Рішення № 139050712, 18.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026м. ДніпроСправа № 904/3419/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАЛЬЯНС", 49000, м.Дніпро, провулок Ялицевий, буд.7, кв.22, код ЄДРПОУ 31959197

про стягнення збитків

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАЛЬЯНС" про стягнення збитків за втрату права на податковий кредит у розмірі 223 687,85 грн та судового збору.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 справу № 904/3419/26 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2026 позовну заяву Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: зазначити реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг; надати до суду документ, що підтверджує наявність рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

До канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява від 16.06.2026 про усунення недоліків, до якої додана довідка про наявність рахунку позивача у ТВБВ ІІ типу № 10003/0551 Акціонерного товариства "Ощадбанк".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом.

Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною сьомою статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суд з`ясував, що відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тому ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2026 була направлена відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням.

За змістом частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

14.07.2026 до суду повернувся поштовий конверт із копією ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2026 у справі № 904/3419/26, направлений на адресу відповідача, з відміткою Укрпошти "закінчення встановленого терміну зберігання".

Зважаючи на предмет та підстави позову у даній справі, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

05.09.2022 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМАЛЬЯНС" (далі - відповідач, підрядник) укладений договір на технічне переоснащення теплової мережі від ТК-133 до БК-134 в частині встановлення фільтру осадового сталевого Ду 500 з ревізійним люком до регулюючого клапана РК-1 включно з пусконалагоджувальними роботами № 18 А (далі - договір).

Відповідно до пункту 2.1. замовник доручає, а підрядник, в межах договірної ціни, зобов`язується виконати роботи з технічного переоснащення теплової мережі від ТК-133 до БК-134 в частині встановлення фільтру осадового сталевого Ду 500 з ревізійним люком до регулюючого клапана РК-1 включно з пусконалагоджувальними роботами (далі - роботи) у відповідності до будівельних вимог, інших чинних законодавчих та нормативно-правових документів, які діють на території України.

Підрядник повинен виконати роботи замовнику в обумовлені строки, а замовник зобов`язується сплатити підряднику вартість робіт на визначених цим договором умовах (пункт 2.2. договору).

Договірна ціна є твердою, визначена у кошторисній документації, що є додатком № 2 до цього договору, і становить: 1 233 394,29 грн (один мільйон двісті тридцять три тисячі триста дев`яносто чотири гривні 29 копійок) без ПДВ, крім того ПДВ 20 % - 246 678,86 грн (двісті сорок шість тисяч шістсот сімдесят вісім гривень 86 копійок), всього 1 480 073,15 грн (один мільйон чотириста вісімдесят тисяч сімдесят три гривні 15 копійок) з ПДВ (пункт 3.3. договору).

Замовник оплачує роботи за цим договором на умовах 100% передоплати та на підставі виставленого підрядником рахунку на оплату (пункт 4.1. договору).

Строк виконання робіт за цим договором складає 60 (шістдесят) календарних днів з моменту направлення замовником заявки згідно умов п.5.1 цього договору (пункт 5.6. договору).

Підрядник зобов`язаний після закінчення виконання робіт по об`єкту, передбачених дефектним актом та кошторисною документацією (додаток № 1 та додаток № 2 до цього договору), письмово повідомити замовника та здати їх, а замовник зобов`язаний, у разі відсутності зауважень до виконаних робіт, прийняти їх у відповідності з діючими в Україні нормами і правилами у строк, передбачений п.8.3. цього договору. За умови письмового погодження замовника, можливе поетапне прийняття виконаних підрядником робіт. У такому випадку підрядник зобов`язаний після закінчення кожного етапу (виду робіт) повідомити замовника, а замовник зобов`язаний у разі відсутності зауважень до виконаних робіт протягом 3 (трьох) робочих днів ці роботи прийняти на підставі відповідних акту та довідки і дозволити виконання наступного етапу робіт (пункт 8.1. договору).

Підрядник зобов`язується відповідно до норм статті 201 Податкового кодексу України, своєчасно складати та реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні та розрахунки коригування до них. У разі, якщо підрядник склав податкові накладні або розрахунки коригувань до них з порушеннями норм чинного законодавства, а також у разі відсутності їх у реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, що тягне за собою втрату права замовника на збільшення податкового кредиту, підрядник зобов`язується компенсувати замовнику заподіяні цим збитки (підпункт 11.1.13. пункту 11.1. договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором (пункт 14.1. договору).

За невиконання обов`язків з реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у випадках порушення встановленого чинним законодавством України порядку заповнення податкових накладних ПІДРЯДНИК компенсує замовнику суму ІІДВ, зазначену в такій податковій накладній, та/або витрати, пов`язані із сплатою штрафних санкцій і пені, нарахованих податковими органами. При цьому замовник має право утримати дану суму збитків з оплати за виконані підрядником роботи (пункт 14.12. договору).

Збитки, завдані замовнику неналежним виконанням/невиконанням підрядником зобов`язань за цим договором, підлягають відшкодуванню підрядником у повному обсязі понад встановлені цим договором штрафні санкції (пункт 14.14. договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками і діє до завершення воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в України" (зі змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022), який затверджено Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ (далі - Указ), але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом (пункт 18.1. договору).

Підрядник та замовник підтверджують, що мають статус платників податку на прибуток на загальних умовах (пункт 19.7. договору).

Додатками до договору є: дефектний акт та кошторисна документація.

18.11.2022 сторонами укладена додаткова угода № 1 до договору на технічне переоснащення теплової мережі від ТК-133 до БК-134 в частині встановлення фільтру осадового сталевого Ду 500 з ревізійним люком до регулюючого клапана РК-1 включно з пусконалагоджувальними роботами від 05.09.2025 № 18 А, якою сторони домовилися внести зміни до договору та викласти пункти 5.6., 14.14 та 18.1. в наступній редакції:

"5.6. Кінцевий термін виконання робіт, що є предметом цього договору, становить 31.01.2023."

"14.14. У разі неможливості виконання своїх зобов`язань щодо виконання робіт за цим договором підрядник здійснює повернення передоплати замовнику протягом 3 (трьох) банківських днів від дати настання обставин, що унеможливлюють виконання робіт за цим договором згідно отриманої від замовника заявки, але у будь-якому разі не пізніше 31.01.2023."

"18.1. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками і враховуючи введений воєнний стан в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в України" (зі змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022), який затверджено Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-1Х (далі - Указ) діє у строк до 31.01.2023, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань."

Договір, додатки до нього та додаткова угода № 1 підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір, додаткова угода визнавалися недійсними у судовому порядку.

На виконання умов пункту 4.1. договору Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМАЛЬЯНС" направлено позивачу рахунок на оплату від 20.09.2022 № 28 на суму 1 480 073,15 грн разом з ПДВ (а.с. 36).

Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" здійснено оплату у розмірі 1 480 073,15 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 246 678,86 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.10.2022 № 89 (а.с. 37).

Відповідачем виконано роботи на загальну суму 1 342 127,12грн, з яких 223 687,85 грн ПДВ, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2023 від 31.01.2023 та актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2023 від 31.01.2023 (а.с.39-41).

20.02.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМАЛЬЯНС" повернуто позивачу невикористані кошти за договором у розмірі 137 946,03 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 22 991,01 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 20.02.2023 № 3518 (а.с. 38).

Станом на 01.06.2024 взаєморозрахунки по договору проведені у повному обсязі.

У замовника відсутні претензії до загальної вартості наданих послуг.

Позивач покликається на порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України, в частині складання та своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ у розмірі 223 687,85 грн до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом зменшення податкового зобов`язання згідно з платіжним дорученням від 21.10.2022 № 89, яким сплачено 1 567 678,20 грн, у тому числі ПДВ 20 % 246 678,86 грн з урахуванням повернутої передоплати у розмірі 137 946,03 грн, з яких ПДВ 20 % - 22 991,01 грн.

Листом від 10.06.2024 № 5926/06 позивач вимагав від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАЛЬЯНС" сплатити у семиденний строк збитки у розмірі 223 687,85 грн (а.с.48-49). Згаданий лист був залишений відповідачем без відповіді.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача збитків, завданих внаслідок порушення зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з укладенням господарського договору, строк дії договору, умови оплати і виконання робіт за ним, факт оплати за договором та сума оплати, виконання/невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо реєстрації податкової накладної, наявність/відсутність підстав для стягнення збитків.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів зміни, розірвання чи визнання недійсним вказаного договору матеріали справи не містять.

Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої, другої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд доходить висновку, що позивачем дотримано положення договору на технічне переоснащення теплової мережі від ТК-133 до БК-134 в частині встановлення фільтру осадового сталевого Ду 500 з ревізійним люком до регулюючого клапана РК-1 включно з пусконалагоджувальними роботами від 05.09.2022 № 18 А та виконані зобов`язання щодо оплати на загальну суму 1 480 073,15 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України є порушення зобов`язання.

При цьому, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чином податкових накладних.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суд має встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Подібні висновки викладені у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг, тому суд доходить висновку, що з огляду на положення статті 201 Податкового кодексу України, саме на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМАЛЬЯНС" (як підрядник за договором) покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Згаданим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 925/17/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 виснувала, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

В Єдиному реєстрі податкових накладних відсутні належним чином зареєстровані податкові накладні за податковими зобов`язаннями, що виникли по передоплаті за платіжним дорученням № 89 від 21.10.2022 у розмірі 1 567 678,20 грн, з яких ПДВ 20 % - 246 678,86 грн з урахуванням повернутої передоплати в сумі 137 946,03 грн, з яких ПДВ 20 % - 22 991,01 грн згідно платіжної інструкції від 20.02.2023 № 3518.

На підтвердження відсутності реєстрації податкової накладної в ЄРПН за згаданими платіжними дорученнями позивач надав скріншот з електронного кабінету платника податків позивача за період з 01.08.2022 по 12.05.2026 (а.с.47).

Отже, всупереч пункту 11.1.13. договору, пункту 187.1 статті 187, абзацу 4 пункту 198.6, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "ПРОМАЛЬЯНС" не виконало свого зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних, внаслідок чого позивач був позбавлений права на податковий кредит у розмірі 223 687,85 грн.

Очевидним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Згідно із частиною другою статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У частині першої статті 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.02.2021 у справі № 904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21.

За таких обставин наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем.

Отже, якщо відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних, то це спричиняє неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22.

З урахуванням встановлених вище обставин справи, суд доходить висновку про наявність у позивача підстав для стягнення з відповідача збитків за втрату права на податковий кредит у розмірі 223 687,85 грн.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" заявлено вимогу майнового характеру (223 687,85 грн), позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 684,25 грн, про що свідчить платіжна інструкція від 05.06.2026 № 18610.

Отже відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 2 684,25 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАЛЬЯНС" про стягнення збитків задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАЛЬЯНС", 49000, м.Дніпро, провулок Ялицевий, буд.7, кв.22, код ЄДРПОУ 31959197 на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", 50014, м.Кривий Ріг, вул.Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850 збитки у розмірі 223 687,85 грн (двісті двадцять три тисячі шістсот вісімдесят сім гривень 85 копійок) та судовий збір у розмірі 2 684,25 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 25 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 18.08.2026

Суддя О.В. Перова