Ухвала суду № 139039274, 07.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41678/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026000000000496 від 24.02.2026, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту із забороною відчуження, та розпорядження на майно, що на праві власності належать ПрАТ «ПЛЕМІННИЙ ЗАВОД «БОРТНИЧІ», (код ЄДРПОУ 00849634), перелік якого зазначено у клопотанні.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що вказане майно є речовими доказами, оскільки відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів, яка відповідає п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу на підставі абз. 1 ч. 3 цієї статті підлягають арешту.

Крім того, прокурор зазначає, що арешт вказаного майна необхідний з метою забезпечення спеціальної конфіскації та з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом із цим, звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт зазначеного майна, прокурор вказав про існування обставин, передбачених ч. 2 ст. 172 КПК України.

Зокрема, обставинами, передбаченими ч. 2 ст. 172 КПК України, прокурор визначив необхідність розгляду ініційованого ним клопотання без повідомлення власників майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, тобто запобігання спроби його відчуження.

До початку судового засідання прокурор подав заяву, у якій просив здійснювати розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав, просив задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя з метою запобігання спробі відчуження вказаного у клопотанні майна, зважаючи на доводи прокурора, а також враховуючи те, що це майно не було тимчасово вилученим, визнав доцільним здійснювати його розгляд без виклику власників майна.

Вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.

За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, слідчим Головного слідчого управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12026000000000496 від 24.02.2026 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Встановлено, що протягом 2025-2026 років групою осіб, до складу якої входили службові особи Приватного акціонерного товариства «ПЛЕМІННИЙ ЗАВОД «БОРТНИЧІ», (код ЄДРПОУ 00849634), а саме директор ПрАТ - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , акціонер ПрАТ - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , акціонер ПрАТ - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також державний реєстратор Пристоличної ОТГ Бориспільського району Київської області ОСОБА_7 реалізовано схему незаконного заволодіння земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, що раніше перебували у користуванні реорганізованого ВАТ «ПЛЕМІННИЙ ЗАВОД «БОРТНИЧІ».

13.03.2026 на підставі розробленої технічної документації здійснено поділ земельної ділянки із кадастровим номером 3220888000:04:001:0754 на 13 окремих земельних ділянок, яким присвоєно наступні кадастрові номери:

- 3220888000:04:001:0844, площею 1.0001 га, цільове призначення 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- 3220888000:04:001:0845, площею 0.9451 га, цільове призначення 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- 3220888000:04:001:0846, площею 1.106 га, цільове призначення 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- 3220888000:04:001:0847, площею 0.9457 га, цільове призначення 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- 3220888000:04:001:0848, площею 0.6154 га, цільове призначення 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- 3220888000:04:001:0849, площею 0.599 га, цільове призначення 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- 3220888000:04:001:0850, площею 0.3347 га, цільове призначення 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- 3220888000:04:001:0851, площею 0.8931 га, цільове призначення 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- 3220888000:04:001:0852, площею 0.8937 га, цільове призначення 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- 3220888000:04:001:0853, площею 0.3604 га, цільове призначення 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- 3220888000:04:001:0854, площею 0.6218 га, цільове призначення 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- 3220888000:04:001:0855, площею 0.209 га, цільове призначення 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- 3220888000:04:001:0856, площею 0.5936 га, цільове призначення 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Окрім цього, встановлено факти, незаконного заволодіння ПрАТ «ПЛЕМІННИЙ ЗАВОД «БОРТНИЧІ» в період з 01.01.2019 року наступними земельними ділянками: 3220883200:03:001:0660, 3220888000:04:003:0474, 3220888000:03:006:0224, 3220888000:04:001:0610, 3220888000:04:001:0592, 3220888000:04:001:0593, 3220888000:04:001:0594, 3220888000:04:001:0509, 3220888000:04:003:0448, 3220888000:04:003:0447, 3220888000:04:003:0446, 3220888000:04:003:0445, 3220888000:04:003:0444, 3220888000:04:003:0443, 3220888000:04:002:0637, 3220883200:03:001:0645, 3220888000:04:003:0578, 3220888000:04:002:0638, 3220883200:03:001:0644, 3220888000:04:003:0108, 3220888000:04:002:0629, 3220888000:04:003:0579, 3220888000:04:003:0097, 3220888000:04:001:0489, 3220888000:04:003:0580, 3220888000:04:001:0490, 3220883200:03:001:0647, 3220888000:04:003:0107, 3220888000:04:003:0075, 3220888000:04:003:0577, 3220888000:04:003:0576, 3220888000:04:003:0175, 3220888000:04:003:0571, 3220888000:04:003:0567, 3220888000:04:003:0178, 3220888000:04:003:0572, 3220888000:04:003:0574, 3220888000:04:003:0565, 3220888000:04:003:0563, 3220888000:04:003:0564, 3220888000:04:003:0562, 3220888000:04:003:0561, 3220888000:04:003:0573, 3220888000:04:003:0569, 3220888000:04:003:0568, 3220888000:04:003:0570, 3220888000:04:003:0575, 3220888000:04:003:0171, 3220888000:04:003:0155, 3220888000:04:003:0139, 3220888000:04:002:0634, 3220888000:04:003:0151, 3220888000:04:003:0148, 3220888000:04:003:0136, 3220888000:04:003:0140, 3220888000:04:003:0134, 3220888000:04:003:0149, 3220888000:04:003:0141, 3220888000:04:003:0143, 3220888000:04:002:0631, 3220888000:04:002:0632, 3220888000:04:002:0630, 3220888000:04:002:0633, 3220888000:04:003:0120, 3220888000:04:002:0635, 3220883200:02:003:1194, 3220883200:02:001:2271.

