Рішення № 139045914, 07.08.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/394/25

Провадження № 2-о/163/8/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Шеремети С.А.

з участю секретаря Голядинець О.В.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

представника заінтересованих осіб ОСОБА_2 в режимі відеоконференції

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин - батьківства (заінтересовані особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Виконавчий комітет Любомльської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ),

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції заявника та заінтересованих осіб.

У заяві ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , а саме те, що ОСОБА_8 є батьком ОСОБА_4 .

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що у 20132014 роках заявниця проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 . У період спільного проживання у них народилася дочка ОСОБА_9 . Однак у зв`язку з відсутністю зареєстрованого шлюбу відомості про батька дитини були внесені відповідно до статті 135 СК України за вказівкою матері.

У зв`язку із загибеллю ОСОБА_8 заявниця звернулася до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги на користь ОСОБА_4 , а також інших виплат, пов`язаних із загибеллю її батька. У здійсненні таких виплат їй було відмовлено з огляду на відсутність документів, які підтверджують батьківство ОСОБА_8 щодо дитини. У зв`язку з цим заявниця змушена звернутися до суду, оскільки встановити зазначений факт в інший, позасудовий спосіб неможливо.

У судовому засіданні 17 червня 2025 року ОСОБА_3 заяву підтримала повністю та просила її задовольнити з підстав, наведених у заяві. Пояснила, що за життя ОСОБА_8 визнавав себе батьком дитини, у міру можливості надавав матеріальну допомогу на утримання дочки, а також мав намір звернутися до органу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про визнання себе батьком, однак не встиг цього зробити, оскільки загинув під час виконання бойового завдання. У подальші судові засідання не з`являлася, уповноваживши представника представляти її права та інтереси.

Представник заявника у судовому засіданні заяву підтримала з наведених у ній підстав та просила її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_5 , яка є рідною сестрою загиблого ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилася. Водночас у судовому засіданні 17 червня 2025 року вона підтвердила факт батьківства свого брата ОСОБА_8 щодо ОСОБА_4 та пояснила, що за життя брат визнавав ОСОБА_9 своєю дочкою. Просила заяву задовольнити.

Представник заінтересованих осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_6 адвокат Пілецька Р.Р. у судовому засіданні надала пояснення, аналогічні за змістом викладеним у письмових запереченнях, та просила у задоволенні заяви відмовити.

Представник заінтересованої особи Луцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, надіслав до суду засобами поштового зв`язку заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив, що при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи Служби у справах дітей Любомльської міської ради у судове засідання не з`явився, подав до канцелярії суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив, що при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань щодо розгляду справи за його відсутності до суду не подав.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Луцьку Волинської області, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . У зазначеному свідоцтві про народження матір`ю дитини вказана ОСОБА_10 , а відомості про батька внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Зазначена обставина також підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00021542071 від 27 листопада 2018 року.

У подальшому ОСОБА_10 змінила прізвище на « ОСОБА_11 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 і помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в селищі Діброва Луганської області, що підтверджується копіями свідоцтв про народження від 10 листопада 1984 року та про смерть серії НОМЕР_3 відповідно.

Ступінь родинного зв`язку ОСОБА_5 та ОСОБА_8 як сестрою та братом підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_8 серії НОМЕР_4 та оглянутим в судовому засіданні свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_5 .

Згідно відповіді Луцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 778/30.11-06-68 від 07 березня 2025 року, шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , зареєстрований за актовим записом № 05 від 06 серпня 2005 року, розірвано 26 січня 2009 року.

Приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Каганюком О.Ю. надано суду інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 80636242, відповідно до якої після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , приватним нотаріусом Москвич В.С. заведено спадкову справу.

Зі змісту Висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду №47907 від 23.05.2025 вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є біологічною тіткою, тобто сестрою батька за обома батьками, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Допитані в судовому засіданні свідки суду показали наступне.

