Вирок № 139049622, 06.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/7815/23

Провадження № 1-кп/712/211/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м.Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі колегії суддів:

головуючого судді - ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

прокурора - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

захисника - ОСОБА_12 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22023250000000014 від 10.01.2023, відносно

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Луганськ, Луганської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого на тимчасово окупованій території смт.Слов`яносербськ Зимогірївської міської громади Алчевського району Луганської області, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.111 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З жовтня 2018 року (більш точну дату органом досудового розслідування не встановлено) у громадянина України ОСОБА_13 , який був обізнаний про незаконність дій збройних підрозділів та політичного керівництва самопроголошеної «ЛНР», спрямованих на нанесення шкоди державній безпеці України та здійснення терористичної діяльності, виник злочинний умисел, направлений на участь в діяльності силового блоку вказаної терористичної організації.

Так, в жовтні 2018 року ОСОБА_13 , перебуваючи у смт.Слов`яносербськ Зимогір`ївської міської гром`ади Алчевського району Луганської області, добровільно вступив до одного з незаконних збройних формувань терористичної організації «ЛНР», а саме: до так званого «Слов`яносербського районного відділу внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ Луганської Народної Республіки» на посаду «дільничного інспектора поліції відділення дільничних інспекторів поліції» при званні «лейтенант поліції». При цьому, він усвідомлював, що для досягнення злочинної мети, яку переслідує «ЛНР», йому як члену цієї організації, доведеться чинити збройний опір законним діям працівників правоохоронних органів України та військовослужбовців ЗС України та силам ООС, які спрямовані на припинення протиправної діяльності вищевказаної терористичної організації.

Після вступу до рядів силового блоку терористичної організації «ЛНР» ОСОБА_13 виконував незаконні накази керівництва так званого «Слов`яносербського районного відділу внутрішніх справ МВС ЛНР» та, користуючись повноваженнями так званого «дільничного інспектора поліції відділення дільничних інспекторів поліції», маючи право володіти і користуватись вогнепальною зброєю та спецзасобами від імені так званого «МВС ЛНР», проводив профілактичну роботу на ввіреній ділянці, дослідчу перевірку матеріалів та адміністративне провадження по вчиненим проступкам проти мирного населення, неправомірно вилучав майно, забезпечував видачу паспортів «ЛНР» та РФ, вчиняв інші незаконні дії по відношенню до громадян України на тимчасово окупованій території в Луганській області.

Так, ОСОБА_13 , в період з жовтня 2018 року по 24 лютого 2022 року, будучи радикально налаштованою особою, прихильником протиправної діяльності терористичної організації «ЛНР», діючи з мотивів несприйняття чинної влади в Україні та з корисливих мотивів, переслідуючи мету заподіяння шкоди інтересам України, а саме: забезпечення окупаційного режиму та виконання рішень політичного та силового блоків терористичної організації «ЛНР» на тимчасово окупованій території Луганської області, усвідомлюючи, що діяльність вказаної терористичної організації є незаконна, вчиняв умисні дії, в тому числі, із застосуванням вогнепальної зброї, направлені на примус місцевого населення підкорятися незаконним рішенням політичного та силового блоків терористичної організації «ЛНР», чим сприяв незаконній діяльності терористичної організації «ЛНР» на території населених пунктів Луганської області, які тимчасово окуповані.

Таким чином, ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, - участь у терористичній організації та сприяння її діяльності.

Крім того, незважаючи на зобов`язання по неухильному додержанню Конституції та Законів України, ОСОБА_13 , будучи громадянином України, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у тому числі щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів Російської Федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаним про проведення з боку РФ підривної діяльності проти України, а також відкритої агресивної війни, метою якої є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, діючи умисно, протиправно, достеменно знаючи про те, що окупаційні війська, так званої «Луганської Народної Республіки», є незаконними і спільно з військовими підрозділами ЗС РФ провадять свою діяльність на території України всупереч нормам чинного законодавства України та міжнародних договорів, з не пізніше 05 квітня 2022 року, більш точний час встановити за об`єктивних причин не виявилось за можливе, перебуваючи на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, а саме: в смт.Слов`яносербськ Зимогір`ївської міської громади Алчевського району Луганської області та Слов`яносербському районі згідно незаконного територіально-адміністративного устрою «ЛНР», при невстановлених органом досудового слідства обставинах, під час дії воєнного стану, добровільно перейшов на бік ворога - Російської Федерації в період збройного конфлікту з Україною.

