Рішення № 139040397, 07.07.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/10835/25

Номер провадження2/205/812/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Грони Д.С.,

за участю секретаря судового засідання Швидкої К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Позов мотивований тим, що 03.06.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено кредитний договір №7955519 , за умовами якого первісний кредитор взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 7000,00 грн. строком на 361 днів. 27.01.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 7955519, у відповідності до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» відступає ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за вказаним кредитним договором. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором 7955519 від 03.06.2024 року в сумі 27310,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 8000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги- 13080,00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами 6230,00 грн. На підставі викладеного представник позивача просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість у загальному розмірі 27310,00 грн, судовий збір у розмірі 3028,00 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 30.09.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного провадження.

28.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого зазначила, що позовні вимоги визнає частково в частині 9200,00 грн (8000,00 грн тіло кредиту+ 1920,00 грн законно нараховані відсотки в межах строку дії договору. Зазначила, що згідно з наданим позивачем розрахунком, нарахування процентів за ставкою 1,5% на день здійснювалось безперервно і після закінчення строку дії договору. Зазначила, що не була належним чином повідомлена про заміну кредитора у зобов`язанні. Також вказала, що правові витрати у розмірі 13000,00 грн є необґрунтованими та неспівмірними, просила відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу абро суттєво зменшити їх.

18.05.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої зазначила, що відповідач, власноруч підписавши відповідні документи, засвідчив факт ознайомлення з їх змістом і погодився з викладеними умовами. Відповідно до принципу свободи договору та статей 626, 628, 638 ЦК України, сторони самостійно визначають і погоджують умови договору, а відтак відсутні будь-які підстави вважати, що кредитний договір було укладено з порушенням вимог законодавства.Розрахунки заборгованості містять усі складові загальної суми заборгованості, а розрахунок ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» є детальним та відображають нарахування процентів за кожен день строку кредитування. Ризик, у разі неповідомлення боржника, як було зазначено вище, несе як раз таки новий кредитор, оскільки боржник може продовжувати виконувати зобов`язання за кредитним договором перед первісним кредитором. Відтак, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у задоволенні позову нового кредитора, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання зобов`язання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Таким чином, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. Вважає, що заявлена до стягнення сума витрат позивача на правову допомогу є співмірною зі складністю даної справи, натомість, зворотного відповідачем не доведено.

15.06.2026 надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких просила відмовити у нарахованих штрафу/пені у розмірі 6230,00 грн відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов?язань за договором про споживчий кредит. У тому числі, споживач звільняється від сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, письмово позов підтримала.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, судове засідання просила проводити за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 03.06.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7955519 в електронній формі в особистому кабінеті, шляхом отримання пропозиції про укладення Договору та в подальшому підписання його позичальником одноразовим ідентифікатором у вигляді СМС коду (що є аналогом власноручного підпису), який він ввів у спеціально відведене віконце на сайті кредитодавця. Укладенням цього договору сторони домовилися надання позичальнику кредиту в розмірі 7000,00 грн на 361 день зі сплатою стандартної процентної ставки 1,5% в день.

05.06.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору № 7955519 від 03.06.2024, згідно якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 1000,00 гривень та відповідні зміни до Договору.

Відповідач отримала кредитні кошти в сумі 7000 грн 03.06.2024 року через систему PaytechFinancial ( платіж 47140317) та в сумі 1000,00 грн 05.06.2024 через систему IPay (платіж 416918642)/

27.01.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 7955519, у відповідності до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» відступає ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за вказаним кредитним договором. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором 7955519 від 03.06.2024 року в сумі 27310,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 8000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги- 13080,00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами 6230,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до розрахунку заборгованості, у відповідача наявний борг на суму 27310,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 8000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги- 13080,00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами 6230,00 грн.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням того, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яка нею добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором, що складається з: заборгованості за тілом кредиту 8000,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги- 13080,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості за пенею/штрафами, яку позивач просить стягнути в розмірі 6230,00 грн, суд дійшов таких висновків.

Пунктом 18 Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 (справа № 183/7850/22, пров. 61-14740св23) висловив правову позицію щодо тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у якій вказав, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб. Надалі строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та триває до цього часу.

Таким чином, нарахування позивачем пені/штрафу в сумі 6230,00 грн за невиконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором під час дії воєнного стану є неправомірним, оскільки сума неустойки підлягає списанню.

Із наведених підстав, у стягненні 6230,00 грн пені/штрафу суд відмовляє.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правова допомога ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» надавалася Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» на підставі договору № 02/07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року.

На підтвердження факту надання професійної правової допомоги представником позивача надано договір № 02/07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року; витяг з акту № 7 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026 року на суму 13000,00 грн та заявку на надання юридичної допомоги № 454 від 01.03.2025 на суму 13000,00 грн.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02.12.2020 року у справі № 742/2585/19.

Таким чином, враховуючи предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в акті про надання юридичної допомоги від 31.03.2025 року, клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд дійшов до висновку про стягнення на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» з відповідача 4000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог в розмірі 2337,25 грн (21080,00 грн х 3028,00 грн/27310,00 грн = 2337,25 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 15-16, 509, 525-526, 530, 625-626, 628, 633-634, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 133, 137, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 258-259, 263-266, 274, 280, 282-284, 289, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 7955519 від 03.06.2024 у розмірі 21080 (двадцять одна тисяча вісімдесят) гривень 00 копійок, з яких: 8000,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 13080 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір у розмірі 2337 (дві тисячі триста тридцять сім) гривень 25 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ: 42640371, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Денис ГРОНА