Ухвала суду № 139047930, 18.08.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4605/26

провадження № 1-кп/405/222/26

УХВАЛА

18.08.2026 м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в кримінальному проваджені №62025150030000746 від 05 серпня 2025 року стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч.2 ст. 364 КК України,

клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 ,

встановив:

До Подільського районного суду міста Кропивницького надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62025150030000746 від 05 серпня 2025 року стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч.2 ст. 364 КК України.

Прокурор в судовому засіданні просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту у зв`язку з тим, що існує ризик переховування від суду. Вказав, що запобігти вищевказаному ризику шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

Представник потерпілого залишив вирішення клопотання прокурора на розсуд суду.

Захисник в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту, вказала, що прокурор не довів ризиків передбачених ст. 177 КПК України, просила змінити домашній арешт на більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Обвинувачений підтримав позицію захисника.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, зокрема є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Ухвалою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 24.06.2026 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, строком до 19.08.2026.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що ОСОБА_6 усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яке може бути до нього застосоване у разі ухвалення обвинувального вироку, може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, тобто вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Під час вирішення про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботи, має міцні соціальні та сімейні зв`язки, обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Водночас суд враховує положення статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні.

Так, Кримінальний процесуальний закон покладає обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту «с» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини (пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії», «Лавентс проти Латвії»).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Отже, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте, не доведені обставини, передбачені п. 3 ч.1 ст.194 КПК України, а саме недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж домашнього арешту для запобігання встановленим ризикам, які б давали змогу об`єктивному спостерігачу переконатись в тому, що запобігти вказаним ризикам можливо виключно застосувавши запобіжний захід у виді домашнього арешту.

На переконання суду достатнім запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченому, за вказаного вище обґрунтування, є особисте зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, який надасть змогу уникнення встановленим ризикам.

Відповідно до ч.1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про часткове задоволення клопотання прокурора та застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, який в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Керуючись ст. 177, 179, 181, 331 КПК України, суд,

постановив:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, строком на 2 місяці, тобто з 18.08.2026 по 18.10.2026 включно.

Покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 18.10.2026 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися з Кіровоградської області без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням обов`язків покласти на прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 .

Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків визначити до 18.10.2026.

Вручити копію цієї ухвали прокурору, обвинуваченому, захиснику негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_7