Ухвала суду № 139047459, 12.08.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/6598/26

Провадження № 1-кс/362/626/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12026111140000468 від 10.08.2026 р., щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Василькова, Київської обл., громадянина України, українця, з середньою освітою, механіка водія військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2023 р. за ч. 1 ст. 185 та ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

12.08.2026 р. до Васильківського міськрайонного суду Київської області звернувся слідча слідчого відділення відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором першого відділу Київської спеціалізованої прократури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за ЄРДР за №12026111140000468 від 10.08.2026 р., щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що в слідчому відділенні відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ЄРДР за №12026111140000468 від 10.08.2026 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289 КК України.

Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення:

З 21 грудня 2025 р., на посаді механік водій військової частини НОМЕР_1 , проходить військову службу під час мобілізації, на особливий період, солдат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Згідно зі статтями 41, 92 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Правовий режим власності визначається виключно законами України.

Відповідно до ст. 178 Цивільного кодексу України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Окрім того, ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем, зобов`язаний додержуватися вимог ст.ст. 6, 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.

Однак всупереч вищенаведених нормативно-правових актів ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.08.2026 р., близько о 00 год. 40 хв. (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_6 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , побачив припаркований без нагляду автомобіль марки «BYD», моделі «Song Plus» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2025 року випуску, вартістю 1 298 040 (один мільйон двісті дев`яносто вісім тисяч сорок гривень), який належить на праві власності ОСОБА_8 та перебуває у користуванні ОСОБА_9 . Після цього у ОСОБА_6 виник умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, реалізовуючи який, ОСОБА_6 , перебуваючи у тому ж місці та в той самий час, діючи умисно, повторно та всупереч волі користувача, відчинив водійські дверцята автомобіля марки «BYD», моделі «Song Plus» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2025 року випуску, вартістю 1 298 040 (один мільйон двісті дев`яносто вісім тисяч сорок гривень), який належить на праві власності ОСОБА_8 та перебуває у користуванні ОСОБА_9 , які були незачинені на замикаючий пристрій, сів за водійське сидіння, відкрив бардачок, де виявив ключ-карту чорного кольору з написом на ній «BYD». Після чого, використовуючи виявлену ключ-карту чорного кольору з написом на ній «BYD», запустив двигун та розпочав рух, унаслідок чого отримав фактичну можливість користуватися та розпоряджатися зазначеним транспортним засобом на свій розсуд.

У подальшому ОСОБА_6 , незаконно заволодівши зазначеним транспортним засобом, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись автомобілем на власний розсуд, чим довів свій злочинний умисел до кінця, спричинивши потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 1 298 040 (один мільйон двісті дев`яносто вісім тисяч сорок гривень).

10.08.2026 р., о 04 год. 35 хв. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку статті 208 Кримінально процесуального кодексу України, крім того йому повідомлено зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється.

10.08.2026 р., о 18 год. 40 хв. слідчим слідчого відділення відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 289 Кримінального кодексу України, яке погоджене прокурором першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 та яке відповідно до вимог частини 1 статті 278 Кримінально процесуального кодексу України, 10.08.2026 р. вручено підозрюваному ОСОБА_6 за участю його захисника ОСОБА_5 .

Правова кваліфікація кримінального правопорушення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, частиною 3 статті 289 Кримінального кодексу України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вчинено повторно.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчинені кримінального правопорушення:

Підозра ОСОБА_6 підтверджується:

1.Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09 серпня 2026 року.

2.Протоколом огляду місця події від 09 серпня 2026 року.

3.Протоколом огляду місця події від 09 серпня 2026 року.

4.Протоколом огляду від 10 серпня 2026 року.

5.Протоколом обшуку від 10 серпня 2026 року.

6.Протоколом обшуку від 10 серпня 2026 року.

7.Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10 серпня 2026 року.

8.Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 10 серпня 2026 року.

9.Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10 серпня 2026 року.

10.Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10 серпня 2026 року.

11.Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10 серпня 2026 року.

12.Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10 серпня 2026 року.

13.Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10 серпня 2026 року.

14.Протоколом огляду предметів від 10 серпня 2026 року.

15.Повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 10 серпня 2026 року;

16.та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Посилання на один або кілька ризиків:

Перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тобто наявний ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 Кримінально процесуального кодексу України.

Перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, тобто наявний ризик, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 177 Кримінально процесуального кодексу України.

Перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_6 може вчиняти нові кримінальні правопорушення, тобто наявний ризик, передбачений пунктом 5 частини 1 статті 177 Кримінально процесуального кодексу України.

Виклад обставин, на підставі яких слідчий дійшов до висновку про наявність ризиків:

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Щодо наявності ризику, передбаченого пунктом 1 частиною 1 статтею 177 Кримінально процесуального кодексу України, необхідно зазначити, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 289 Кримінального кодексу України, що відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

При цьому підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення та реальну можливість призначення покарання у виді тривалого строку позбавлення волі, може вживати заходів, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності, шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, ОСОБА_6 з 21.12.2025 р., ОСОБА_6 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та перебуває на посаді механік водій військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку з чим характер його служби передбачає можливість перебування за межами місця проживання, переміщення між різними місцями несення служби та відрядження, що створює об`єктивну можливість для зміни місця перебування та ускладнює забезпечення його належної явки до органу досудового розслідування та суду. Також ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності та має судимість, що свідчить про його обізнаність про притягнення до кримінальної відповідальності.

Наявність попередньої судимості, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 , підозрюється, суворість покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винуватим, а також можливість переміщення у зв`язку з проходженням військової служби у своїй сукупності свідчать про наявність у підозрюваного мотиву та реальної можливості ухилятися від участі у кримінальному провадженні шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду.

Таким чином, сукупність зазначених обставин, а саме тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, суворість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, наявність попередньої судимості, а також можливість вільного переміщення у зв`язку з проходженням військової служби, дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджує існування ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Щодо наявності ризику, передбаченого пунктом 3 частиною 1 статтею 177 Кримінально процесуального кодексу України, необхідно зазначити, що під час досудового розслідування встановлено потерпілих та свідків, показання яких мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень та підлягають безпосередньому дослідженню судом під час судового розгляду.

Перебуваючи на волі, підозрюваний матиме реальну можливість особисто чи через інших осіб здійснювати незаконний вплив на потерпілого ОСОБА_9 та свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 шляхом умовлянь, переконань, погроз або в інший спосіб схиляти їх до зміни наданих показань, відмови від їх надання чи приховування відомих їм обставин вчинення кримінального правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Відповідно до статті 23 КПК України суд безпосередньо досліджує докази у кримінальному провадженні. Відповідно, показання потерпілого та свідків підлягають безпосередньому дослідженню судом під час судового розгляду. Таким чином, перебування підозрюваного на волі створює можливість для нього незаконно впливати на потерпілого та свідків до моменту їх допиту судом, що може перешкодити встановленню судом фактичних обставин кримінального правопорушення та ухваленню законного й обґрунтованого судового рішення.

Таким чином, враховуючи характер та обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, обізнаність підозрюваного щодо обставин його вчинення, наявність у кримінальному провадженні потерпілого та двох свідків, показання яких мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, існує реальний ризик того, що, перебуваючи на волі, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою зміни ними показань, відмови від їх надання або приховування відомих їм обставин кримінального правопорушення, що підтверджує існування ризику, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Щодо наявності ризику, передбаченого пунктом 5 частиною 1 статтею 177 Кримінально процесуального кодексу України, необхідно зазначити, що ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності та має судимість, а також на даний час є обвинуваченим у двох інших кримінальних провадженнях, за якими судом остаточного рішення не прийнято, що в сукупності з обставинами інкримінованого йому кримінального правопорушення дає підстави вважати, що перебуваючи на волі, він може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також слід зазначити, що ОСОБА_6 вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11.04.2023 р. за частиною 1 статті 185 та частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. Крім цього, Васильківським міськрайонним судом Київської області розглядається кримінальне провадження №12022111140000390 від 01 серпня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185 та частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України, ухвалою від 14 травня 2024 року кримінальне провадження зупинено до звільнення з військової служби ОСОБА_6 . Окрім цього, Васильківським міськрайонним судом Київської області розглядається кримінальне провадження №12023111140000283 від 01 квітня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, ухвалою від 15 липня 2024 року кримінальне провадження зупинено до його звільнення з військової служби або до появи об`єктивної можливості з`являтися у судові засідання.

