Рішення № 139049575, 17.08.2026, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/161/26

Провадження № 2-о/702/18/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.08.2026 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Барської Т.М.,

секретар судового засідання Карабань З. І.,

заявник ОСОБА_1 ,

представник Головного управління ПФУ в Черкаській області не з`явилася,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

в с т а н о в и в:

24.02.2026 заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт належності їй, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючих документів:

- заповненої на ім`я «( ОСОБА_2 ) ОСОБА_1 » трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.08.1980;

- складеного російською мовою Свідоцтва про народження (Свидетельства о рождении) на ім`я « ОСОБА_3 »;

- Свідоцтва про укладення шлюбу з зазначеними персональними даними « ОСОБА_4 »;

- датованих 17.01.2025 і виданих на ім`я « ОСОБА_5 » довідок за вихідними номерами №39, 40, 41,

- датованої 16.02.2025 за вихідним №42/25 і виданої на ім`я « ОСОБА_1 » довідки;

- датованої 18.03.2025 за вихідним номером №263 і виданої на ім`я « ОСОБА_3 », довідки.

Подану заяву ОСОБА_6 мотивувала тим, що по досягненню пенсійного віку вона звернулася до ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою про призначення і виплату їй пенсії.

Однак посадовці ГУ ПФУ в Черкаській області датованим 16.02.2026 листом відмовили заявниці у призначенні пенсії, посилаючись на те, що підтверджений документально стаж її роботи (18 років 2 місяці 17 днів) є недостатнім для призначення пенсії.

За висновком ГУ ПФУ в Черкаській області зазначений у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 від 20.08.1980 та довідках №64 від 25.01.2018, №10,39, від 17.01.2025, №42/25 від 06.02.2025 і №263 від 18.03.2025 стаж врахуванню для призначення пенсії не підлягає у зв`язку з розбіжностями у написанні імені по-батькові заявниці у Свідоцтві про шлюб та паспорті громадянина України.

Оскільки розбіжності у правовстановлюючих документах стали на перешкоді в реалізації ОСОБА_1 свого права на пенсійне забезпечення, із заявою про встановлення факту належності їх їй вона звернулася до суду.

Постановленою 09.03.2026 ухвалою заява прийнята до розгляду, у справі відкрите провадження, призначений її судовий розгляд.

16.06.2026 суд постановив ухвалу про витребування в Товариства з обмеженою відповідальністю «Жашків - Райагробуд» копій наказів про прийняття на роботу та відомостей про виплату заробітної плати ОСОБА_5 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за 1986 1995 роки, а відділі трудового архіву Виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області копії - відомостей про оплату праці в колгоспі «Заповіт Леніна» та КСП «Халаїдівське» ОСОБА_5 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період 12.03.1986 - 14.03.2000.

Окрім того, на вимогу суду заявниця надала повну копію трудової книжки серії НОМЕР_1 , копію свідоцтва про одруження ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , копію витягу з особистого рахунку №194 по земельній шнуровій книзі №397, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_8 , копію диплома ОСОБА_8 , виписку із його екзаменаційних відомостей та копію алгоритму розрахунку стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 .

Заявниця ОСОБА_1 під час розгляду справи подану заяву підтримала повністю, просила її задовольнити, посилалася на поганий стан здоров`я і відсутність змоги працювати і себе забезпечувати.

Також, ОСОБА_1 пояснила, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в поселенні Красносельське Тобольського району Кустанайської області. Актовий запис про її народження складений російською мовою Красносельським ЗАГСом Тобольського району і ім`я по батькові вказане як « ОСОБА_10 ».

Згодом сім`я переїхала в Українську РСР і наступні документи складалися українською мовою, тому при перекладі допущені помилки в написанні її імені по-батькові « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_11 ».

Крім іншого, заявниця вказує, що не всі записи у трудовій книжці відповідають дійсності, оскільки записи про її роботу у виробничому об`єднанні «Монастирищенський машинобудівний завод» відсутні, а запис про трудову участь в суспільному господарстві упродовж 1980 1999 років є недійсними.

ОСОБА_1 стверджує, що з 03.07.1980 по 01.09.1981 вона працювала посудомийницею в колгоспі «Заповіт Леніна», однак ця робота до стажу на пенсійне забезпечення їй не зарахована. Навчання у технікумі упродовж 01.09.1981 01.02.1986 до трудового стажу їй зараховується.

Записи у трудовій книжці під номерами НОМЕР_2 не відповідають дійсності, оскільки у цей час в колгоспі «Заповіт Леніна» вона не працювала, а фактично прийнята на роботу інспектором по кадрах в КСГП «Халаїдівське» 10.04.2000.

Заявниця настоює на тому, що у трудовій книжці відсутні записи про її роботу з 1986 по 1995 роки і ця трудова діяльність до стажу, який дає право на призначення пенсії їй також не врахована.

Представник заінтересованої особи до суду не з`являлася, у поданій 11.06.2026 заяві доводи ОСОБА_1 заперечила, настоює на тому, що справа не підсудна загальному суду, позаяк наявний публічно правовий спір із суб`єктом владних повноважень, який до стажу для призначення пенсії врахував не всі періоди роботи позивача. Просила справу розглядати за її відсутності.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника заінтересованої особи.

Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд робить нижченаведений висновок.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

З дослідженої копії виданого 27.02.2020 паспорта громадянина України у формі пластикової картки з електронним чипом № НОМЕР_3 суд встановив, що заявницею у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в населеному пункті Красносельський Російської федерації (а.с.7).

За змістом копії виданого 26.02.1966 свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 31.01.1966 Красносельським сільським ЗАГС Тобольського району Кустанайської області зареєстроване народження особи « ОСОБА_3 » (а.с.10).

З копії виданого 04.10.1987 свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 суд встановив, що 04 жовтня 1987 року Халаїдівським с/ЗАГС Монастирищенського району Черкаської області зареєстроване укладення шлюбу між уродженцем села Халаїдове Монастирищенського району Черкаської області ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та уродженкою п. Красносельський Тобольського району Кустанайської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

Копія виданого 22.02.1986 Тальнівським будівельним технікумом диплому серії НОМЕР_6 підтверджує, що ОСОБА_4 в 1981 році вступила до технікуму, а в 1986 році закінчила повний курс навчання в ньому (а.с.13).

У свідоцтвах про народження ОСОБА_13 та ОСОБА_14 батьками вказані ОСОБА_12 та ОСОБА_1 (а.с.16,17).

Копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_7 підтверджує, що 29 квітня 1965 року Юліямпільською сільською радою Шаргородського району зареєстрований шлюб між ОСОБА_8 , 1938 року народження, та ОСОБА_9 , 1941 року народження (а.с.62).

З копії витягу з особистого рахунку 194 по земельної шнурової книги №397 суд з`ясував, що до складу сім`ї ОСОБА_8 та ОСОБА_15 входили доньки ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.63).

10.11.1989 Халаїдівська сільська рада Монастирищенського району Черкаської області зареєструвала смерть ОСОБА_8 (а.с.64).

25.11.2002 Пенсійним фондом України ОСОБА_1 видане свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування № НОМЕР_8 (а.с.18).

Згідно з копії трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 документ виданий 20.08.1980 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.53-56, 19-34).

27.02.2020 начальник відділу з питань кадрової роботи виконавчого комітету Монастирищенської міської ради виправила у трудовій книжці прізвище « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_18 » та ім`я по - батькові « ОСОБА_19 » на « ОСОБА_11 » (а.с.53).

У трудовій книжці наявні записи про роботу заявниці посудомийкою в колгоспі «Заповіт Леніна» з 03.07.1980 до 01.09.1981 (записи 1,2); про роботу обліковцем тракторної бригади в колгоспі «Заповіт Леніна», який реорганізований в ксгп «Халаїдівське», з 02.03.1986 по 08.04.2000 (записи 5, 8); про роботу інспектором по кадрах в СВК «Халаїдівський» з 10.04.2000 по 23.05.2004 (записи 9,10); про роботу землевпорядником в Халаїдівській сільській раді з 01.06.2005 по 01.04.2006; про роботу підсобним працівником в СФГ «Нова Україна» з 29.08.2007 по 12.09.2007 (записи 17,18).

Відділ трудового архіву виконавчого комітету Монастирищенської міської ради 17.01.2025 видав довідку №39, відповідно до якої ОСОБА_5 працювала в колгоспі «Заповіт Леніна», КСП, СВК «Халаїдівське» с. Халаїдове у липні 1980 року, липні 1981 року, з червня 1995 року по грудень 2003 року (а.с.35).

Поряд з цим, з витребуваних копій з книг обліку розрахунків по оплаті праці КСП «Халаїдівське» суд встановив, що ОСОБА_5 з 12.03.1986 по травень 1995 року заробітна плата не нараховувалася і не виплачувалася.

За виконану роботу в КСП «Халаїдівське» ОСОБА_1 отримувала заробітну плату з червня 1995 року по грудень 1998 року.

