Рішення № 139046880, 18.08.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/2853/26

провадження № 2/0274/2355/26

Рішення

Іменем України

18.08.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

в с т а н о в и в :

Представник ТзОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" Усенко М.І. звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором №46768/02-2025 від 21.02.2025 року в розмірі 15405,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 21.02.2025 року між ТзОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансового кредиту №46768/02-2025, відповідно до умов якого товариство надало відповідачці фінансовий кредит у розмірі 5000 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідачка підписала кредитний договір шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію».

19.06.2025 року ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №19062025, на підставі якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №46768/02-2025 від 21.02.2025 року.

На дату звернення до суду сума заборгованості ОСОБА_2 становить 15405,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 гривень; заборгованість за відсотками - 5355,00 гривень; заборгованість за комісією - 500,00 грн, заборгованість за штрафом - 4550,00 гривень.

На підставі наведеного ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором в розмірі 15405,00 грн та судові витрати.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 01.05.2026 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.52).

Відповідачка повідомлялась про розгляд справи шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомлення про вручення на адресу зареєстрованого місця її проживання, який було повернуто на адресу суду із зазначенням причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи, що розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, вжиття судом заходів повідомлення відповідачки про розгляд справи, передбачених процесуальним законом, ненадходження від відповідачки відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 21.02.2025 ОСОБА_2 подала Заявку-анкету на отримання фінансового кредиту в ТОВ «Стар файненс груп». Заявка підписана одноразовим ідентифікатором "W419" (а.с.8 - 9).

21.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансового кредиту №46768/02-2025, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у сумі 5000,00 грн строком на 120 днів. Дата погашення кредиту - 20.06.2025. Денна процентна ставка становить 0,98 % (а.с.24-35).

Згідно п.1.4 передбачена сплата комісії за видачу кредиту в розмірі 500,0 грн.

Згідно з п. 1.6 кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнту включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441- 11хх-хххх-1415 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення Заявки-Анкети на отримання кредиту на сайті Товариства в особистому кабінеті (п. 2.4-2.6).

Відповідно до п. 2.16 договору підписання договору відбувається шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Вказаний договір був підписаний відповідачкою з допомогою одноразового ідентифікатора.

У Додатку № 1 до договору сторони погодили графік платежів за договором, згідно із яким: відповідачка повинна була здійснити 4 платежі на загальну суму 10900,00 грн. Графік платежів підписаний відповідачкою з допомогою одноразового ідентифікатора Y193 (а.с.18 зворот - 19).

21.02.2025 відповідачка підписала Паспорт споживчого кредиту, у якому вказані: інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування. Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачкою з допомогою одноразового ідентифікатора W419 (а.с. 10 - 11).

Згідно довідки про ідентифікацію, ОСОБА_2 акцептувала договір шляхом накладення електронного підпису у формі одноразового ідентифікатораY193 21.02.2025 (а.с. 21).

Відповідно до повідомлення ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №3426_260217121440 від 17.02.2026, 21.02.2025 зараховано на карту НОМЕР_1 кошти в сумі 5000,00 грн (а.с.22 зворот).

Згідно інформації, наданої АТ "Універсал банк", на ім`я ОСОБА_2 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . 21.02.2025 на банківську карту було зараховано 5000,00 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №46768/02-2025 від 21.02.2025 року заборгованість ОСОБА_2 становить 15405,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 гривень; заборгованість за відсотками - 5355,00 гривень; заборгованість за комісією - 500,00 грн, заборгованість за штрафом - 4550,00 гривень (а.с.23,24).

19.06.2025 року ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №19062025, відповідно до якого ТОВ «Стар файненс груп» передало (відступило) ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників (а.с.25 зворот - 30).

Згідно Витягу з реєстру боржників до договору факторингу №19062025 від 19.06.2025, заборгованість ОСОБА_2 за договором №46768/02-2025 від 21.02.2025 становить: 15405,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 гривень; заборгованість за відсотками - 5355,00 гривень; заборгованість за комісією - 500,00 грн, заборгованість за штрафом - 4550,00 гривень (а.с.30 зворот).

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтями 7 та 8 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець

(виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності

та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий,

простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.

Зокрема, відповідно до ч. 3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що право вимоги за договором про надання фінансового кредиту №46768/02-2025 від 21.02.2025 року, укладеним між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_2 перейшло до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на підставі договору факторингу №19062025 від 19.06.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судом встановлено, що відповідачкою не надано доказів на підтвердження належного виконання в зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів у розмірі та строки встановлені договором, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості по комісії пов`язаної з наданням кредиту у розмірі 500,00 грн.

Як вказав Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21).

Оскільки, в кредитному договорі не обумовлено за перелік яких саме послуг позичальник повинена сплачувати комісію у розмірі 500,00 грн., то таку умову кредитного договору слід вважати нікчемною та такою, яка суперечить Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вимога позивача у частині стягнення з відповідачки комісії у розмірі 500,00 грн. є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення штрафу, яку позивач просить стягнути в розмірі 4550,00 грн, суд доходить таких висновків.

Пунктом 18 Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 (справа № 183/7850/22, пров. 61-14740св23) висловив правову позицію щодо тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у якій вказав, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом ПрезидентаУкраїни від24лютого 2022року №64/202 введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб. Надалі строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та триває до цього часу.

Таким чином, нарахування позивачем штрафу в сумі 4550,00 грн за невиконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором під час дії воєнного стану є неправомірним, оскільки сума штрафу підлягає списанню.

Із наведених підстав, у стягненні 4550,00 грн штрафу суд відмовляє.

Таким чином, суд стягує з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №46768/02-2025 від 21.02.2025 в розмірі 10355,00 грн, що включає: 5000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 5355,00 грн - заборгованість за процентами.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно із частин 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч.ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування, позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, Акт наданих послуг №1422 від 10.04.2026 на суму 8000 грн, детальний опис наданих послуг за договором від 10.04.2026 (а.с.37-38).

Таким чином, суд вважає можливим задовольнити вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням часткового задоволення позову, у розмірі 5377,50 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 15405 грн. Судом задоволено позовні вимоги на суму 10355,00 грн, отже з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1790,00 грн.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89,263-265,274-275,279,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (місцезнаходження за адресою: п/і 79018 м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, поверх 4, код в ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором №46768/02-2025 від 21.02.2025 в розмірі 10355,00 грн, що включає: 5000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 5355,00 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (місцезнаходження за адресою: п/і 79018 м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, поверх 4, код в ЄДРПОУ 35234236) судовий збір в розмірі 1790,00 гривень та 5377,50 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18 серпня 2026 року

Суддя: Т.М. Вдовиченко