись з цим позовом до суду, позивач зазначає про те, що з дати реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, по теперішній час відповідач належним чином не оформив речові права щодо спірної земельної ділянки та не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю в установленому законодавчими актами розмірі, у зв`язку з чим позбавив Апостолівську міську раду права на отримання доходу у вигляді орендної плати в розмірі 142 334,87 грн за період з 01.01.2024 по 28.02.2026, що й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у справі є обставини щодо наявності/відсутності правових підстав для стягнення з відповідача заявлених до стягнення грошових коштів, несплачених останнім за користування спірною земельною ділянкою у період з 01.01.2024 по 28.02.2026.

Правовідносини між сторонами регулюються земельним та цивільним законодавством.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За приписом частини першої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною першою статті 181 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання нежитлової будівлі, яка належить відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки.

Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Тому у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою нерухомістю, розташованою за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, м. Апостолове, вулиця Елеваторна, будинок 2б, презюмується користування усією спірною земельною ділянкою.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20.

За частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктами 34, 35 частини першої статті 26 цього Закону передбачено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) саме до повноважень сільських, селищних, міських рад відноситься передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частинами першою, другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною першою статті 124 ЗК України (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 01.01.2024) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої, третьої вказаної статті передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, зокрема, крім розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 ЗК України).

За таких обставин Апостолівська міська рада є саме тим органом місцевого самоврядування, який повноважний представляти відповідну територіальну громаду в питаннях передачі в оренду земель комунальної власності для всіх потреб, а право власності чи користування земельною ділянкою виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

При цьому виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Наведене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у п. 79 постанови від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77 цс 18).

Докази законодавчого оформлення права користування відповідачем спірною земельною ділянкою у період з 01.01.2024 по 28.02.2026, а також належної державної реєстрації речових прав на неї відсутні.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За частинами першою, другою статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За змістом підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, не може бути меншою за розмір земельного податку - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (підпункт 289.1 статті 289 Податкового кодексу України).

За змістом частини п`ятої статті 5 та частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 09.04.2024 вид цільового призначення спірної земельної ділянки 03.07, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, нормативна грошова оцінка ділянки станом на 24.01.2024 становить 2 049 475,94 грн (а.с. 66 - 67).

Відповідно до витягу № НВ-9971479902025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.07.2025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1220310100:03:024:0018 становить 2 294 488,48 грн (а.с. 68).

Відповідно до витягу № НВ-9954495602026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 26.02.2026 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1220310100:03:024:0018 становить 2 477 862,64 грн (а.с. 69).

Рішенням Апостолівської міської ради від 14.07.2022 № 1330-41/VIII "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Апостолівської міської ради", яке набуло чинності 01.01.2023, встановлені ставки орендної плати по м. Апостолове, у тому числі ставки орендної плати згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) (Додаток 3.1 до рішення) (а.с. 54 - 59).

Так, відповідно до Додатка 3.1 до рішення № 1330-41/VIII розмір орендної плати за земельні ділянки з кодом цільового призначення 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі становить 3% від нормативної грошової оцінки земель міста.

Рішенням Апостолівської міської ради від 26.03.2024 № 2148-70/VIII "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Апостолівської міської ради", яке набуло чинності 01.01.2025, встановлені ставки орендної плати по м. Апостолове, у тому числі ставки орендної плати згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) (Додаток 3.1 до рішення) (а.с. 60 - 65).

Відповідно до Додатка 3.1 до рішення № 2148-70/VIII розмір орендної плати за земельні ділянки з кодом цільового призначення 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі становить 3% від нормативної грошової оцінки земель міста.

За розрахунком позивача за період з 01.01.2024 по 28.02.2026 відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,2833 га з кадастровим номером 1220310100:03:024:0018 у сумі 142 334,87 грн, а саме:

за 2024 рік (з 01.01.2024 по 31.12.2024) - 61 484,28 грн (2 049 475,94 грн х 3%);

за 2025 рік (з 01.01.2025 по 31.12.2025) - 68 834,65 грн (2 294 488,48 грн х 3%);

за 2026 рік (з 01.01.2026 по 28.02.2026) - 12 015,94 грн (2 477 862,64 грн х 3% х 59 днів - кількість днів за період користування земельною ділянкою з 01.01.2026 по 28.02.2026 / 365 днів).

В основу розрахунку покладено: нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки згідно з інформацією Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку ділянки, витягами із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №№ НВ-9971479902025 від 21.07.2025 та № НВ-9954495602026 від 26.02.2026; ставку орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішеннями Апостолівської міської ради від 14.07.2022 № 1330-41/VIII та від 26.03.2024 № 2148-70/VIII (3%).

Перевіркою розрахунку порушень не встановлено.

Вирішуючи питання можливості стягнення з відповідача заявлених до стягнення коштів, суд враховує також таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України, яка відноситься до глави 83 цього Кодексу, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2019 у справі № 922/3412/17, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц; п. 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 922/3412/17).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (п. 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 922/3412/17).

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (п. 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 922/3412/17).

З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1220310100:03:024:0018 у сумі 142 334,87 грн є законними й обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір у сумі 3 328,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Апостолівської міської ради до Фізичної особи-підприємця Сотник Юлії Сергіївни про стягнення 142334,87 грн - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сотник Юлії Сергіївни (РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Апостолівської міської ради (ідентифікаційний код 04052583; місцезнаходження: 53800, Дніпропетровська область, Криворізький р-н, місто Апостолове, вул. Центральна, будинок 65) безпідставно збережені кошти в сумі 142334,87 грн, судовий збір у сумі 3328,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18.08.2026.

Суддя І.І. Колісник