Ухвала суду № 139040180, 30.07.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/10835/26

Провадження № 1-кс/175/1880/26

2026 рік

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої: слідчої судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

за участю підозрюваної: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділення № 2 Дніпровського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42026042150000017 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Першотравенська Дніпропетровської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваної в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 ..

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: так, ОСОБА_4 , у не встановлений під час досудового розслідування час, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вирішила займатися на території м. Дніпра незаконним збутом наркотичних засобів. Так, 09 квітня 2026 року, у період часу з 14 години 19 хвилин до 14 години 20 хвилин, ОСОБА_4 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на збут наркотичного засобу, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично виконуючи обов`язки бармена вказаного закладу, незаконно збула відвідувачу цього кафе ОСОБА_6 шляхом продажу за 500 гривень 00 копійок зіп-пакет з наркотичним засобом та рослиною, обіг якої обмежений, подрібненим листям рослини «Mitragyna speciosa (кратом (kratom, ketum, biak)», маса якого в перерахунку на суху речовину складає 7,241 грами, що є великим розміром.

Відомості про зазначене кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026042150000017, правова кваліфікація правопорушення ч. 2 ст. 307 КК України.

Тобто, в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке кваліфікується як незаконний збут наркотичного засобу в інших місцях масового перебування громадян, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах.

Підозра у вчиненні ОСОБА_4 зазначеного вище кримінального правопорушення (злочину) обґрунтовується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом про результати негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки; протоколом про результати негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи; висновком експерта; показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками; речовими доказами.

29 липня 2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, зазначаючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, крім того, підозрювана стійких соціальних зв`язків не має, вона ніде не працює, джерело її доходу не відоме, що дає підстави вважати, що, перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 з метою уникнення покарання матиме можливість переховуватися від органу досудового розслідування або суду та може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Також слідчий посилається на те, що обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із взяттям ОСОБА_4 під варту, не забезпечить належної поведінки підозрюваної в ході розслідування кримінального провадження і в процесі розгляду провадження в суді, а також не забезпечить виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні.

Суд, вислухавши пояснення прокурора, який вважає необхідним задовольнити клопотання, думку підозрюваної, яка просила не позбавляти її волі, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання підлягає задоволенню за такими підставами.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені положеннями цієї статті.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як встановлено в ході судового розгляду, підозрювана ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. При цьому суд враховує, що під час розгляду клопотання слідчим суддею перевіряється питання щодо обґрунтованості підозри, а питання доведеності вини у вчиненні кримінального правопорушення може бути розглянуте лише судом при розгляді кримінального провадження по суті. Так, подані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість такої підозри.

Також суд приймає до уваги, що підозрювана ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків не має, вона не працює, офіційне джерело її доходів невідоме. До того ж підозрюваній відомі місця проживання свідків у цьому кримінальному провадженні, які є її знайомими.

Крім того, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, враховує й інші зазначені в клопотанні обставини, в першу чергу такі, як серйозність і характер обвинувачення. Так, за вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, це злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Також суд зважає на роль і тривалість участі підозрюваної ОСОБА_4 у його вчиненні. Тому вбачається, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що свідчить про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Отже, з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення (злочину), тяжкості покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого вона підозрюється, віку і стану здоров`я підозрюваної, відсутності у підозрюваної міцних соціальних зв`язків, відсутності постійного місця роботи, суд вважає доцільним обрати підозрюваній ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м`які заходи не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваної, а обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування такого запобіжного заходу, судом не встановлено.

Крім того, оскільки слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, тому, суд, згідно з положеннями ст. 182 КПК України, вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною передбачених КПК України обов`язків, у розмірі 99840 гривень 00 копійок, а також покласти на підозрювану такі, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язки, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, із одночасним визначенням розміру застави та покладенням на підозрювану передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків, так як саме такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваної, тяжкості злочину та його наслідкам, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть як запобігти імовірним ризикам, так і забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176 178, 182 184, 193, 194, 196, 309 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 27 вересня 2026 року.

Строк затримання рахувати з 17 години 20 хвилин 30 липня 2026 року, з часу фактичного затримання.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною передбачених КПК України обов`язків, у розмірі 99840 гривень 00 копійок.

Роз`яснити, що підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу, а підозрювана звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_4 передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали вручити підозрюваній невідкладно після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя: