Рішення № 139046677, 13.08.2026, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1626/26

Провадження №2-о/190/44/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м.П"ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Бордюг Л.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту спільного проживання,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що вона є матір`ю ОСОБА_2 . Син ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув на виробництві внаслідок нещасного випадку. З 18 квітня 2022 року і до дня смерті сина ІНФОРМАЦІЯ_1 вони проживали постійно разом однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . Вони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, вели спільне господарство та мали спільний бюджет, здійснювали взаємне піклування та матеріальну підтримку один до одного. Син фактично її утримував та допомагав у побуті

23 березня 2026 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення одноразової допомоги сім`ї загиблого, але їй було відмовлено у призначенні відповідної виплати, оскільки документально не підтверджений факт її спільного проживання та перебування на утриманні сина ОСОБА_2 ..

У зв`язку з необхідністю реалізації права на отримання одноразової допомоги сім`ї загиблого, просить встановити факт її спільного проживання з сином ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 18.04.2022 року року до 21.05.2025 року.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі.

Заінтересова особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в судове засідання свого представника не направили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник заінтересованої особи Землянухіна Н. до суду надала письмові пояснення, згідно яких просила розгляд справи проводити за відсутності їх представника за наявними у справі матеріалами /а.с. 21-25/.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що з заявницею ОСОБА_1 знайома з 2022 року, проживають по сусідству. ОСОБА_1 та її син проживали разом однією сім`єю, один одного підтримували, вели спільне господарство. ОСОБА_2 періодично їздив на заробітки та утримував матір.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що з заявницею ОСОБА_1 проживає по сусідству. ЇЇ син ОСОБА_5 проживав разом з нею. Вони вели спільний бюджет, по господарству все робили разом, син фінансово утримував ОСОБА_1 , їздив періодично на заробітки.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що з заявницею ОСОБА_1 проживає в одному селі по сусідству. Знає цю сім`ю з 2022 року, остання переїхала з м. Краматорська з трьома синами, ОСОБА_5 проживав разом з нею, утримував матір, а інші виїхали з села.

Вислухавши заявника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1230-7000799440 від 18.04.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є переміщеною особою з АДРЕСА_2 . Фактичне місце проживання/перебування - АДРЕСА_1 /а.с. 4/.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася заявниця ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження/а.с. 5/.

18 червня 1988 року заявниця зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 , після реєстрації шлюбу заявниці присвоєне прізвище - « ОСОБА_1 », про що свідчить копія свідоцтва про шлюб /а.с. 7/.

25 лютого 2003 року заявниця зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 , після реєстрації шлюбу заявниці присвоєне прізвище - « ОСОБА_1 », про що свідчить копія свідоцтва про шлюб /а.с. 8/.

25 жовтня 2016 року заявниця зареєструвала шлюб з ОСОБА_12 , після реєстрації шлюбу заявниці присвоєне прізвище - « ОСОБА_1 », про що свідчить копія свідоцтва про шлюб /а.с. 9/.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_2 , батьками якого зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження /а.с. 10/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть /а.с. 11/.

Згідно з актом обстеження від 21 березня 2026 року за адресою: АДРЕСА_1 дійсно проживав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.12/.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 дійсно фактично проживає без реєстрації місця проживання, як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 . З 2022 року фактично без реєстрації місця проживання особи мешкав її син ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 проживали разом та вели спільне господарство /а.с.13/.

Відповідно до Рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні щомісячних страхових виплат втраченої заробітної плати №4001-131008057-2026-1 від 27.03.2026 року ОСОБА_1 відмовлено в одноразовій допомозі сім`ї загиблого, оскільки відповідно до частини другої статті 3 Сімейного Кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Отже, встановлення фактів, що мають юридичне значення, знаходиться у компетенції судових органів. Тому питання призначення одноразової допомоги на сім`ю можливе після надання рішення судового органу про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні потерпілим ОСОБА_2 /а.с.6/.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст. 315 ЦПК України).

Положеннями ч.1 ст. 3 СК України, передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно вимог ч.4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.1999 за №5-рп/99 визначено таку обов`язкову ознаку поняття «член сім`ї», як ведення спільного господарства.

Іншими доказами проживання однією сім`єю може бути народження спільних дітей; спільне придбання рухомого та нерухомого майна; укладення чоловіком/жінкою договорів дарування, страхування, медичного та туристичного обслуговування, тощо на користь іншого; наявність спільних рахунків у банківських установах; спільна участь у питанні життєзабезпечення сім`ї, в оплаті комунальних послуг, купівлі продуктів харчування та інших необхідних товарів, техніки, здійснення ремонту, спільне проведення дозвілля; наявність спільних фотографій, дописів та іншої інформації в соціальних мережах та інших веб-сайтах; догляд один за одним під час хвороб, в тому числі понесення витрат на лікування, на організацію та проведення похорон, доглядом за місцем поховання, тощо.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів, є обов`язком суду при їх оцінці.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №643/6799/17 від 30.10.2019, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч.4 ст. 263 ЦПК України.

Із показань допитаних у судовому засіданні свідків, а також досліджених судом письмових доказів судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно проживали однією сім`єю як мати та син у період часу 18 квітня 2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, приймали спільну участь у питанні життєзабезпечення їх сім`ї.

Надані заявницею докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета розгляду, і в своїй сукупності підтверджують факт проживання заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю, як матері та сина за зазначений у заяві період.

Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи заяву у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог.

Керуючись ст. ст.4, 10-13, 258-268, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту спільного проживання - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 разом з сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в період часу з 18 квітня 2022 року по 21 травня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Повний текст рішення виготовлено 18 серпня 2026 року.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса