Ухвала суду № 139040071, 14.08.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/4457/24

Провадження № 6/210/342/26

У Х В А Л А

іменем України

14 серпня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючої - судді Чайкіної О.В., за участю секретаря Комбарової Д.С., розглянувши матеріали заяви адвоката Сліпченко Олени Анатоліївни, яка діє в інтересах та від імені ОСОБА_1 , про розстрочення виконання рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 08 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію, -

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу у цивільній справі №210/4457/24.

Ухвалою суду від 24 липня 2026 року заяву представника відповідача у справі адвоката Сліпченко Олени Анатоліївни, яка діє в інтересах та від імені ОСОБА_1 , про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі №210/4457/24 прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Аргументи сторін

Представник відповідача вказує, що рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу у справі №210/4457/24 від 08 квітня 2026 року з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» стягнуто заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у загальному розмірі 32 815,19 (тридцять дві тисячі вісімсот п`ятнадцять) гривень 19 копійок.

Визнаючи наявну заборгованість та бажаючи врегулювати це питання в позасудовому порядку, а також з метою уникнення додаткових витрат, пов`язаних з примусовим виконанням рішення, ОСОБА_1 було направлено до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» заяву із пропозицією про добровільне виконання рішення суду шляхом сплати заборгованості в розстрочку.

Однак 16.07.2026 року було отримано відповідь від 16.07.2026 року № 437/13, в якій КПТМ «Криворіжтепломережа» повідомляє, що рішення суду є документом, який видає суд. Законодавством не передбачено здійснювати внесення змін до рішення, здійснювати розстрочення рішень суду, які набрали законної сили тощо - іншими особами, аніж суд. Тому відповідач не позбавлений права звернутися до судової системи з клопотанням про розстрочення виконання рішення, якщо на те є наявні та відповідні підстави у відповідача (заявника).

Одноразова сплата всієї суми боргу для ОСОБА_1 є значно обтяжливою у зв`язку з моїм скрутним матеріальним становищем. На сьогодні ОСОБА_1 безробітна, не має ніяких доходів та є доглядальником особи з деменцією, і сплата значної суми одночасно є для неї непосильною. Всі кошти які ОСОБА_1 має, це дохід від ФОП її чоловіка.

У зв`язку з викладеним, керуючись ст. 614 Цивільного кодексу України та з метою мирного врегулювання спору, ОСОБА_1 просить надати можливість виконати рішення суду з остаточним погашенням заборгованості до 10 лютого 2027 року.

Представник позивача КПТМ «Криворіжтепломережа» надав до суду заяву-заперечення, у якій зазначає, що представник заявника у заяві про розстрочення виконання судового рішення посилається на скрутне матеріальне становище, проте доказів тому не надає. Зазначає, що ОСОБА_1 є безробітньою, проте довідку з Державної служби зайнятості не додає. Вказує що є доглядачем особи з деменцією докази не надає. Тобто всі вище викладені обставини, на які посилається представник відповідача - не підтверджені жодними доказами. Порядок подання та розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення не передбачає додавання даних документів до заяви, після її подання до суду. Тому, подана заява до суду - не обґрунтована належними доказами, що не дає підстави суду для її задоволення.

Від представника відповідача надійшла заява про те, що сама по собі відсутність доказів на момент подання заяви не є безумовною підставою для відмови у її задоволенні. Цивільний процесуальний кодекс України передбачає, що суд, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, повинен виходити із загальних засад справедливості, добросовісності та розумності. Щодо твердження представника стягувача про ненадання довідки з Державної служби зайнятості, то воно є безпідставним, оскільки ОСОБА_1 не перебуває на обліку як безробітна, а є особою, яка здійснює догляд за хворою особою, що позбавляє її можливості офіційного працевлаштування та отримання доходу. надання розстрочення жодним чином не порушує прав стягувача, оскільки боржник продовжує нести відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, а стягувач має право на додаткові компенсаційні виплати. Більше того, розстрочення, на відміну від примусового виконання, забезпечує реальне надходження коштів на рахунки підприємства, що відповідає інтересам обох сторін. Отже, підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що скрутний матеріальний стан ОСОБА_1 , яка не має постійного доходу, здійснює догляд за особою з деменцією та позбавлена можливості одноразово сплатити значну суму боргу, що підтверджується наданими доказами, є винятковою обставиною, що істотно ускладнює виконання судового рішення.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В матеріалах справи містяться пояснення сторін у справі, тому суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, враховуючи, що явка сторін судо не визнавалась обов"язковою.

Фактичні обставини справи.

28 листопада 2024 року судом ухвалено заочне рішення у справі.

Ухвалою суду від 12 березня 2025 року заочне рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 листопада 2024 року, ухвалене у справі №210/4457/24 за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію.