Перейшовши на бік ворога, ОСОБА_13 з не пізніше 05 квітня по серпень 2022 року, більш точний час встановити за об`єктивних причин не виявилось за можливе, займаючи посаду «дільничного інспектора поліції відділення дільничних інспекторів поліції Слов`яносербського районного відділу внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ Луганської Народної Республіки» при званні «старший лейтенант поліції», маючи право володіти і користуватись вогнепальною зброєю та спецзасобами від імені так званого «МВС ЛНР», проводив профілактичну роботу та фільтраційні заходи проти мирного населення на ввіреній ділянці, дослідчу перевірку матеріалів та адміністративне провадження по вчиненим проступкам, неправомірно вилучав майно, забезпечував видачу паспортів «ЛНР» та РФ, вчиняв інші незаконні дії по відношенню до громадян України на тимчасово окупованій території в Луганській області, чим надавав державі-агресору РФ та її представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України. Також, в квітні 2022 року ОСОБА_13 приймав участь в бойових діях проти Сил Оборони України у складі воєнізованих підрозділів ворога - держави-агресора РФ та іншим чином сприяв окупації смт Новоайдар Щастинського району Луганської області.

Таким чином, ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, - державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану.

Згідно з ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.12.2024 кримінальне провадження №22023250000000014 від 10.01.2023, за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.111 КК України, здійснюється за відсутності обвинуваченого (in absentia), в порядку спеціального судового провадження.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення.

Відповідно до ст.374 КПК України, суд переконався, що стороною обвинувачення, під час здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження (in absentia) були використані всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Згідно вимог КПК України, обвинувачений ОСОБА_13 про час та дату, місце проведення всіх судових засідань повідомлявся у передбачений законом спосіб, через опублікування виклику у газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Соснівського районного суду м. Черкаси.

Крім того, під час судового провадження на телефонний номер НОМЕР_1 , яким відповідно до інформації з матеріалів справи користувався ОСОБА_13 , надсилались повістки про виклик (SMS-повідомлення не доставлені).

Водночас, це кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

Захисник ОСОБА_12 у судовому засіданні зазначив, що він не мав можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати у нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. У кримінальному провадженні не була почута позиція обвинуваченого, на сьогодні суду невідомі обставини, що спонукали ОСОБА_13 вчинити інкриміновані кримінальні правопорушення, в матеріалах справи відсутні достатні відомості про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, тощо. При вирішенні питання щодо доведеності «поза розумним сумнівом» вини ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень захисник покладається на розсуд суду. У разі, якщо суд за наслідками дослідження доказів у справі дійде висновку щодо беззаперечного доведення вини ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, захисник просив призначити йому мінімальне покарання, передбачене санкціями відповідних статей.

Дослідивши під час спеціального судового провадження в судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується наступними доказами, які є належними, допустимими, достатніми та узгоджуються між собою:

1. витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно з яким 10.01.2023 до реєстру внесено відомості про кримінальне провадження №22023250000000014 за ч.1 ст.258-3 КК України з викладом обставин: «громадянин України ОСОБА_13 у період з травня 2014 року по теперішній час перебуває на посаді дільничного інспектора поліції відділення дільничних інспекторів поліції т.зв. «Словяносербського РВ МВС ЛНР», чим приймає участь та сприяє діяльності терористиної організації «ЛНР»;

2. рапортом №6/96 від 12.01.2023 про виявлене кримінальне правопорушення;

3. витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно з яким 12.01.2023 до реєстру внесено відомості про кримінальне провадження №22023250000000018 за ч.1 ст.111 КК України з викладом обставин: «24.02.2022 громадянин України ОСОБА_13 у період збройного конфлікту перейшов на бік ворога, шляхом проходження служби у складі незаконного збройного формування т.зв. «Словяносербського РВ МВС ЛНР», яке спільно зі збройними силами Російської Федерації, веде бойові дії на тимчасово окупованих територіях Луганської області»;

4. постановою про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 16.01.2023, згідно з якою матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023250000000014 від 10.01.2023 за ознаками кримінального правопорушння, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, та кримінальне провадження №22023250000000018 від 12.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України - об`єднано в одне провадження за №22023250000000014;

5. постановою про зміну кваліфікації злочинних дій від 30.06.2023, згідно з якою змінено кваліфікацію кримінального правопорушення, що попередньо кваліфіковане за ч.1 ст.111 КК України, досудове розслідуваня стосовно якого здійснюється в рамках кримінального провадження №22023250000000014, кваліфікувавши його за ч.2 ст.111 КК України;

6. витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.06.2023, згідно з яким до реєстру внесено відомості про кримінальне провадження №22023250000000014 за ч.2 ст.111 КК України з викладом обставин: «24.02.2022 громадянин України ОСОБА_13 займав посаду «участкового инспектора полиции отделения участковых инспекторов полиции Славяносербского районного отдела внутренних дел МВД ЛНР», тобто у незаконному правоохоронному органі, створеному державою-агресором Російською Федерацією на тимчасово окупованій території України в Луганській області, чим в умовах воєнного стану вчинив діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, надання іноземній державі, іноземній організації або їх предствникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України»; та за ч.1 ст.258-3 КК України з викладом обставин: «громадянин України ОСОБА_13 у період з травня 2014 року по теперішній час перебуває на посаді дільничного інспектора поліції відділення дільничних інспекторів поліції т.зв. «Словяносербського РВ МВС ЛНР», чим приймає участь та сприяє діяльності терористиної організації «ЛНР»;

7. рапортом від 03.01.2023 №2/81, згідно з яким до слідчого відділу УСБУ в Черкаській області направляються матеріали щодо обставин вчинення ОСОБА_13 злочину, для внесення відомостей про виявлене кримінальне правопорушення за ч.1 ст.258-3 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з подальшим документуванням;

8. актом огляду електронних сторінок Глобальної електронної мережі «Інтернет» від 03.01.2023, з додатками (знімки екрану монітора), згідно з яким здійснено огляд персональної Інтернет сторінки в соціальній мережі «Одноклассники» з ім`ям « ОСОБА_14 » « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». На особистій сторінці вказано, що останній народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає м.Луганськ, перебуває у шлюбі з ОСОБА_15 » (Величко). На власній сторінці він виклав обмежену інформацію про себе, але розмістив 157 власних фото, має 388 друзів, 22 замітки, 36 спільнот. Після огляду вказаних сторінок, було створено та роздруковано знімки екрану;

9. протоколом огляду від 11.01.2023, з додатком (CD-R диск), згідно з яким проведено слідчу дію - огляд персональної сторінки громадянина ОСОБА_13 в соціальній мережі «Одноклассники». Здійснено вхід на сторінку з іменем користувача « ОСОБА_14 » за адресою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». У графі « ОСОБА_16 » зазначена така інформація: «народився 3 червня 1983 року»; «місце знаходження Луганськ», «Живе в м.Луганськ», «Підписники 389 людей». Під час огляду збережено 5 фотозображень у папку під назвою «Фото зі сторінки в ОСОБА_17 ». Так, на персональній сторінці ОСОБА_13 наявні фото чоловіка у військовій формі ЛНР, з шевроном «Z» та білою пов`язкою на рукавах, зі стрілецькою зброєю; в т.ч. фото вказаної особи біля стели «Я люблю Новоайдар» (дата публікації 05 квітня 2022 року);

10. протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 08.05.2023, з додатками (опис речей і документів, CD-R диск), згідно з яким у приміщенні Черкаського ГРУ АТ КБ «Приватбанк» ознайомлено з речами і документами, зазначеними в постанові Черкаської обласної прокуратури від 03.04.2023; представник банку надав оптичний CD-R диск з інформацією;

11. висновком експерта від 31.05.2023 №СЕ-19/124-23/5451-ФП, складеним головним судовим експертом відділу досліджень у сфері інформаційних технологій Черкаського НДЕКЦ МВС ОСОБА_18 , згідно з яким на фотознімках «2.jpg», «3.jpg» (фото із соціальної мережі «Одноклассники») та достовірному зображенні ОСОБА_13 (фото з АТ КБ «Приватбанк») зображена одна й та ж сама особа. На фотознімку «1.jpg», та достовірному зображенні ОСОБА_13 ймовірно зображена одна й та ж сама особа;

12. протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії №2/819т від 11.03.2023, з додатком (оптичний диск CD-R №2/975т від 02.01.2023), згідно з яким проведено негласну слідчу (розшукову) дію, передбачену ст.264 КПК України - зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_4 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 », а також персональної сторінки в соціальній мережі «Одноклассники» з ім`ям користувача « ОСОБА_14 » (« ІНФОРМАЦІЯ_2 »), яким користується ОСОБА_13 . До протоколу додаються скріншоти фотозображень та роздруківки документів, які підтверджують виконання повноважень за посадою ОСОБА_13 , зроблені з персональної сторінки соціальної мережі «Одноклассники», та електронних поштових скриньок ( ОСОБА_19 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 »), якими користується останній. Під час огляду акаунта в соціальній мережі «Одноклассники» виявлено декілька фотозображень ОСОБА_13 у військовій формі зі зброєю в руках на фоні прапору РФ, фотозображення ОСОБА_13 у військовій формі з шевроном «Z» та білій пов`язці на рукавах, зі стрілецькою зброєю в руках, в т.ч. біля стели «Я люблю Новоайдар», датовані 05 квітня 2022 року, ін. На електронних скриньках наявні листи, що містять наступні фотографії/сканкопії документів ОСОБА_13 :

- службове посвідчення «ЛНР НОМЕР_3» так званого «МВД ЛНР», видане на ім`я « ОСОБА_20 », посада «участковый инспектор полиции отделения участковых инспекторов полиции Славяносербского районного отдела внутренних дел МВД ЛНР», звання «лейтенант полиции», видане 31.01.2019, дійсне до 31.01.2023;

- рапорти «УИП Славяносербского РОВД МВД ЛНР ст.лейтенанта полиции ОСОБА_20 » (в т.ч. від 09.11.2020, 04.12.2020) про здійснення перевірки осіб, які були звільнені умовно-достроково, та проведення з ними профілактичної бесіди, та письмові пояснення вказаних осіб;

- рапорти «УИП Славяносербского РОВД МВД ЛНР ст.лейтенанта полиции ОСОБА_20 » від 19.04.2020, 19.05.2020, 19.07.2020, 19.08.2020, 19.09.2020, 19.10.2020, 19.11.2020, про здійснення перевірки зареєстрованих фізичних осіб-підприємців та предмет виявлення і припинення фактів незаконної роботи пунктів прийому чорних та кольорових металів;

- рапорти про здійснення перевірки відділень поштового зв`язку ГУП ЛНР «Почта ЛНР» 19.04.2020, 19.05.2020, 19.06.2020, 19.07.2020, 19.08.2020, 19.09.2020, 19.10.2020;

- рапорти щодо здійснення перевірки магазинів, ринків, а також діяльності зареєстрованих фізичних осіб-підприємців на предмет виявлення та припинення фактів незаконної роботи ломбардів від 19.04.2020, 19.05.2020, 19.06.2020, 19.07.2020, 19.08.2020, 19.10.2020, 19.11.2020;

- рапорти про виконання приводу свідка до Воєнного суду (в т.ч. від 23.10.2020);

