Ухвала суду № 139044551, 13.08.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2717/21

Провадження № 1-кп/307/269/21

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

13 серпня 2026 рокум. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_4 в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.369 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.369 ч.1 КК України.

Прокурор Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 подав суду клопотанням про застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання посилається на те, що 23.10.2019 року старший дільничний офіцер сектору превенції ОСОБА_5 разом із начальником сектору реагування патрульної поліції № 3 Дубівського відділення поліції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 заступили на несення служби у Дубівського відділення поліції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області. Під час несення служби в період часу з 04:32 год. 24.10.2019 року по 08:00 год. 24.10.2019 року, більш точний час слідством не встановлено, вказаними працівниками було зупинено транспортний засіб, автомобіль марки Шевроле Авео сірого кольору, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 за порушення правил дорожнього руху. Підійшовши до вказаного автомобіля, поліцейські ОСОБА_5 та ОСОБА_6 наказали водію пред`явити документи на автомобіль та посвідчення водія. Отримавши документи поліцейські ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомили водія, що в них є підозри щодо вживання ОСОБА_4 алкогольних напоїв та повідомили, що керування транспортним засобом, перебуваючи в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння, тягне за собою притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, санкція якої передбачає у тому числі позбавлення права керування транспортними засобами, а відтак ними стосовно ОСОБА_4 буде складено відповідний протокол, що у подальшому стане підставою позбавлення останньої права керування транспортними засобами. У подальшому ОСОБА_4 з метою уникнення складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення висловила пропозицію щодо надання неправомірної вигоди працівникам поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за невчинення ними в її інтересах дій з приводу складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення з використанням наданого їм службового становища. Надалі поліцейський ОСОБА_5 та поліцейський ОСОБА_6 прийняли пропозицію ОСОБА_4 щодо отримання неправомірної вигоди та повідомили останню, що вони можуть не складати протокол про вчинення адміністративного правопорушення за надання їм за це грошових коштів в розмірі, який перевищує 200 доларів США. Після того, ОСОБА_4 передала вказаним працівникам поліції документи, які надають право на користування транспортним засобом та повідомила їм, що через певний час відшукає потрібну суму коштів та передасть їм обумовлену суму коштів. Після цього, 24.10.2019 близько 14 год 52 хв ОСОБА_4 , в телефонному режимі з абонентського номеру НОМЕР_2 , який знаходився в її користуванні на абонентський номер НОМЕР_3 , яким користувався поліцейський ОСОБА_5 , повідомила останньому, що може надати неправомірну вигоду у розмірі 200 доларів США за не складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та повернення вилучених у неї документів. Після цього поліцейський ОСОБА_5 прийняв пропозицію щодо одержання неправомірної вигоди у вказаному. Та під час інших телефонних розмов, які мали місце 24.10.2019 повідомив ОСОБА_4 , що ближче до вечора до неї зателефонують та вона отримає документи, які були попередньо у неї вилучені. У подальшому ОСОБА_5 з абонентського номеру НОМЕР_3 , який перебуває у його користуванні близько 16 год. 59 хв. та 17 год. 03 хв. 24.10.2019 зателефонував на абонентський номер НОМЕР_4 , яким користувався поліцейський ОСОБА_6 та повідомив останнього про необхідність зустрічі з ОСОБА_4 з метою одержання від неї неправомірної вигоди за не складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та повернення вилучених у неї документів. Надалі поліцейський ОСОБА_6 будучи обізнаний в злочинному плані попередньо обумовленим із поліцейським ОСОБА_5 перебуваючи в с. Калини, Тячівського району, Закарпатської області більш точне місце слідством не встановлено, близько 17 год. 14 хв. в ході зустрічі з ОСОБА_4 одержав неправомірну вигоду в розмірі 200 дол. США за не складання стосовно еї протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та повернення вилучених у неї документів. Після цього, вході декількох телефонних розмов, які мали місце близько 17 год. 21 хв. та 18 год. 06 хв. поліцейський ОСОБА_6 підтвердив поліцейському ОСОБА_5 про одержання ним неправомірної вигоди від ОСОБА_4 у розмірі, який раніше був обумовлений між останньою та поліцейським ОСОБА_5 .

За таких обставин, ОСОБА_4 , обвинувачується у пропозиції та надані службовій особі за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

Підставою обрання підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу є обгрунтована підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином.

Також прокурор вказує на те, що застосування до обвинуваченої більш м`яких запобіжних заходів не дозволить запобігти зазначеним ризикам.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання.

Дослідивши матеріали провадження, заслухавши інших учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Однією із гарантій забезпечення законних інтересів осіб, які залучаються до участі в кримінальному провадженні (п.18 ст.3 КПК України) є саме судовий контроль законності обмеження конституційних прав і свобод людини при здійсненні кримінального провадження, який на досудовому розслідуванні здійснюється слідчим суддею.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язанні оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, який є не тяжким злочином та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років.

Також встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачена може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим.

Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В той же час, суд враховує відомості про особу обвинувачену, яка раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання в с-ще Усть-Чорна Тячівського району Закарпатської області.

Враховуючи наведене, а також те, що у кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор в судовому засіданні не довів обставин щодо недостатності застосування на даний час до обвинуваченої ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризиків, передбачених ст.177 КПК України, обвинувачена має постійне місце проживання в АДРЕСА_2 України, суд вважає, що відносно обвинуваченої ОСОБА_7 доцільно застосувати більш м`який запобіжний захід домашнього арешту у період з 22 години до по 07 годину наступного дня, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченої та виконання нею, покладених на неї процесуальних обов`язків.

У відповідності до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, суд виходить із того, що згідно матеріалів клопотання ОСОБА_7 на даний час фактично проживає в с-ще АДРЕСА_2 .

Разом з цим, при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вважаю за необхідне покласти на обвинувачену ОСОБА_4 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 181, 183, 193-194, 196 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, - задовольнити частково.

Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.369 ч.1 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 22 години по 07 годину наступного дня.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_4 процесуальні обов`язки:

1) прибувати до прокурора або суду за першою вимогою, а в разі неможливості прибути через поважні причини, завчасно повідомити про це;

2) у період з 22 по 07 годину не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_2 , без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора або суд про зміну місця проживання або роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну

5) утриматися від спілкування зі свідками та особами, які мають причетність до даного кримінального провадження.

В задоволенні клопотання прокурора щодо застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді триманні під вартою, - відмовити.

Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 24 години 11 жовтня 2026 року.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Копію ухвали вручити обвинуваченій та прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду на протязі п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 18 серпня 2026 року.

Головуючий ОСОБА_1