Ухвала суду № 139044676, 17.08.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/6771/26

Пр. 1-кп/336/1330/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі матеріали кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026082080000187 від 07.02.2026, яке надійшло на підставі обвинувального акта, складеного відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, не одруженого, який отримав середню спеціальну освіту, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , на посаді водія 2-го стрілецького спеціалізованого відділення 1-го стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти «Шквал», у військовому званні «солдат», адреса реєстрації за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

за ознаками вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.185, ч.5 ст.407 КК України, -

за участі сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 , з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисниці обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , -

В С Т А Н О В И В:

02.07.2026 заступник керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з обвинувальним актом за матеріалами кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за ознаками скоєння кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.185, ч.5 ст.407 КК України.

Справу 02.07.2026 передано в провадження визначеного головуючого судді після здійснення автоматизованого розподілу судової справи між суддями за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

Ухвалою судді від 02.07.2026 призначено за матеріалами кримінального провадження підготовче судове засідання.

До початку підготовчого судового засідання 12.08.2026 прокурор ОСОБА_7 подав клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , датоване 11.08.2026, вручене стороні захисту завчасно.

За змістом клопотання ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні двох епізодів тяжких кримінальних правопорушень. Під час проведення досудового розслідування встановлено відповідно до п.4 ч.1 ст.184 КПК України існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, що підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування. На переконання сторони обвинувачення, зібрані докази свідчать про вчинення обвинуваченим злочину під час іспитового строку за вироком суду.

Враховуючи наведене, а також неможливість застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, прокурор, підтримавши подане клопотання, враховуючи дані про попередню судимість ОСОБА_3 , просить продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою до вказаної особи строком на 60 днів з утриманням в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», із визначенням розміру застави.

Обвинувачений під час обговорення клопотання проти його задоволення заперечував, просив застосувати в якості запобіжного заходу домашній арешт. Захисниця підтримала позицію свого підзахисного, вважає клопотання сторони обвинувачення необґрунтованим, а підстави, вказані у клопотання, для застосування найбільш тяжкого запобіжного заходу, - неактуальними.

Обвинувачений підтвердив своєчасне отримання копії клопотання щодо запобіжного заходу.

Суд, розглянувши клопотання прокурора щодо запобіжного заходу, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до висновку про наявність підстав для його часткового задоволення, у зв`язку із таким.

Крім того, неявка потерпілої не перешкоджає розгляду питання, яке стосується запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого, заперечень проти чого сторони не висловили.

За приписами ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

За змістом ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі №336/6554/26, пр.1-кс/336/467/2026 від 26.06.2026 постановлено клопотання слідчого задовольнити, застосовано відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 24 серпня 2026 року включно. Одночасно встановлено заставу як альтернативний запобіжний захід у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень. Роз`яснено, що підозрюваний або будь-яка особа мають право у будь-який момент внести заставу у вказаному розмірі на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Запорізькій області; Рахунок отримувача: UA378201720355249002000001205, Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26316700; Код банку отримувача (МФО): 820172, призначення платежу застава за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , справа № 336/6554/26. Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, на строк два місяці, а саме: - прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; - повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; - утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, питання про застосування запобіжного заходу розглянуто під час досудового розслідування, строк дії ухвали закінчується 24.08.2026.

Клопотань про зміну або скасування обраного запобіжного заходу згідно з ч.7 ст.176 КК України до суду не надходило.

Ч.1 ст.5 Конвенції встановлює, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність і нікого не може бути позбавлено свободи, крім певних випадків (наприклад, законний арешт особи, яка підозрюється у вчиненні правопорушення) і відповідно до процедури, встановленої законом. Згідно зі ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. При розгляді клопотання слідчий суддя враховує, що, як неодноразово підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, ай високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

За змістом ст.199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд має з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання певним ризикам.

Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності ряд обставин, наведених у переліку даної норми.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що обвинувачений вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Судом встановлено, що ухвалою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 08.08.2025 у спраі №210/5295/25, пр.1-в/210/637/25 постановлено подання адміністрації Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби засудженого ОСОБА_3 задовольнити, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовно-достроково звільнити від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі для проходження військової служби за контрактом на не відбутий строк 3 (три) роки 6 місяців 20 днів, зобов`язати Державну установу "Криворізька виправна колонія №80" невідкладно, але не пізніше 24 годин після набрання законної сили ухвали суду, передати засудженого ОСОБА_3 , як особу, яка виявила бажання проходити військову службу за контрактом у супроводі Національної гвардії України та/або підрозділу Збройних сил України, для супроводження останнього з установи виконання покарань до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для укладання контракту та проходження військової служби. Останнім днем відбування кримінального покарання засудженого ОСОБА_3 вважати день його передачі до підрозділів Національної гвардії України та/або підрозділу Збройних сил України для доставлення до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, встановлено до засудженого ОСОБА_3 адміністративний нагляд строком на 12 місяців з встановленням обмежень, а саме: -Заборону перебування поза межами місця дислокації військової частини, з якою укладено контракт та місця перебування, визначеного безпосереднім командиром; -Заборону виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі дислокації військової частини та місця перебування, визначеного безпосереднім командиром, без дозволу командира військової частини, з яким укладено контракт. Контроль за здійсненням адміністративного нагляду стосовно ОСОБА_3 покласти на командира військової частини, в якій останній буде проходити службу.

За результатами розгляду клопотання, з урахуванням наведених положень, суд дійшов висновку про збереження на даний час суттєвих ризиків та достатніх підстав, які свідчать про необхідність продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, що відповідає ч.1 ст.197 КПК України, з 17.08.2026.

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, зокрема, тяжкості правопорушень, у вчиненні якого обвинувачується особа, адже злочини, інкріміновані ОСОБА_3 , є тяжкими. Суд зауважує, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, за змістом обвинувального акта, події кримінальних правопорушень відбулись під час умовно-дострокового звільнення ОСОБА_3 . Стійких соціальних зв`язків обвинувачений не має, докази протилежного у справі відсутні.

Про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування (п.1 ч.1 ст.177 КПК України) відповідно до ч.1 ст.178 КПК України свідчить тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.185, ч.5 т.407 КК України. Так, розуміючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень (злочинів), суворість та невідворотність можливого покарання, в разі доведеності вини, ОСОБА_3 може переховуватись від суду.

Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовується тим, що на даний час, у зв`язку із початковим етапом розгляду судового провадження, потерпілий та свідки сторони обвинувачення судом не допитані, в разі наявності такої необхідності за умови встановлення відповідного порядку дослідження доказів, вплив обвинуваченого є можливим. Тому, оскільки обвинувачений об`єктивно може здійснювати вплив або навіть тиск на вказаних осіб, що може призвести до уникнення від кримінальної відповідальності (за умови доведеності провини), зазначене перешкоджатиме здійсненню розгляду кримінального провадження.

При цьому, суд може обґрунтувати свої висновки за загальним правилом на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Також відповідно до п.5 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи кваліфікацію діянь, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , дані про судимість, дійсно можна засвідчити існування такого ризику як можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.

Наведені обставини дають достатні підстави для висновку, що обвинувачений, будучи обізнаним про суворість покарання, яке може бути йому призначене у разі визнання його винуватим, опинившись на волі, потенційно може ухилитися від суду шляхом переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані йому кримінальні правопорушення. Саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на переконання суду, перешкоджатиме ухиленню обвинуваченого від суду та вчиненню іншого кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що за станом здоров`я обвинувачений може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі. Доказів протилежного суду не надано.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (справа «Ілійков проти Болгарії» (Ilijkov v. Bulgaria, Заява №33977/96, від 26 липня 2001 року).

Тримання під вартою є виправданим, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (справа «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy, Заява №26772/95, від 06 квітня 2000 року).

У п.51 справи «Летелье проти Франції» (Letellier v. France, Заява №12369/86, від 26 червня 1991 року) Європейський суд з прав людини зазначив: суд визнає, що особлива тяжкість деяких правопорушень може визвати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє утримання в крайньому разі на протязі певного часу. При виключних обставинах цей момент може бути врахований в світлі Конвенції, в крайньому разі в такій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину.

Відтак, з урахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження, суд вважає, що прокурор довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого перебувати на волі, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є реальними та зберігають свою актуальність. Проте, ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, не визнається судом підтвердженим.

На переконання суду клопотання прокурора відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому та не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, а також відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Зберігає свою актуальність й те, що продовження строку дії запобіжного заходу забезпечить можливість особистої участі обвинуваченого під час судового провадження. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки та домашнього арешту, не забезпечить належної процесуальної поведінки та нормативно не передбачено (ч.8 ст.176 КПК України).

Крім того, на переконання суду, враховуючи встановлені обставини, застосування домашнього арешту, як і інших, більш м`яких, запобіжних заходів за наведених умов не є доцільним.

За змістом ч.3,4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті. Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Так, застава як альтернативний запобіжний захід в даному провадженні не застосовується, беручи до уваги саме зміст ст.177, 178 КПК України, зокрема, мету застосування запобіжного заходу, встановлені ризики та дані, що характеризують особу ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.205 КПК України ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Керуючись ст. 115, 177-178, 182-183, 193, 194, 196-197, 205-206, 219, 309, 314-315, 369-372, 616 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання сторони обвинувачення задовольнити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» з 17.08.2026 до 15.10.2026 включно.

Строк дії ухвали визначити до 15.10.2026 включно.

Копію ухвали суду надіслати Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», зокрема, для приєднання до особової справи обвинуваченого, а також для вручення обвинуваченому, вручити захиснику обвинуваченого та прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Суддя ОСОБА_1