Рішення № 139050709, 02.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2026м. ДніпроСправа № 904/2113/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Моторної Є.І.

та представників:

від позивача: Сліс А.С. - адвокат;

від позивача: Нестеренко С.Я. - самопредставництво;

від відповідача: Лященко С.С. - самопредставництво

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Садівничого товариства «Дружба», селище Первомайське Синельниківського району Дніпропетровської області

до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас», село Воронове Синельниківського району Дніпропетровської області

про зобов`язання вчинити певні дії.

СУТЬ СПОРУ:

Садівниче товариство «Дружба» через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» про зобов`язання вчинити дії, а саме: здійснити перерахунок вартості фактично наданих позивачу послуг з централізованого водопостачання за договором № 73 від 22.09.2022 за весь період, починаючи з 01.06.2024 до дати ухвалення судового рішення у цій справі, із застосуванням тарифу на централізоване водопостачання, встановленого нормативними актами державного регулятора виключно для категорії "населення".

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн та на професійну правничу допомогу, орієнтовно визначені в сумі 11000,00 грн, позивач просить покласти на відповідача.

20.05.2026, на стадії підготовчого провадження, представник позивача адвокат Сліс А.С. через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС подав заяву про уточнення позовних вимог у порядку редагування прохальної частини позову.

Зокрема, з метою конкретизації позовних вимог позивач виклав прохальну частину позову в наступній редакції: зобов`язати Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» (ідентифікаційний код 03564045, місцезнаходження: 52591, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Воронове. вул. Дніпровська, буд. 28) вчинити дії, а саме здійснити перерахунок вартості фактично наданих Садівничому товариству «Дружба» (ідентифікаційний код 24241085, місцезнаходження: 52500, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Первомайське, вул. Журналістів, буд. 1) послуг з централізованого водопостачання за договором № 73 від 22.09.2022 за весь період, починаючи з 01 червня 2024 року із застосуванням тарифу на централізоване водопостачання, встановленого нормативними актами державного регулятора виключно для категорії «населення».

Позовні вимоги позивач обгрунтовує зловживанням відповідачем своїм домінуючим (монопольним) становищем на ринку централізованого водопостачання у відповідному регіоні всупереч приписам НКРЕКП, ігноруванням рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 у справі № 904/5540/25.

При цьому позивач посилається на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502 було рекомендовано уповноваженим органам не підвищувати тарифи на комунальні послуги для населення і застосовувати їх на рівні, що діяв станом на 24 лютого 2022 року. Реалізовуючи цю загальнодержавну політику, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП), ухвалила Постанову від 28 травня 2024 року №1024, якою були встановлені нові тарифи для Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас».

Фундаментальною новелою цієї Постанови стало запровадження жорстко диференційованого підходу до різних категорій споживачів. Для споживачів комерційного сектору (суб`єктів господарювання) тариф був суттєво переглянутий у бік збільшення. Водночас пунктом 2 цієї Постанови було встановлено мораторій на підвищення ціни для населення: тариф для цієї категорії був зафіксований на рівні 30,20 гривень за один кубічний метр без ПДВ (36,24 грн з ПДВ).

Незважаючи на те, що СТ «Дружба» є неприбутковою організацією, колективним споживачем, який акумулює кошти та закуповує воду виключно для забезпечення життєвих потреб фізичних осіб (населення), відповідач з 01 червня 2024, діючи в односторонньому порядку та з порушенням принципів розумності і добросовісності почав застосовувати до позивача комерційний тариф у розмірі 50,52 грн за 1 куб.м (без ПДВ), який відповідно до Постанови НКРЕКП № 1024, застосовний лише до інших споживачів (комерційний сектор, крім населення).

Ключовим аргументом відповідача, яким він намагався виправдати свої дії щодо застосування до Садівничого товариства «Дружба» завищених комерційних розцінок, було формальне твердження про те, що юридична особа автоматично втрачає статус «населення». Проте ця позиція є відверто протиправною та вже спростованою судом у межах господарського судочинства між тими самими сторонами.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12 січня 2026 року у справі № 904/5540/25, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05 березня 2026 року, було встановлено преюдиціальний юридичний факт. Так, у мотивувальній частині цього рішення суд здійснив детальний аналіз статутних документів Садівничого товариства «Дружба» та констатував, що позивач є неприбутковою юридичною особою, створеною шляхом об`єднання фізичних осіб (власників земельних ділянок), яка закуповує воду виключно для задоволення санітарно-гігієнічних та побутових потреб цих громадян. Відповідно суд визнав СТ «Дружба» колективним споживачем, що діє в інтересах населення і зобов`язав відповідача застосовувати до правовідносин із позивачем тариф, встановлений виключно для категорії «населення».

Позивач зазначає, що оскільки у період з 01.06.2024 по день подання цього позову відповідач щомісячно здійснював нарахування СТ «Дружба» за завищеним тарифом 50,52 грн/куб.м, на особовому рахунку позивача виникла гігантська незаконна арифметична дельта. Ця різниця акумулюється в системі обліку підприємства-монополіста як фіктивна заборгованість садівничого товариства.

На думку позивача відмова відповідача самостійно, без додаткового судового примусу здійснити перерахунок є класичним прикладом зловживання цивільним правом, що порушує межі здійснення цивільних прав, встановлені статтею 13 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідач у відзиві на позов, що надійшов до суду 20.05.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС, заперечує проти позову, вважає, що відсутній предмет спору та просить провадження у справі закрити (а.с. 52 54).

Зокрема, відповідач посилається на таке.

Відповідач вважає, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не передбачений статтею 16 ЦК України, а визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб це юрисдикція адміністративних судів.

Також відповідач зауважує, що статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» такий захід примусового виконання як «здійснити перерахунок» не передбачений. Тому задоволення такої позовної вимоги в майбутньому призведе до правової невизначеності через відсутність механізму виконання рішення суду.

Термін «перерахунок вартості комунальних послуг це зміна розміру нарахованої споживачеві відповідно до законодавства та умов договору плати за послугу», що визначено постановою КМУ від 6 лютого 2024 р. № 127 «Деякі питання здійснення перерахунку вартості комунальних послуг за період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості».

У позовній заяві не йдеться про ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості послуг з водопостачання.

Іншою підставою, покладеною в основу заперечення проти позову та яка, на думку відповідача, є самостійною підставою для закриття провадження у справі, є таке, що набрало законної сили судове рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а саме рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 у справі № 904/5540/25, яким Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» було зобов`язано застосовувати до правовідносин із Садівничим товариством «Дружба», що оформлені договором № 73 від 22.09.2022, тариф на централізоване водопостачання, встановлений для населення.

Підсумовуючи, відповідач стверджує, що спір щодо застосування певного тарифу шляхом визначення категорії позивача, як споживача послуг на централізоване водопостачання, має розглядатися в порядку адміністративного судочинства; відповідачем має бути Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг; господарські суди не наділені повноваженнями на встановлення тарифів та визначення категорій споживачів на централізоване водопостачання; члени садівничого товариства не є споживачами у будівлі, а тому є законними дії щодо укладення з позивачем договору як зі звичайною юридичною особою із застосуванням тарифу для звичайної юридичної особи; позивач не оскаржував дії з укладення договору № 73 від 22.09.2022 та застосуванню тарифу до нього, що є свідченням відсутності предмета спору та правовою підставою для закриття провадження у справі.

20.05.2026 позивач подав відповідь на відзив, в якій спростовує основні доводи відповідача, викладені у відзиві (а.с. 65 71).

Так, позивач, звертаючись до частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), наголошує на підсудності спору господарському суду.

Посилаючись на практику Верховного Суду, позивач стверджує про ефективність обраного ним способу захисту в частині зобов`язання відповідача здійснити фінансовий перерахунок відповідно до закону та договору.

При цьому позивач також не погоджується з позицією відповідача щодо наявності підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з тотожністю спору, що був раніше вирішений під час провадження у справі № 904/5540/25. Позивач стверджує, що у вказаній справі були інший предмет і підстави позову. Той факт, що обидва позови виникли з одних і тих самих договірних відносин (договір № 73 від 22.09.2022) та стосуються одного й того самого нормативного акту (Постанова НКРЕКП № 1024), не робить спори у цих справах тотожними.

Судова процедура.

Ухвалою суду від 22.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 21.05.2026.

Ухвалою суду від 21.05.2026 прийнята заява позивача від 20.05.2026 про уточнення позовних вимог (у порядку редагування пункту 2 прохальної частини позову); відкладено підготовче засідання на 04.06.2026.

За результатом підготовчого засідання, призначеного на 04.06.2026, господарським судом ухвалою від 04.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.06.2026, за результатом якого протокольною ухвалою оголошувалася перерва до 02.07.2026.

Під час розгляду справи по суті сторони надали пояснення по суті спору, в тому числі письмові, які надійшли до суду від позивача через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС 01.07.2026. При цьому позивач уточнив наданими доказами понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн, які просив стягнути з відповідача.

За результатом судового засідання, призначеного на 02.07.2026, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.09.2022 між Садівничим товариством «Дружба» (далі - споживач) та Державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас (далі - виконавець) укладено договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 73 (далі - договір).

