Рішення № 139049426, 12.08.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 644/1538/26 Провадження 2/636/2801/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Оболєнської С.А.,

за участю секретаря судового засідання Романової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку регресу,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення грошових коштів у розмірі 14794,49 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.08.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Mercedes-Benz 109D, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , та транспортного засобу SCODA PRAKTIK, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків. Зазначив, що судовим рішенням відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, таким чином було встановлено факт винуватості відповідача у настанні дорожньо-транспортної пригоди. Зазначив, що цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу Mercedes-Benz 109D, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «Оберіг» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-203468576. Транспортний засіб SCODA PRAKTIK, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , станом на дату настання ДТП був застрахований відповідно до договору добровільного страхування у ПрАТ «СК «ПРОВІДНА». Виконуючи взяті на себе зобов`язання за договором добровільного страхування, ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» 09.09.2021 здійснило виплату страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу SCODA PRAKTIK, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , у розмірі 18497,89 грн, набувши при цьому права вимоги до винної особи та в результаті чого звернулося до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування (в порядку суброгації).

ТДВ «СГ «Оберіг» було здійснено врегулювання страхового випадку та обчислено розмір страхового відшкодування, а саме: здійснено обчислення суми належної до виплати в якості відшкодування шкоди третій особі за полісом страхування №EP-203468576, у зв`язку з пошкодженнями внаслідок ДТП транспортного засобу SCODA PRAKTIK, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 . За полісом страхування №EP-203468576 було передбачено суму франшизи, яку було утримано з кінцевого розміру страхового відшкодування до виплати. Позивач зазначає, що належний кінцевий розмір страхового відшкодування за вирахуванням франшизи до виплати склав 14346,81 грн, яке на виконання полісу страхування № ЕР-203468756, відповідно до вимоги на виплату страхового відшкодування, в порядку суброгації з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу SCODA PRAKTIK, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , було ним сплачено у вказаній сумі. Отже, з огляду на вищенаведене до ТДВ «СГ «Оберіг» у порядку регресу перейшло право вимоги до Відповідача.

Однак, позивач зауважує, що при укладенні полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-203468756 щодо транспортного Mercedes-Benz 109D, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , було застосовано пільгу 50 відсотків від вартості страхового платежу, оскільки страхувальником за Полісом є особа, яка має статус пенсіонера та відноситься до пільгової категорії відповідно до п. 13.2. ст. 13 Закону № 1961-IV. Але, відповідно до матеріалів ДТП, під час настання страхового випадку за кермом перебував відповідач, який не є страхувальником за полісом, укладеного на пільгових умовах. У зв`язку з чим позивач вважає за необхідне, окрім компенсації 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування в розмірі 7,173,41 грн, заявити вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань, а саме: інфляційні втрати, пеню та три відсотки річних. Згідно проведеного позивачем розрахунком штрафних санкцій, датою початку розрахунку штрафних санкцій є шостий день від дати досудової вимоги. Розрахунок штрафних санкцій проводився за період з 30.08.2023 по 26.02.2026. Зазначив, що розмір основного боргу становить 7173,41 грн, інфляційні втрати становлять 1779,82 грн, пеня становить 5310,03 грн, три відсотки річних становлять 531,23 грн, відтак загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача становить 14794,49 грн, тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти, в розмірі 14794,49 грн, 8022,50 грн судових витрат, пов`язаних з оплатою позивачем професійної правової допомоги, та 2662,40 грн сплаченого судового збору.

Ухвалою від 18.03.2026 справа прийнята до розгляду та провадження у ній відкрито.

У позовній заяві представник позивач просив розглядати справу за відсутності сторони позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи, згідно із ст.128 ЦПК України, повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, що підтверджується зворотними повідомленнями, які містяться в матеріалах справи, та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, відзив із зазначенням заперечень проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, не надав, заяв про розгляд справи в його відсутності не надходило.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою Харківського районного суду Харківської області від 13.09.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн, а саме за те, що він 16.08.2020 о 11 год. 20 хв. на трасі Київ-Харків-Довжаський 253 км +700 м, керуючи автомобілем Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , при перестроюванні не надав переваги в русі автомобілю SCODA PRAKTIK, номерний знак НОМЕР_3 , що рухався в попутному напрямку по тій самій смузі та скоїв зіткнення з ним. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного Mercedes-Benz 109D, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , на момент скоєння вище вказаної ДТП була застрахована у ТДВ «Страхова група «Оберіг». Згідно з полісом №ЕР-203468576 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», страхувальник ОСОБА_2 , забезпечений транспортний засіб Mercedes-Benz 109D, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , рік випуску - 2004. Розмір франшизи 0,00 грн, строк дії Договору: з 00 годин 00 хвилин 07.04.2021 по 06.04.2022 включно.

Транспортний засіб SCODA PRAKTIK, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , станом на дату настання ДТП був застрахований відповідно до договору добровільного страхування у ПрАТ «СК «ПРОВІДНА», згідно договору № 06/6778963/9069/21 добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту та відповідальності власників наземних транспортних засобів від 10.08.2021.

Фізичною-особою підприємцем ОСОБА_3 надано Рахунок № ЛОТО-100282 від 26.08.2021 за результатами виконаних робіт щодо ремонту пошкодженого транспортного засобу SCODA PRAKTIK, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , згідно якого загальна вартість ремонтно-відновлювальних робіт склала 18497,89 грн.

Згідно страхового акту № 2300361762 від 08.09.2021 за договором страхування наземних транспортних засобів (КАСКО), складеного ПрАТ «СК «ПРОВІДНА», вартість матеріального збитку склала 18497,89 грн.

ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» виплачено страхове відшкодування на користь потерпілої особи, ОСОБА_3 , ФОП, у розмірі 18497,89 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 09.09.2021 № 037980.

ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» надіслало ТДВ «Страхова група «Оберіг» заяву про відшкодування шкоди в порядку суброгації від 25.10.2021 вих. № 2300361762/АК, на суму 18497,89 грн.

Згідно страхового акту № 32492р/1 від 27.06.2022, складеного ТДВ «Страхова група «Оберіг» в рамках страхової справи № 32492р, згідно договору страхування № ЕР-203468576 від 06.04.2021, розрахована сума страхового відшкодування 14346,81 грн.

ТДВ «Страхова група «Оберіг» виплачено страхове відшкодування на користь ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» у порядку суброгації розмірі 14346,81 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 28.06.2022 № 14214.

На адресу ОСОБА_1 ТДВ «СГ «Оберіг» було скеровано досудову вимогу про виплату грошових коштів №32492р/1 від 24.08.2023, яка згідно з інформацією з офіційного сайту Укрпошти щодо вручення рекомендованого відправлення була доставлена до точки видачі відправлення 28.08.2023.

Позивачем надано суду розрахунки інфляційного збільшення, пені та 3% річних, проведені за період з 30.08.2023 по 16.02.2026, згідно з якими інфляційні втрати за вказаний період позивачем обраховані у розмірі 1779,82 грн, пеню обраховано в сумі 5310,03 грн (за подвійною обліковою ставкою НБУ), три відсотки річних в сумі 531,23 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, яка визначає підстави звільнення від доказування, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (чи бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правилами ч. 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Правилами ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема якщо особа зазнала втрати у зв`язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до роз`яснень, які викладені у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованою суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 за №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, піддягає відшкодуванню з повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

За правилами ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За змістом ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як це визначено положеннями п. 50, 59 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про страхування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 108 Закону України «Про страхування» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди регулювалися Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV.

Як це унормовано вимогами ст. 3 Закону № 1961-IV, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як було установлено судом, транспортним засобом Mercedes-Benz 109D, державний номер НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_2 , під час дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 16.08.2020 керував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , відповідач по справі, який не є страхувальником за полісом № ЕР-203468576.

Відповідно до п. 38.1. ч. 1 ст. 38-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», чинному на момент виникнення спірних правовідносин, у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Правилами п. 13.2 ст. 13 цього Закону було визначено, що розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, особа з інвалідністю II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об`єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

Як це знаходить підтвердження матеріалами справи, транспортний Mercedes-Benz 109D, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , рік випуску - 2004, був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-203468576, де страховик Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», страхувальник ОСОБА_2 , пенсійне посвідчення НОМЕР_7 .

Позивачем ТДВ «СГ «Оберіг», як страховиком, було здійснено виплату страхового відшкодування ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» в сумі 14346,81 грн, в порядку суброгації, що підтверджується платіжним дорученням №14214 від 28.06.2022, наявним в матеріалах справи.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем ТДВ «СГ «Оберіг» правомірно заявлено вимогу до відповідача з приводу відшкодування матеріальної шкоди в сумі 7173,41 гривень, що становить 50 відсотків від суми страхового відшкодування, сплаченою позивачем на користь потерпілої особи за наслідками дорожньо-транспортної пригоди (14346,81:2=7173,41), та яка підлягає стягненню з відповідача, як особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, пені та 3% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд вважає, що наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат, трьох відсотків річних є правильним, відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних збитків у розмірі 1779,82 грн та трьох відсотків річних у розмірі 531,23 грн є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з цим, суд зауважує, що вимоги про стягнення пені є необґрунтованими, оскільки позивач не наводить жодного нормативного обґрунтування підстав для нарахування такої пені для сплати відповідачем в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми страхового відшкодування.

Слід зазначити, що в полісі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-203468576не зазначено розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання. Законом № 1961-IV(чинного на час виникнення спірних правовідносин), зокрема статтею 36.5. цього Закону, передбачено розмір пені, яка нараховується за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування. Стягнення пені із страхувальника цим Законом та іншими нормативно-правовими актами не передбачено. Не зазначені правові підстави для нарахування пені і в позовній заяві.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 5310,03 грн суд вважає за необхідне відмовити.

За таких обставин, вимоги позивача є частково обґрунтованими, тому на його користь з відповідача підлягають стягненню витрати по виплаті страхового відшкодування в загальному розмірі 9484,46 грн, що складається з: 7173,41 грн розмір основного боргу, 1779,82 грн - інфляційні втрати, 531,23 грн - три відсотки річних.

Стороною відповідача не надано доказів в розумінні положень ст. ст.76-81 ЦПК України на спростування даних обставин.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8022,50 грн, які підтверджуються копією договору про надання професійної правничої допомоги від 16.07.2025, копією додаткової угоди до договору про надання професійної правничої допомоги від 16.07.2025, попереднім (орієнтовним ) розрахунком суми судових витрат на правову допомогу на суму 8022,50 грн.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.6 ст.137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог у сумі 1706,81 грн (9484,46 х 2662,40 / 14794,49) грн за подання позовної заяви, а також витрати на правову допомогу в розмірі 5143,07 грн (9484,46 х 8022,50/14794,49).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.12, 81, 82, 133, 137, 141, 223, 259, 264-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку регресу задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» грошові кошти в розмірі 9484 (дев`ять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн 46 коп., судовий збір у розмірі 1706 (одна тисяча сімсот шість) грн 81 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5143 (п`ять тисяч сто сорок три) грн 07 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», код ЄДРПОУ: 39433769, юридична адреса: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт НОМЕР_8 , адреса реєстрації місця проживання як ВПО: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 17.08.2026.

Суддя: С.А. Оболєнська