Рішення № 139042089, 05.08.2026, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/1155/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" серпня 2026 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Желіховського В.М. секретаря судових засідань Гречанівської В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Літин матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНУС У", третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Літинського районного суду Вінницької області з позовом до ТОВ "БОНУС У", третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позов мотивує тим, що 07.08.2023 року об 11:42 у Вінницькій області, Вінницькому районі, в с. Селище, по вул. Центральна, 11, водій ОСОБА_2 , рухаючись на транспортному засобі ГАЗ АС-G3302 д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху щоб мати змогу постійно його контролювати та не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Skoda Octavial 1.6 TDi, д.н.з. НОМЕР_2 під його керуванням, внаслідок чого, автомобіль отримав механічні пошкодження. За результатом скоєної дорожньо-транспортної пригоди, постановою Літинського районного суду Вінницької області № 137/956/23 від 24 серпня 2023 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

22.09.2023 року судовим експертом-автотоварознавцем Соломахою В.С. було здійснено огляд транспортного засобу Skoda Octavia 1.6 TDi, д.н.з. НОМЕР_3 , і за результатами проведеного транспортнотоварознавчого дослідження було складено Висновок експерта №055/23 яким встановлено, що вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок пошкодження зазначеного транспортного засобу, становить 106 579, 22 грн.

Крім того, зазначаємо, що після дорожньо-транспортної пригоди, з метою усунення механічних пошкоджень транспортного засобу Skoda Octavia 1.6 TDi, д.н.3. НОМЕР_4 , він звертався до офіційного сервісного центру Skoda - II «Торговий дім «Євромоторс», що здійснює авторизоване обслуговування автомобілів зазначеної марки. Внаслідок проведення вказаним підприємством комплексу діагностичних, відновлювальних та ремонтних робіт, спрямованих на приведення пошкодженого транспортного засобу до технічно справного стану, ним були понесені витрати на загальну суму 169 999,85 грн.

27 вересня 2023 року, Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія», на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 035/078/004384 від 05.09.2022 року, укладеним між ПрАТ «УПСК» та ТОВ «БОНУС У», йому було здійснено страхову виплату в частковому розмірі 81 970,00 грн.

Зазначає, що ТОВ «БОНУС У» є належним відповідачем у даній справі та зобов`язаний відшкодувати йому залишок фактично понесених витрат у розмірі 88 030,00 грн.

Враховуючи зазначені обставини, позивач зазнав також значних моральних страждань, які проявилися у необхідності докладати додаткових зусиль для організації звичного життєвого устрою, що, зокрема, виразилось у вимушеному обмеженні перебування на вулиці, неможливості повноцінного спілкування з друзями та родичами, а також у необхідності внесення змін до звичних життєвих і трудових (виробничих) відносин. Втратив можливість користуватися особистим транспортом як основним засобом щоденного пересування, що суттєво обмежило його мобільність і порушило усталений ритм життя. Враховуючи викладене, позивач оцінює власні моральні страждання в 5 000,00 грн. та їх заявляє до стягнення з ТОВ «БОНУС У» в якості відшкодування понесеної моральної шкоди.

За таких підстав, змушений звернутися до суду з вказаним позовом і просить стягнути ТОВ «БОНУС У» матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 88 030,00 грн., моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. та судові витрати у розмірі 34 883, 20 грн., а саме судовий збір у розмірі 1211,20 грн., витрати, пов`язані з проведенням транспортно-товарознавчого дослідження у розмірі 3 672,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

04.11.2025 до суду надійшов відзив представника відповідача ТОВ «БОНУС У», в якому зазначають, що дійсно 07.08.2023 року об 11:42 у Вінницькій області, Вінницькому районі, в с. Селище, по вул. Центральна, 11, мала місце подія ДТП за участю водія ОСОБА_2 , на транспортному засобі ГАЗ АС-G3302 д.н.з. НОМЕР_1 , належному ТОВ «БОНУС У» і він як володілець майна повинен відшкодувати матеріальну шкоду, завдану позивачу. Проте із зазначеним розміром шкоди не можуть погодитися, так як вимоги до відповідача щодо відшкодування зазначених збитків є безпідставними з огляду на таке.

Так, 27 вересня 2023 року, Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія», на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 035/078/004384 від 05.09.2022 року, укладеним між ПрАТ «УПСК» та ТОВ «БОНУС У», було здійснено страхову виплату в частковому розмірі 81 970,00 грн на користь позивача.

А тому, так як водій ОСОБА_2 , будучи винуватцем ДТП від 07.08.2023 року, керував автомобілем ГАЗ AC-G3302 д.н.з. НОМЕР_5 , що на праві власності належить ТОВ «БОНУС У» підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 ), то саме ТОВ «БОНУС У» як володілець майна повинне відшкодувати матеріальну шкоду, завдану позивачу.

Згідно із умовами полісу ОСЦПВ ВНТЗ ЕР/210954246 розмір відповідальності Страховика (ПрАТ «УПСК»), у якого застрахована відповідальність власника транспортного засобу марки ГАЗ АС-О3302, д.н.з. НОМЕР_5 , який належить ТОВ «Бонус У», за шкоду заподіяну майну становить 160 000 грн. ПрАТ «УПСК», позивачу було виплачено лише часткове страхове відшкодування у розмірі 81 970,00 грн., що не виходить за межі ліміту страхового відшкодування.

Зазначають, що ОСОБА_1 не звертався до ПрАТ «УПСК» з вимогою/заявою про доплату страхового відшкодування в межах страхової суми у зв`язку з подією, що мала ознаки страхової та сталася 07.08.2023 р.

Також потерпілий ОСОБА_1 не оскаржував розміру розрахованого та виплаченого йому страховиком страхового відшкодування у розмірі 81 970,23 грн. При цьому зазначимо, що потерпілий ОСОБА_1 подавав до ПрАТ «УПСК» лише одну заяву про страхове відшкодування від 07.08.23 р., в якій заявником не було визначено розміру страхового відшкодування»

відповідальність з відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

Так як позивач не скористався правом отримати в повному обсязі відшкодування збитків у страховика, а останній в свою чергу не виконав в повному обсязі обов`язкові умови полісу ОСЦПВ ВНТЗ, тому вони є неналежними відповідачами і не зобов`язані відшкодовувати шкоду в розмірі 88030,00 грн.

Також зазначають, що позовна вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 5 000 грн. також не підлягає до задоволення, оскільки позивач не надав жодних належних і допустимих доказів спричинення йому моральної шкоди, а саме: конкретних факторів, які вплинули на його емоційний та моральний стан; яких можливостей був позбавлений; яким чином порушено ритм його життя.

Щодо вимоги позивача про стягнення із відповідача витрат за проведення транспортно-товарознавчого дослідження, зазначають, що висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Позивач підготував такий висновок виключно для власного перестрахування щодо визначення розміру збитку, а тому такі витрати не можуть покладатися на відповідача.

Також наявні всі підстави для зменшення судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, оскільки вони є завищеними і не відповідають складності справи.

За таких підстав, просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

13.11.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначають, що саме відповідач ТОВ «БОНУС У» є належним відповідачем по справі з огляду на наступне.

Водій ОСОБА_2 , будучи винуватцем ДТП від 07.08.2023 року, керував автомобілем ГАЗ AC-G3302 д.н.з. НОМЕР_5 , що на праві власності належить відповідачу - ТОВ «БОНУС У», і саме ТОВ «БОНУС У» повинно здійснити повне відшкодування завданої ним шкоди у разі недостатності страхового відшкодування.

Отже, ТОВ «БОНУС У» відповідно до ст. 1194 ЦК України, практики ВС, постанов пленуму ВСУ та ВССУ не вправі вимагати врахування зношеності майна при його відновлювальному ремонті, а тому повинно відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди (реальними збитками) та страховим відшкодуванням, яка становить саме: 88 030 грн. (169 999,85 грн. 81 970,00 грн.). Де 169 999,85 грн. - вартість відновлювального ремонту (без врахування коефіцієнту фізичного зносу) згідно з актами виконаних робіт, а 81 970 грн. - вартість матеріального збитку (вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу), згідно звіту від 14.09.2023 року №466.25Е УПСК 25469 автомобіля SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_4 , за вирахуванням франшизи у розмірі 1 600 грн. та ПДВ на запасні частини та матеріали у розмірі 11 838,05 грн.

В конкретному випадку згідно з умовами полісу розмір відповідальності страховика (ПрАТ «УПСК»), в якого застрахована відповідальність власника транспортного засобу - ТОВ «Бонус У» за шкоду заподіяну майну становить страхову суму - 160 000 грн., в той час як ПрАТ «УПСК» було здійснено страхову виплату у розмірі 81 970,23 грн. (за вирахуванням франшизи та ПДВ). Тобто, страхова виплата у розмірі 81 970,23 грн. як вимагає того закон не перевищує страхової суми (ліміту відповідальності страховика) - 160 000 грн., так як в протилежному випадку це не відповідало би вимогам страхового законодавства та у разі повного покриття страховиком реальних збитків у позивача не виникло би права на звернения з позовними вимогами до ТОВ «Бонус У».

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди зазначають, що така вимога не стосується шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого (згідно з статтею 23 Закону № 1961-IV) та не належить до шкоди, заподіяної майну (згідно з статтею 28 Закону № 1961-IV), і не може бути відшкодована страховиком, повинна бути заявлена саме до ТОВ «Бонус У» як до власника транспортного засобу, водієм якого було спричинено ДТП від 07.08.2023 року.

Пред`явлена вимога в розмірі 5000,00 грн., є правомірною, з огляду на те. що реальні збитки, які були завдані позивачу викликані протиправною поведінкою відповідальної за неї особи - ТОВ «Бонус У».

Щодо відшкодування понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу та на оплату транспортно-товарознавчого дослідження зазначає, що вони дійсно понесені позивачем і підтверджені належними та допустимими доказами.

19.11.2025 до суду надійшли заперечення на відзив представника відповідача ТОВ «Бонус У», де зазначають, що оскільки полісом ОСЦПВ ВНТЗ ЕР/210954246 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну у розмірі 160 000 грн., відтак саме Приватного акціонерного товариства «Українська пожежна страхова компанія» є належним відповідачем у справі. Тобто, обов`язок з відшкодування шкоди, у межах ліміту страхового відшкодування, покладається на страховика.

Вважаємо, що при визначенні розміру завданого матеріального збитку суд має виходити з вартості, визначеної у звіті №466.25 Е_УПСК_25469 від 14.09.2023, складеному на замовлення ПрАТ СК «УПСК». Підставою для такого висновку є те, що зазначений звіт ґрунтується на результатах огляду пошкодженого автомобіля Skoda Octavia 1.6 TDi, д.н.з. НОМЕР_3 , який був проведений оцінювачем у присутності позивача. Під час цього огляду були зафіксовані пошкодження в обсязі, істотно меншому, ніж ті, що були пізніше зазначені експертом ОСОБА_3 .

Крім того, саме на підставі висновку викладеному у звіті №466.25 Е_УПСК_25469 від 14.09.2023, було встановлено вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Skoda Octavia 1.6 TDi, д.н.з. НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП у розмірі 95 408 грн. 27 коп. на підставі якого ПрАТ СК «УПСК» здійснило страхову виплату ОСОБА_1 у розмірі 81 970 грн.

Також акцентують увагу суду, що потерпілий ОСОБА_1 не оскаржував розміру розрахованого та виплаченого йому Страховиком страхового відшкодування у розмірі 81 970,23 грн.

Звертаючись із позовом до відповідача, позивач вважає, що розрахунок для визначення різниці між фактичними витратами та страховою виплатою, слід здійснювати на підставі акту виконаних робіт ЕКW5609 від 25.10.2023. Проте, що зазначений документ не може бути розцінений як належний та допустимий доказ, з огляду на таке.

Оскільки, при розрахунку витрат позивач керувався власним вибором виконавця таких робіт та вартості запасних частин, а не об`єктивно необхідними та економічно обґрунтованими витратами.

Така суттєва розбіжність між сумами, визначеними первісним звітом №466.25 Е_УПСК_25469 від 14.09.2023, висновком транспортно-товарознавчого дослідження №055/23 від 25.09.2023 (замовленим позивачем) та актом виконаних робіт ЕК-W5609 від 25.10.2023, ставить під сумнів реальний обсяг пошкоджень, які існували саме на момент ДТП, а також можливість того, що частина ушкоджень виникла внаслідок інших подій, які могли мати місце як до, так і після ДТП. За таких обставин неможливо достеменно встановити, чи дійсно всі деталі, зазначені в акті ЕК-W5609, підлягали заміні саме внаслідок пошкоджень, отриманих у результаті дорожньо-транспортної пригоди від 07.08.2023, чи ж позивач здійснив їх заміну за власною ініціативою, у зв`язку з природним фізичним зносом або з інших причин, не пов`язаних із ДТП.

У зв`язку з цим, розмір заявленого до стягнення є необґрунтованим, а також достовірно не встановлено причинно-наслідковий зв`язок між шкодою, завданою унаслідок ДТП, та матеріальними витратами, які позивач намагається стягнути з відповідача на підставі акта виконаних робіт ЕКW5609 від 25.10.2023.

В задоволенні позову просить відмовити повністю.

25.11.2025 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову, де зазначає, що страховиком ПрАТ «УПСК», на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 035/078/004384 від 05.09.2022 року, укладеним між ПрАТ «УПСК» та ТОВ «БОНУС У», було здійснено страхову виплату в частковому розмірі 81970,00 грн. на користь позивача. Тому просить залучити до участі у справі співвідповідача Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія». Однак, фактично відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України позивачем понесено реальні збитки у розмірі 169 999, 85 грн., які були ним самостійно сплачені, що підтверджується відповідними платіжними документами: парядом-замовленням ЕК-W5609 від 14.08.2023 року (з відміткою силату потікою 90 000 грн.), нарядом-замовленням EK-W5609 від 14:08.2023 року с відміткою про сплату готівкою 50 000 грн.) та актом виконаних робіт ЕК-W5609 від 25.10.2023 року (з відміткою про сплату готівкою 29 999,85 грн.).

Тому вважають за необхідне пред`явити вимогу щодо стягнення зі ПРАТ «УПСК» різниці між страховою виплатою та вартістю матеріального збитку, визначеною висновком експерта №055/23 від 25.09.2023 року

Вважають, що сума зобов`язання, що має бути доплачена ПРАТ «УПСК» складає: 106 579 гри. 22 кон. - 81970 грн. - 24 609 грн. 22 коп., де 106 579 грн. 22 коп. - вартість матеріального збитку (вартість відновлювального ремонту за врахуванням коефіцієнту фізичного зносу), заподіяного власнику автомобіля Skoda Octavia 1.6 згідно висновку експерта висновок №055/23 від 25.09.2023 року: 81.970 грн. - сплачена сума страхового відшкодування.

Вважають, що з ТОВ «Бонус У» необхідно стягнути саме реальні збитки різницю між фактичним розміром шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням у розмірі 63 420, 85 грн.

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 08.01.2026 Приватне акціонерне товариство «Українська пожежна страхова компанія» залучено до участі в справі в якості співвідповідача.

13.01.2026 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Приймачук С.І. про закриття провадження у справі до співвідповідача ПрАТ «УПСК» щодо стягнення доплати в розмірі 24 609,22 грн.

23.04.2026 до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача ТОВ «БОНУС У» в яких зазначає, що згідно із позовними вимогами, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, позивач просить стягнути із них шкоду, внаслідок ДТП, зокрема: матеріальну шкоду у розмірі 63 420,85 грн.; моральну шкоду 5 000, 00 грн.; витрати за проведення транспортно-товарознавчого дослідження 3 672,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу 30 000, 00 грн. та судовий збір 1211, 20 грн.

Проте, з вказами вимогами не погоджується виходячи з наступного.

Зокрема, по-перше, позивач просить стягнути різницю між виплаченим страховим відшкодуванням та фактичним ремонтом автомобіля згідно акту виконаних робіт EK W5609 від 25.10.2023. Відповідно до вказаного акту вартість усіх робіт становить 169 135, 90 грн., у тому числі ПДВ 28 189, 32 грн. Однак, у позовній заяві розрахунок різниці між виплаченим страховим відшкодуванням та фактичним ремонтом обраховується чомусь із суми 169 999, 85 грн.

По-друге, фактично виплачене страхове відшкодування ПрАТ УПСК становить 81 970, 23 грн. (виплачено 27.09.2023) та 23 000,00 грн (виплачено 09.12.2025), тобто фактично виплачене страхове відшкодування у розмірі 106 579, 45 грн.

По-третє, згідно акту виконаних робіт EK W5609 від 25.10.2023 вартість усіх ремонтних робіт становить 169 135, 90 грн., у тому числі ПДВ 28 189, 32 грн.

Зазначають, що ні в матеріалах страхової справи, ні в матеріалах судової справи №137/1155/25 немає жодних доказів того, що відповідачем 2 здійснено доплату у розмірі податку на додану вартість у сумі 28 189, 32 грн.

Крім того, в матеріалах витребуваної судом страхової справи відсутні докази, що позивач звертався до відповідача 2 із заявою про доплату ПДВ, що свідчить про ігнорування ним вищевказаної норми закону. Такий податок у розмірі 28189,32 грн. чомусь повністю увійшов у розмір позовних вимог до відповідача 1.

Крім того, позивач додатково ще ставить вимогу до страховика (відповідача 2) про часткове стягнення ПДВ у розмірі 11838,05 грн., що свідчить про бажання позивача стягнути надлишкові кошти з обох відповідачів. Натомість, ТОВ «Бонус У» не є платником ПДВ та на нього не може бути перекладено обов`язок замість відповідача 2 сплатити такий податок. Таким чином, зазначає, що вимога в частині стягнення матеріальної шкоди може бути задоволена не більше як на 34 367, 13 грн., яка розраховується таким чином: 169 135, 90 грн. (згідно із актом виконаних робіт) - 106 579, 45 грн (сума виплаченого страхового відшкодування з урахуванням відмови позивача від недоплаченого страхового відшкодування без ПДВ) 28 189, 32 грн. (ПДВ) = 34 367, 13 грн. Саме така сума (34 367,13 грн.) з урахуванням усіх виплачених страхових відшкодувань мала б бути вказана позивачем при обґрунтуванні розміру матеріальних збитків до ТОВ «Бонус У» внаслідок ДТП. Відповідно повинен бути і пропорційно розрахований сплачений судові витрати.

01.06.2026 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Приймачук С.І. про зменшення заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20,000 грн.

01.06.2026 на дійшло заперечення на додаткові пояснення представника позивача ОСОБА_1 адвоката Приймачук С.І., де зазначає, що вартість ПДВ є складовою загального розміру збитку, в разі підтверджуючих доказів понесення таких витрат розмір податку підлягає стягненню. Таким чином, зменшувати вартість відновлювального ремонту автомобіля (реально понесених збитків) на суму ПДВ є необґрунтованим та обтяжливим для позивача за наявності підтвердження факту оплати позивачем проведеного позивачем ремонту транспортного засобу та наявності у надавача послуг з ремонту - ТОВ «Євромоторс» статусу платника ПДВ, зокрема, за врахування понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Приймачук С.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених у позові.

Представник ТОВ «БОНУС У» адвокат Непийвода К.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав зазначених у відзиві та поясненнях. В задоволенні позову просить відмовити.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Заяв чи клопотань не надходило.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію сторін суд приходить до наступного.

Так, постановою Літинського районного суду Вінницької області № 137/956/23 від 24 серпня 2021 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.18-20 т.1).

22.09.2023 року судовим експертом-автотоварознавцем Соломахою В.С. було здійснено огляд транспортного засобу Skoda Octavia 1.6 TDi, д.н.з. і за результатами проведеного транспортно-товарознавчого дослідження було складено Висновок експерта №055/23, що вартість матеріального збитку, внаслідок пошкодження зазначеного транспортного засобу, становить 106 579,00 грн. (а.с.22-67 т.1).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 (а.с.72-73 т.1) автомобілем ГАЗ AC-G3302 д.н.з. НОМЕР_5 , що на праві власності належить ТОВ «БОНУС У» підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 ), то саме ТОВ «БОНУС У».

Згідно акту виконаних робіт EK W5609 від 25.10.2023 (а.с.74-75 т.1) вартість ремонтно-відновлювальних робіт, проведених офіційним сервісним центром Skoda - ППТорговий дім Євромоторс, у розмірі 169 135,90 грн.

Вартість огляду транспортного засобу становить 3672,00 грн. (а.с.83)

Між ПрАТ «УПСК та ТОВ «Бонус У» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №035/078/004384 від 05.09.2022 року (а.с.182-188 т.1) згідно якого застрахована відповідальність автомобіля ГАЗ АС-G3302 д.н.з. НОМЕР_7 , власником якого є - ТОВ «Бонус У» .

Згідно з умовами полісу ОСЦПВ ВНТЗ ЕР/2109544246 розмір відповідальності страховика (ПрАТ «УПСК»), в якого застрахована відповідальність власника транспортного засобу - ТОВ «Бонус У» за шкоду заподіяну майну становить страхову суму 160 000 грн., франшиза 1 600 грн. (а.с.192 т.1).

ПрАТ «УПСК» складено звіт від 14.09.2023 року №466.25EУПСК 25469, згідно з яким було визначено вартість відновлювального ремонту (з урахуванням коефіцієнту зносу) автомобіля SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_8 , що склала 95 408, 27 грн.(а.с.42-60 т.2)

Також судом досліджено копію страхової справи за заявою ОСОБА_1 , за страховим випадком, що відбувся 07.08.2023 року за участю забезпеченого в ПрАТ «УПСК» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/210954246 (а.с.6996 т.) а саме (копії): - поліс ЕР/210954246; угоду про здійснення страхового відшкодування від 02.12.2025 р.; платіжне доручення №162231877 від 09.12.2025 р.; платіжне доручення № 162224196 від 27.09.2023 р.; протокол огляду КТЗ від 14.08.2023 р.; звіт 466.25Е УПСК 25469 від 14.09.2023 р. повідомлення про ДТП ОСОБА_2 від 02.08.2023 р.; заява про страхове відшкодування ДТП ОСОБА_1 від 07.08.23 р. Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Тобто нормами частини другої статті 1187 ЦК України визначено особливого суб`єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, це є його законний володілець (Постанова Великої Палати Верховного суду, справа № 426/16825/16-ц). Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України). Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком. У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України щодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика. Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Виходячи із наведених норм права, шкода (в тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП, з вини водія, який виконував трудові обов`язки та керував автомобілем, що належить роботодавцю, на відповідній правовій підставі, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм (Постанова ВС від 26 лютого 2020 року у справі № 661/740/18). Згідно ст. 29 Закону України ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі Закон №1961-IV) у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 24 постанови від 01.03.2013 року №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону страховик у разі визнання ним вимог заявника обгрунтованими зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи , сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Судом встановлено, що 07.08.2023 року сталася ДТП за участю позивача та водія ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ПАТ «Українська пожежна страхова компанія».

Згідно полісу умовами полісу ОСЦПВ ВНТЗ ЕР/2109544246 розмір відповідальності страховика (ПрАТ «УПСК»), в якого застрахована відповідальність власника транспортного засобу - ТОВ «Бонус У» за шкоду заподіяну майну становить страхову суму 160 000 грн., франшиза 1 600 грн., таким чином позивачу мало бути відшкодовано 158 400,00 грн. відповідачем ПрАТ «УПСК».

Страховою компанією було відшкодовано 104970,23 грн. за домовленістю з позивачем, таким чином позивач відмовився від стягнення різниці між сумою страхового відшкодування передбаченого полісом та відшкодованою сумою (158 400,00 грн. 104 970,23 = 53429,77 грн.), тому позов за заявою позивача в цій частині підлягає до закриття.

Також до відповідно наданих доказів, позивачем сплачено за ремонт автомобіля ПП «Торговий Дім «Євромоторс» 169 135,90 грн. Суд дослідивши надані докази встановив, що різниця між фактично сплаченою за ремнотні роботи позивачем та сумою страхового відшокдування становить 10 735,90 грн. (169135,90 грн.-158400,00 грн-10 735,90 грн.), тому вказана шкода має бути відшкодована ТОВ «БОНУС У» оскільки саме вони є власником автомобіля, яким було завдано шкоди. Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Положеннями ч. 2 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (далі - Постанова Пленуму), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму, під час вирішення спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Відповідно до п. 9 вказаної Постанови Пленуму, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У даній справі встановлено протиправність поведінки відповідача, що спричинило пошкодження майна позивача, що, відповідно до положень ст. 23 ЦК України, є підставою для відшкодування моральної шкоди. Судом встановлено, що порушення правил безпеки руху з боку відповідача заподіяло позивачу моральні страждання, оскільки він пережив стрес внаслідок пошкодження автомобіля, відсутність транспортного засобу змінився його спосіб життя,а тому суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір моральної шкоди є обгрунтований та співмірний, тому підлягає стягненню в повному обсязі. Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки позов задоволено частково то з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору в розмірі 205,00 грн. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає необхідним задовольнити його частково в розмірі 20 000,00 грн,, оскільки такий розмір відповідає ринковій вартості правничої допомоги у відповідному регіоні та відповідає критеріям реальності адвокатських витрат, пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру. Керуючись ст. ст. 13, 19, 76-82, 258-265, 268,293,294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково. Заяву ОСОБА_1 про закриття справи в частині позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежна страхова компанія», задовольнити і провадження в цій частині закрити. Стягнути з ТОВ «БОНУС У» (код ЄДРПОУ 33559212) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 10 735,90 грн. Стягнути з ТОВ «БОНУС У» (код ЄДРПОУ 33559212) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 моральну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 5 000, 00 грн. Стягнути з ТОВ «БОНУС У» (код ЄДРПОУ 33559212) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 205,00 грн. Стягнути з ТОВ «БОНУС У» (код ЄДРПОУ 33559212) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн. В задоволенні решти позову, відмовити. Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Вінницького апеляційного суду через Літинський районний суд Вінницької області. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Желіховський В. М.