Свідок ОСОБА_13 , який є близьким сусідом ОСОБА_8 , показав, що у період із весни до осені 2013 року разом із ОСОБА_8 у селі Баківці проживала ОСОБА_14 . Зі слів свідка, вони проживали разом як сім`я, однак згодом ОСОБА_14 виїхала із села. Після її від`їзду ОСОБА_8 повідомив свідку, що дізнався про вагітність ОСОБА_14 та народження у неї дочки, яку він особисто бачив і визнавав своєю дитиною. Також ОСОБА_8 зазначав, що дочку назвали на честь його матері. Свідок вказав, що про це йому також повідомляла мати ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_15 показала, що є сусідкою родини ОСОБА_16 та дружила з матір`ю ОСОБА_17 ОСОБА_18 . Навесні 2013 року ОСОБА_17 привіз додому жінку ОСОБА_19 , з якою вони проживали однією сім`єю. Однак їхні стосунки припинилися, і восени, через конфлікт з ОСОБА_17 , ОСОБА_14 поїхала. Мати ОСОБА_17 розповідала їй, що просила ОСОБА_14 повернутися та знала, що остання вагітна. Через деякий час ОСОБА_20 розповідала, що в неї народилася внучка, яку назвали на її честь ОСОБА_9 . Одного разу вона бачила, як до ОСОБА_16 приїжджала якась жінка з дитиною 2-3 років, а пізніше зі слів ОСОБА_21 дізналася, що це були ОСОБА_14 з донькою. Також свідок повідомила, що орієнтовно наприкінці зими 2023 року ОСОБА_17 , повернувшись у відпустку зі служби, говорив їй, що відчуває, що більше не повернеться, і повідомляв, що в нього є ще й дочка.

Допитані свідки ОСОБА_22 (староста села Баківці, у період з 2013 по 2014 рік голова Баківцівської сільської ради) та ОСОБА_23 (директор Радомишльського ліцею Боратинської сільської ради) показали, що їм нічого не було відомо про те, що в ОСОБА_8 є дочка, а також про те, що він проживав з ОСОБА_24 в селі Баківці. ОСОБА_25 ніколи не згадував та не повідомляв, що у нього є дочка ОСОБА_26 . Також під час останньої розмови ОСОБА_17 просив ОСОБА_22 піклуватися про його дітей, якщо з ним щось станеться, а саме про ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , а про дочку нічого не повідомляв.

Свідок ОСОБА_29 , яка є рідною тіткою ОСОБА_30 по материнській лінії, показала, що після смерті її сестри ОСОБА_31 її племінник ОСОБА_17 почав спілкуватися з нею дуже близько, вважав її заміною матері. Під час спілкування ОСОБА_17 розповідав про сина ОСОБА_27 та дочку ОСОБА_9 . Також показував їй фотографії ОСОБА_9 та казав, що вона названа на честь його матері. У лютому 2023 року, перебуваючи у відпустці, він приїжджав до неї і знову розповідав про дівчинку ОСОБА_9 та казав, що вона є його дочкою і він хоче визнати своє батьківство щодо неї. Також свідок повідомила, що за життя її сестра ОСОБА_31 розповідала їй про те, що ОСОБА_17 проживав із жінкою ОСОБА_14 в селі Баківці близько 8 місяців, а потім вони розійшлися, і що у них народилася дитина.

Свідок ОСОБА_32 , яка є рідною тіткою ОСОБА_30 по материнській лінії, показала, що проживає в селі Баківці, там же, де проживала сім`я її сестри. Повідомила, що їй відомо про те, що ОСОБА_17 проживав разом із ОСОБА_14 в селі Баківці орієнтовно протягом року, вона була у них в гостях та бачила ОСОБА_14 особисто. Через деякий час після того, як ОСОБА_17 з ОСОБА_14 розійшлися, сестра ОСОБА_33 повідомила їй, що ОСОБА_14 народила дівчинку, і коли дитині було близько року, ОСОБА_14 привозила її у село. ОСОБА_17 особисто розповідав їй, що у нього є дочка ОСОБА_9 і він визнає її, показував фотографії. Також її зять возив ОСОБА_17 до ОСОБА_14 , щоб побачити дитину. Після смерті сестри племінник почав тісніше спілкуватися з нею та її дітьми, яким також повідомляв, що має і визнає дочку ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_34 в судовому засіданні показала, що перебувала з ОСОБА_8 у дружніх відносинах та з початку війни спілкувалися по телефону майже кожного дня. Він розповідав їй про своє життя, зокрема і про особисті стосунки. ОСОБА_17 розповідав про сина ОСОБА_27 та дочку ОСОБА_9 . Щодо ОСОБА_28 , то він не визнавав її своєю біологічною дочкою, однак коли приїжджав до сина, то привозив щось і для неї, а також оплатив харчування в школі, оскільки йому було шкода дитини. Також розповідав, що шкодує, що через його необачність припинилися стосунки з ОСОБА_14 , а ОСОБА_9 визнавав своєю дочкою та казав, що вона записана по батькові на нього і названа на честь його матері. Декілька разів допомагав ОСОБА_9 грошима. Іноді телефонував до ОСОБА_14 та запитував, що потрібно для дочки

Застосовані норми права, мотиви та висновки суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері. Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року у справі № 206/1906/23).

Згідно ч. 1 ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Із належних доказів судом встановлено, що ОСОБА_3 є особою, яка має право звертатись із вказаною заявою, оскільки є матір`ю дитини, а також те, що відомості про батька дитини в актовому записі про її народження внесені за вказівкою матері.

Тлумачення змісту статті 130 СК України свідчить, що закон не визначає конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18, постанова Верховного Суду від 08 січня 2025 року у справі № 205/5830/21).

Отже, питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах РАЦС. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, всі докази суд оцінює в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Оцінюючи показання свідків у їх сукупності та взаємозв`язку, суд зазначає таке.

Показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_29 , ОСОБА_32 та ОСОБА_34 є послідовними, узгодженими між собою та не суперечать одне одному щодо ключових обставин: спільного проживання ОСОБА_8 з ОСОБА_35 у селі Баківці однією сім`єю, народження у них доньки ОСОБА_9 , а також того, що ОСОБА_8 за життя неодноразово, в розмовах з різними особами особисто визнавав себе батьком дитини, бачився з нею, надавав матеріальну допомогу та висловлював намір офіційно визнати батьківство.

Ці показання отримані свідками незалежно одне від одного, з різних джерел (безпосередньо від ОСОБА_8 та від його матері) і в різний час, що виключає їх попередню узгодженість і підтверджує достовірність. Особливого значення набуває той факт, що обставина найменування дитини на честь матері ОСОБА_8 ОСОБА_20 підтверджена одразу кількома свідками незалежно один від одного.

Показання свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23 про те, що їм особисто не було відомо про доньку ОСОБА_8 , не спростовують викладеного, оскільки засновані на незнанні, а не на запереченні, а коло осіб, яким ОСОБА_8 міг довіряти особисту інформацію, об`єктивно є обмеженим і не охоплює осіб, з якими стосунки мали службовий чи формальний характер. Те, що в останній розмові з ОСОБА_22 ОСОБА_8 просив піклуватися лише про сина ОСОБА_27 та доньку ОСОБА_28 , не повідомивши про доньку ОСОБА_9 , також не спростовує факту визнання ним батьківства, підтвердженого іншими, послідовними та деталізованими показаннями.

Щодо судової медичної (молекулярно-генетичної) експертизи.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року у справі № 206/1906/23).

Разом з тим, наведена правова позиція Верховного Суду стосується ситуації, коли проведення молекулярно-генетичної експертизи є практично здійсненним і не пов`язане з непропорційним втручанням у інші, конституційно та конвенційно захищені права та інтереси. У даній же справі єдиним можливим способом отримання біологічного матеріалу для проведення такої експертизи є ексгумація тіла померлого ОСОБА_8 , який загинув під час проходження військової служби, що є принципово іншою фактичною ситуацією порівняно з класичними справами про встановлення батьківства.

Ексгумація тіла померлого зачіпає право на повагу до тіла померлого та морально-етичні почуття його родичів, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З огляду на це, застосування такого заходу є виправданим лише за умови, що встановлення обставин справи іншими доказами є об`єктивно неможливим, а не лише менш зручним чи менш категоричним порівняно з молекулярно-генетичною експертизою.

Високий рівень доказової сили ДНК-експертизи, не скасовує загального принципу оцінки доказів, згідно з яким жодний доказ не має для суду наперед встановленої сили, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Даючи оцінку висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження №47907 від 23.05.2025 суд зазначає таке.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є біологічною тіткою, тобто рідною сестрою батька за обома батьками, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження не є висновком судової експертизи в розумінні ст.ст.102-108 ЦПК України.

Разом з тим, відсутність у цього документа процесуального статусу висновку судової експертизи не позбавляє його доказового значення в цій справі. Відповідно до ч.2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Отже, вказаний висновок молекулярно-генетичного дослідження, з огляду на форму та спосіб його отримання, підлягає оцінці судом саме як письмовий доказ у розумінні ст.95 ЦПК України, тобто документ, що містить дані про обставини, які мають значення для справи, викладені у визначеній формі. Він оцінюється судом не окремо та не самостійно в якості безумовного та вичерпного підтвердження факту батьківства, а в сукупності та взаємному зв`язку з іншими зібраними у справі доказами відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України.

Оцінюючи цей письмовий доказ у сукупності з іншими доказами у справі, суд зазначає, що встановлений ним факт біологічної спорідненості ОСОБА_5 , рідної сестри ОСОБА_8 по обох батьках, з дитиною ОСОБА_4 є фактом, який об`єктивно узгоджується та підсилює доказову силу досліджених судом показань свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_29 , ОСОБА_32 та ОСОБА_34 , які послідовно та незалежно одне від одного підтвердили факт визнання ОСОБА_8 свого батьківства щодо доньки ОСОБА_9 .

Встановлений цим дослідженням ступінь біологічної спорідненості (тітка по батьківській лінії з обох сторін) є не випадковим збігом, а закономірним наслідком дійсного походження дитини від ОСОБА_8 , оскільки альтернативне пояснення такого результату (біологічна спорідненість з тіткою за відсутності спорідненості з самим братом тітки, тобто померлим ОСОБА_8 ) суперечило б самій природі встановлення родинних зв`язків за результатами ДНК-дослідження.

За таких обставин, суд оцінює Висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження №47907 від 23.05.2025 як належний і допустимий письмовий доказ, який, хоча і не має процесуального статусу висновку судової експертизи, проте в сукупності та системному взаємозв`язку з іншими доказами у справі, зокрема послідовними та узгодженими показаннями свідків, істотно підсилює доведеність факту батьківства ОСОБА_8 стосовно ОСОБА_4 та є одним із доказів, покладених судом в основу свого висновку по суті спору.

Будь-яких інших доказів, які б спростували встановлені під час розгляду даної справи обставини, в розпорядження суду надані не були.

Висновок суду по суті.

Сукупність досліджених у справі доказів з достатньою і необхідною повнотою, поза розумним сумнівом, підтверджує факт того, що ОСОБА_8 є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а тому позовні вимоги ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про встановлення факту батьківства є обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Встановлення факту батьківства для заявниці має юридичне значення, оскільки необхідне їй для захисту спадкових прав її неповнолітньої доньки та оформлення виплати одноразової грошової допомоги для дочки ОСОБА_4 та інших виплат пов`язаних із загибеллю батька. Таким чином, факт родинних відносин має юридичне значення.

Щодо судових витрат.

У справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, а покладаються безпосередньо на особу, яка їх понесла (ч.7 ст. 294 ЦПК України).

Керуючись ст.ст.259, 264, 265, 294, 319 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер (загинув) ІНФОРМАЦІЯ_5 , стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Внести зміни до актового запису № 1350 від 11 червня 2014 року, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області а саме:

- змінити відомості про батька дитини з « ОСОБА_36 » на « ОСОБА_8 , громадянин України»;

- вилучити відомості (запис) про те, що відомості про батька внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Ім`я заявника ОСОБА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_6 .

Найменування/ім`я заінтересованих осіб:

- Служба у справах дітей Любомльської міської ради; місцезнаходження: вулиця Незалежності 23, місто Любомль Ковельського району Волинської області, код ЄДРПОУ 42558209.

- ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ - НОМЕР_7 ;

- Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; місцезнаходження: проспект Соборності, 18, місто Луцьк Волинської області; код ЄДРПОУ - 25091825;

- Виконавчий комітет Любомльської міської ради; місцезнаходження: вулиця Незалежності, 23, місто Любомль Ковельського району Волинської області; код ЄДРПОУ - 04051336;

- ОСОБА_5 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП - невідомий;

- ОСОБА_7 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП - НОМЕР_8 ;

- ОСОБА_6 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП - НОМЕР_9 .

Головуючий : суддя С.А.Шеремета