Постанова № 139049232, 18.08.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Справа № 644/7779/26

Провадження № 3/644/1744/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова в особі судді Бароніна Д.Б., за участю секретаря судового засідання Нестеренко А.Ю., захисниці Конрадій М.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст наданих до суду протоколів, позиції учасників справи

1.1. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 914832, 17.06.2026 о 11 годині 09 хвилин в с-ще Шевченкове по вул. Харківський шлях поблизу будинку 1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Transporter, державні номерні знаки НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

1.2. В судовому зсіданні 06.08.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки КУпАП не передбачає можливості зупинення провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в той час як участь особи, яка притягається до відповідальності, у розгляді подібних справ не є обов`язковою. Крім того, в даному випадку захист ОСОБА_1 здійснює адвокат, яка може реалізувати в його інтересах всі необхідні процесуальні права, зокрема, надати усні або письмові пояснення по суті справи, заявити клопотання, подати докази тощо.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 присутній не був, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Захисниця ОСОБА_1 Конрадій М.В., надала письмове клопотання про закриття провадження у справі, яке вона також підтримала в судовому засіданні. Зокрема, у клопотанні вказано, що в разі керування військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби транспортними засобами в стані сп`яніння або відмови від проходження відповідно до визначеного порядку огляду на стан сп`яніння, з урахуванням встановлених фактичних обставин, дії такої особи підлягають кваліфікації за статтею 172-20 КУпАП, яка є спеціальною нормою щодо військовослужбовців (розмежування за спеціальним суб`єктом). Крім того, огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння мав проводитися в порядку статті 266-1 КУпАП.

2. Релевантні джерела права

2.1. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

2.2. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно законодавства України.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

2.3. Порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015.

Згідно ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

2.4. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

3. Опис обставин, установлених під час розгляду справи, та оцінка аргументів учасників справи

3.1. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 914832, 17.06.2026 о 11 годині 09 хвилин в с-ще Шевченкове по вул. Харківський шлях поблизу будинку 1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Transporter, державні номерні знаки НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Зазначені у протоколі обставини підтверджуються відеозаписами з відеокамери, використання якої передбачено ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», що були досліджені судом. Крім того, викладені у протоколі відомості підтверджуються актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння.

Суд вважає необґрунтованим твердження захисниці про порушення стосовно ОСОБА_1 вимог ст. 266-1 КУпАП та Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців ЗСУ для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Під час зупинки працівниками поліції транспортного засобу ОСОБА_1 був не тільки військовослужбовцем, а й іншим спеціальним суб`єктом водієм транспортного засобу, а тому його огляд на стан сп`яніння міг проводитися в порядку ст. 266 КУпАП працівниками поліції без залучення працівників Військової служби правопорядку. Вказаний висновок суду додатково підтверджується нормами статті 15 КУпАП, де прямо вказано, що військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Крім того, під час спілкування з працівником поліції ОСОБА_1 повідомив, що він не є військовослужбовцем, проте є волонтером. Така поведінка ОСОБА_1 додатково свідчить про те, що працівник поліції не мав підстав для виклику представників Військової служби правопорядку.

Стосовно твердження захисниці про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 172-20 КУпАП суд зазначає, що ця стаття поширюється на випадки розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями на території військових частин, військових об`єктів, або появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Суд не заперечує, що ОСОБА_1 міг виконувати обов`язки військової служби під час керування транспортним засобом та міг вчинити правопорушення, передбачене статтею 172-20 КУпАП. Однак, навіть в такому випадку, його дії охоплюються ще й диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки під час керуванням транспортним засобом він є не тільки військовослужбовцем, а і водієм.

Лист Верховного Суду щодо застосування до водіїв-військовослужбовців під час виконання службових обов`язків статей 172-20 та 266-1 КУпАП, на який посилається захисниця, є рекомендаційним, про що прямо вказано у листі. Отже, висновки, які викладені у цьому листі, не є обов`язковими для суду. Цей суд завжди з повагою ставиться до будь-яких рекомендаційних роз`яснень Верховного Суду, але не має обов`язку завжди діяти у відповідності до цих роз`яснень.

3.2. Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху України, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме п. 2.5 ПДР України, та наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

4. Накладення стягнення та вирішення інших процесуальних питань

4.1. Суд враховує особу ОСОБА_1 , який відповідно до довідки працівника поліції посвідчення водія отримував, характер вчиненого ним правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 та його майновий стан.

Обставин, що згідно зі ст.ст.34-35КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

На підставі вище викладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_1 характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що останньому слід призначити стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Стосовно клопотання захисниці про застосування аналогії зі статтею 69 Кримінального кодексу України та не застосування до ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами суд зазначає, що в даному випадку відсутні підстави для застосування аналогії закону або аналогії права. КУпАП чітко визначає вид та розмір стягнення за вчинене правопорушення згідно із ч. 1 ст. 130 КУпАП і не передбачає можливості зменшити стягнення чи звільнити особу від стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, якщо особа винна у вчиненні цього правопорушення.

4.2. Відповідно до ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. підлягає стягненню з правопорушника на користь держави. До суду не було надано доказів того, що безпосередньо під час зупинки його працівниками поліції ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби.

Керуючисьст.ст.1,7,8,9,23,26,33-35,36,124,130,268,278,280-287, 307, 308 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік (отримувач коштів ГУК у Харківській області; код отримувача 37874947; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до правопорушника може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Харкова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Денис БАРОНІН