Виконавець зобов`язується надавати споживачу послуги з централізованого водопостачання (далі - послуги) відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, в строки і на умовах, визначених цим договором (п. 1 договору).

Інформація про споживача: дислокація об`єктів споживача на момент укладання договору: адреса об`єкту - с. Первомайське, вул. Журналістів; призначення об`єкту - садівниче товариство (п. 2 договору).

Виконавець забезпечує постачання послуг безперервно з гарантованим рівнем безпеки та значенням тиску (п. 4 договору).

Послуги надаються споживачеві безперервно, крім перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (п. 5 договору).

Виконавець забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуг вимогам пункту 1 цього договору на межі внутрішньобудинкових систем будівлі (інженерно-технічних систем приміщення споживача) та зовнішніх інженерних мереж постачання послуг (п. 6 договору).

Обсяг спожитих у будівлі (приміщенні у будівлі) послуг визначається за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку. Якщо будівлю (приміщення у будівлі) оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку централізованого водопостачання відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитих послуг визначається як сума показань таких вузлів обліку (п. 9 договору).

Одиницею вимірювання обсягу спожитих споживачем послуг є куб. метр (п. 10 договору).

Споживач вносить однією сумою плату виконавцю за послуги, що розраховується, виходячи з розміру затверджених тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до Правил надання послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 р. № 85 та Методики розподілу. Плата за послуги складається з: 1) плати за послуги, що розраховується, виходячи з розміру затверджених тарифів на послуги та обсягів спожитих послуг, визначених відповідно до законодавства; 2) плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України. Споживачу нараховується плата за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України. Інформація про це розміщується на офіційному вебсайті виконавця (www.vocladzd.org.ua) (п. 19 договору).

Вартість послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення визначається за обсягом спожитих послуг та встановленими відповідно до законодавства тарифами. Станом на дату укладення цього договору тариф (без урахування податку на додану вартість) на послугу з централізованого водопостачання становить 30,20 гривень за куб. метр, відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.06.2016 № 1141 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення» (у редакції постанови НКРЕКП № 2854 від 22.12.2021, що набрала чинності з 01.01.2022). У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на послугу з централізованого водопостачання та/або на послугу з централізованого водовідведення виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення її у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу шляхом їх оприлюднення на офіційному вебсайті без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. У разі зміни зазначених тарифів протягом строку дії цього договору новий розмір тарифів застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на офіційному вебсайті www.vodadzd.org.ua (п. 20 договору).

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується споживачу щомісяця та зазначається в рахунку. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно. У разі зміни розміру плати за абонентське обслуговування протягом строку дії цього договору новий розмір плати за абонентське обслуговування застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на офіційному вебсайті: www.vodadzd.org.ua. Розмір плати за абонентське обслуговування: плата за абонентське обслуговування за договором для споживачів, які мають власний вузол комерційного обліку (без розподілу обсягу послуг централізованого водопостачання) становить 35,12 грн з ПДВ (п. 21 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Сторони цього договору домовилися, що відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення і діють з 01.01.2022, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання (п. 42 договору).

Постановою НКРЕКП № 1024 від 28.05.2024 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання ДЕРЖАВНОМУ МІЖРАЙОННОМУ ПІДПРИЄМСТВУ ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА «ДНІПРО-ЗАХІДНИЙ ДОНБАС»» Державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» встановлено тарифи на централізоване водопостачання з такою структурою:

- споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, 25,83 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість);

- споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, 50,52 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість).

Установлено, що тариф на централізоване водопостачання застосовується для населення на рівні тарифу, що застосовувався станом на 24.02.2022, а саме на централізоване водопостачання 30,20 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 у справі № 904/5540/25, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2026, суд зобов`язав Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» застосовувати до правовідносин із Садівничим товариством «Дружба», що оформлені договором № 73 від 22.09.2022, тариф на централізоване водопостачання, встановлений для населення.

При цьому судом в основу свого рішення були покладені, серед іншого:

- рекомендації Кабінету Міністрів України, викладені у постанові № 502 від 29.04.2022 та постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1024 від 28.05.2024 про встановлення тарифу на централізоване водопостачання для населення на рівні тарифу, що застосовувався станом на 24.02.2022, а саме: на централізоване водопостачання - 30,20 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість);

- практика Верховного Суду, який у постанові від 22.07.2025 у справі № 904/3697/24 сформулював такий висновок: "Якщо юридична особа (зокрема, садівниче товариство, обслуговуючий кооператив) виступає як колективний споживач у розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та закуповує комунальну послугу в інтересах своїх членів - фізичних осіб для задоволення їхніх побутових потреб, до таких правовідносин має застосовуватися тариф, встановлений для категорії "населення".

