Постанова № 139041682, 17.08.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

17.08.2026

Провадження №3/389/320/26

ЄУН 389/2162/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року Суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області Ябчик Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богданівка Знам`янського району Кіровоградської області, громадянина України, РНОКПП невідомий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на посаді заступника командира військової частини НОМЕР_1 головного інженера, підполковника, військовий квиток № НОМЕР_2 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Підполковиник ОСОБА_1 будучи заступником командира військової частини НОМЕР_3 головним інженером, тобто будучи військововю службовою особою, в місті тимчасової дислокації підрозділу у АДРЕСА_2 , діючи всупереч інтересам служби, недбало ставлячись до військової служби, на порушення своїх службових та статутних обов`язків, вимог наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 «Про затвердження порядку виплати гршового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, ососбам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», 01.07.2025 безпідставно включив підлеглого військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , який не брав безпосередню участь у бойових завданнях у різні проміжки часу упродовж травня 2025 року до рапорту від 02.06.2025 №5958 про виплату за травень 2025 додаткової грошової винагороди в розмірі 10645,19 грн пропорційно до часу безпосередньої участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань з охорони та об`єктів арсеналу, з організації протиповітряного прикриття, з логістичного забезпечення Сил оборони держави та подав вказані рапорти, за власним підписом, від 02.06.2025 №5958 командиру військової частини НОМЕР_3 , як наслідок вказаному військовослужбовцю безпідставно була нарахована та виплачена вказана додаткова вингорода у збільшеному розмірі, чим завдано збитки державі в розмірі 1935,48 грн., в умовах особливого періоду, тобто вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-15 КУпАП. За даним фактом стосовно ОСОБА_1 09.06.2026 року складено протокол №26, з яким останній ознайомлений, його права йому роз`яснені.

Матеріали справи містять письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких останній частково визнав вину в інкримінованому правопорушенні.

Однак, в судовому засіданні останній вину в інкримінованому правопорушенні не визнав. Вважає дане технічною помилкою. Зазначив, що на даний момент збитки державі відшкодованні ОСОБА_2 у повному обсязі. Просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного висновку.

Визначення особливого періоду надано в ст.1 Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про оборону України».

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону України «Про оборону України» особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №69/2022, відповідно до ч.2 ст.102, п.п.1, 17, 20 ч.1 ст.106, ст.112 Конституції України та ст.ст.4, 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII, на території України оголошено про проведення загальної мобілізації.

Таким чином, з моменту прийняття Президентом України Указу від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні настав особливий період і Збройні Сили України переведені на функціонування в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» військовослужбовець зобов`язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини . Ст.12 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» передбачено, що про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Відповідно до ст.13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобіганню захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих звичок.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Статтею 28 розділу І частини І Статуту встановлено, що єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України. Відповідно до ст.30 розділу І частини І Статуту начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків відання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Стаття 35 розділу І частини І Статуту встановлює, що накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.

Відповідно до ст. 37 розділу І частини І Статуту військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.

Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.

Статтею 26 розділу І частини І Статуту встановлено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Так, ч.1 ст.172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

Частина 2 ст.172-15 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.

Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, всупереч з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.

Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 у справі №185/12161/15-к вказав, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується протоколом про військове адміністративне правопорушення; рапортом; списком особового складу особового складу інженерного взводу військової частини НОМЕР_3 для виплати додаткової грошової винагороди за травень 2025 року; витягом з наказу №126 від 06.05.2026; витягом з наказу №139 від 19.05.2025 року; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.06.2025 №1841; додатком 1 до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 04.06.2025 №1841; карткою особового рахунку військововслужбовця № НОМЕР_4 за 2025 рік; аудиторським звітом №520/25/аз від 21.11.2025; постановою про закриття кримінального провадження від 28.05.2026; витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань №42026121550000007 від 16.01.2026; витягом із наказу №105 від 23.04.2024; витягом із положення №1445 від 04.06.2024; письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Слід зазначити, що для кваліфікації діяння за вказаною статтею сума збитків ролі не грає, адже склад правопорушення є формальним або матеріальним у частині самого факту порушення військової дисципліни та порядку виплат під час воєнного стану. Визначальним є сам факт недбалого ставлення до військової служби в умовах воєнного стану, що виразилося у неналежному виконанні своїх службових обов`язків та порушенні порядку фінансового забезпечення військовослужбовців. Нарахування грошового забезпечення у більшому розмірі, ніж належало за законом, свідчить про явне невиконання або неналежне виконання особою своїх безпосередніх обов`язків через несумлінне ставлення до них.

Фінансова дисципліна в Збройних Силах України в умовах воєнного стану є суворою та безальтернативною. Будь-яке незаконне нарахування бюджетних коштів військовослужбовцям, незалежно від розміру переплати є прямим порушенням вимог чинного законодавства та статутів ЗСУ. Розрахунок суми, а також відшкодування збитків в подальшому, не нівелює протиправність дій та не звільняє від відповідальності, оскільки факт недбалості (затвердження недостовірних даних у документах на виплату) повністю підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, складання, погодження чи підписання рапортів, наказів та списків о/с, які пов`язані з нарахуванням грошового забезпечення та бюджетних виплат в умовах воєнного стану, вимагають від військових службових осіб максимальної уважності, прискіпливості та безумовного дотримання вимог фінансової дисципліни. Будь-який формальний чи поверхневий підхід до перевірки списків особового складу у фінансових документах є неприпустимим.

При накладенні стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який згідно його письмових пояснень частково визнав себе винним у вчиненні правопорушення, що ставиться йому за провину, ступінь його вини, майновий стан, та приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч.2 ст.172-15 КУпАП. На думку суду накладення такого стягнення наразі є необхідним і буде достатнім для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до суспільних правил та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що складає грошову суму 665,60 гривень.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 221, 283-285 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., який підлягає стягненню в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Кропивницького апеляційного суду.

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами (ст.298 КУпАП).

Відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, негайно подаються до суду.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягувач за рішенням в частині стягнення штрафу Держава в особі Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, місцезнаходження: вул.Шевченка,3, м.Кропивницький, Україна, 25006. Ідентифікаційний код юридичної особи Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ) 38296363.

Реквізити для сплати штрафу:

отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м.Знам`ян/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37918230; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA958999980313050106000011557; код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягувач за рішенням в частині стягнення судового збору Держава в особі Державної судової адміністрації України, місцезнаходження: вул.Липська,18/5, м.Київ, 01601, Україна. Ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ) 26255795.

Реквізити для зарахування судового збору:

отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання становить три місяці з наступного дня після набрання нею законної сили.

Повний текст постанови суду буде вручено або надіслано особі, щодо якої її винесено, протягом трьох днів з дня її оголошення.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області Ябчик Н.М.