Ухвала суду № 139039073, 04.08.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1560/25

Номер провадження 2/570/132/2026

У Х В А Л А

04 серпня 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.,

з участю прокурора Прокопчук О.В.,

відповідачів ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

їх представника адвоката Шміда В.В.,

секретаря судового засідання Полюхович М.В.,

розглянувши клопотання позивача при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м.Рівне, вул.С.Петлюри, 10) цивільної справи за позовом Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,

у с т а н о в и в:

покликаючись на те, що передача земельної ділянки у приватну власність за рахунок земель загального призначення порушує інтереси мешканців територіальної громади (с.Бармаки) та перешкоджає вільному використанню проїзду, керівник Рівненської окружної прокуратури Андрій Максимчук у поданій 04 квітня 2025 року через систему "Електронний суд" позовній заяві просить усунути перешкоди у здійсненні Шпанівською територіальною громадою права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0,1149 га, кадастровий номер 5624681500:06:000:0536 шляхом:

- визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЛ №785424, виданого 26.08.2010, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.08.2007 №2-785 та рішення Великожитинської сільської ради від 19.03.2010 №553;

- ??визнання недійним свідоцтва про право на спадщину від 06.05.2019, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С.Г., зареєстрованого в Реєстрі за №478;

- ??визнання недійним договору дарування земельної ділянки від 10.05.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С.Г., зареєстрованого в Реєстрі за №491;

- ??скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна державної реєстрації права власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 0,1149 га, кадастровий номер 5624681500:06:000:0536 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1823495056246) з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на вказану земельну ділянку;

- ??скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5624681500:06:000:0536.

18 лютого 2026 року представник Шпанівської сільської ради подав клопотання про призначення додаткової судової земельно-технічної експертизи у справі, проведення кої доручити ПП "Експерт-Рівне-Консалт".

Крім цього, 18 лютого 2026 року представник Шпанівської сільської ради подав клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.

Представник відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області у поданих запереченнях просить відмовити у цих клопотаннях, оскільки метою для повернення до стадії підготовчого провадження є намагання позивача отримати нові докази та внаслідок цього змінити предмет позову.

Представник відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області до суду не з`явився.

Зважаючи на те, що його з"явлення не визнане обов`язковим, враховуючи відсутність необхідності заслуховувати його особисті пояснення по клопотанню, суд, беручи до уваги встановлені розумні строки розгляду цивільних справ, дійшов висновку про можливість розглянути клопотання за його відсутності.

Представник Шпанівської сільської ради в суді свої клопотання підтримав повністю і по аналогічних мотивах. Зазначає, що результати проведення судової земельно-технічної експертизи дадуть змогу в подальшому звернутися до суду з відповідною заявою про зміну предмета позову шляхом заявлення вимоги про витребування з чужого незаконного володіння виключно тієї частини земельної ділянки, яка фактично накладається на землі загального користування. Просить повернутися до стадії підготовчого провадження.

Прокурор у судовому засіданні підтримує позицію сільської ради.

Відповідач ОСОБА_3 у суді заперечувала щодо задоволення поданих Шпанівською сільською радою клопотань. Вважає, що експертиза не може призначатися для пошуку чи штучного створення доказів, а сприяння судом пошуку чи збирання нових доказів стороні позивача як ініціатора судового процесу, суперечить статусу незалежного арбітра та нівелює принцип змагальності.

Її позицію підтримує відповідач ОСОБА_4 .

Їх представник адвокат Віталій Шміт підтримує позицію відповідачів, просить відмовити у задоволенні поданих клопотань. Вважає, що повернення до стадії підготовчого провадження у цій справі призведе до порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, надасть одній зі сторін у справі, а саме позивачу, значну процесуальну перевагу, що є неприпустимим, зважаючи на принципи цивільного судочинства. Крім цього, стверджує, що відсутні вагомі обставини, які б вказували на неможливість Шпанівською сільською радою Рівненського району Рівненської області в інтересах якої поданий позов в процесі перебування даної справи на стадії підготовчого провадження вчинити відповідні процесуальні дії, в тому числі на подання заяви про зміну позовних вимог.

Суд прийшов до таких висновків.

Щодо повернення до стадії підготовчого провадження.

Відповідно до ч.1, 2, 3, 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого судового засідання є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (ч.2 ст.200 ЦПК України).

Суд зазначає, що розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбачених ЦПК України стадій судового процесу, а саме: подання до відповідного суду позову, який відповідає вимогам процесуального закону; вирішення питання про відкриття провадження у справі (або залишення позовної заяви без руху, повернення позову, відмова у відкритті провадження); підготовче провадження, за результатами якого суд може залишити позов без розгляду, закрити провадження у справі або закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті. У випадку визнання позову відповідачем суд може у підготовчому засіданні ухвалити рішення по суті спору. Та розгляд справи по суті, що включає такі етапи: відкриття розгляду справи по суті, з`ясування обставин справи та дослідження доказів, судові дебати, ухвалення судом рішення по суті справи.

Цивільний процесуальний кодекс України не врегулював питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Верховний Суд в постанові від 16.12.2021 р. у справі № 910/7103/21 зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Суд звертає увагу, що підставою для повернення до підготовчого провадження позивач визначає призначення судової земельно-тахнічної експертизи, що, в свою чергу, зумовлює потребу у зміні предмета позову для ефективного захисту порушеного права.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 квітня 2024 року в справі №657/1024/16-ц, розмежовуючи поняття зміни предмета/підстав позову чи збільшення/зменшення ціни позову, зазначила, що оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, ст.16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин. А зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Порядок зміни предмета або підстав позову, збільшення чи зменшення ціни позову унормовано ст.49 ЦПК України.

Позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, враховуючи вищенаведені правові позиції Верховного Суду, можна зробити висновок, що повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття можливе лише для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. В той же час, зміна предмету позову є зміною матеріальної вимоги.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що стороною позивача не наведені переконливі та виключні підстави для повернення до стадії підготовчого провадження. Суд погоджується з доводами сторони відповідача, що обґрунтування позивача не є вагомими обставинами, які б вказували на неможливість останнім в процесі перебування даної справи на стадії підготовчого провадження вчинити відповідні процесуальні дії, в тому числі на подання заяви про зміну позовних вимог.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви та відсутність правових підстав для її задоволення.

Щодо призначення ескпертизи

На підставі ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази як будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, у відповідності до ч.2 ст.76 ЦПК України, встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Відповідно до ч.2, 3 ст.102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно з 4, 5 ст.103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Згідно з ч.1 ст.113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

З поданого до суду клопотання позивача про призначення додаткової земельно-технічної експертизи , вбачається, що сільська рада має за намір витребувати частину земельної ділянки, що співпадає у координатній площині із проїздом, що виник у 2019 році в містобудівній документації. Разом з тим, це суперечить чинному законодавству, яким передбачений інший порядок відчуження земель для суспільних потреб, які набули статусу земель загального користування вже після приватизації земельної ділянки.

Крім того, представник позивача у судовому засіданні підтвердив, що до 2026 року Шпанівська сільська рада не цікавилась думкою експерта з даного питання, не зверталась до експертної організації задля висновку щодо наявності земель загального користування в межах спірної земельної ділянки в 2010 році, хоч і була стороною судового спору по цивільній справі №570/2664/17, яка тривала з 2017 по 2023 роки, в якій це питання досліджувалось і в якій було встановлена преюдиційна обставина щодо відсутності земель загального користування в 2010 році в межах ділянки відповідачки.

Таким чином, суд погоджується з доводами сторони відповідача та вважає, що позивач не навів належних обставин поважності причин для своєчасного подання клопотання та не обґрунтовав необхідності проведення судової експертизи з поставлених представником позивача питань з огляду на підстави та предмет позову, який стосується скасування права власності на всю земельну ділянку в цілому, а не витребування якоїсь її частини.

На підставі викладеного, виходячи з предмету позовних вимог, у задоволенні клопотання представника позивача про призначення у справі повторної судової земельно-технічної експертизи необхідно відмовити у зв`язку з необгрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до ч.2 ст.352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Ст.353 ЦПК України визначений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч.2 ст.353 ЦПК України). Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абз.5 п.п.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010).

Керуючись ст.13, 49, 113, 260, 352 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

відмовити у клопотаннях про повернення до стадії підготовчого провадження та призначення додаткової судової земельно-технічної експертизи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Кушнір Н.В.