На виконання рішення у справі № 904/5540/25 від 12.01.2026 судом видано наказ від 24.04.2026.

Невиконання цього рішення, не застосування відповідачем у правовідносинах з позивачем за договором № 73 від 22.09.2022 тарифу на централізоване водопостачання для населення і є причиною спору.

Предметом доказування є встановлення обставин, пов`язаних з наявністю/відсутністю підстав для задоволення позову з обраним способом захисту.

Оцінюючи обраний позивачем спосіб захисту, суд зазначає про таке.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. mutatis mutandis постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі №910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 67), від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18 (пункти 63, 89), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі №910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 14 вересня 2021 року у справі №359/5719/17 (пункт 119), від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі №643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.6), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 86)).

Так, застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто, цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Відтак якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

За усталеною судовою практикою, сформованою у спорах про нарахування плати за централізовані послуги теплопостачання, водопостачання, водовідведення тощо, оскарження дій юридичної особи надавача послуг з вимогою провести відповідний перерахунок є належним та ефективним способом захисту, який узгоджується зі статтею 16 ЦК України.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має паво на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Тому оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи інтересу підлягають судовому захисту також у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Отже, у випадку порушення юридичною особою законодавства при нарахуванні плати за постачання централізованого водопостачання споживач має право оскаржити в судовому порядку такі його дії та вимагати здійснення відповідного перерахунку.

Водночас відповідний перерахунок має бути запропонований позивачем у спосіб, який би забезпечував ефективний захист його порушеного права: скасування боргу (припинення правовідношення), зобов`язання відповідача зарахувати сплачені кошти на погашення поточної заборгованості чи у рахунок майбутніх платежів; зобов`язання відповідача скасувати заборгованість; зобов`язання відповідача списати борг з особового рахунку споживача послуг; стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів тощо.

Позивач, заявляючи вимогу про перерахунок, не визначає конкретного його способу, який би призвів до конкретного результату, придатного для примусового виконання/ефективного захисту права/інтересу. Подані ним докази, в обґрунтування позову, не визначають величину безпідставно отриманих відповідачем коштів і не обмежують період перерахунку датою. Фактично позов спрямований на зобов`язання відповідача вчиняти дії на майбутнє без обмеження у часі, протягом якого невідомо чи будуть існувати порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Очевидно, що позивач, звертаючись до суду, має на меті спонукати відповідача до виконання рішення суду у справі № 904/5540/25.

Однак, відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Тому не можна зобов`язати особу виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду являє собою завершальну стадію судового провадження і здійснюється в порядку, передбаченому Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII (із змін. і доп.) «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII).

Аналогічна позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17, а також в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 11.12.2020 у справі № 826/13146/18.

За частиною першою статті 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 № 1404-VIII).

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону України № 1404-VIII).

У межах справи з розгляду скарги на дії державних виконавців (див. справу № 904/5540/25 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/135040953) встановлено наступне.

Постановою державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ілінзеєр Наталії Володимирівни від 30.04.2026 відкрито виконавчого провадження ВП № 80890970 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/5540/25 від 24.04.2026 про зобов`язання Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» застосовувати до правовідносин із Садівничим товариством «Дружба», що оформлені договором № 73 від 22.09.2022, тариф на централізоване водопостачання, встановлений для населення.

Постановою державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ілінзеєр Наталії Володимирівни від 05.05.2026 ВП № 80890970 передано виконавчий документ - наказ Господарського суду Дніпропетровської області № 904/5540/25 від 24.04.2026 про зобов`язання Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» застосовувати до правовідносин із Садівничим товариством «Дружба», що оформлені договором № 73 від 22.09.2022, тариф на централізоване водопостачання, встановлений для населення до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

За загальнодоступним інформаційним джерелом Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) виконавче провадження не завершено.

За вказаних обставин правові підстави для задоволення позову відсутні.

Доводи відповідача щодо відсутності спору та непідсудності справи у спорі між сторонами є помилковими, оскільки спростовуються обставинами справи та нормативними положеннями статті 20 ГПК України, яка визначає категорію справ, що відносяться до юрисдикції господарських судів.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Садівничого товариства "Дружба" до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" про зобов`язання відповідача вчинити дії, а саме: здійснити перерахунок вартості фактично наданих позивачу послуг з централізованого водопостачання за договором № 73 від 22.09.2022 за весь період, починаючи з 01.06.2024 із застосуванням тарифу на централізоване водопостачання, встановленого нормативними актами державного регулятора виключно для категорії "населення" відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в сумі 2662,40 грн та зі сплати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18.08.2026.

Суддя І.І. Колісник