Рішення № 139043787, 17.08.2026, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/475/26

Провадження № 2/581/389/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 серпня 2026 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

2 липня 2026 року представник позивача через електронний кабінет звернувся до суду із позовом, мотивувавши його тим, що 29 грудня 2025 року між сторонами був укладений договір кредитної лінії №00-108240006. Договір було укладено в електронній формі із використанням електронного підпису та підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Макс Кредит». Відповідно до умов укладеного договору кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 10000 грн. Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом у строк, встановлений договором, та виконати інші зобов`язання в повному обсязі на умовах та в строки, визначені договором.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов договору, однак внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість.

Позивач просив стягнути із відповідача борг у розмірі 18737,92 грн, з яких: 10000 грн заборгованість за кредитом, 4418 грн заборгованість за нарахованими відсотками, 319,92 грн - заборгованість за комісією, 4000 грн заборгованість зі штрафів.

Також ставиться питання про стягнення сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Ухвалою суду від 6 липня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від сторін до суду не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався, судом вжито заходів для його повідомлення про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання з дотриманням вимог статей 128, 130 ЦПК України. Суду повернуто поштове повідомлення №067219717765 з довідкою УДППЗ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», що в розумінні частини 8 статті 128 ЦПК України є належним повідомленням відповідача про розгляд справи.

Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

29 грудня 2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10824006 у вигляді електронного документа, згідно з яким відповідач отримав кредит в розмірі 10000 грн зі строком кредитування 360 календарних днів (дата повернення кредиту 24 грудня 2026 року) із застосуванням: стандартної ставки 0,94% за кожен день користування кредитом, зниженої процентної ставки 0,89% за кожен день користування кредитом, зі сплатою комісії за видачу кредиту 20% від суми виданого кредиту.

Договір був підписаний відповідачем за допомогою наданого одноразового ідентифікатора (пароля) 61742 (а.с. 16-20, 23 зворот).

Згідно із графіком платежів та розрахунком загальної вартості кредиту, що є додатком № 1 до договору кредитної лінії від 29 грудня 2025 року загальна вартість кредиту складає 45765 грн, з яких: 10000 грн сума кредиту за договором, 33765 грн проценти за користування кредитом, комісія 2000 грн, розрахунковий період складає 360 днів, погашення мають здійснюватися кожні 15 днів (а.с. 21).

Додатком до договору є паспорт споживчого кредиту, яким визначено інформацію щодо умов кредитування та зазначено, що датою надання інформації є 29 грудня 2025 року та інформація є актуальною до 1 січня 2026 року (а.с. 21 зворот - 23).

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 10000 грн підтверджується інформаційною довідкою про перерахування суми кредиту на платіжну картку НОМЕР_1 (а.с. 38).

Відповідно до інформації №20.1.0.0.0/7-260720/69519-БТ від 21 липня 2026 року, наданої АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , 29 грудня 2025 року на карту № НОМЕР_2 зараховано грошові кошти у сумі 10000 грн (а.с. 59).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору №00-10824006 від 29 грудня 2025 року за період з 29 грудня 2025 року по 17 квітня 2026 року непогашений залишок заборгованості складає: 10000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4418 грн - сума заборгованості за відсотками, 319,92 грн заборгованість за комісією, 4000 грн заборгованість зі штрафів (а.с. 24).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступних положень закону.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з пунктом 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Висновки суду по суті спору.

Судом установлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов`язався повернути позику, відсотки за користування нею, однак свого зобов`язання вчасно та у повному обсязі не виконав, позику не повернув нараховані відсотки не сплатив.

Матеріалами справи доводиться, що відповідачем було сплачено за договором 8027,08 грн, ці кошти відповідно до погодженого сторонами умов договору були зараховані на погашення відсотків - 5847, комісії 1680,08 грн та штрафів - 500 грн.

Нарахування відсотків було здійснене в межах строку дії договору до 17 квітня 2026 року.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу суд зазначає наступне.

Законом України №2120-ІХ від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває станом на день ухвалення рішення.

З урахуванням вищевикладених положень є необґрунтованими вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 4000 грн, оскільки вони нараховані після 24 лютого 2022 року, тобто під час дії режиму воєнного стану, а неправомірно зараховані позивачем грошові кошти у розмірі 500 грн у рахунок погашення штрафів необхідно зарахувати в рахунок погашення відсотків за користування кредитом.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії за надання кредиту суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У справі, яка розглядається установлено, що умовами пункту 1.6. договору кредитної лінії від 29 грудня 2025 року передбачена комісія за надання кредиту в розмірі 2000 грн, яка нараховується одноразово в момент видачі кредиту.

Аналіз цього пункту договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг позикодавця та/або посередника, які пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, та за які позивачем встановлена комісія у розмірі 2000 грн. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що положення пункту 1.6. договору кредитної лінії щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту є нікчемним відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки пункт 1.6. договору кредитної лінії, яким установлений обов`язок сплати комісії за надання кредиту в розмірі 2000 грн, є нікчемним, суд на підставі частини п`ятої статті 216 ЦК України вважає за потрібне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.

З урахуванням вищевикладених положень є необґрунтованими вимоги позивача про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 319,92 грн, а тому суд вважає безпідставним зарахування позивачем сплачених відповідачем 1680,08 грн на погашення комісії, які необхідно зарахувати в рахунок погашення відсотків за користування кредитом.

Оскільки умови кредитного договору відповідач не виконав своєчасно та належним чином, то суд дійшов висновку про необхідність захисту порушеного права позивача та стягнення з відповідача розміру несплаченої заборгованості за кредитним договором по тілу кредиту в розмірі 10000 грн, та відсотків (з вирахуванням сум неправомірно нарахованих та сплачених штрафів у розмірі 500 грн та комісії у розмірі 1680,08 грн) у сумі 2237,92 грн (4418 грн 500 грн 1680,08 грн), а всього 12237,92 грн.

Розподіл судових витрат по справі.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню пропорційно до задоволеної частини вимог.

Позов задоволено на 65 % (18737,92 грн 100%, 12237,92 грн 65%), а значить витрати по сплаті судового збору становлять 1730,56 грн (2662,40 грн 100%, 1730,56 грн 65%) та повинні бути стягнуті із відповідача на користь позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до частин 1 4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано:

копію ордера серії СВ №1175438 від 10 червня 2026 року про надання правничої допомоги ТОВ «Макс Кредит» адвокатом Кравченко О.В. (а.с. 43,45),

копію договору про надання юридичної (правової) допомоги №01062026 від 1 червня 2026 року, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Макс Кредит», додатком №1 до договору, актом приймання-передачі наданих послуг, яким передбачено, що вартість послуг на професійну допомогу станом на 25 червня 2026 року за договором від №01062026 від 1 червня 2026 року за одну справу становить 7000 грн (а.с. 39-42, 44).

Беручи до уваги складність справи, яке є справою не значної складності, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, обсяг виконаних адвокатом робіт по підготовці позову та процесуальних документів, ціну позову та значення справи для сторін, часткове задоволення позовних вимог (на 65%), враховуючи при визначенні суми відшкодування реальність адвокатських витрат (дійсність та необхідність), розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне зменшити заявлений позивачем розмір цих витрат та стягнути з відповідача на користь позивача 3500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» виниклу заборгованість за договором кредитної лінії №00-10824006 від 29 грудня 2025 року у розмірі 12237,92 грн, з яких: 10000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 2237,92 грн - заборгованість за відсотками.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафів та комісії відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» 1730,56 грн судового збору та 3500 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» (м. Київ, вул. Лєскова, 9-А, код ЄДРПОУ 42806643).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя О. В. Кузьмінський