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 від 25.06.2026 року вказане у клопотанні майно було визнано речовими доказами.

На даний час прокурор вказує, що задля досягнення дієвості кримінального провадження з метою забезпечення збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації виникла необхідність у вжитті заходу забезпечення цього провадження, такого як арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації, та з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

В контексті зазначеної у клопотанні прокурора мети накладення арешту, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя зазначає наступне.

Слідчий суддя критично оцінює долучену до клопотання постанову про визнання майна речовими доказами. Зазначена постанова є формальною, належним чином не мотивованою та не містить конкретного обґрунтування відповідності вилученого майна критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України. Більше того, зі змісту постанови вбачається, що її мотивувальна частина містить посилання на грошові кошти, які містяться на банківських рахунках, тоді як предметом розгляду даного клопотання є арешт земельних ділянок. Наведене свідчить про шаблонний характер зазначеного процесуального документа та відсутність індивідуальної оцінки вилученого майна, що ставить під сумнів обґрунтованість висновку про визнання його речовими доказами.

Щодо накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна. У разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у ч. 1 цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно.

Однак, прокурор у поданому клопотанні не навів належних та достатніх підстав для застосування арешту майна з метою спеціальної конфіскації, оскільки не довів наявності обставин, передбачених ст. 96-2 КК України.

Окрім цього, стороною обвинувачення не доведено необхідності такого ступеня втручання у право власності, а також не обґрунтовано співмірності застосування спеціальної конфіскації із завданнями кримінального провадження, з урахуванням принципу розумності та домірності обмеження права власності.

Матеріали клопотання не містять достатніх даних, які б свідчили про те, що без застосування спеціальної конфіскації досягнення цілей кримінального провадження буде неможливим або істотно ускладненим.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). Водночас із матеріалів провадження не вбачається, що у встановленому законом порядку у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов, який підлягав би забезпеченню шляхом накладення арешту на майно.

За таких обставин, за відсутності цивільного позову та належного обґрунтування існування майнових вимог, забезпечення яких потребує застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, правові підстави для накладення арешту на майно з відповідною метою відсутні.

Враховуючи наведені мотиви та аргументацію клопотання прокурора, слідчий суддя вважає, що в розумінні вимог ст. 132 КПК України прокурор не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які він послався у клопотанні про арешт майна, тому у відповідності до ст. 94 КПК України слідчий суддя оцінюючи надані докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення, приходить до висновку, що у такому випадку не можливо досягти інтересів досудового розслідування, відтак у задоволенні клопотання прокурора належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 379, 392, 532 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_9