Рішення № 139039823, 13.08.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №572/228/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

13 серпня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюха К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №9218235 від 09 листопада 2023 року, а також судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (надалі - первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №9218235, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитні кошти у сумі 4 000,00 гривень. Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язався повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у строки та на умовах, визначених кредитним договором. Кредитний договір укладено в електронній формі шляхом приєднання відповідача до умов публічної оферти первісного кредитора та підписано із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Перед укладенням кредитного договору відповідач пройшов ідентифікацію в інформаційно-комунікаційній системі товариства, надав свої персональні дані та підтвердив ознайомлення з умовами кредитування. Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином та в повному обсязі, що підтверджується фактом перерахування кредитних коштів у сумі 4 000,00 гривень відповідачу на банківську картку. У подальшому, 26 березня 2024 року, право грошової вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на підставі Договору відступлення прав вимоги 104-МЛ. Позивач набув статусу нового кредитора та відповідно право вимоги до відповідача за кредитним зобов`язанням. У свою чергу відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти у встановлений договором строк не повернув та проценти за користування кредитом не сплатив. У зв`язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку станом на дату звернення до суду становить 14 292,80 грн. Вказана сума складається із 3 720,00 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту, 9 812,80 грн простроченої заборгованості за сумою відсотків та 760,00 гривень простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту.

До початку розгляду справи від представника позивача, адвоката Усенка М.І., який діє від імені Адвокатського об`єднання "АПОЛОГЕТ", надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. У поданому клопотанні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву до суду не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача, а також за одночасного існування вищевказаних умов, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, подані позивачем, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, перевіривши доводи позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З матеріалів справи вбачається, що 09 листопада 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №9218235.

З огляду на копію Договору про споживчий кредит №9218235, сформовану в інформаційно-телекомунікаційній системі, суд встановив, що документ містить усі істотні умови, які є обов`язковими для договорів про споживчий кредит відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Зокрема, у пункті 1.2 цього договору зафіксовано суму кредиту у розмірі 4 000,00 гривень, визначено мету отримання кредиту, фіксовану процентну ставку за користування коштами, порядок нарахування комісії та графік платежів.

Відповідно до пункту 2.1, строк кредиту - 105 днів і складається із пільгового та поточного періоду - 15 днів та 90 днів відповідно (п.1.3.1 та 1.3.2.). Дата остаточного погашення кредиту - 22.02.2024 року.

Процентна ставка за договором, на підставі п.1.5, 1.5.1, 1.5.2, 2.2, 2.3 становить: протягом пільгового періоду - 2.5%, протягом поточного періоду - 3,5 %, комісія за надання кредиту - 19% від суми кредиту.

Відповідно до пункту 2.1 договору кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 .

З договору вбачається, що правочин було укладено в електронній формі шляхом реєстрації відповідача в інформаційно-комунікаційній системі товариства (на вебсайті кредитодавця), створення особистого кабінету та акцептування публічної оферти. Договір підписано з боку відповідача шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором (алфавітно-цифровою послідовністю, що була надіслана кредитодавцем на номер мобільного телефону боржника у вигляді SMS-повідомлення).

Згідно з частиною першою статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.

Згідно зі статтею 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв`язку.

Частина друга статті 639 Цивільного кодексу України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлює, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Крім того, стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором є належним та достатнім способом підтвердження волевиявлення сторони при укладенні електронного правочину.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 сформувала сталий правовий висновок, згідно з яким підписання кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатора (алфавітно-цифрової послідовності, надісланої у вигляді смс-повідомлення) є належним способом укладення правочину в електронній формі, який прирівнюється до власноручного підпису особи.

Отже, договір №9218235 від 09.11.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , підписаний одноразовим ідентифікатором 337380, надісланий на телефон НОМЕР_2 , згідно з довідкою ТЗОВ "МІЛОАН від 10 вересня 2025 року, є належним, допустимим та достовірним доказом виникнення між сторонами кредитних правовідносин.

Вказана довідка про ідентифікацію узгоджується зі змістом самого договору, який передбачає підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, із заявкою на отримання кредиту від 09.11.2023 та іншими матеріалами справи, у яких зазначено, що відповідні документи підписані відповідачкою електронним підписом із використанням одноразового ідентифікатора.

Факт перерахування та отримання кредитних коштів додатково підтверджується інформацією, наданою Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» від 31 березня 2026 року, наданий на ухвалу суду про витребування доказів.

Зі змісту вказаного документа вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банківською установою було емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 . АТ КБ «ПриватБанк» надано інформацію, що за вказаним рахунком № НОМЕР_1 було успішно здійснено зарахування грошових коштів на загальну суму 4 000,00 гривень саме 09 листопада 2023 року, що належить ОСОБА_1 . Наданою інформацією підтверджується як факт належності зазначеної платіжної картки відповідачу, так і факт реального виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо передачі кредитних коштів боржнику.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України договір позики (до якого прирівнюються кредитні відносини в цій частині) є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Наданий лист АТ КБ «ПриватБанк» є доказом того, що ТОВ «Мілоан» повністю і належним чином виконало свій обов`язок щодо перерахування кредитних коштів позичальнику.

Суд встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 26 березня 2024 року укладено Договір відступлення прав вимоги 104-МЛ. Згідно з умовами цього договору та додатками до нього (витягами з реєстру боржників), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, у тому числі безпосередньо до ОСОБА_1 за кредитним договором №9218235 від 09 листопада 2023 року.

За умовами пункту 1.1 цього договору фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Із вказаних вимог про погашення заборгованості за кредитним договором вбачається, що вимоги відповідачем були проігноровані, оскільки сума заборгованості не була погашена станом на день звернення позивачем з позовом до суду.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з статтями 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Так, згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Досліджуючи питання щодо розміру заборгованості, суд зазначає, що з розрахунку заборгованості, наданої позивачем судом встановлено, що відповідач допустив прострочення виконання зобов`язання. При цьому, з розрахунку вбачається, що непогашеним залишком за тілом кредиту є сума 3 720,00 гривень, що свідчить про часткове виконання або врахування попередніх оплат у зменшення початкової суми тіла кредиту (яка становила 4 000,00 гривень).

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання контррозрахунку, не надав жодних банківських виписок чи квитанцій, які б спростовували заявлений до стягнення розмір заборгованості або доводили факт повного погашення кредиту. За таких умов, суд вважає наданий позивачем розрахунок обґрунтованим, математично правильним та таким, що повністю узгоджується з умовами укладеного договору.

Згідно статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Спірний договір за своєю правовою природою є договором споживчого кредиту.

Особливості регулювання таких відносин визначаються імперативними нормами Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд зазначає, що під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись не лише умовами кредитного договору, але й загальними засадами цивільного законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Нарахування відсотків за кредитом, внаслідок чого сума боргу за відсотками становить 9812,8 гривень, майже в три разів перевищила розмір самого залишку тіла кредиту у сумі 3 720 гривень, створює суттєвий дисбаланс між правами та обов`язками сторін договору.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, однак, якщо це дозволяє кредитодавцю нарахувати непропорційно велику суму компенсації, такий правочин не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права та загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

У Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23.

Застосовуючи фундаментальні принципи справедливості, розумності та співмірності, а також зважаючи на необхідність захисту відповідача як споживача і слабшої сторони у договорі приєднання, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру нарахованих позивачем процентів до суми, а саме до 1860,00 гривень, а також вважає обгрунтованим розмір комісії, передбачену договором, у розмірі 760,00 гривень. Саме такий розмір фінансового навантаження, на переконання суду, буде розумним, справедливим та пропорційним у межах даних спірних правовідносин.

Такий правовий підхід забезпечує баланс інтересів сторін: захищає споживача від безпідставного нарахування надмірних комерційних процентів за невстановленими тарифами і водночас гарантує кредитору справедливу компенсацію за використання позичкових коштів на рівні мінімальних гарантій, керуючись засадами справедливості, добросовісності, розумності, як складовими верховенства права.

Надаючи правову оцінку всім встановленим у справі обставинам та перевіреним доказам у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №9218235 від 09 листопада 2023 року підлягають частковому задоволення в сумі 6340 гривень, що складається із: 3 720,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 1860 грн заборгованості за відсотками та 760,00 гривень заборгованості за комісією за видачу кредиту.

Щодо питання розподілу судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частин першої та третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з платіжною інструкцією №2241 від 12 січня 2026 року, оригінал якої міститься в матеріалах справи, позивачем при зверненні до суду було фактично сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень. Однак, у поданій позовній заяві позивач заявляє вимогу та просить стягнути з відповідача судовий збір у меншому розмірі, а саме 2 422,40 гривень. Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. З огляду на це, суд задовольняє вимогу про стягнення судового збору саме в межах заявлених позивачем вимог у сумі 2 422,40 гривень. Однак, оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволення в сумі 6340 гривень, тому враховуючи принцип пропорційності, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1074,53 гривень (6340 х 2 422,40 гривень / 14292,8 = 1074,53 грн).

Представником позивача також заявлено обґрунтовану вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 гривень. На підтвердження факту понесення цих витрат та їх розміру суду було надано належні докази: Договір про надання правової допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням, ордер на надання правничої допомоги, а також Акт наданих послуг №Д/12710 від 05 січня 2026 року, який підписаний сторонами та згідно з яким адвокатським об`єднанням фактично надано юридичних послуг, пов`язаних з підготовкою даної справи, на загальну суму 8 000,00 гривень. До переліку послуг увійшли: попередній правовий аналіз кредитного договору, підготовка розрахунку заборгованості, формування доказової бази та безпосереднє складання і направлення позовної заяви до суду.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц.

У постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, з огляду на складність даної справи, яка була призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, зважаючи на принципи співмірності судових витрат та співвідношення їх розміру до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на правничу допомогу та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 3000 грн. таких витрат.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а також 1074,53 грн. судового збору, сплаченого при зверненні до суду.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 2, 15, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями статтями 4, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 273, 280, 287 - 289, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", заборгованість за кредитним договором №9218235 від 09 листопада 2023 року у загальному розмірі 6340,00 грн (шість тисяч триста сорок гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1074,53 грн (одна тисяча сімдесят чотири гривні 53 коп) та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн. (три тисячі гривень).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх (код ЄДРПОУ 35234236, р/р НОМЕР_4 в АТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614).

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор