Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 188/2475/25
Провадження № 2/188/1098/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року с-ще Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі :
головуючої судді Курочкіної О.М.
секретар судового засідання Сахно А.А.
справа №188/2475/25
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»
відповідач: ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
До суду звернувся позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_1 в розмірі 30160,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 10.03.2021 року відповідач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» кредитний договір № 3521290 та отримав кредитні кошти в сумі 8000,00 грн. шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки.
Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/ або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до умов кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.
Підписанням кредитного договору, відповідач підтвердив, що він ознайомлений з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою), та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, та іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
11.06.2021 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №72- МЛ.
Відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 3521290 від 10.03.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
Сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 3521290 було передано позивачу від первісного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги №72- МЛ.
Сума заборгованості відповідача становить 30160,00 грн., відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги, з них:
заборгованість за тілом кредиту 8000,00 грн.,
заборгованість за процентами 20560,00 грн.,
заборгованість за комісією 1600,00 грн.
Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме - відповідачу було надіслано досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості вих. № 20815420 від 10.07.2025 р.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість та судові витрати, а також про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримано, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явився, вважається належним чином повідомленим відповідно до положень ст.128 ЦПК України, письмового відзиву на позов не подав, заяви чи клопотань по суті позовних вимог чи з процесуальних питань не надходили.
Суд розглядає справу заочно, у відсутність сторін, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідність ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошові суми відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 598 зобов`язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідач був зобов`язаний своєчасно погашати заборгованість за кредитним договором в повному обсязі. В строки, встановлені кредитним договором, зобов`язання за цим договором ним не виконувалось.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦКУ, зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Позивач, як правонаступник, власні зобов`язання по Кредитному договору щодо надання кредиту виконав.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, між ТОВ «Мілоан» та відповідачем на підставі анкети - заяви 10.03.2021 року укладено Договір про споживчий кредит № 100509026, який підписано електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора. Підписуючи договір, відповідач погодився з умовами та правилами надання послуг ТОВ «Мілоан» та отримав кошти в розмірі 8000,00 грн., строком на 30 днів з процентною ставкою 1,5 % за день, шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної картки. У разі неповернення кредитних коштів у визначений строк, умовами договору передбачена можливість продовження строку кредитування до 60 днів з процентною ставкою 5 % за день. Комісія в розмірі 20 % від суми кредиту, узгоджена умовами договору та становить 1600,00 грн.
Отримання відповідачем коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 підтверджується платіжним дорученням № 41259855 та наданою АТ КБ «Приватбанк» запитуваною інформацією про перерахування коштів в розмірі 8000,00 грн. 10.03.2021 року.
Згідно умов договору (додаток №1 до договору графік платежів), відповідач мав повернути тіло кредиту, сплатити відсотки за користування кредитними коштами в межах домовленого строку в розмірі 13200,00 грн. з яких проценти за користування кредитом в сумі 3600,00 грн. та комісію за користування кредитними коштами в розмірі 1600,00 грн.
Відповідач не виконав умов договору та не повернув кредитні кошти.
Правила кредитування - є публічною пропозицією (офертою), та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, та іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Згідно із ч.1, 2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Тому з огляду на зміст ст.633, 634 ЦК України, другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі ,якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з ч.1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч.2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажанням укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Зазначений договір було укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер мобільного телефону відповідача, згідно ЗУ «Про електронну комерцію».
Договори укладені за допомогою електронного підпису, не суперечать цивільному законодавству.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилами частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже договір укладено відповідно до вимог чинного законодавства.
Правонаступництво позивача підтверджено належними доказами.
Згідно зі ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
11.06.2021 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №72- МЛ.
Відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 3521290 від 10.03.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
Сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 3521290 було передано позивачу від первісного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги №72- МЛ.
Сума заборгованості відповідача становить 30160,00 грн., відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги, з них:
заборгованість за тілом кредиту 8000,00 грн.,
заборгованість за процентами 20560,00 грн.,
заборгованість за комісією 1600,00 грн.
На поштову адресу відповідача надсилалася досудова вимога про погашення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Зі змісту наданого позивачем розрахунку заборгованості, здійсненого первісним кредитодавцем, вбачається, що відповідач прострочив виконання умов кредитного договору, не сплатив в обумовлений строк договору заборгованість за тілом кредиту в сумі 8000,00 грн.
Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором, який здійснений первісним кредитодавцем та підтверджує періоди, розмір і порядок нарахування відсотків відповідно до укладеного договору, що відповідає положенням ст.ст.8,12 Закону України «Про споживче кредитування».
Суд вважає наданий позивачем розрахунок заборгованості - належним доказом.
Відповідні висновки суду не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, який у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 25 травня 2021року усправі N554/4300/16-ц дійшов висновку,що "належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи,оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Пробухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі."
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) висловлено правову позицію про те, що «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу передбаченого договором строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».
Проценти нараховані відповідно до умов договору та в строки, встановлені його умовами, а тому підлягають стягненню з відповідача.
Комісія в розмірі 20 % від суми кредиту, узгоджена умовами договору, з якими погодився відповідач, тому підлягає стягненню.
Отже позивачем доведено в суді, з наданням належних та допустимих доказів, наявність заборгованості відповідача та її розмір, які є достатніми та достовірними у розумінні ст.ст.76-78, 80 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша
фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.
Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відсотки не являються відповідальністю за невиконання зобов`язання, а є платою за кредит та входять до складу зобов`язання позичальника щодо сплати кредиту ( ч.1 ст.1054 ЦК України).
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, встановивши факт укладення договору, отримання відповідачем коштів та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору та у строки визначені сторонами, зважаючи на зміну кредитора, суд вважає встановленим наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частина 1 статті 141 ЦПК України передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову у розмірі 2422,40 грн., суд вважає слід відшкодувати на користь позивача стягнувши їх з відповідача.
Стороною позивача заявлені вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, оскільки позивач звернувся до адвокатського об`єднання «Апологет» та отримав професійну допомогу за для можливості правильного формування та подання процесуальних документів до суду.
01.07.2025 року ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107.
06.07.2025 року адвокатське об`єднання «Апологет» та позивач, на підставі детального опису виконаної роботи, підписали акт про підтвердження надання правової допомоги на загальну суму 8000,00 грн. у справі про стягнення кредитної заборгованості з відповідача.
Суд вважає необхідним частково відшкодувати понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до Правової позиції викладеній у Постанові КЦС ВС від 29.12.2025 у справі № 522/17789/22 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, досліджено належні та допустимі докази, обсяг фактично наданих адвокатським об`єднанням послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та значенню справи.
Проаналізувавши наведений у детальному описі отримання правової допомоги обсяг виконаних робіт, а також подані у справі документи, суд приходить до висновку, що відображена інформація щодо характеру, обсягу та рівня оплати виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не повною мірою відповідає критерію розумності та необхідності, є дещо завищеною.
Зокрема, суд відмічає, що справа не є справою значної складності, яка потребувала опрацювання різних галузей законодавства, розглядається у спрощеному провадженні, представником позивача не проводились власні розрахунки розміру кредитної заборгованості, практика судів у справах такої категорії є сталою, тому підготовка позову не могла потребувати оцінки перспектив судового врегулювання спору.
З урахуванням наведеного вище та конкретних обставин справи, ступеня обґрунтованості та реальності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, розумності їхнього розміру, принципу співмірності судових витрат, розміру наданої правничої допомоги, складністю справи та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих послуг, ціною позову і значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, суд вважає необхідним обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу сумою 3 000,00 гривень.
Беручи до уваги умови кредитного договору, договору відступлення прав вимоги, керуючись ст.ст.526, 527, 549-552, 553-554, 610-612,623,1048-1050,1054, ст.1056-1 ЦК України, ст.ст. 4,128,133,141,247,258,264-265,280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , суму заборгованості за кредитним договором № 3521290 від 10.03.2021 року в розмірі 30160,000 грн. /тридцять тисяч сто шістдесят гривень/, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь Банк», 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь Банк», 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь Банк», 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п.15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь Банк», 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О. М. Курочкіна
Судове рішення № 139041498, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 17.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 188/2475/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: