Рішення № 139044696, 17.08.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №439/1518/26

Провадження № 2/439/972/26

17 серпня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі

головуючого судді Войтюк Т.Л.,

за участю секретаря судового засідання Бойко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

ТОВ «Бізнес позика» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №477407-КС-006 від 12.04.2025.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 12.04.2025 між ТОВ «Бізнес позика» та Судовим В.С. укладено Договір №477407-КС-006 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями.

Відповідно до умов договору позивач зобов`язувався надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, а відповідач зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, на умовах, що передбачені в договорі.

Окрім цього, між позивачем та відповідачем 21.04.2025 укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №477407-КС-006 від 12.04.2025 та 16.06.2025 укладено додаткову угоду №2 відповідно до яких відповідачу надані додаткові кошти в сумі 6000,00 грн та 30000,00 грн відповідно.

Відповідач своїх зобов`язань за договором №477407-КС-006 від 12.04.2025 та додатковими угодами до нього належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за договором в сумі 152 861,36 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом 57 253,42 грн, прострочену заборгованість за нарахованими процентами 56 107,94 грн, прострочена заборгованість за відсотками відповідно до ст.625 ЦК України 39 500,00 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №477407-КС-006 від 12.04.2025 у сумі 152861,36 грн та судові витрати.

Ухвалою судді від 29.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, призначене судове засідання. Цією ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування від АТ «Приват Банк» доказів.

Представник позивача, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився. У позовній заяві позивач просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву не подав.

Конверт з судовою повісткою про виклик до суду, направлений відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві та у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній». Згідно з вимогами п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України зазначені документи вважаються врученими відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18). Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив не подав і представник позивача не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, суд проводить розгляд справи згідно ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою представника позивача.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 12.04.2025 відповідач в інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.bizpozyka.com заповнив Анкету клієнта для отримання кредиту, де ввів свої персональні дані, в тому числі номер банківського рахунку / банківської картки для перерахунку коштів.

12.04.2025 позивач надіслав відповідачу Пропозицію укласти Договір (оферта) № 477407-КС-006 про надання кредиту. Відповідно до цієї пропозиції, кредит пропонується надати на строк 24 тижнів з фіксованою стандартною процентною ставкою в день 1,00%, кредит в розмірі 43 000,00 грн, комісія за видачу кредиту 8600,00 грн, загальний розмір, термін дії договору - до 27.09.2025, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 106 284,73 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка становить: 6924,54 процентів.

12.04.2025 відповідач акцептував пропозицію щодо укладання Договору № 477407-КС-006 про надання кредиту на визначених Пропозицією умовах.

12.04.2025 між позивачем та відповідачем укладено договір №477407-КС-006 про надання кредиту. Згідно з п.2.1 договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 43 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. Строк кредиту: 24 тижнів, стандартна процентна ставка в день 1%, комісія за надання кредиту - 8600,00 грн, загальний розмір наданого кредиту: 43 000,00 грн, термін дії договору: до 27.09.2025, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 106,284,73 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6924,54 процентів.

Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-3055. Паспорт споживчого кредиту до кредитного договору №477407-КС-006 відповідач підписав одноразовим ідентифікатором UA-8716

Про зарахування коштів в сумі 43 000,00 грн свідчить надана позивачем Довідка ТОВ «Профіт Гід», відповідно до якої ТОВ «Профіт Гід» підтверджує здійснення переказу грошових коштів 12.04.2025 на номер платіжної картки НОМЕР_1 з призначенням переказу: перерахування коштів по кредитному договору №477407-КС-006 від 12.04.2025.

21.04.2025 позивач надіслав відповідачу Пропозицію укласти додаткову угоду №1 до Договору (оферта) № 477407-КС-006 про надання кредиту від 12.04.2025. Відповідно до цієї пропозиції, кредит пропонується надати на строк 160 днів з дня укладення, кредит збільшується на 6 000 грн. Після збільшення суми кредиту, загальний розмір отриманого (відповідно до Договору та Додаткової угоди) та неповернутого позичальником кредиту складатиме 49 000 грн. Комісія за надання додаткової суми кредиту: 1 200 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 13449,34 процентів, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 120 464,22 грн, загальні витрати за кредитом: 71 464,22 грн.

21.04.2025 відповідач акцептував пропозицію щодо укладання додаткової угоди №1 до Договору (оферта) № 477407-КС-006 про надання кредиту від 12.04.2025 на визначених Пропозицією умовах.

21.04.2025 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до Договору (оферта) № 477407-КС-006 про надання кредиту від 12.04.2025. Додаткову угоду відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-3560. Паспорт споживчого кредиту до Додаткової угоди №1 до Договору (оферта) № 477407-КС-006 про надання кредиту від 12.04.2025 відповідач підписав одноразовим ідентифікатором UA-6689.

Про зарахування коштів в сумі 6 000,00 грн свідчить надана позивачем Довідка ТОВ «Профіт Гід», відповідно до якої ТОВ «Профіт Гід» підтверджує здійснення переказу грошових коштів 21.04.2025 на номер платіжної картки НОМЕР_1 з призначенням переказу: перерахування коштів згідно з Додатковою угодою від 21.04.2025 до кредитного договору №477407-КС-006 від 12.04.2025.

16.06.2025 позивач надіслав відповідачу Пропозицію укласти додаткову угоду №2 до Договору (оферта) № 477407-КС-006 про надання кредиту від 12.04.2025. Відповідно до цієї пропозиції, кредит пропонується надати на строк 234 дні, строк кредитування продовжується на 65 днів. Кредит збільшується на 30 000 грн. Після збільшення суми Кредиту, загальний розмір отриманого (відповідно до Договору та Додаткової угоди) та неповернутого Позичальником Кредиту складатиме 70 454,30 грн. Комісія за надання додаткової суми кредиту: 6000,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 4507,65 процентів, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 161,641,39 грн, загальні витрати за кредитом: 90887,09 грн.

16.06.2025 відповідач акцептував пропозицію щодо укладання додаткової угоди №2 до Договору (оферта) № 477407-КС-006 про надання кредиту від 12.04.2025 на визначених Пропозицією умовах.

16.06.2025 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до Договору (оферта) № 477407-КС-006 про надання кредиту від 12.04.2025.Таку угоду відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7577.

Про зарахування коштів в сумі 30 000,00 грн свідчить надана позивачем Довідка ТОВ «Профіт Гід», відповідно до якої ТОВ «Профіт Гід» підтверджує здійснення переказу грошових коштів 17.06.2025 на номер платіжної картки НОМЕР_2 з призначенням переказу: перерахування коштів згідно з Додатковою угодою від 16.06.2025 до кредитного договору №477407-КС-006 від 12.04.2025.

Згідно з інформацією, наданою АТ «Таскомбанк» на ухвалу суду про витребування доказів, встановлено, що ОСОБА_1 в АТ «Таскомбанк» відкрито поточний рахунок НОМЕР_3 в гривнях, операції по якому можуть здійснюватися за допомогою зазначеної в ухвалі банківської платіжної картки № НОМЕР_4 . Із наданої АТ «Таскомбанк» виписки встановлено, що 12.04.2025 на картку № НОМЕР_4 зараховано грошові кошти в сумі 43 000,00 грн, а 21.04.2025 на картку № НОМЕР_4 було зараховано грошові кошти в сумі 6 000,00 грн.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав. Відповідно до Розрахунку заборгованості за кредитом станом на 02.05.2026, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №477407-КС-006 від 12.04.2025, становить 152 861,36 грн, з яких: заборгованість за кредитом 57 253,42 грн, заборгованість по відсотках 56 107,94 грн, заборгованість по відсоткам за ст.625 ЦКУ 39 500,00 грн.

З поданого розрахунку заборгованості вбачається, що позивач здійснив нарахування за кредитним договором у таких сумах: видано кредиту 79 000 грн, нараховано відсотків 135 305,06 грн, нараховано комісії 15 800 грн, нараховано % за ст. 625 ЦКУ 39 500 грн. Також із розрахунку вбачається, що відповідачем сплачено 116 743,7 грн, з яких: за кредитом: 21 746,58 грн, по відсотках 79 197,12 грн, по комісії 15 800 грн; по % за ст. 625 ЦКУ 0 грн Залишок заборгованість згідно кредитного договору станом на 20.05.2026 складає 152 861,36 грн, з яких: за кредитом: 57 253,42 грн по відсотках: 56 107,94 грн по комісії: 0 грн по % за ст. 625 ЦКУ 39 500 грн

У зв`язку із невиконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, які регулюються такими нормами законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстом Закон), згідно зі статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону (у редакції, чинній на час укладення кредитного договору) визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Наведене, у свою чергу, свідчить про належне укладення кредитного договору шляхом використання електронного цифрового підпису сторін.

Застосовуючи до правовідносин зазначені норми права, суд дійшов такого висновок.

Судовим В.С. та ТОВ «Бізнес Позика» уклали Договір про надання кредиту №477407-КС006 від 12.04.2025. Між сторонами досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

З поданих позивачем документів встановлено, що при укладенні договору кредитор з`ясував особу позичальника, його персональні дані, ідентифікаційний номер, платіжний засіб, на який перераховано кошти.

З огляду на викладене на підставі укладеного сторонами електронного договору, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

На виконання умов договору кредитор здійснив переказ суми кредитних коштів відповідачу.

На виконання умов Договору №477407-КС006 від 12.04.2025 позивач перераховано відповідачу кредитні кошти у загальній сумі 79 000,00 грн.

При цьому унаслідок порушення відповідачем узятих на себе зобов`язань виникла прострочена заборгованість, яка станом на 20.05.2026 складає 152861,36 грн, з яких: сума прострочених платежів за тілом кредиту - 57253,42 грн; сума прострочених платежів за процентами - 56107,94 грн, сума прострочених платежів по відсоткам за ст.625 ЦКУ 39500,00 грн.

Ураховуючи, що відповідач доказів на спростування доводів позивача не надав, суд вважає доведеним факт невиконання Судовим В.С умов Договору №477407-КС006 від 12.04.2025.

Вирішуючи позові вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, суд ураховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц, у якій зазначено, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Вказане узгоджується з правовими висновками, наведеними у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі №209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що умови кредитного договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту, суперечать положенням Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору.

Таким чином, сплачена ОСОБА_1 сума у розмірі 15 800 грн, яка зарахована позивачем в якості погашення комісії за надання кредиту, підлягає зарахуванню до сплати заборгованості за відсотками.

Щодо стягнення заборгованості за штрафом (по відсоткам за ст. 625 ЦКУ).

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2025 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан, який надалі відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався та діє до тепер.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

За наведених обставин, стягнення заборгованості по відсоткам за ст. 625 ЦКУ у розмірі 39 500,00 грн за кредитним договором №477407-КС006 від 12.04.2025в період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи те, що відповідач сплатив позивачу 116 743,70 грн, які позивач частково (у сумі 15800,00 грн) врахував у сплату комісії, 15800,00 грн потрібно врахувати в суму заборгованості за відсотками по кредитному договору.

Відтак наявні обґрунтовані підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за Договором 477407-КС006 від 12.04.2025 у сумі 97 561,36 грн, з яких: сума прострочених платежів за тілом кредиту - 57 253,42 грн; сума прострочених платежів за процентами - 40 307,94 грн.

Таким чином, на підставі проведених судом розрахунків, заборгованість за кредитним договором №477407-КС006 від 12.04.2025 становить 97 561,36 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за кредитом 57 253,42 грн, прострочену заборгованість за нарахованими непогашеними відсотками 40 307,94 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за кредитним договором №477407-КС006 від 12.04.2025 в сумі 97 561,36 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за кредитом 57 253,42 грн,прострочену заборгованість за нарахованими непогашеними відсотками 40 307,94 грн.

Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, судові витрати (сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до суми заявлених вимог.

Позов заявлений на суму 152 861,36 грн, суд задовольнив позов на суму 97 561,36 грн, що складає 63,82 %.

Судовий збір, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до суми заявлених вимог, складає 1699,14 грн (2662,40х0,6382=1699,14).

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 274, 275, 280-289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №477407-КС006 від 12.04.2025року в розмірі 97 561,36 грн, яка складається із: прострочена заборгованість за кредитом 57 253,42 грн, прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 40 307,94 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 1699,14 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: 01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: Золочівський район, Львівська область, с. Станіславчик, РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне судове рішення складено 17 серпня 2026 року.

Суддя Т.Л. Войтюк