Рішення № 139043462, 17.08.2026, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/714/26

Провадження №2/672/668/26

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м.Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: головуючої судді Рибачук О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Стебло Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Городоцької міської ради Хмельницької області про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування,

встановив:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через свого представника - адвоката Вільчинського В.О. звернулися до суду з позовом до Городоцької міської ради Хмельницької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 брата позивачів - ОСОБА_4 , який був спадкоємцем за законом до майна свого померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька та батька позивачів - ОСОБА_5 та своєї померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері та матері позивачів - ОСОБА_6 - по 1/3 частки домоволодіння кожному, на належний ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивачів зазначає, що позивачі звернулися до приватного нотаріуса із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину щодо даного домоволодіння після смерті спадкодавців. Однак, їм було відмовлено у вчиненні будь-яких нотаріальних дій, оскільки відсутні документи, що підтверджують право власності на домоволодіння за спадкодавцями.

В судове засідання позивачі та їх представник не з`явились. Представник позивачів подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Подав суду заяву про визнання позову. Також просить суд розглянути справу за його відсутності.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Враховуючи дану норму закону, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін (їх представників).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оголосивши заяви сторін (їх представників), перевіривши матеріали справи в межах наданих суду доказів, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьками позивачів є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Дані відомості підтверджуються копіями свідоцтв про народження позивачів, котрі містяться у матеріалах справи (а.с.23, 24, 26).

30.12.1990 укладено шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу, після реєстрації шлюбу позивачці присвоєно прізвище « ОСОБА_9 » (а.с.25).

Згідно архівного витягу з погосподарських книг по Жищинецькій сільській раді Городоцького району Хмельницької області за період з 1991 по 2015 роки №142/07-18 від 19.03.2026, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 станом на 01.01.1991 належало ОСОБА_5 як голові двору (а.с.27).

Технічна документація на зазначений житловий будинок не виготовлялась.

Станом на 01.01.1991, домоволодіння обліковувалось за ОСОБА_5 .. Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.29).

Із архівного витягу погосподарських книг по Жищинецькій сільській раді Городоцького району Хмельницької області за період з 1996 по 2000 роки №143/07-18 від 19.03.2026, на день смерті ОСОБА_5 із ним в господарстві проживали: дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_10 (а.с.30).

Після його смерті відкрилась спадщина, у тому числі на частку житлового будинку.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Городоцької міської ради №02.14.03-13/89 від 01.04.2026, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 дійсно вступили в управління спадковим майном після смерті ОСОБА_5 , а саме: проводили косметичний ремонт житлового будинку (а.с.31).

Згідно копії свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_3 помирає матір позивачів та ОСОБА_4 - ОСОБА_6 (а.с.33). Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, у тому числі на частки житлового будинку.

Із довідки виконавчого комітету Городоцької міської ради №02.14.03-13/87 від 01.04.2026 вбачається, що ОСОБА_6 на момент смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Із нею був зареєстрований та проживав син ОСОБА_4 (а.с.34).

За заявою ОСОБА_4 , після смерті ОСОБА_6 приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Якимишиним С.Є. заведено спадкову справу №143/2024.

22.10.2024 ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом н земельну ділянку площею 1,9818 га, що належала ОСОБА_6 ..

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, котре міститься у матеріалах справи (а.с.36).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Городоцької міської ради №02.14.03-13/88 від 01.04.2026, ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті проживав одиноко (а.с.37).

За заявами позивачів, 26.03.2025 приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Якимишиним С.Є. було заведено спадкову справу №51/2025 після смерті ОСОБА_4 (а.с.38).

27.10.2025 між позивачами укладено договір про розподіл спадкового майна та позивачам видано свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, що належали ОСОБА_4 (а.с.39).

Крім цього, судом витребувано у Хмельницького обласного державного нотаріального архіву копію спадкової справи №663/2002, заведеної 06.11.2002 за заявою ОСОБА_6 до майна померлого ОСОБА_5 .. Із даної копії спадкової справи вбачається, що ОСОБА_6 належним чином прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_5 ..

Також, у приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Якимищина С.Є. судом було витребувано копії спадкових справ:

- 143/2024, заведеної за заявою ОСОБА_4 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , із якої вбачається, що ОСОБА_4 належним чином прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 , інших спадкоємців до майна спадкодавця немає;

- 51/2025, заведеної за заявою позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до майна їх померлого брата ОСОБА_4 .. Із змісту даної спадкової справи вбачається, що позивачі належним чином прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , інших спадкоємців, окрім позивачів, немає.

