Рішення № 139039649, 17.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8365/26 2-а/335/178/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м.Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Котлюби С.О. звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7574316 від 19.07.2026 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за порушення п.8.4.в ПДР України та закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.07.2026 р. о 8:44 год., він, керуючи автомобілем BMW I3, державний номерний знак НОМЕР_1 , зупинився біля медичного центру «Діасервіс» по вулиці Михайла Гончаренко, будинок 15 у місті Запоріжжя та протягом нетривалого часу знаходився всередині автомобіля. Невдовзі до автомобіля позивача під`їхала автівка патрульної поліції, з якої вийшов поліцейський та попросив позивача перепаркувати автомобіль, аби дозволити виїзд мікроавтобусу. Після того, як вказану команду Позивачем було виконано, співробітник поліції зазначив, що Позивач порушив Правила дорожнього руху, а саме, рухався смугою зустрічного руху, чим порушив п.11.4 ПДР України. Постанова про накладення адміністративного стягнення Позивачу вручена не була. Наступного дня позивач у Електронному кабінеті водія виявив, що його притягнуто до відповідальності за порушення пункту 8.4.в Правил дорожнього руху - порушення вимог заборонних знаків, але аж ніяк не пункту 11.4 Правил дорожнього руху, який регулює виїзд на смугу зустрічного руху на дорогах із двома і більше смугами в одному напрямку.

На переконання Позивача, оскаржувану Постанову винесено необґрунтовано, з грубим порушенням закону, що є підставою для її скасування з огляду на таке. Працівники патрульної поліції розглядали стосовно Позивача справу, предметом якої було скоєння порушення пункту 11.4 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність частиною 2 статті 122 КУпАП. Саме за вказаним складом порушення Позивачеві роз`яснені його права та вчинялися інші дії правоохоронцями. Водночас, оскаржувана Постанова містить абсолютно іншу за правовою природою кваліфікацію дій Позивача в частині порушення Правил дорожнього руху (пункт 8.4в), що, до того ж, регулюється іншою нормою адміністративної відповідальності, а саме частиною 1 ст. 122 КУпАП.

Отже, якщо Позивачеві було оголошено про розгляд щодо нього справи про порушення пункту 11.4 Правил дорожнього руху, а в винесеній Постанові вказано порушення пункту 8.4.в ПДР України, це означає, що розгляд справи по суті за п. 8.4.в взагалі не проводився, Позивачеві не було забезпечено можливість надати пояснення щодо заборонних знаків, чим грубо порушено приписи статті 268 КУпАП. Постанову, зміст якої суперечить фактичним обставинам та процедурі її винесення на місці, вважає вичевидь незаконною. Крім того, зазначає, що посадовою особою поліції не було надано жодних доказів на підтвердження інкримінованих Позивачеві порушень. Факт вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого як частиною 2, так і частиною 1 ст.122 КУпАП, не було підтверджено відеозаписами з відеореєстратора службового транспортного засобу та портативного відеореєстратора поліцейського. Беручи до уваги викладене, вважає, що при винесенні спірної Постанови уповноваженою особою не було дотримано всіх вимог процесуального законодавства та не забезпечено реалізацію принципу обґрунтованості та вмотивованості рішення суб`єкта владних повноважень, що призводить до незаконності рішення в цілому та необхідності скасування.

Ухвалою судді від 29 липня 2026 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою судді від 30.07.2026 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

04.08.2026 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на правомірність прийнятого рішення, вважає доводи позивача необґрунтованими, а позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. До відзиву долучений відеозапис фіксації обставин вчинення правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Ухвалою судді від 05.08.2026 року задоволено частково клопотання позивача про витребування доказів, від відповідача витребувано засвідчену належним чином копію постанови ЕНА № 7574316 від 19.07.2026 року.

13.08.2026 року на виконання ухвали судді, Відповідачем надано копію оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 19.07.2026 року о 09.02 годині Інспектором 1 взводу 3 роти 2 батальйону УПП в Запорізькій області лейтенантом поліції Артемьєвим В.О. відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7574316. Згідно оскаржуваної постанови, 19.07.2026 о 08:41:07, у м.Запоріжжя по вул.Михайла Гончаренка, буд.15, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом BMW I3, державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено» та здійснив рух в зоні дії знаку, чим порушив п.8.4.в. ПДР України порушення вимог заборонних знаків. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень.

Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Проте, як встановлено під час судового розгляду, поліцейським було допущено порушення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно Позивача, а саме не було з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Так, згідно оскаржуваної постанови, Позивачу інкримінується правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, - порушення п.8.4.в ПДР України, а саме невиконання вимог дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено».

Частиною першою статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за порушення вимог дорожніх знаків.

Відповідно до п. 8.4.в. ПДР України, дорожні знаки поділяються на групи, зокрема, підпунктом «в» визначено заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

До вказаної групи належить, зокрема, знак 3.21 «В`їзд заборонено», який забороняє в`їзд усіх транспортних засобів з метою запобігання зустрічному руху на ділянках доріг з одностороннім рухом; запобігання виїзду транспортних засобів назустріч загальному потоку на дорогах, позначених знаком 5.8; організації відокремленого в`їзду і виїзду на майданчиках, що використовуються для стоянки транспортних засобів, майданчиках відпочинку тощо.

На підтвердження обставин вчинення Позивачем правопорушення, представником Відповідача надані відеозаписи з фіксацією події правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з відеозапису, що долучений до відзиву на позовну заяву, 19.07.2026 року службовий транспортний засіб поліцейських рухається по вул.Михайла Гончаренка через проспект Соборний у напрямку вул. Перемоги, де встановлено дорожній знак 5.5 Дорога з одностороннім рухом. Також після проїзду перехрестя з пр. Соборним, далі під час руху службового автомобіля поліцейських зафіксовано на проїзній частині транспортний засіб позивача, який стоїть та здійснює висадку пасажира. При цьому, на даному відео під час його дослідження не фіксується рух транспортного засобу, автомобіль поліцейських наближається до транспортного засобу позивача, коли автомобіль не рухається та відеореєстратор фіксує його у нерухомому стані.

Суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у постанові про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сама по собі постанова, за відсутності інших доказів вини, не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

В матеріалах справи відсутній відеозапис з відео реєстратора службового автомобіля чи іншого засобу фіксації, з якого вбачалось би порушення водієм ОСОБА_1 п. 8.4.в ПДР України, а саме рух автомобіля під його керуванням під заборонний знак «В`їзд заборонено». Такий відеозапис не було надано для огляду і позивачу під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, що вбачається з переглянутого судом відеозапису з боді камери поліцейського.

Крім того, з наданого суду відеозапису з боді камери поліцейського вбачається, що інспектор підійшов до вже зупиненого автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та повідомив, що водій порушив правила дорожнього руху, а саме здійснив рух по зустрічній смузі, чим порушив п.11.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 122 КУпАП України.

При цьому водій ОСОБА_1 не визнав своєї вини, а розгляд справи співробітником поліції здійснений саме за ч.2 ст. 122 КупАП, саме за порушення п.11.4 ПДР України, яким передбачено, що на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги, в той час як згідно оскаржуваної постанови позивача притягнуто до відповідальності за порушення п.8.4.в ПДР, за частиною 1 ст. 122 КУпАП.

Зазначені обставини, зафіксовані під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно Позивача , не відповідають змісту оскаржуваної постанови.

Як встановлено судом, рух на даній ділянці дороги по вул.М.Гончаренка у напрямку від проспекту Соборного до вул.Перемоги врегульований знаком 5.5. ПДР України «Дорога з одностороннім рухом». Проте, надані матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять посилання на недотримання позивачем вимог даного знаку.

Враховуючи, що надані Відповідачем відеозаписи не містять доказів руху автомобіля позивача в зоні дії дорожнього знаку 5.5. ПДР України «Дорога з одностороннім рухом», у напрямку, зустрічному до дозволеного, а також не зафіксовано рух транспортного засобу позивача у зоні дії знаку 3.21 «В`їзд заборонено», суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та наявність у нього умислу на порушення Правил дорожнього руху України.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем правомірності прийнятого рішення у вигляді постанови серії ЕНА №7574316 від 19.07.2026 року доведено не було, наявні в матеріалах справи докази не підтверджують винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд вважає, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП є протиправною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 -закриттю.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 246 КАС України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

На підставі ст. 139 КАС України, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем, витрати по сплаті судового збору у розмірі 532,48 грн.

Керуючись, ст.ст. 5, 77, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №7574316 від 19.07.2026 року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн. 48 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ,

Відповідач: Департамент патрульної поліції, адреса: 03048, місто Київ, вул.Федора Ернста, буд.3, Код ЄДРПОУ 40108646.

Повне рішення складено 17.08.2026 року.

Суддя: В.В. Калюжна