Рішення № 139049545, 18.08.2026, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/485/26

Провадження № 2/700/496/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Бесараб Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №700/485/26, провадження №2/700/496/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», представник позивача адвокат Романенко Михайло Едуардович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А H О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.07.2024 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №466258, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит на картковий рахунок у розмірі 4000 грн. 29.11.2024 згідно умов договору факторингу №29112024, ТОВ «Сіроко Фінанс» відступлено право вимоги за кредитним договором №466258 від 13.07.2024 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача. Згідно договору факторингу сума боргу перед ТОВ «Діджи Фінанс» становить 13800 грн, із яких: за тілом кредиту заборгованість становить 4000 грн; заборгованість за відсотками становить 1800 грн; заборгованість за комісією становить 0,00 грн; заборгованість за пенею становить 8000 грн. Всупереч умов кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання, та після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив платежів, передбачених кредитним договором, для погашення заборгованості ні на рахунок позивача, ні на рахунок попереднього кредитора, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання. Тому позивач просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 13800 грн, понесені судові витрати, а також витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Лисянського районного суду Черкаської області від 07 травня 2026 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у відповідності до вимог ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив здійснити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, відзив до суду не подавав.

Дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 13.07.2024 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №466258.

29.11.2024 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги №29112024, у відповідності до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Діджи Фінанс», за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає належні ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги до боржників, в тому числі й до відповідача. Згідно договору факторингу сума боргу відповідача перед ТОВ «Діджи Фінанс» становить 13800 грн, з яких:

- заборгованість тілом кредиту - 4000 грн;

- заборгованість за відсотками - 1800 грн;

- заборгованість за комісією - 0,00 грн;

- заборгованість за штрафними санкціями - 8000 грн.

Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Діджи Фінанс» за кредитним договором №466258 від 13.07.2024 в сумі 13800 грн.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що підтверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до вимог статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою, також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що позивач довів факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 ТОВ «Сіроко Фінанс», правонаступником якого у зобов`язанні є ТОВ ««Діджи Фінанс», належним чином виконував свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов`язки за договором.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором кредиту між ним та ТОВ «Сіроко Фінанс» в обумовлені договором строки, позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договором факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 5800 грн, а саме: заборгованість з тіла кредиту в розмірі 4000 грн та заборгованість за процентами в розмірі 1800 грн

Що стосується вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год 24 лютого 2022 року, який триває донині.

З огляду на вказані норми, відповідач звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафів, пені) у період дії в Україні воєнного стану, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 8000 грн до задоволення не підлягають.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: необхідно стягнути тіло кредиту в розмірі 4000 грн та відсотки в розмірі 1800 грн, всього 5800 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) суду надано договір про надання правової допомоги №42649746 від 02.02.2026, укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» в особі директора Романенка Михайла Едуардовича, що діє на підставі Статуту, з другої сторони, відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги №42649746 від 02.02.2026, додаткової угоди №466258 від 24.04.2026, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Міньковською А.В.

За положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1119 грн (2662,40 грн х 42,03 %), а також витрати на правову допомогу в розмірі 2521,80 грн (6000 грн х 42,03 %)

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України і на підставі ст.ст. 15, 16, 526, 527, 530, 610, 612, 634, 1048-1050, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1084 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», представник позивача адвокат Романенко Михайло Едуардович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №466258 від 13.07.2024 в розмірі 5800 грн (п`ять тисяч вісімсот гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 1119 грн (одну тисячу сто дев`ятнадцять гривень 00 копійок) - у відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2521,80 грн (дві тисячі п`ятсот двадцять одну гривню 80 копiйок ).

В решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження юридичної особи: вул. Ігоря Сікорського,8 м.Київ, 04112.

Представник позивача Романенко Михайло Едуардович, реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_1 , місцезнаходження: вул. Ігоря Сікорського,8 м. Київ, 04112.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія БЕСАРАБ