В підтвердження складу спадкового майна до матеріалів справи долучено копію довідки КП «Городоцьке БТІ» від 01.05.2026 №199 про склад спадкового домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: 1) цегляного житлового будинку «А» житловою площею 48,3 кв.м. та загальною площею 73,5 кв.м., 2) шлакобетонного погреба «Б» загальною площею 19,7 кв.м.; 3) цегляного хліва «В» загальною площею 55,4 кв.м. (а.с.42).

В підтвердження вартості спадкового майна до матеріалів справи також долучено довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості, у відповідності до якого його вартість складає 26932,86 грн (а.с.58).

Згідно звіту технічного стану житлового будинку та господарських будівель і споруд, житловий будинок в АДРЕСА_1 , знаходиться в задовільному стані та придатний для проживання (а.с.46-49).

Позивачі у встановленому порядку не можуть оформити право власності на дане домоволодіння, оскільки за життя спадкодавця не було виготовлено правовстановлюючі документи на нього. Підтвердженням цього є постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 199/02-3/ від 22.05.2026, що міститься в матеріалах справи (а.с.41).

Застосовані судом норми права.

Відносини спадкування регулюються тим законом, який був чинним на час відкриття спадщини, зокрема, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року до відносин спадкування застосовуються відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, в тому числі щодо кола спадкоємців і порядку прийняття спадщини

Відповідно до ч.1 ст.524 Цивільного кодексу УРСР в редакції Закону 1963 року, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За змістом ч.1 ст.529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно зі статтею 548 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

В силу статті 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

В силу пункту 1 статті 13 Закону України від 7 лютого 1991 року №697-ХІІ «Про власність», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, об`єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною 1 статті 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права та їх тлумачення свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Проте, відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Такий же висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі N 303/6974/16 (провадження N 61-39511св18).

Враховуючи норми статей 186, 380, 381 ЦК України, господарсько-побутові будівлі (сарай, гараж, санвузол і под.), наземні і підземні комунікації (водопостачання, очисні споруди тощо), що розташовані з житловим будинком на одній земельній ділянці і призначені для забезпечення власника необхідними засобами благоустрою, вважаються приналежністю головної речі і не є самостійними нерухомими речами.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із положень статті 89 ЦПК України слідує, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що спадщиною є сукупність прав та обов`язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Ці права та обов`язки мають належати спадкодавцеві на момент його смерті.

Спадкоємці набувають право на спадщину лише за умови, що вони віднесені законом до спадкоємців померлої особи (за законом або за заповітом) та прийняли спадщину в установленому порядку. За відсутності заповіту право на спадкування виникає у спадкоємців за законом почергово.

Згідно цього Кодексу до спадкоємців за законом відносяться діти, дружина і батьки (усиновителі) померлого (перша черга) та брати, сестри, дід і бабка померлого (друга черга). Для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, необхідно щоб він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном або щоб він подав нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Спадкоємець має вчинити ці дії протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Суд приходить до висновку, що оскільки спадкування охоплює перехід всіх прав та обов`язків (за винятком визначених законом, які не можуть входити до складу спадщини), то спадкуванню підлягають і права та обов`язки щодо об`єктів нерухомого майна, які знаходились у володінні спадкодавця хоча і не були оформленні у встановленому законом порядку. А отже такі права та обов`язки можуть успадковуватись, оскільки вони не припиняються зі смертю спадкодавця, а будуть існувати доти, доки буде існувати об`єкт нерухомості та до юридичного оформлення прав власності на нього спадкоємцем.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст. 1216-1222, 1297-1299 ЦК України, ст.529, 548-549 ЦК УРСР 1963 року, ст.13 Закону України «Про власність» 1991 р.,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 брата ОСОБА_4 , котрий був спадкоємцем за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_5 та спадкоємцем за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_6 - права власності в рівних частках, на 1/3 частку кожному, на належний ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: 1) цегляного житлового будинку «А» загальною площею 73,5 кв.м., житловою площею 48,3 кв.м.; 2) шлакобетонного погреба «Б» загальною площею 19,7 кв.м.; 3) цегляного хліва «В» загальною площею 55,4 кв.м..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцятиднів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцятиднів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційнускаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач 1: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Позивач 2: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Позивач 3: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Представник позивачів: адвокат Вільчинський Василь Онуфрійович, місцезнаходження: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Городоцька міська рада Хмельницької області, ЄДРПОУ 04060708, місцезнаходження: 32000, вул.Грушевського, буд.53, м.Городок, Хмельницький район, Хмельницька область.

Повний текст судового рішення складено17.08.2026

Суддя Олена РИБАЧУК