Ухвала суду № 139039440, 17.08.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

17 серпня 2026 рокуСправа № 495/4507/26 Номер провадження 1-кп/495/623/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському клопотання прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120251622400000049 від 10.01.2025 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026150020000819 від 05.03.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

10.08.2026 прокурор Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 подала клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Клопотання обгрунтовується тим, що 13.05.2026 слідчим суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор», строком до 30.06.2026.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.

27.05.2026 досудове розслідування вказаного кримінального провадження завершено направленням обвинувального акту до суду.

Надалі, в ході судового розгляду строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 продовжено до 28.08.2026.

Таким чином, строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 спливає 28.08.2026, однак ризики, які слугували підставою для його застосування, не зникли і жодним чином не зменшились.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку із тим, що ризики які існували при обранні запобіжного заходу не зникли, не зменшились, виникла необхідність у продовженні строку дії застосованого до ОСОБА_4 під час досудового розслідування запобіжного заходу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикампередбаченим п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1.Ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України переховуватись від суду, оскільки ОСОБА_4 , обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину в умовах воєнного стану, за який законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, тому є підстави вважати, що останній, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від суду та кримінальної відповідальності в цілому.

2.Ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, ОСОБА_4 , перебуваючи без вказаного запобіжного заходу матиме можливість ухилення від явки до суду, шляхом зокрема безпідставного звернення до медичних закладів, державних та соціальних служб для оформлення фіктивних підстав для отримання лікарняних, чи вживатиме заходи щодо незаконного перетину державного кордону України, або безпідставно не являтись на судові засідання, що впливатиме на прийняття рішення судом у розумні строки.

3.Ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, так як ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, допустив грубе порушення Військових статутів в умовах воєєнного стану, а також без застосування запобіжного заходу має повернутись до військової частини, тому наявний ризик, що він й надалі продовжить ухилятись від виконання військового обов`язку, а такожз метоюуникненняпокарання, може вчините більш тяжкий військовий злочин, такий як дезертирство, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

При врахуванні перелічених ризиків особливу увагу слід звернути на фактичні обставини справи в частині дій, які інкримінуються обвинуваченому, відомості, що характеризують його особу, репутацію.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 , враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого та встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Особиста порука не може бути застосована, крім того, в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Обирати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду.

За таких обставин, зазначені в клопотанні ризики: переховуватись від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення є належно обґрунтованими.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинувачувану у скоєні злочину, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також приймаючи до уваги те, що суддя своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного (обвинуваченого), але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що потребує більшої суворості в оцінці порушень цінності суспільства.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання.

Вислухавши учасників судового провадження та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України і на які вказує прокурор.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, суд враховує те, що розгляд кримінального провадження по суті на даний ще не розпочався, всі свідки допитані лише на стадії досудового розслідування, ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, оскільки останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, в разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перебуваючи під посиленим контролем, з урахуванням тяжкості кримінальної відповідальності, яка йому загрожує за вчинення вказаного кримінального правопорушення, є реальні ризики того, що останній може здійснювати спроби переховуватися від органу досудового розслідування та суду на території суміжних з Україною держав, а також спробам незаконного впливу на осіб, які допитані у кримінальному провадженні в якості свідків, так як їх покази мають суттєве значення як підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення.

Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинуваченого бути засудженим від п`яти до десяти років позбавлення волі.

Перевіряючи актуальність ризику та надаючи оцінку можливості обвинуваченому незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, суд доходить до таких висновків.

КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Отже, такий ризик як вплив на учасників, зокрема, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Суд доходить висновку про достатню вірогідність такого ризику, обвинувачений ОСОБА_4 може здійснювати на них вплив, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Також суду не були надані докази, які б свідчили про те, що ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_7 зникли.

Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3ст.183КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з п.2 ч.5ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 17.08.2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні під час дії воєнного стану при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у виді 20 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень, що буде пропорційним щодо обвинуваченого, необхідним і достатнім для забезпечення виконання ним, покладених на нього обов`язків та досягненню завдань кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183,193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі "Ізмаїльський слідчий ізолятор" строком на 60 діб, тобто до 15 жовтня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що складає 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №495/4507/26 згідно ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.08.2026.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

п. 1 прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;

п. 2 не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу прокурора, суду;

п. 3 повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи;

п. 4 утримуватися від спілкування зі свідками, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених в обвинувальному акті (крім своїх захисників, прокурорів, суду);

п. 5 здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 23 год. 59 хв. 15.10.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_8