Рішення № 139044814, 17.08.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1400/26 Справа №447/1841/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

17.08.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Янкевич М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаєві Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

15.05.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» Руденко К.В. звернувся у Миколаївський районний суд Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №31962 від 14.04.2025 за несплаченими процентами в розмірі 22400,00 грн. за період з 14.04.2025 по 28.02.2026, що нараховані відповідно до п.1.2 кредитного договору за ставкою 1,0 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних), штраф за порушення умов кредитного договору у розмірі 14000,00 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 14.04.2025 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №31962, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 7000,00 грн строком на 730 днів до 14.04.2027 шляхом переказу на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Таскомбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних). Кредитний договір укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідачки на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.на та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 962141 направлявся відповідачці 14.04.2025 о 19:15:53 шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений у кредитному договорі та ІТС. Кредитний договір був підписаний 14.04.2025 о 19:16:10 шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 962141 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет htts://procent.com.ua. Кредитні кошти у розмірі 7000 грн. були відправлені відповідачці на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Таскомбанк», що підтверджується довідкою.

Відповідачка своєчасно не сплатила нараховані відсотки відповідно до графіку платежів, у зв`язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, починаючи з 14.04.2025. Позивач звертає стягнення виключно на прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 14.04.2025 по 28.02.2026. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань заборгованість відповідачки за кредитним договором станом на 12.03.2026 становить: 22400,00 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 14.04.2025 по 28.02.2026, що нараховані відповідно до п.1.2 кредитного договору за ставкою 1,0 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних); 14000,00 грн. штраф за порушення умов кредитного договору. ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором №31962 від 14.04.2025 належним чином не виконала, в добровільному порядку заборгованість не сплачує.

З Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь на запит про зареєстроване місце проживання відповідачки, відповідно до якої, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 18.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі на 25.06.2026. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень. Крім цього, витребувано у АТ "ТАСКОМБАНК", 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, інформацію: - чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) платіжну карту № НОМЕР_4 ; - надати виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 14.04.2025 по 19.04.2025 з відображенням часу зарахування коштів; - надати інформацію чи було зарахування 7000,00 грн. 14.04.2025 на платіжну картку НОМЕР_4 ;- надати інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_4 в період з 14.04.2025 по 19.04.2025; - надати інформацію про всі номера телефону, які знаходяться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Ухвала суду про відкриття провадження від 18.05.2026 була надіслана судом відповідачці за зареєстрованим місцем її проживання.

Крім того, позивач, на виконання вимог абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, додав до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачці копій поданих до суду документів.

02.06.2026 на адресу суду надійшла запитувана інформація із АТ «Таскомбанк». ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в АТ «Таскомбанк» було оформлено миттєву банківську платіжну картку № НОМЕР_4 , на її рахунок НОМЕР_6 було зараховано кошти у сумі 7000,00 грн. В анкетних даних ОСОБА_1 наявні номери телефонів: НОМЕР_2 , НОМЕР_7 . Як фінансовий номер телефону за рахунком - маска картки НОМЕР_4 , що був чинний протягом запитуваного в ухвалі періоду з 14.04.2025 по 19.04.2025, вказаний номер НОМЕР_2 . Крім цього, долучено виписку по рахунку ОСОБА_1 за період з 14.04.2025 по 19.04.2025, з якого встановлено, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами.

17.06.2026 від представника позивача адвоката Руденка К.В. через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача. Не запее6рчив щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка у судові засідання не з`явилася, заяв чи клопотань про розгляд справи у її відсутності не подавала, про причини неявки суд не повідомила, при цьому суд вжив всіх можливих заходів для виклику останньої до суду. Відзиву на позовну заяву відповідачкою не було подано.

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до приписів ст.12, ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 14.04.2025 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №31962, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 7000,00 грн. на засадах зворотності, строковості, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити нараховані проценти. Процентна ставка за користування кредитом становить 1,0% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365,00%) користування кредитом; строк надання кредиту та строк дії договору становить 730 днів зі сплатою кредиту в кінці строку користування згідно з Додатком № 1 до цього договору; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів.

Відповідно до п. 1.6 кредитного договору, товариство переказує суми Кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_4 , що належить Позичальникові. Переказ суми Кредиту здійснюється Товариством через платіжний сервіс (фінансову установу, що здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків) або іншим способом.

Розділом 6 кредитного договору передбачено, що договір укладається в інформаційно-комунікаційній системі на сайті https://procent.com.ua відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». З метою отримання кредиту позичальник проходить реєстрацію в ІКС шляхом заповнення всіх необхідних полів (в тому числі ПІБ, РНОКПП, номер телефону, номер електронного платіжного засобу), підтверджує номер телефону, за яким буде здійснюватися подальша ідентифікація позичальника в ІКС, ознайомлюється з правилами, надає згоду на обробку персональних даних та згоду на отримання та передачу інформації з Бюро кредитних історій шляхом проставлення відповідних відміток. Після проведення реєстрації в ІКС позичальнику створюється особистий кабінет, в якому відображаються всі його анкетні дані.

Кредитний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 962141.

Відповідно до листа ТОВ «Пейтек» від 16.03.2026 №20260316-99 між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «ФК «Процент» було укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №0204-04 від 02.04.2024. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта ТОВ «ФК «Процент» на суму 7000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №31962 від 14.04.2025 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 43400 гривень 00 коп., в тому числі: - строкова заборгованість за сумою кредиту становить 7000,00 грн.; - строкова заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом становить 0,00 грн.; - строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн.; - прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн.; - прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом становить 22400,00 грн.; - прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн.; - заборгованість за штрафами становить 14000,00 грн.

На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що між сторонами існували договірні правовідносини, що виникли на підставі кредитного договору (оферти) на спеціальних умовах.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом частин 1, 2 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано розрахунок заборгованості, вичерпну інформацію про отримання коштів позичальником, наявність заборгованості.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.

Відповідачкою не подано жодного доказу на спростування розрахунку, поданого позивачем, та неналежного виконання зобов`язань за договором.

Щодо стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 14000,00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та на сьогоднішній день в Україні діє воєнний стан, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки (штрафу, пені) за прострочення позичальником 14000,00 грн. є незаконними та безпідставними.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 14000,00 грн. задоволенню не підлягають.

Враховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме: за кредитним договором №31962 від 14.04.2025 у розмірі 22400,00 грн., прострочена заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом.

Щодо стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи встановлено, що 03.06.2024 між позивачем ТОВ «ФК «Процент» та адвокатом Руденко К.В. укладено договір про надання юридичних послуг №03/06/2024, за умовами якого адвокат зобов`язується надавати правову допомогу, що полягає здійсненні захисту інтересів клієнта у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Процент». Крім цього, представником позивача долучено акт-приймання передачі наданих послуг №18 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024, витяг з реєстру №1 до договору акту приймання-передачі наданих послуг №18 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024 на суму 10000 грн.

Таким чином, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, суд дійшов переконання, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), та вважає, що обґрунтованими, враховуючи розмір задоволених вимог, є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує із відповідачки на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1638,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за Кредитним договором № 31962 від 14.04.2025 у розмірі 22400 (двадцять дві тисячі чотириста) гривень 00 копійок - заборгованість процентами за користування кредитом за період з 14.04.2025 по 28.02.2026, що нараховані відповідно до п.1.2 кредитного договору за ставкою 1,0 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» судовий збір у розмірі 1638 (одна тисяча шістсот тридцять вісім) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», ідентифікаційний код юридичної особи - 41466388, адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 17.08.2026.

Суддя Павлів В. Р.