Таким чином, наявність у ОСОБА_6 попередньої судимості за майнові кримінальні правопорушення, а також перебування на розгляді суду двох інших кримінальних проваджень, одне з яких, зокрема, стосується обвинувачення у незаконному заволодінні транспортним засобом, свідчать про схильність останнього до повторного вчинення кримінальних правопорушень та його стійку протиправну поведінку.

При цьому ОСОБА_6 , незважаючи на наявність попередньої судимості та незавершених кримінальних проваджень, не припинив протиправної поведінки та знову вчинив кримінальне правопорушення, майнового характеру.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що попереднє притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності та наявність кримінальних проваджень, у яких він є обвинуваченим, не стали для нього стримуючим фактором від подальшої протиправної поведінки.

Таким чином, враховуючи характер та ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, наявність попередньої судимості, факт перебування на розгляді суду двох інших кримінальних проваджень за обвинуваченням останнього у вчиненні умисних майнових кримінальних правопорушень, у тому числі кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України, а також те, що зазначені обставини не утримали його від повторної протиправної поведінки, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджує існування ризику, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , є згідно частиною 2 статті 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 289 Кримінального кодексу України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому звернутися з клопотанням до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктом 1, пунктом 3 та пунктом 5 частини 1 статтті 177 Кримінально процесуального кодексу України.

Також, звертаючись з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_6 органом досудового розслідування на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 289 Кримінального кодексу України, тяжкість покарання, що загрожує у разі доведення вини останнього, а саме позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

У відповідності до частини 5 статті 9 Кримінально процесуального кодексу України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з вимогами пункту 3 і пункту 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 183 Кримінально процесуального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Обґрунтування неможливості запобігання ризику, застосуванням більш м`яких запобіжних заходів:

Застосування застави щодо ОСОБА_6 є неможливим, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 289 Кримінального кодексу України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої. Усвідомлюючи реальну загрозу призначення суворого покарання, підозрюваний, перебуваючи на волі, може ухилятися від кримінальної відповідальності, впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні та продовжувати протиправну поведінку. Крім того, у органу досудового розслідування відсутні відомості щодо наявності у нього коштів, необхідних для внесення застави, у зв`язку з чим визначення застави у даному кримінальному провадженні є недоцільним та неефективним.

Застосування домашнього арешту щодо ОСОБА_6 також не може забезпечити досягнення мети запобіжного заходу, оскільки такий запобіжний захід не зможе належним чином запобігти встановленим ризикам, передбаченим пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема, перебуваючи під домашнім арештом, ОСОБА_6 матиме можливість підтримувати зв`язок з іншими особами та за допомогою засобів зв`язку здійснювати вплив на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, з метою зміни ними наданих показань або приховування відомих їм обставин кримінального правопорушення.

Застосування особистого зобов`язання та особистої поруки щодо ОСОБА_6 не є можливим, оскільки такі запобіжні заходи не передбачають фактичного обмеження свободи пересування особи та не здатні запобігти ризикам ухилення від органів досудового розслідування та продовження злочинної діяльності. Крім того, у органу досудового розслідування відсутні відомості про осіб, які заслуговують на довіру та могли б надати письмове зобов`язання про поручительство за належну процесуальну поведінку підозрюваного відповідно до вимог статті 194 КПК України.

З огляду на викладене, з урахуванням тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення та наявності реальних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Отже, єдиним запобіжним заходом, здатним запобігти встановленим ризикам та забезпечити досягнення мети кримінального провадження, є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 17 листа №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

Крім того, керуючись частиною 3 статті 183 Кримінально процесуального кодексу України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

Запобігання ризикам переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, прокуратури, суду, вчинення ним інших кримінальних правопорушень становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства. Цей інтерес має превалююче значення та виправдовує обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, з викладених в ньому підстав, просили його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання. Зазначив, що наміру переховуватися від органів досудового розслідування суду, впливати на свідків чи інших учасників кримінального провадження не буде. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його перебування у військовій частині НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 .

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримала позицію підозрюваного та зазначила, що ризики його переховування від органу досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідків чи інших учасників кримінальнго провадження відсутні. Важає, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його перебування у в/ч НОМЕР_1 в місті Житомир буде достатнім та ефективним для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Заслухавши прокурора, слідчого, захисника, пояснення підозрюваного, свідка, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, а також матеріали кримінального провадження ЄРДР за №12026111140000468 від 10.08.2026 р., слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимог статей 207-213 КПК України; відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному та його захиснику копії клопотання та матеріалів, що були вручені захиснику ОСОБА_5 11.08.2026 р. о 15 год. 40 хв., а підозрюваному 11.08.2026 р. о17 год.30 хв., приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого СВ відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУ Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до №12026111140000468 від 10.08.2026 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

10.08.2026 р. слідчим слідчого відділення ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 , складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, яке погоджене прокурором першого відділу Київської спеціалізованої прократури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , та яке відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, 10.08.2026 р. вручено підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підозра ОСОБА_6 обгрунтовується:

1.Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09 серпня 2026 року.

2.Протоколом огляду місця події від 09 серпня 2026 року.

3.Протоколом огляду місця події від 09 серпня 2026 року.

4.Протоколом огляду від 10 серпня 2026 року.

5.Протоколом обшуку від 10 серпня 2026 року.

6.Протоколом обшуку від 10 серпня 2026 року.

7.Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10 серпня 2026 року.

8.Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 10 серпня 2026 року.

9.Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10 серпня 2026 року.

10.Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10 серпня 2026 року.

11.Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10 серпня 2026 року.

12.Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10 серпня 2026 року.

13.Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10 серпня 2026 року.

14.Протоколом огляду предметів від 10 серпня 2026 року.

15.Повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 10 серпня 2026 року;

16.та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Матеріали зазначеного клопотання містять достатньо доказів, які дають підстави підозрювати ОСОБА_6 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

При цьому, при обранні щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу, суд, не вирішує наперед питання про його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

З огляду на зазначене, наявний ризик переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду. Крім того, перебуваючи на волі, підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілого. Також наявний ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.

Оцінюючи в сукупності надані докази, встановлені в судовому засіданні обставини, в тому числі вагомість наявних доказів, які вказують на обґрунтованість підозри вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК України, де кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України за своєю правовою класифікацією є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, беручи до уваги особу підозрюваного; приймаючи до уваги вік підозрюваного та його стан здоров`я, а саме відсутність даних про тяжкі хвороби, інвалідності; тобто наявні ризики, передбачені п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_6 такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, знайшло своє доведення в судовому засіданні, є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню, оскільки за результатами розгляду достовірно встановлено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас слідчий суддя вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в порядку та розмірі, визначених процесуальним законом, що буде гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного у разі внесення застави.

У судовому засіданні не встановлено обставин, які б були підставою для визначення підозрюваному менш суворого запобіжного заходу.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в Державній установі Київський слідчий ізолятор Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції терміном 60 діб, а саме до «08» жовтня 2026 року, включно.

Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 499 200 (чотириста девяносто девять тисяч двісті ) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок для внесення застави (ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача/ЄДРПОУ 26268119, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661, справа № 362/6598/26).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з будь-якими особами, окрім захисників, слідчого, прокурора та суду щодо обставин даного кримінального провадження.

Роз`яснити, що в разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави особа вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу, з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

В задоволенні клопотань підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово, - відмовити.

Строк дії ухвали шістдесят діб з моменту затримання та до «08» жовтня 2026 року, включно.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному, негайно після її оголошення, а також видати прокурору, захиснику та направити на виконання начальнику ДУ Київський слідчий ізолятор Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

На ухвалу протягом п`яти днів з дня її ухвалення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1