Рішення № 139048674, 17.08.2026, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1998/26

17 серпня 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі судді Снітчук Р.М.

за участі секретаря Ажнюк О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін в залі суду м. Костопіль цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що 25.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено електронний договір №5498699, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано позичальником електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

За умовами цього договору позичальник ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 10000 грн. строком на 30 календарних днів, до 25.11.2019, зі сплатою відсотків 6000 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Вказує, що ТОВ «Мілоан» виконало у повному обсязі свої зобов`язання за вказаним кредитним договором, перерахувало суму кредиту на картковий рахунок позичальника.

Відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти у визначений договором строк не повернула, проценти за користування кредитом не сплатила.

Станом на 14.04.2026 прострочена заборгованість за кредитом становить 34200 грн. 00 коп., з яких: 10000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 18000 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками, 1200 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією, 5000 грн. 00 коп. - заборгованість по штрфах.

05.03.2020 року ТОВ «Мілоан» відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю ФК «Кредит-Капітал» (далі ТОВ ФК «Кредит-Капітал») на підставі договору відступлення прав вимоги №48-МЛ від 05.03.2020.

Покликаючись на вимоги ст. 525-530, 610-612, 631, 1046-1049 ЦК України, просив стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором у сумі 34200 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп., 8000 грн. 00 коп. витрати на правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було надано строк п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що не суперечить вимогам ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, яка вказує на те, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до положень ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №243/6552/20 (провадження №61-1347св21) будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що 25.11.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5498699, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін, встановлений договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п.1.2. сума кредиту становить 10000 грн. Кредит надається загальним строком на 30 днів, з 25.11.2029 до 25.12.2019.

Відповідно до п. 1.5.1. комісія за надання кредиту 1200 грн., яка нараховується за ставкою 12,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Згідно п.1.5.2. проценти за користування кредитом 6000 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 % від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом.

Відповідно до пункту 2.1. договору, кредит надається позичальнику безготівково на картковий рахунок.

Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію відповідач ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «Мілоан», як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептувала, підписавши 25.11.2019 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора, направленого на номер телефону, договір про споживчий кредит.

Анкета-заява на кредит №5498699 від 25.11.2019 року містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 у ТОВ «Мілоан».

Свої зобов`язання за договором ТОВ "МІЛОАН" виконало належним чином, перерахувавши на картковий рахунок позичальника ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 10000 грн. та надало можливість користуватися і розпоряджатися ними, що підтверджується, платіжним дорученням про перерахування коштів від 25.11.2019, випискою з особового рахунка позичальника, повідомленням АТ КБ «Приватбанк» від 21.07.2026 про зарахування кредитних коштів 25.11.2019 на картковий рахунок позичальника.

Із відомостей про щоденні нарахування та погашення, виписки з особового рахунка за Кредитним договором №5498699 вбачається, що станом на 14.04.2026 заборгованість відповідача перед позивачем становить 34200 грн. 00 коп. з яких: 10000 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 18000 грн. 00 коп.- прострочена заборгованості за відсотками, 1200 грн. - прострочена заборгованості за комісією, 5000 грн. - заборгованість за штрафами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

05 березня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №48-МЛ, відповідно до умов якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №5498699 від 25.11.2019 року.

Наведене також підтверджується копією акта приймання-передачі реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги 48-МЛ від 05.03.2020, копією платіжної інструкції про оплату за відступлення прав вимоги від 05.03.2020.

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №48- МЛ від 05.03.2020 заборгованість відповідача перед позивачем становить 34200 грн. 00 коп., з яких: 10000 грн. - прострочена заборгованості за тілом кредиту; 18000 грн. 00 коп. - прострочена заборгованості за відсотками, 1200 грн. - прострочена заборгованості за комісією.

Із матеріалів справи встановлено, що представником позивача на адресу відповідача направлялася досудова вимога (претензія) №19535922/1864 від 01.04.2026 року щодо сплати вказаної заборгованості, однак заборгованість у добровільному порядку не погашена.

Разом із тим, із аналізу відомості про щоденні нарахування та погашення за вказаним кредитним договором, виписки з особового рахунку позичальника вбачається, що нарахування відсотків за користування кредитом в сумі 18000 грн. 00 коп. здійснювалося з 26.11.2019 по 23.02.2020.

При цьому пунктом 1.3 кредитного договору передбачено, що строк кредитування становить 30 днів. Тобто відсотки в сумі 18000 грн. 00 коп. позивачем нараховано поза межами строку кредитуваня.

Проценти за період поза межами строку кредитування нараховано саме як проценти за користування кредитом, а не як міру відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З наведеного вбачається, що протягом дії договірних відносин розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за процентами підлягають до задоволення частково, в сумі 6000 грн. 00 коп. (200 х 30), тобто у межах строку кредитування.

Крім того, п. 4.1 кредитного договору від 25.11.2019 передбачено сплату пені за протстрочення виконання зобово`язання у розмірі 2 % від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, але не більше 50 % від загальної суми кредиту.

Суд вважає обгрунтованою вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 5000 грн. 00 коп.

Крім того, п. 1.5.1 кредитного договору №5498699 від 25.11.2019 передбачено сплату комісії за надання кредиту 12000 грн. 00 коп. яка нараховується за ставкою 12,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст.1, ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування", які викладені у постанові від 13 липня 2022 року в справі №496/3134/19, така форма витрат як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Тобто спеціальним законодавством прямо визначені законні права позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Тому обґрунтованою є заборгованість за комісією в сумі 1200 грн. 00 коп.

Таким чином суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. Зокрема, підлягає до стягнення за кредитним договором №5498699 від 25.11.2019 заборгованість станом на 14.04.2026 у сумі 22200 грн. 00 коп., з яких: 10000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 6000 грн. 00 коп. - відсотки за користування кредитом, 1200 грн. 00 коп. - комісія.

Доказів протилежного суду не надано. Відповідачем не спростовано факт укладення зазначеного кредитного договору, отримання кредитних коштів та наявність простроченої заборгованості за кредитом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Частина 2 ст. 615 ЦК України вказує, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені ст. 1048 - 1050 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

За наведених обставин з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за вказаними вище кредитним договором у сумі 22200 грн. 00 коп.

Встановлено, що витрати позивача зі сплати судового збору становлять 2662 грн. 40 коп., витрати на правничу допомогу 8000 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, зокрема вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (22200 х 100) : 34200 = 65 %, тобто позов задоволено на 65 %.

При визначенні розміру судового збору, що підлягає стягненню з відповідача, суд наводить наступний розрахунок: 2662 грн. 40 коп. х 65 % = 1730 грн. 56 коп., тобто з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1730 грн. 56 коп. судових витрат зі сплати судового збору.

Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5200 грн. 00 коп. (8000 грн. х 65 %%).

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 509, 526, 527, 530, 532, 599, 610- 612, 615, 629, 631, 634, 638, 1046-1050, 1054 ЦК України ст. 2, 3-13, 19, 81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором №5498699 від 25.11.2019 станом на 14.04.2026 в розмірі 22200 (двадцять дві тисячі двісті) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1730 (одна тисяча сімсот тридцять) грн. 56коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5200 (п`ять тисяч двісті) грн. 00коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ", м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 17 серпня 2026 року.

СуддяР. М. Снітчук