- «матеріали об отказе в возбуждении уголовного дела», складені «УИП ОУИП Славяносербского РОВД МВД ЛНР ст.лейтенанта полиции ОСОБА_20 », в яких наявні зокрема, «постановления об отказе в возбуждении уголовного дела» (в т.ч. від 17.06.2019, 27.08.2020, 04.09.2020, 05.09.2020, 10.09.2020, 12.09.2020, 17.10.2020, 21.10.2020, 27.10.2020, 11.11.2020, 25.11.2020, 31.03.2021, 13.09.2021, 18.11.2021, 18.12.2021, 29.12.2021, 30.12.2021, від 11.07.2022, 18.07.2022, 21.07.2022, 27.07.2022), винесені «УИП ОУИП Славяносербского РОВД МВД ЛНР ст.лейтенанта полиции ОСОБА_20 »;

- «постановления о возбуждении перед руководителем органа дознания ходатайства о продлении срока проверки сообщения о преступлении», винесені УИП ОУИП Славяносербского РОВД МВД ЛНР ст.лейтенанта полиции ОСОБА_20 »;

- листівка-оголошення із зображенням так званого «участкового инспектора полиции отделения участковых инспекторов полиции Славяносербского районного отдела внутренних дел МВД ЛНР ст.лейтенанта полиции ОСОБА_20 », в якій зазначено, що ОСОБА_13 обслуговує вказану територію, та веде прийом громадян в приміщенні дільничного пункту поліції №5 в н.п. Металіст, вул. Леніна, 55;

- пояснення від 19.10.2020, 08.07.2022 від імені «участкового инспектора полиции отделения участковых инспекторов полиции Славяносербского районного отдела внутренних дел МВД ЛНР ст.лейтенанта полиции ОСОБА_20 », адресовані «начальнику Славяносербского районного отдела внутренних дел МВД ЛНР полковнику полиции ОСОБА_21 », в яких він зазначає, що працює на посаді з жовтня 2018 року, та доповідає по своїй роботі; ін. документи;

13. протоколом огляду від 30.06.2023, згідно з яким проведено слідчу дію - огляд протоколу від 11.03.2023 №2/819т за результатами проведення НСРД відносно ОСОБА_13 , та встановлено, що в протоколі містяться роздруківки документів (фотографій, сканкопій, тощо), які містились на електронних скриньках « ІНФОРМАЦІЯ_6 », «maxanic.isc@mail ru», якими користується ОСОБА_13 ;

14. іншими матеріалами кримінального повадження.

Крім того, відповідно до положень ч.11 ст.615 КПК України судом досліджені та використані як докази показання свідка ОСОБА_22 , який 12.07.2023 повідомив, що до липня 2014 року він постійно проживав в м.Луганськ; у 2013 - 2014 роках працював менеджером по запчастинам в автосалоні. З ОСОБА_13 вони були знайомі під час проживання в м.Луганськ, мали спільних друзів, між собою близько не спілкувались, коли бачились, то вітались. В липні 2014 року свідок із сім`єю переїхали в Новоайдарський район Луганської області як внутрішньо переміщена особа, де проживали до повномасштабного вторгнення. Потім він виїздив до Європи, проживав в Польщі. В березні 2023 року ОСОБА_22 повернувся на підконтрольну територію України, нині проживає в м.Вінниця. Спільні знайомі розповідали, що у 2018-2019 р.р. бачили ОСОБА_13 в м.Луганськ, він був у військовій формі. Місцеві жителі нічого особливо не розповідають, побоюються. Кажуть, що ОСОБА_13 був дільничним поліції в м.Славяносербськ, Луганської області. Свідку для огляду було надано фото з протоколу огляду від 11.01.2023 персональної сторінки « ОСОБА_14 » в соціальній мережі «Одноклассники». На вказаних фотозображеннях свідок впізнав свого знайомого ОСОБА_13 .

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, слідчий, на виконання відповідних доручень, наданих у порядку ст.40 КПК, провів огляди інтернет-сторінок, зробивши скриншоти й завантаживши фотознімки, файли з документами, які є додатками до протоколів огляду, оформлених відповідно до вимог КПК. Огляди зазначених інтернет-сайтів проведено із дотриманням вимог ст.237 КПК, зафіксовано (за допомогою функцій скриншоту, друку та запису на технічні носії інформації) зміст відображеної на інтернет-сайтах як електронних документах інформації, що підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні. Підстав для визнання вказаних вище протоколів, у яких зафіксовано хід і результати оглядів інтернет-сайтів недопустимими і неналежними доказами суд не вбачає, оскільки ці фактичні дані отримано в порядку, передбаченому КПК.

Сторона захисту не дала жодних відомостей щодо спростування цієї інформації і не аргументувала, що інформація, надана органом досудового розслідування, не відповідає дійсності, зокрема, містить ознаки фальсифікації та/або навмисного спотворення даних.

Отже, протоколи оглядів інтернет-сторінок та додатки до протоколів, у яких зафіксовано за допомогою функцій скриншоту, друку й запису на технічні носії інформації зміст відображеної на них інформації, що підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню, є допустимими доказами. Про це зазначив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 21.07.2025 по справі №201/11849/23.

При цьому, суд зазначає, що, як вище встановлено, вина обвинуваченого, крім інформації із соціальних мереж підтверджується висновком судової портретної експертизи, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, показами свідка, іншими доказами.

Статтею 17 Закону України від 23.03.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.) Європейський Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) Європейський Суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Конвенцією Організації Об`єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року зобов`язано держави-учасниці криміналізувати участь в організованій злочинній групі. При цьому відповідно до пункту «а» ст.2 цієї Конвенції, організована злочинна група означає структурно оформлену групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів або злочинів, визнаних такими відповідно до цієї Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду.

Поняття терористичної організації визначено в ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003, відповідно до якої це є стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.

Також, відповідно до ст.1 вищезазначеного Закону, терористична діяльність - діяльність, яка охоплює планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.

Тобто, терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених ч.ч.1-2 ст.258-3 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, спрямованих на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому, саме фактором цілеспрямованого залякування населення як засобу досягнення поставленої мети злочини терористичної спрямованості відрізняються від інших споріднених злочинів.

При цьому, суд враховує також Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року №129-VIII, в якому «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями.

Пленум Верховного Суду України в п.4 Постанови «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» від 23 грудня 2005 року №13 роз`яснив, що утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об`єднання для зайняття злочинною діяльністю. В частині ж участі у злочинній чи терористичній організації - то відповідно до п.13 даної Постанови, вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об`єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів.

Таким чином, державним обвинуваченням доведено, що «ЛНР», у складі якого діяло незаконне збройне формування «МВД ЛНР», є терористичною організацією.

При цьому, під час судового розгляду справи, суд враховує, що державним обвинуваченням було доведено, що ОСОБА_13 усвідомлював, що так звана «ЛНР» та інші незаконні збройні формування, які структурно входить до силового блоку терористичної організації «ЛНР», діють на території України саме як терористичні організації, діють на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції, і обвинувачений сприяв у діяльності вищевказаних терористичних організаціях.

Суд також враховує правові позиції, викладені в рішенні ЄСПЛ у справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства», відповідно до яких розслідування терористичних правопорушень, безсумнівно, ставить перед органами влади особливі проблеми. Забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства, яке страждає від тероризму, та інтересами конкретної людини є надзвичайно складним завданням. Беручи до уваги факт посилення тероризму в сучасному світі, визнана необхідність, яка випливає із самої суті системи Конвенції, забезпечення належної рівноваги між захистом інститутів демократії в інтересах суспільства і захистом прав окремої людини. У контексті статті 5 Конвенції, саме суд має визначити значимість таких обставин, а також з`ясувати, чи було забезпечено в цій справі рівновагу між застосовними положеннями цієї статті у світлі її конкретного формулювання та її загальним предметом і метою.

Громадянство України обвинуваченого підтверджено документами, дослідженими судом, зокрема, копією паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 , виданим 21.07.1999.

Слід зазначити, що відповідно до ч.6 ст.5 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства РФ не визнається Україною і не є підставою для втрати громадянства України.

Враховуючи приписи статті 4 Конституції України, статей 2, 17-20 Закону України «Про громадянство України», ч.4 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», дотримуючись проголошеного в Україні визнання права громадянина України на зміну громадянства у встановленому порядку, по теперішній час залишається громадянином України незалежно від місця його проживання. У разі примусового автоматичного набуття ним як громадянином України, який проживає на тимчасово окупованій території, громадянства РФ не визнається Україною, відтак не може бути підставою для втрати ним громадянства України. Через оголошену ОСОБА_13 у межах цього провадження підозру у вчиненні злочинів не допускається і його вихід із громадянства України.

Суд вважає, що ОСОБА_13 безумовно усвідомлював факт окупації та агресії з боку РФ, та створення окупаційною владою незаконних органів. Так, маючи достатній рівень освіти, життєвого досвіду, ОСОБА_13 не міг не розуміти незаконності вчинених ним дій та їх наслідків.

Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченого ОСОБА_13 ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 по справі №638/5446/22, у якій зазначено, що у кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_13 перебував під фізичним та/або психічним примусом з боку осіб, які представляли іноземну державу - РФ.

Сукупність зазначених обставин дає підстави стверджувати про добровільність дій обвинуваченого, його свідомий вибір та власне волевиявлення.

Важливо зазначити, що вибір ОСОБА_13 залишитися та проживати на тимчасово окупованій території України, не розглядається, ані судом, ані стороною обвинувачення, як підстава для кримінального переслідування.

Жодної із передбачених законом обставин для визнання вище досліджених доказів недопустимими судом не констатовано та в ході кримінального провадження не встановлено, як і порушень фундаментальних прав і свобод обвинуваченого ОСОБА_13 , гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, при проведенні досудового розслідування та збиранні і оформленні доказів стороною обвинувачення.

Також, судом досліджено процесуальні документи, які свідчать про дотримання вимог процесуального закону як щодо підстав розпочати досудове розслідування, так і дотримання вимог щодо його проведення, жодна із сторін не заявила про недотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства при їх отриманні на стадії досудового розслідування, про їх недопустимість чи неналежність.

Розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_13 у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень, та кваліфікує його дії за ч.1 ст.258-3 КК України, - участь у терористичній організації та сприяння її діяльності; та за ч.2 ст.111 КК України, - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_13 , суд керується положеннями ст.ст.65-67 КК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_13 вчинив кримінальні правопорушення, які згідно зі ст.12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, об`єктом яких є основи національної безпеки України, та громадської безпеки.

ОСОБА_13 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, відомостей про перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра у суду немає, він проживає на тимчасово окупованій території України - смт.Слов`яносербськ Зимогірївської міської громади Алчевського району Луганської області, та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_13 , у відповідності до ст.ст.66, 67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєних ОСОБА_13 кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставини, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_13 необхідно призначити покарання: за ч.1 ст.258-3 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 років, з конфіскацією майна, належного йому на праві власності; та за ч.2 ст.111 КК України у виді позбавлення волі строком на 15 років, з конфіскацією майна, належного йому на праві власності.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_13 суд визначає за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Отже, саме визначене покарання стосовно ОСОБА_13 , на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним, так і іншими особами, кримінальних правопорушень.

Суд зазначає, що початок строку відбування покарання ОСОБА_13 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, з моменту його затримання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід ОСОБА_13 у кримінальному провадженні не обирався.

В порядку ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_13 необхідно стягнути на користь держави витрати на проведення судової портретної експертизи №СЕ-19/124-23/5451-ФП від 31.05.2023, що становить 2390 гривень.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ч.15 ст.615, ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 376, 394 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_13 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.111 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.258-3 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років, з конфіскацією майна, належного йому на праві власності;

- за ч.2 ст.111 КК України у виді позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією майна, належного йому на праві власності.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання ОСОБА_13 у виді позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією майна, належного йому на праві власності.

Стягнути з ОСОБА_13 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 2390 (дві тисячі триста дев`яносто) гривень.

Строк відбування основного покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_13 .

Виконання вироку в частині затримання ОСОБА_13 покласти на Управління Служби безпеки України в Черкаській області.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності причин, передбачених ст.138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст.399 КПК України.

Інформацію про ухвалений вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3