Ухвала суду № 139041064, 14.08.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/12844/26

1-кс/212/906/26

У Х В А Л А

14 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_1 за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного ОСОБА_5 , розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого СВ ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 42026042070000018 від 12.03.2026, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Черкаської обл. Уманського р-ну с. Малий Затишок, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із вищою освітою, одруженого, офіційно працевлаштованого, раніше не судимого, встановила таке.

Суть питання, що вирішується.

До суду звернувся слідчий із вказаним клопотанням, просив застосувати до підозрюваного тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави в розмірі 605 600 грн. Обґрунтував таким.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена особа разом із посадовими особами благодійної організації організували схему привласнення та подальшу реалізацію громадянам України гуманітарної допомоги у вигляді транспортних засобів, які надходили до вказаної благодійної організації як допомога підрозділам ЗСУ, з метою отримання прибутку, під час воєнного стану.

В подальшому досудовим розслідуванням встановлено, що до злочину причетний ОСОБА_4 .

Встановлено, що вказана особа продовжує вчинювати злочин та зберігає за місцем мешкання речові докази, а саме: автомобілі, які завезені на територію України як гуманітарна допомога, митні документи, мобільні телефони, які використовуються у злочинній діяльності, грошові кошти здобуті від злочинної діяльності.

Таким чином, орган досудового розслідування приходить до висновку про те, що вказана особа вчинила злочин, передбачений ч. 3 ст. 201-2 КК України, за ознаками: продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги, укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном, з метою отримання прибутку, вчинені у значному розмірі, під час воєнного стану.

12.08.2026 року ОСОБА_4 затримано слідчим СВ ВП№3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області в порядку ст. 208 КПК; повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, за ознаками продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчиненому у значному розмірі, під час дії воєнного стану.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12.03.2026, та у невстановленому досудовим розслідуванні місці у ОСОБА_4 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на отримання прибутку, шляхом продажу ввезених на територію України як гуманітарної допомоги автомобілів.

ОСОБА_4 на виконання злочинного умислу при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та місці, але не пізніше 12.03.2026, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.12 Закону України «Про гуманітарну допомогу» та Постанови КМУ № 174 від 01.03.2022, розробив та впровадив в дію злочину схему щодо продажу автотранспортних засобів завезених на територію України як гуманітарна допомога, в яку задіяв невстановлених досудовим розслідуванням посадових осіб благодійної організації «Всеукраїнський БФ «Корпус допомоги» (код ЄДРПОУ 41148391).

Тобто транспортні засоби ввозяться на територію України з подальшою реалізацією, як благодійна допомога без обов`язкових митних платежів при розмитненні автомобілів, а саме: ввізного мита 10% від вартості автомобіля, відповідно до статті 271 Митного кодексу України, Закону України «Про митний тариф України», акцизного податку (який складається з базової ставки х-коефіцієнт об`єму двигуна х коефіцієнт віку транспортного засобу), податку на додану вартість 20% відповідно до Податкового кодексу, та пенсійного збору при першій постановці автомобіля на облік у розмірі 3% від вартості автомобіля, відповідно пункту 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування».

Продовжуючи діяти на виконання злочинного плану, ОСОБА_4 вирішив здійснювати їх продаж цивільним особам та військовослужбовцям за цінами нижче ринкових, для чого розміщував оголошення в глобальній мережі «Інтернет», а саме в соціальній мережі «Auto.ria», де для контакту зазначив свій особистий номер телефону.

У невстановлений час та місці ОСОБА_4 придбав транспортні засоби Hyundai Tucson, номер шасі НОМЕР_1 , 2006 року випуску із державними номерами Республіки Литви « НОМЕР_2 », що ввезений на територію України в якості гуманітарної допомоги, та Hyundai Tucson, номер шасі НОМЕР_3 , 2007 року випуску із державними номерами Республіки Литви «GBE 889», що також ввезений на територію України в якості гуманітарної допомоги.

ОСОБА_4 виклав у соціальній мережі «Auto.ria» оголошення вказаних транспортних засобів.

27.05.2026 у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, звернувся до ОСОБА_4 за мобільним телефоном НОМЕР_4 . Далі, останній в ході телефонної розмови повідомив ОСОБА_8 про наявність автомобіля Hyundai Tucson, номер шасі НОМЕР_1 , 2006 року випуску із державними номерами Республіки Литви « НОМЕР_2 » та можливість його продажу. При цьому ОСОБА_4 повідомив про те, що вказаний автомобіль можливо оглянути біля його офісу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

У подальшому, 27.05.2026 ОСОБА_8 прибув у місце, яке визначив ОСОБА_4 та яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Медова, 48-А.

Після чого, ОСОБА_4 , діючи під час контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту на підставі ухвали слідчого судді та постанови прокурора Криворізької північної окружної прокуратури міста Кривого Рогу із залученням заздалегідь ідентифікованої особи ОСОБА_8 , зустрівся з ОСОБА_8 особисто та надав автомобіль для огляду. При цьому, ОСОБА_4 пояснив що вказаний автомобіль є гуманітарною допомогою, продаж якого здійснюється із передачею технічного паспорту на автомобіль та митної декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, на яких наявні відбитки печатки «Гуманітарна допомога. Продаж заборонено», у подальшому ОСОБА_8 при купівлі автомобіля отримає від нього документи від благодійної організації, а саме: акт приймання-передачі транспортного засобу, що є гуманітарною допомогою та копії статутних документів Фонду з метою подальшої первинної реєстрації.

В той же час ОСОБА_8 та ОСОБА_4 досягли домовленості щодо продажу вказаного транспортного засобу та після чого ОСОБА_4 , діючи умисно, здійснив продаж автомобіля, при цьому вищезазначені дій тобто продаж автомобіля Hyundai Tucson із державними номерами Республіки Литви « НОМЕР_2 » відбувалась під контролем правоохоронних органів. Продовжуючи свою кримінально-протиправну діяльність, ОСОБА_4 здійснив фотографування документів ОСОБА_8 та повідомив про те, що йому також необхідно надати документи особи, що проходить військову службу в збройних силах на теперішній час та якому довіряє ОСОБА_8 , надалі ОСОБА_8 надав документи свого знайомого ОСОБА_9 , НОМЕР_5 , та пояснив, що це необхідно для оформлення акту прийому-передачі транспортного засобу, після чого склав на ім`я ОСОБА_9 від імені Фонду акт прийому-передачі транспортного засобу із документами для подальшої первинної реєстрації автомобіля. Разом з тим, ОСОБА_4 надав ОСОБА_8 наступний перелік документів:

- акт приймання-передачі транспортного засобу №2 від 27.05.2026 року, що є гуманітарною допомогою від імені Б.О. «Б.Ф.» «Корпус допомоги» на ім`я ОСОБА_9 автомобіля Hyundai Tucson, номер шасі НОМЕР_1 ;

- Документи №DEG-K-1-241/13-00001 на транспортний засіб Hyundai Tucson, номер шасі НОМЕР_1 , 2010 року випуску із державними номерами Республіки Литви « НОМЕР_2 »;

- Митна декларація №25UA1200010024LCH5;

- Технічний паспорт №2025-08-19 Nr.23206431 на транспортний засіб Hyundai Tucson, номер шасі НОМЕР_1 , 2010 року випуску із державними номерами Республіки Литви « НОМЕР_2 »;

02.07.2026 ОСОБА_8 та ОСОБА_4 в ході телефонної розмови домовились про передачу грошових коштів, у якості завдатка за автомобіль, який останній мав в майбутньому привезти з-за кордону та передати ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 . Далі ОСОБА_8 здійснив особисту передачу грошових коштів, тобто завдатку ОСОБА_4

11.08.2026 у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, звернувся до ОСОБА_4 за мобільним телефоном НОМЕР_4 . Останній в ході телефонної розмови повідомив ОСОБА_8 про наявність автомобіля Hyundai Tucson, номер шасі НОМЕР_3 , 2007 року випуску із державними номерами Республіки Литви «GBE 889» та можливість його продажу. ОСОБА_4 повідомив про те, що вказаний автомобіль можливо оглянути за адресою: АДРЕСА_2 .

12.08.2026 ОСОБА_8 прибув у місце, яке визначив ОСОБА_4 та яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Медова, 48-А.

12.08.2026 на вказане місце прибув ОСОБА_4 на автомобілі Hyundai Tucson, номер шасі НОМЕР_3 , 2007 року випуску із державними номерами Республіки Литви « НОМЕР_6 », діючи під час контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту на підставі ухвали слідчого судді та постанови прокурора Криворізької північної окружної прокуратури міста Кривого Рогу із залученням заздалегідь ідентифікованої особи ОСОБА_8 , та надав його до огляду ОСОБА_8 . При цьому, ОСОБА_4 пояснив, що вказаний автомобіль є гуманітарною допомогою, продаж якого здійснюється із передачею технічного паспорту на автомобіль та митної декларації про перелік товарів, що визнаються, гуманітарною допомогою, на яких наявні відбитки печатки «Гуманітарна допомога. Продаж заборонено», у подальшому ОСОБА_8 при купівлі автомобіля отримає від нього документи від благодійної організації, а саме: акт приймання-передачі транспортного засобу, що є гуманітарною допомогою та копії статутних документів Фонду з метою подальшої первинної реєстрації.

В той же час ОСОБА_8 та ОСОБА_4 досягли домовленості щодо продажу вказаного транспортного засобу. Продовжуючи свою кримінально-протиправну діяльність, ОСОБА_4 повідомив про те, що останній отримає нарочно документи та акт приймання-передачі транспортного засобу на своє ім`я від Фонду із документами для подальшої первинної реєстрації автомобіля на власне ім`я, після покупки транспортного засобу.

Об 11:00 годині 12.08.2026 ОСОБА_8 та ОСОБА_4 досягли домовленості щодо продажу вказаного транспортного засобу та ОСОБА_4 діючи умисно з корисливих мотивів, отримав заздалегідь виготовлені імітовані грошові кошти за продаж автомобіля, при цьому вищезазначені дій тобто передача грошових коштів відбувалась під контролем правоохоронних органів.

У подальшому ОСОБА_4 був викритий працівниками правоохоронних органів під час отримання вказаних грошових коштів.

Згідно висновку експерта №1339 від 12.08.2026 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, загальна вартість транспортних засобів, що реалізована ОСОБА_4 , становить 631 617,94 гривень (шістсот тридцять одна тисяча шістсот сімнадцять гривень, дев`яносто чотири копійки), що є значним розміром, оскільки вказана сума у триста п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 201-2 КК України, за ознаками продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчиненому у значному розмірі, під час дії воєнного стану.

Слідчий у клопотанні заявив про наявність таких ризиків з боку підозрюваного:

1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у незаконному використанні з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги/благодійних пожертв під час дії воєнного стану на значну/особливо велику суму. Специфіка вказаного злочину свідчить про наявність у підозрюваного матеріальних ресурсів та навичок налагодження позаправових зв`язків, що в умовах воєнного стану значно полегшує можливість незаконного залишення території України або тривалого переховування у важкодоступних місцях на території держави, що обумовлює наявність ризику, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, ОСОБА_4 є уродженцем Черкаської обл. Уманського р-ну с. Малий Затишок, та, оскільки всі близькі родичі підозрюваного знаходяться в Черкаській обл. та в м. Кривий Ріг в підозрюваного відсутні міцні соціальні зв`язки, які б могли стримати його не покидати межі міста Кривий Ріг або території України, оскільки ОСОБА_4 регулярно здійснює перетин державного кордону України з метою заробітку та привезення транспортних засобів з-за кодону та подальшого їх перепродажу;

2) незаконно впливати на свідків та потерпілого в цьому ж провадженні: на даний час свідки у судовому засіданні не допитані, у зв`язку з чим ОСОБА_4 , знаючи їх повні анкетні дані та адреси мешкання, оскільки він складав відповідні документи, де було зазначено повні анкетні дані осіб, в цьому факт офіційного працевлаштування ОСОБА_4 та його сталі соціальні зв`язки у даному випадку не зменшують, а навпаки підсилюють цей ризик. Перебуваючи на свободі та маючи робочі, ділові й особисті контакти зі свідками, підозрюваний має об`єктивну можливість безперешкодно спілкуватися з ними, застосовувати позапроцесуальний вплив (переконування, умовляння, залякування, пропозиції матеріальної вигоди або використання службової/професійної залежності) з метою спонукання їх до зміни показань, відмови від дачі показань чи надання завідомо неправдивих показань на користь сторони захисту;

3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином: підозрюваний обізнаний про наслідки вчинення ним кримінального правопорушення, а отже може не з`являтись до слідчого, прокурора або суду з метою уникнення відповідальності за вчинення злочинів. Крім того, специфіка злочину, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, полягає у використанні документообігу (актів приймання-передачі, товарно-транспортних накладних, митних декларацій, первинної бухгалтерської документації) та електронних засобів комунікації для надання протиправній діяльності вигляду законної благодійної чи гуманітарної діяльності. Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 має об`єктивну можливість вжити заходів щодо: знищення, підроблення або заміни первинних документів, що мають значення для встановлення обсягів та вартості отриманої допомоги; видалення електронного листування, чатів у месенджерах (Telegram, WhatsApp, Signal тощо), реєстраційних даних чи файлів з мобільних пристроїв та ПК; приховування або реалізації залишків майна (товарів гуманітарної допомоги), яке підлягає вилученню, огляду та арешту як речові докази;

4) вчинити інше кримінальне правопорушення: підозрюваний ОСОБА_4 , є особою, який вчинив новий умисний корисливий злочин на території м. Кривого Рогу, в умовах воєнного стану; як убачається з матеріалів досудового розслідування, інкриміноване ОСОБА_4 діяння за ч. 3 ст. 201-2 КК України не мало характеру спонтанного чи разового ексцесу, а вчинялося із застосуванням чітко розробленої схеми, у декілька етапів, із залученням інших осіб та матеріально-технічної бази. Усвідомлений, корисливий мотив та сформована стійка спрямованість особи на отримання незаконного прибутку під час дії воєнного стану свідчать про високу ймовірність повторного вчинення аналогічних кримінальних правопорушень (як за ст. 201-2 КК України, так і інших злочинів проти власності чи у сфері господарської діяльності).

Позиції учасників у судовому засіданні.

В судовому засіданні прокурор на задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наполягав.

За клопотанням сторони захисту суд долучив до матеріалів клопотання докази, характеризуючі особу підозрюваного та його соціальні зв`язки (прокурор не заперечував). Захисник також просив допитати в якості свідка дружину підозрюваного (прокурор заперечував; суд задовольнив клопотання).

Підозрюваний заперечив проти застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пославшись на відсутність обґрунтованої підозри, відсутність ризиків, та те, що він не вчиняв нічого протизаконного. Пояснив суду, що він з 2014 року активно допомагає військовослужбовцям; не збирається тікати за кордон, оскільки в Україні у нього сім`я (дружина, хвора мама, діти та онуки). Зараз проходить стажування в ПП «Нафтатранссервіс», де має намір працювати.

Захисник також заперечив проти застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Надав суду письмові Заперечення (прокурор не заперечував; суд долучив до матеріалів клопотання). В обґрунтування заперечень послався на таке. Обсяг наданих слідчим доказів не вказує на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину: частина доказів не містить доказової інформації, зокрема, про продаж транспортних засобів саме ОСОБА_4 , отримання ним грошових коштів; відсутні докази проведення оперативної закупки транспортного засобу. Заявлені ризики - формальні та не підтверджені доказами; слідчі дії, направлені на вилучення всіх речей і документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вже проведені (щодо ризику знищення або іншого впливу підозрюваним на первинні документи); в ході проведення обшуку було вилучено його паспорт для виїзду за кордон, у зв`язку з чим його виїзд за кордон є виключеним (щодо ризику залишення підозрюваним меж України). Звернув увагу суду на те, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки та постійне місце мешкання; він гарантовано буде працевлаштований; його матір потребує його догляду; він позитивно характеризується; раніше не був судимий; має ряд хронічних захворювань та потребує постійного нагляду у лікарів, прийому медикаментів та періодичного лікування. Просив, у разі обрання запобіжного заходу, застосувати більш м`який порівняно з триманням під вартою: домашній арешт на певний період доби з тим, щоб підозрюваний міг працювати.

Свідок - дружина підозрюваного ОСОБА_10 під час допиту запевнила суд, що її чоловік - чудовий друг та добрий сім`янин; уся їхня родина і він постійно допомагають військовим; ОСОБА_4 проживає у трикімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею, їх донькою та його матір`ю, яку вони забрали до себе місяць тому. Місяць тому ОСОБА_4 зробили операцію на очах; видалили жовчний. У самої ОСОБА_10 також є хронічні захворювання. На питання прокурора щодо доходів, на які живе сім`я - не надала суду чітких пояснень (посилаючись то на допомогу з боку літніх батьків її та чоловіка, то на допомогу з боку їх повнолітніх дітей), як і щодо кількості та періодичності виїздів ОСОБА_4 за межі України.

Досліджені докази та встановлені судом обставини. Застосовані норми права та оцінка суду.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя встановила, що відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР за № 42026042070000018 від 12.03.2026 за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 201-2 КК України (а. с. 5).

12.08.2026 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України (а. с. 9-12).

13.08.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 201-2 КК України за ознаками продажу товарів (предметів) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчиненому у значному розмірі, під час дії воєнного стану (а. с. 17-19).

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за скоєння якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» («Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства»; Заяви № 12244/86; 12245/86; 12383/86; Рішення від 30.08.1990, § 32).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Слідчий суддя встановила наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що підтверджується оглянутими в судовому засіданні матеріалами клопотання слідчого: протоколом огляду місця події; постановами про визнання речових доказів та місця їх зберігання, протоколами допиту свідків: ОСОБА_8 від 24.03.2026, 02.06.2026, ОСОБА_11 - від 20.05.2026, ОСОБА_12 - від 20.06.2026, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом огляду та аналізу веб-сторінки «Auto.ria», протоколом огляду телефону від 02.06.2026, протоколом огляду місцевості від 02.06.2026, актом № 2 від 27.05.2026 приймання-передачі транспортного засобу, Деклараціями про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, постановою про визнання речовим доказом від 02.06.2026, Протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 28.05.2026 - аудіо-, відео контролю зустрічей маж ОСОБА_8 та ОСОБА_4 (а. с. 58-65), Висновком експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 12.08.2026, Протоколами огляду грошових коштів від 21.05.2026 та 02.07.2026, Протоколом огляду, копіювання та вручення грошових коштів від 12.08.2026 (а. с. 75-78), Протоколом обшуку від 12.08.2026 (а. с. 79-82). Протокол за результатами НСРД, зокрема, може свідчити про: намір саме продажу, а не безоплатної передачі автомобілів (а. с. 59, 62 зворот-65); можливий зв`язок між номером телефону, що зазначений в контактах особи-продавця автомобілів на сайті «Auto.ria» та самим підозрюваним (а. с. 63).

Згідно з висновком експерта № 1339 від 12.08.2026 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи (а. с. 66-74), загальна вартість двох транспортних засобів: Hyundai Tucson, номер шасі НОМЕР_1 , 2006 року випуску, та Hyundai Tucson, номер шасі НОМЕР_3 , 2007 року випуску, становить 631 617,94 гривень (шістсот тридцять одна тисяча шістсот сімнадцять гривень, дев`яносто чотири копійки), що є значним розміром, оскільки вказана сума у триста п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Підозрюваний - зареєстрований за місцем проживання в с. Малий Затишок Уманського району Черкаської області, що він сам не заперечував у судовому засіданні. Разом з тим згідно з його твердженнями, показаннями його дружини ОСОБА_10 та Актом від 14.08.2026 за підписом деяких мешканців будинку 83 на мкрн. 5 Зарічний він мешкає без реєстрації в квартирі АДРЕСА_3 . Згідно з Довідкою Криворізької об`єднаної міської довідково-інформаційної служби від 13.08.2026 та показаннями дружини ОСОБА_10 власницею квартири є сама ОСОБА_10 . Вона під час допиту запевнила суд, що не заперечує проти того, щоб, у разі застосування до чоловіка домашнього арешту, ОСОБА_4 перебував саме у вказаному місці проживання.

Згідно з побутовою характеристикою за місцем фактичного проживання підозрюваного претензій чи скарг від мешканців житлового будинку на нього до ТОВ «УЮТ-2011» не надходило.

Згідно з гарантійним листом ПП «Нафтатранссервіс» від 13.08.2026 зазначене підприємство висловило готовність та гарантує офіційне працевлаштування ОСОБА_4 на посаду менеджера у найкоротший строк на умовах роботи оффлайн або змішаної форми; умови його праці будуть визначені при працевлаштуванні. Інших доказів на підтвердження обставини стажування та/або роботи підозрюваного суду не надано. На запитання прокурора про те, як давно він проходить стажування на вказаному підприємстві, ОСОБА_4 не зміг чітко та ясно відповісти. Суд оцінює твердження підозрюваного про стажування як не підтверджені доказами, а гарантійний лист від підприємства про його майбутнє працевлаштування - як лист про наміри, який ні до чого не зобов`язує ні саме підприємство, ні потенційного працівника. Відповідно до наданої стороною захисту копії Трудової книжки ОСОБА_4 останній запис у ній зроблено 20.01.2001 про звільнення його за власним бажанням з ПП «Віраж». Після цього, як сам ОСОБА_4 пояснив у судовому засіданні, він деякий час працював за кордоном; інших даних про офіційні джерела своїх доходів він не надав. Отже, суд констатує, що підозрюваний - не працює.

Згідно з наданими свідоцтвами про народження ОСОБА_4 має повнолітню доньку, 1989 року народження. Обставина наявності у дружини підозрюваного сина від першого шлюбу не підтверджує наявність міцних соціальних зв`язків між такою особою ( ОСОБА_13 ) та підозрюваним.

Згідно з відповіддю КНТ «ДБКЛПД» ДОР» від 09.06.2026 на запит слідчого ОСОБА_4 за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не звертався (а. с. 7).

Згідно з медичними документами щодо ОСОБА_4 (виписними епікризами, виписками з медичної карти стаціонарного хворого, консультативним заключенням, консультаційними висновками спеціаліста він був прооперований 07.07.2026 та 09.07.2026 на обох очах (факоемульсифікація катаракти з імплантацією лінзи), продовжує приймати ліки у зв`язку з іншими діагнозами (блефарохалазис, фонова ретинопатія та ретинальні судинні зміни, артифакія - Консультаційний висновок спеціаліста від 10.08.2026), потребує повторної консультації; має захворювання на хронічний панкреатит, хронічний фарингіт, хронічний вазомоторний риніт, гіпертонічну хворобу тощо (дані підтверджені за 2024 рік).

Його дружина ОСОБА_10 також має низку хронічних захворювань, що підтверджується виписками з медичної карти стаціонарного/амбулаторного хворого, консультаційними висновками.

ОСОБА_14 , яку підозрюваний називав своєю матір`ю (доказів на підтвердження родинних зв`язків суду не надано), також має низку хронічних захворювань (дані - станом на 2024 рік).

Разом з тим доказів того, що ОСОБА_14 потребує стороннього догляду, суду не надано.

ОСОБА_4 має паспорт для виїзду за кордон зі строком дії до 30.10.2028 (а. с. 6). Сторони кримінального провадження не заперечували, що цей паспорт було вилучено органом досудового розслідування під час одного з обшуків. Разом з тим прокурор пояснив, що питання про накладення арешту на зазначений паспорт станом на час розгляду клопотання про запобіжний захід ще не вирішувалося.

Згідно з Довідкою про результати перевірки за відомостями інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» відомості щодо ОСОБА_4 у цій системі - відсутні.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суддя, з урахуванням досліджених доказів та особи підозрюваного, дійшла висновку, що усі заявлені органом досудового розслідування ризики - наявні.

Мотиви суду щодо запобіжного заходу, який слід застосувати щодо підозрюваного, та інші питання.

Стаття 178 КПК України містить вказівку на те, що, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини. Ця стаття містить також вказівку на обставини, які можуть бути враховані. Однак перелік їх - не вичерпний. Зокрема, мова може йти про врахування віку і стану здоров`я підозрюваного, репутацію, наявність судимостей, ризик летальності тощо.

Суддя, обираючи запобіжний захід у цій справі, оцінює як такі, що свідчать проти застосування до підозрюваного тримання під вартою, наступні обставини: підозра у вчиненні злочину, що не спрямований проти життя та/або здоров`я особи; вік підозрюваного (64 роки) сукупно зі станом здоров`я (наявність хронічних захворювань); наявність міцних соціальних зв`язків, відсутність судимостей.

Що стосується можливості підозрюваного легально виїхати за кордон України, такий ризик можливо нівелювати покладенням судом на нього обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Покаранням за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, може бути позбавлення волі на строк від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У цій справі сторона обвинувачення не довела обставини, передбаченої пунктом 3 ч. 1 ст. 194 КПК України - недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, статей 12, 177 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Враховуючи те, що запобіжним заходом обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винною у вчиненні злочину, а тому обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Також слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену в справі "Бузаджі проти Республіки Молдова" (Buzadji v. the Republic of Moldova) (заява № 23755/07, п. п. 112-114) в частині того, що тримання під вартою та цілодобовий домашній арешт є за своїм змістом ідентичними запобіжними заходами.

З огляду на це, суд вважає за необхідне призначити більш м`який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт з електронним засобом контролю. Суд вважає цей захід достатнім для запобігання ризикам, встановленим судом.

Згідно з ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби; його може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі; строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців; у разі необхідності він може бути продовжений.

Враховуючи зазначене, керуючись ст. 177, 178, 181, 183, 194, 196, 202, 395 КПК України, слідчий суддя

постановила:

клопотання слідчого СВ ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з електронним засобом контролю за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 днів, тобто - до 12 жовтня 2026 року.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з тим, щоб виконувати цю ухвалу.

Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , протягом усього часу домашнього арешту строком до 12 жовтня 2026 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки на весь строк дії домашнього арешту:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними та експертами у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Ухвалу передати до ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області для негайного виконання і постановки на облік підозрюваного ОСОБА_4 , та контроль за виконанням ухвали в цій частині покласти на прокурора.

Строк дії ухвали становить до 12 жовтня 2026 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення; може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений 17 серпня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1