Рішення № 139041009, 17.08.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/6286/26

Провадження № 2/211/5105/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 серпня 2026 року

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Костенко Є.К.,

за участю секретаря судового засідання Гоєнко Т.В.

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Очеретинської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Очеретинської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі вказують на те, що вони є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної спільної сумісної власності в рівних частинах, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01.12.1994 року, яке було зареєстрово за №233 від 24.01.1995 в БТІ м. Донецьк, 15.02.1996 договір було зареєстровано виконкомом Первомайської сільради в погосподарську книгу №15 на 1996-2000 роки. 31.03.2026 позивачем було подано заяву до державного реєстратора прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Петутіною Юлією Олександрівною, Київського міського нотаріального округу, м. Київ у проведенні реєстраційних дій їм було відмовлено. Підставою для прийняття такого рішення стало те, що на запит державного реєстратора не було отримано від БТІ відомості про зареєстровані речові права до 01.01.2013. З огляду на викладене, позивачі змушені звернутися до суду з вказаним позовом для захисту своїх прав, тому просять визнати за ними право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 17.06.2026 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.07.2026 підготовче судове засідання закрито, справа призначена до розгляду по суті.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, надали суду письмову заяву, в якій просять цивільну справу розглянути за їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просить ухвалити рішення на розсуд суду за наявними у справі матеріалами.

Оскільки сторони не з`явились у судове засідання, то відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 01.12.1994 квартира загальною площею 39,22 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Дане свідоцтво зареєстровано бюро технічної інвентаризації м. Донецьк 24.01.1995 за №233, 15.02.1996 договір було зареєстровано виконкомом Первомайської сільради в погосподарську книгу №15 на 1996-2000 роки.

09.04.2026 за №84223650 рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Петутіною Юлією Олександрівною, Київського міського нотаріального округу, м. Київ було відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у проведенні реєстраційних дій, оскільки на запит державного реєстратора не було отримано від БТІ відомості про зареєстровані речові права до 01.01.2013.

З копій паспорту громадянина України ОСОБА_1 , Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.03.2026 №3010-7002398302 вбачається, що місце реєстрації з 15.02.1996 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

З копій паспорту громадянина України ОСОБА_2 , Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.04.2018 №0000139361 вбачається, що місце реєстрації з 15.02.1996 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376 (у редакції станом на час розгляду справи), с. Нетайлове, що відноситься до Очеретинської селищної територіальної громади, віднесено до тимчасово окупованої території України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як установлено вимогами ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

У постанові від 12 березня 2019 року у справі №911/3594/17 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою уже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Позивачами право власності набуте у 1996 році.

До 2013 року реєстрація права власності на житлові будинки проводилася Бюро технічної інвентаризації, із видачею про це документів (Витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Виходячи з викладеного вище, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачами було доведено їх право власності на спірну квартиру, проте оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно такі відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на спірну квартиру у БТІ з тимчасово окупованої території на теперішній час неможливо, позивачі не можуть розпоряджатися своїм майном, що порушує їх право власності, у зв`язку з чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення судових витрат з відповідача позивачами не заявлено.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 200, 206, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Очеретинської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 частки нерухомого майна квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 39,22 кв.м.

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 частки нерухомого майна квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 39,22 кв.м.

Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи,якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 17.08.2026.

Суддя Костенко Є. К