Копія датованої 17.01.2025 архівної довідки відділу трудового архіву виконавчого комітету Монастирищенської міської ради №40 містить відомості про прийняття ОСОБА_5 28.07.1987 на роботу до Монастирищенського ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівного заводу ім. 60 річчя Жовтня. Із заводу ОСОБА_5 звільнена 16.07.1997 (а.с.36).

ТОВ «Жашків Райагробуд», як правонаступник Жашківської ПМК-319, датованою 18.03.2025 довідкою за вихідним №263 підтверджує, що ОСОБА_4 з 01.04.1986 була зарахована штукатуром 3-го розряду Острожанської будівельної дільниці, де працювала до моменту звільнення 23.06.1987 (а.с.14).

Довідка складена російською мовою, офіційного її перекладу українською мовою суду не надано.

На вимогу суду ТОВ «Жашків Райагробуд» надало аналогічні відомості мовою оригіналу.

Відділ обслуговування громадян №2 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області датованим 16.02.2026 листом відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком з причин недостатності страхового стажу та зазначив, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до загального страхового стажу не зараховані періоди роботи зазначені у трудовій книжці НОМЕР_1 від 20.08.1980, довідках №64 від 25.01.2018, №10 від 17.01.2025, №39 17.01.2025, №42/25 від 06.02.2025 та №263 від 18.03.2025, позаяк не підтверджено зміну прізвища згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 04.10.1987 « ОСОБА_2 » - « ОСОБА_18 », в якому ім`я по батькові вказане як « ОСОБА_7 », тоді як за паспортом - « ОСОБА_11 » (а.с.9).

З наданого ОСОБА_1 алгоритму розрахунку пенсії за віком форми РС-право від 12.02.2026 суд встановив, що до стажу роботи для призначення заявниці пенсії включені, зокрема, навчання у вищих/середніх навчальних закладах (01.09.198 20.12.1981, 02.09.1982-25.02.1986), догляд за дитиною до досягнення 3-річного віку, робота в СВК «Халаїдівський» (01.01.2004-31.05.2004), робота у виконавчому комітеті Халаїдівської сільської ради (01.06.2005 - 31.03.2006), виборчій комісії (10 днів), ДП Монастирищенського райСТ (22 дні), Халаїдівській сільській раді у 2008- 2001 роках тривалістю 2 роки 09 місяців.

Як зазначено вище, відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких визначений частиною першою статті 315 ЦПК України.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Заявниця просить встановити належність їй трудової книжки, виданих на підтвердження трудового стажу довідок та свідоцтв про її народження і одруження, оскільки у цих документах її ім`я по батькові « ОСОБА_7 » не співпадає з іменем по батькові у паспорті « ОСОБА_11 ».

Встановлення належності заявниці цих документів надасть їй право на включення певних періодів роботи до трудового стажу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов: якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 03 лютого 2021 року у справі №644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 18 листопада 2020 року у справі №554/3600/19 (провадження № 61-8937св20), від 25 листопада 2020 року у справі №636/4087/19 (провадження № 61-13847св20), від 19 червня 2019 року у справі №752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі №750/9847/18 (провадження № 61-18230св19).

Встановлення факту належності правовстановлюючих документів необхідний для реалізації заявниці свого права на пенсію.

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років.

Заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто досягла віку, який дає їй право на пенсію за віком у 2026 році. Страховий стаж особи заінтересованою особою обрахований у розмірі 18 років 02 місяці 17 днів. У призначенні пенсії заявниці відмовлено з причин відсутності у неї необхідного страхового стажу.

До загального стажу ОСОБА_1 не зараховані періоди роботи згідно з трудовою книжкою та виданими архівною установою та працедавцем довідками, оскільки у свідоцтві про одруження заявниці її ім`я по-батькові вказане як « ОСОБА_7 », а паспорті громадянина України як « ОСОБА_11 ».

Вказані розбіжності у написанні імені по-батькові заявниці позбавляють її можливості реалізувати своє право на пенсійне забезпечення.

Відповідно до пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Порядо з цим, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у пункті 3 Порядку №637 документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Відповідно до п. 26 Порядку № 637 якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Аналізуючи встановлені і перевірені доказами обставини та наведене нормативно правове обґрунтування, суд приходить до висновку, що подана ОСОБА_1 заява підсудна саме загальному суду і підлягає вирішенню в порядку окремого провадження в порядку, визначеному нормами ЦПК України.

Доводи представника заінтересованої особи про наявність публічно правового спору, який має бути вирішений в порядку адміністративного судочинства, суд відхиляє, оскільки у його повідомленні з відмовою призначення пенсії як причина зазначена неврахування періодів роботи у зв`язку з невідповідністю в написанні імені по батькові у свідоцтві про її одруження та паспорті громадянина України « ОСОБА_20 ».

Як зазначено вище, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку (за положеннями п. 26 Порядку № 637).

Отже, факт належності ОСОБА_1 трудової книжки та виданих архівною установою і працедавцем довідок про періоди роботи підлягає встановленню саме загальним судом в порядку цивільного процесуального закону.

Правові позиції Верховного Суду, на які посилається представник заінтересованої особи у поданій 11.06.2026 до суду заяві, не застосовуються у цій справі, оскільки як наголосила Велика Палата Верховного Суду, правові висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формулюються виходячи з конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права (постанова ВП ВС від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20), п. 68).

Кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах:

чи є правовідносини подібними;

чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду 30.01.2020 у справі №750/1668/17 переглядала рішення судів, що ухвалені на наслідками вирішення адміністративного позову з вимогами до УПФУ в місті Чернігові про визнання протиправними дій щодо стягнення переплати пенсії.

У справі №287/167/18-ц Верховний Суд переглядав рішення за заявою особи про встановлення факту про те, що у зазначеному списку евакуйованих громадян Чорнобильського району Київської області допущена описка щодо дати її народження.

А у справі №320/948/18 судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду заяви особи про встановлення факту порушення її права на захист під час розгляду кримінальної справи у суді касаційної інстанції.

Отже жодна із постанов Вищого Суду, на які посилається представник заінтересованої особи у датованій 11.06.2026 заяві, не підлягає застосуванню у справі за поданою в порядку окремого провадження заявою ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про встановлення факту належності заявниці правовстановлюючих документів суд враховує, що ім`я ОСОБА_11 прийшло в українську мову з грецької ГеннЬдйпт (Геннадіос), яке пов`язують зі значенням «благородний», «шляхетний». У корені слова закладене подвоєння приголосної, яке успадкувала й українська форма. За чинним правописом у власних іменах грецького походження подвоєння приголосних, яке є в мові-джерелі, як правило зберігається так само, як воно збереглося, наприклад, в іменах ОСОБА_21 чи ОСОБА_22 . Тому «Геннадій» це логічне продовження того, як слово звучало споконвіку.

У чинному українському правописі існує єдина правильна форма ОСОБА_11 , з подвоєною літерою «н». Варіант «Генадій» це поширена помилка, яка регулярно трапляється в розмовній мові, соцмережах і навіть у деяких документах, але нормативним словом вона від цього не стає. Більшість словників і державних реєстрів фіксують написання «Геннадій» як єдино правильне.

Дослідивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що трудова книжка серії НОМЕР_9 , складені відділом трудового архіву виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області архівні довідки №39, 40, 41 від 17.01.2025, складена ТОВ «Жашків райагробуд» довідка №263 від 18.03.2025 належать заявниці, прізвище, ім`я, по батькові якої ОСОБА_5 . Вказана розбіжність у написанні імені по батькові є очевидною граматичною помилкою, яка виникла через неправильний переклад та не викликає у суду сумнівів щодо належності документів саме заявниці.

Заява в частині встановлення факту належності ОСОБА_1 архівної довідки №42/25 від 06.02.2025 задоволенню не підлягає, оскільки ця довідка підтверджує період навчання ОСОБА_1 у Тальнівському будівельному технікумі, а цей час відповідно до алгоритму розрахунку пенсії за віком форми РС-право від 12.02.2026, до стажу роботи зарахований.

Також не підлягає задоволенню заява в частині встановлення факту належності ОСОБА_1 свідоцтва про народження та свідоцтва про укладення шлюбу, позаяк за імперативними приписами ч.3 ст. 315 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

До свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, можуть бути внесені зміни в порядку, визначеному Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, що затверджені наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011.

Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст.81, 89, 258-259, 263-265, 294, 315, 316, 318,319, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити частково.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_8 , виданої 20.08.1980 трудової книжки серії НОМЕР_1 , архівних довідок №39, №40, №41, що складені і видані 17.01.2025 відділом трудового архіву Монастирищенської міської ради Черкаської області, архівної довідки №263, яка складена і видана 18.03.2025 товариством з обмеженою відповідальністю «Жашків-Райагробуд».

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області вул. Смілянська, 23 м. Черкаси Черкаської області, 18000, ЄДРПОУ 21366538.

Рішення ухвалене 17.08.2026.

Суддя Тетяна БАРСЬКА