08 квітня 2026 року у справі винесено рішення, яким ухвалено:

Позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», (ЄДРПОУ 03342184, 50099, м. Кривий Ріг, вул. Квітки Цісик, 9) заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 р. по 28.03.2024 р. у розмірі 30750,93 грн. (тридцять тисяч сімсот п`ятдесят гривень дев`яносто три копійки), заборгованість за абонентське обслуговування за період 05.11.2021 р. по 30.04.2024 р. в розмірі 566,65 грн. (п`ятсот шістдесят шість гривень шістдесят п`ять копійок), суму збитків від інфляції 937,61 (дев`ятсот тридцять сім гривень шістдесят одна копійка) з квітня 2024 р. по червень 2024 р., 3% річних 252,64 грн. (двісті п`ятдесят дві гривні шістдесят чотири копійки) з 02.04.2024 року по 11.07.2024 р., та пеню у розмірі 308,23 грн. (триста вісім гривень двадцять три копійки) з 02.04.2024 р. по 11.07.2024 р.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», (ЄДРПОУ 03342184, 50099, м. Кривий Ріг, вул. Дежньова, 9) суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 червня 2026 року рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 08 квітня 2026 року - залишено без змін.

Станом на дату подачі відповідачем вищевказаної заяви, рішення суду боржником не виконано.

06 липня 2026 року відповідачка ОСОБА_1 зверталася до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» з клопотанням про врегулювання спору шляхом укладення договору розстрочення заборгованості.

Мотиви та висновок суду

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У частині першій статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до частини 1 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 статті 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини 4 зазначеної статті, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Варто зазначити, що суд у вирішенні цих питань також враховує те, що обставини, за яких виконання рішення неможливе, повинні існувати насправді, в реальності, та безпосередньо перешкоджати його виконанню в строки, в обсязі та в порядку, визначені у рішенні.

За нормами части 5 статті 435 ЦПК розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що розстроченнявиконання рішення суду може бути застосована судом у виняткових випадках, що створюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 Постанови від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що, відповідно до статті 435 ЦПК України, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2019 року у справі №2-55/10 провадження №61-46129св18.

Також у постанові Верховного Суду у складі у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного від 19 грудня 2018 року у справі №264/2548/16-ц провадження №61-629св18 вказано, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначені нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Так, згідно з положень статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

ЄСПЛ у своїй практиці акцентує увагу на тому, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Тобто, довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправданим за конкретних обставин справи.

Яз зазначалося вище, рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу у справі №210/4457/24 від 08 квітня 2026 року з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» стягнуто заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у загальному розмірі 32 815,19 (тридцять дві тисячі вісімсот п`ятнадцять) гривень 19 копійок.

Обґрунтовуючи заяву про розстрочення, адвокат Сліпченко О.А. послалася на те, що на сьогодні ОСОБА_1 безробітна, не має ніяких доходів та є доглядальником особи з деменцією, і сплата значної суми одночасно є для неї непосильною. Всі кошти які ОСОБА_1 має, це дохід від ФОП її чоловіка.

Суд враховує, що складне матеріальне становище боржника не свідчить ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для відстрочки виконання рішення суду.

Крім того, заявником не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності у ОСОБА_1 регулярних доходів, та/або інших доходів, відсутності рухомого та нерухомого майно, за рахунок якого вона може отримувати доходи, а також те, що вона не є учасником юридичних осіб та не отримує доходи від їх діяльності.

Суд не бере до уваги посилання відповідача про те, що остання є доглядальником особи з деменцією, оскільки вказана обставина не підтверджена жодним чином. Більш того вказана обставина не свідчить ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для розстрочення виконання рішення суду.

З часу набрання рішення законної сили ОСОБА_1 не здійснювалося жодного погашення заборгованості.

Ініціюючи розстрочення виконання рішення суду, ОСОБА_1 не навела посилань та не надала доказів наявності виключних або особливих обставин що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, з наявністю яких положення ст. 435 ЦПК України пов`язує можливість здійснити розстрочення виконання судового рішення.

Відтак, розстрочення виконання рішення у визначений заявником призведе до порушення прав стягувача Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа».

Невиконання рішення суду у визначені законом строки без відповідних правових підстав, передбачених законом, зокрема ст.435 ЦПК України, не відповідатиме засадам цивільного законодавства, передбаченим ст.3 ЦК України, оскільки може призвести до порушення охоронюваних законом прав та інтересів стягувача, які підтверджені судовим рішенням.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши наведені в обґрунтування заяви про відстрочення виконання судового рішення доводи заявника, які не підкріплені жодними належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність будь-якого виняткового випадку, що обумовлює об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, чи робить його виконання неможливим, суд дійшов до висновку про недоведеність заявником належними та допустимими доказами підстав для відстрочення виконання рішення суду, а тому заява адвоката Сліпченко Олени Анатоліївни, яка діє в інтересах та від імені ОСОБА_1 , про розстрочення виконання рішення не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 80, 81, 258-261, 353-355, 435, ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву адвоката Сліпченко Олени Анатоліївни, яка діє в інтересах та від імені ОСОБА_1 , про розстрочення виконання рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 08 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ст. 355 ЦПК України, протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О. В. Чайкіна