Ухвала суду № 139043763, 17.08.2026, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/2176/24

1-кп/579/27/26

У Х В А Л А

"17" серпня 2026 р. Кролевецький районний суд Сумської області

в складі судді - ОСОБА_1

за участі секретаря - ОСОБА_2

з участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченої - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

представника

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника про визнання доказу недопустимим, -

В С Т А Н О В И В:

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 у кримінальному провадженні про обвинувачення останньої за ч.2 ст.367 КК України звернувся до суду з клопотанням про визнання висновку експерта № КСЕ -19/119-24/3524 від 30.05.2024 р. у даному кримінальному проваджені недопустимим з посиланням на ч. 2 ч. 3 ст. 89 КК України, мотивуючи його тим , що висновок наданий суду не в оригіналі і не засвідчений у встановленому порядку, не відповідає п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003.

В судовому засіданні захисник та обвинувачена клопотання підтримали з тих же підстав.

Прокурор просить відмовити в задоволенні клопотання, обґрунтовуючи свою позицію тим , що висновок експерта № КСЕ -19/119-24/3524 від 30.05.2024 р. у даному кримінальному проваджені стороною обвинувачення отриманий з іншого кримінального провадження у встановленому процесуальному порядку шляхом виділення матеріалів досудового розслідування, крім того надав копію висновку експерта № КСЕ -19/119-24/3524 від 30.05.2024р., завірений належним чином , як такий, що відповідає оригіналу.

Представник потерпілого просить відмовити в задоволенні клопотання.

Суд, вивчивши клопотання та заперечення проти нього, заслухавши учасників судового розгляду , прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 89 КПК України сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

За змістом ч. 2 ст. 89 КПК України лише у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимими.

Мотиви, на які посилається сторона захисту як на підставу встановлення очевидної недопустимості доказу копії висновку експерта № КСЕ -19/119-24/3524 від 30.05.2024 р. не відповідають дійсності, є необґрунтовані та не заслуговують на увагу суду.

Висновок експерта № КСЕ -19/119-24/3524 від 30.05.2024р. в кримінальному провадженні №12024200510000233 від 03.09.2024 року отриманий шляхом виділення з кримінального провадження № 42024202500000011 матеріалів досудового розслідування, що стосуються факту допущення службової недбалості ОСОБА_4 під час прийняття будівельних робіт по об`єкту «Енергетична модернізація станції водозабору та системи водопостачання по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів в м. Кролевець, Сумської області (реконструкція)» постановою прокурора від 3.09.2024 року (т. 2 а.с.79-84).

Згідно ч. 3 ст. 217 КПК України у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 5 ст. 217 КПК України рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором.

Таким чином, слідчим суддею перевірено законність отримання висновку експерта № КСЕ -19/119-24/3524 від 30.05.2024 р.

Стороною обвинувачення надано суду завірену копію висновку експерта № КСЕ -19/119-24/3524 від 30.05.2024 р.

Судом не встановлено, що висновок експерта № КСЕ -19/119-24/3524 від 30.05.2024 р. отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, здобутий завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Судом не встановлено, що було вчинено такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; порушення права на перехресний допит;

Судом не встановлено, що було отримано показання свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії; під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Намагання сторони захисту переконати суд в тому, що висновок експерта № КСЕ -19/119-24/3524 від 30.05.2024 р. є недопустимим доказом не відповідає дійсності .

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд здатен оцінити висновок експерта від № КСЕ -19/119-24/3524 від 30.05.2024 р. в порядку ст. 94 КПК України.

Інші доводи сторони захисту, не спростовують встановлених у справі фактичних обставин та зроблених на підставі них висновків.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Судом не встановлено підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст. 89, 372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

відмовити в задоволенні клопотання захисника про визнання доказу недопустимим.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1